ОСІНЬ ПЕНЗЛИКА ВЗЯЛА
Осінь пензлика взяла,
малювати почала,
в білокорої берізки
золотила довгі кіски.
Став багряним колір чуба
в мудрого дідуся-дуба.
Дві сестрички, дві осички
стали жовті, мов лисички.
А довкруж, довкруж травиця
тихо-тихо золотиться.
Ось палахкотять1 калина,
горобина і шипшина.
Не вгаває щедра осінь,
а малює неба просинь2.
Ще — тоненькі павутинки,
сірий дощик і хмаринки.
Пензлик біга без упину —
гарна в осені картина!
(Марія Пономаренко)
1. Палахкотять — виділяються яскравим кольором.
2. Просинь — частина синього неба, яку видно між хмарами.
Тема: поетична розповідь про осінь-художницю.
Головна думка: «гарна в осені картина!»
Мета: захоплення майстерністю осені-художниці.
Художні засоби
Сталі епітети: білокорої берези, щедра осінь.
Епітети: мудрого дідуся-дуба, тоненькі павутинки, сірий дощик, гарна картина.
Уособлення: осінь пензлика взяла, малювати почала, золотила, не вгаває, малює; колір чуба в …. дуба; сестрички … осички; в берізки … кіски; пензлик біга.
Метафора: «травиця золотиться», «біга без упину», «в осені картина».
Порівняння: «стали жовті, мов лисички»
Повтори (тавтологія): «дві, … дві», «а довкруж, довкруж», «тихо-тихо».
Риторичні оклики: «Пензлик біга без упину — гарна в осені картина!»
Перелічення: «палахкотять калина, горобина і шипшина», «павутинки, сірий дощик і хмаринки»
Пестливі слова: берізки, кіски, дідуся, сестрички, осички, лисички, тоненькі, хмаринки.
Кількість строф: п’ять
Вид строфи: чотиривірш (катрен)
Віршовий розмір: чотиристопний хорей
пен |
злик |
бі |
га |
без |
у |
пи |
ну |
гар |
на |
в о |
се |
ні |
кар |
ти |
на |
Римування: суміжне (ААББ)
Рими: взяла – почала, берізки – кіски, чуба – дуба, осички – лисички, травиця – золотиться, калина – шипшина, осінь – просинь, павутинки – хмаринки, упину – картина.
Кольори: біло-чорний (білокора берізка), золотистий (золотила кіски, травиця золотиться), багряний (чуб у дуба), жовтий (листя осичок-сестричок), червоний (калина, шипшина), оранжевий (горобина), блакитний (неба просинь), світло-сірий (тоненькі павутинки), сірий (дощик і хмаринки).
У першій строфі мова йде про початок осені, коли «осінь пензлика взяла, малювати почала». Спочатку листя починає змінювати забарвлення на березових вітах, тому «в білокорої берізки золотила довгі кіски».
У другій строфі осінь-художниця змінює барви інших листяних дерев: багрянить «чуба в мудрого дідуся-дуба», забарвлює рудими барвами осику.
У третій строфі уявляємо, як довкола золотиться трава, а стиглі ягоди калини, горобини і шипшини виділяються яскравими оранжево-червоними кольорами.
У четверті строфі згадуються ще такі осінні ознаки: часті дощі, хмарні дні, бабине літо. Гарною картиною осінніх перетворень милується лірична героїня.
Казка «Лічить осінь листя на деревах»
Доведи, що Іван Нечуй-Левицький описує бабине літо
Спостереження як приходить до нас осінь
ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН ТА ТВАРИН ДО ЧИННИКІВ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ
Опиши кетяг калини чи горобини