ОСІНЬ ПЕНЗЛИКА ВЗЯЛА

Осінь пензлика взяла,

малювати почала,

в білокорої берізки

золотила довгі кіски.

 

Став багряним колір чуба

в мудрого дідуся-дуба.

Дві сестрички, дві осички

стали жовті, мов лисички.

 

А довкруж, довкруж травиця

тихо-тихо золотиться.

Ось палахкотять1 калина,

горобина і шипшина.

 

Не вгаває щедра осінь,

а малює неба просинь2.

Ще — тоненькі павутинки,

сірий дощик і хмаринки.

 

Пензлик біга без упину —

гарна в осені картина!

               (Марія Пономаренко)

1. Палахкотять — виділяються яскравим кольором.

2. Просинь — частина синього неба, яку видно між хмарами.

Тема: поетична розповідь про осінь-художницю.

Головна думка: «гарна в осені картина!»

Мета: захоплення майстерністю осені-художниці.

 

Художні засоби

Сталі епітети: білокорої берези, щедра осінь.

Епітети: мудрого дідуся-дуба, тоненькі павутинки, сірий дощик, гарна картина.

Уособлення: осінь пензлика взяла, малювати почала, золотила, не вгаває, малює; колір чуба в …. дуба; сестрички … осички; в берізки … кіски; пензлик біга.

Метафора: «травиця золотиться», «біга без упину», «в осені картина».

Порівняння: «стали жовті, мов лисички»

Повтори (тавтологія): «дві, … дві», «а довкруж, довкруж», «тихо-тихо».

Риторичні оклики: «Пензлик біга без упину — гарна в осені картина!»

Перелічення: «палахкотять калина, горобина і шипшина», «павутинки, сірий дощик і хмаринки»

Пестливі слова: берізки, кіски, дідуся, сестрички, осички, лисички, тоненькі, хмаринки.

 

Кількість строф: п’ять

Вид строфи: чотиривірш (катрен)

Віршовий розмір: чотиристопний хорей

пен

злик

бі

га

без

у

пи

ну

гар

на

в о

се

ні

кар

ти

на

 

Римування: суміжне (ААББ)

Рими: взяла – почала, берізки – кіски, чуба – дуба, осички – лисички, травиця – золотиться, калина – шипшина, осінь – просинь, павутинки – хмаринки, упину – картина.

 

Кольори: біло-чорний (білокора берізка), золотистий (золотила кіски, травиця золотиться), багряний (чуб у дуба), жовтий (листя осичок-сестричок), червоний (калина, шипшина), оранжевий (горобина), блакитний (неба просинь), світло-сірий (тоненькі павутинки), сірий (дощик і хмаринки).

 

У першій строфі мова йде про початок осені, коли «осінь пензлика взяла, малювати почала». Спочатку листя починає змінювати забарвлення на березових вітах, тому «в білокорої берізки золотила довгі кіски».

У другій строфі осінь-художниця змінює барви інших листяних дерев: багрянить «чуба в мудрого дідуся-дуба», забарвлює рудими барвами осику.

У третій строфі уявляємо, як довкола золотиться трава, а стиглі ягоди калини, горобини і шипшини виділяються яскравими оранжево-червоними кольорами.

У четверті строфі згадуються ще такі осінні ознаки: часті дощі, хмарні дні, бабине літо. Гарною картиною осінніх перетворень милується лірична героїня.

 

Казка «Лічить осінь листя на деревах»

Доведи, що Іван Нечуй-Левицький описує бабине літо

Чому осінь називають щедрою

Опис дерева дуба

Спостереження як приходить до нас осінь

Розповіді про березу

ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН ТА ТВАРИН ДО ЧИННИКІВ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ

Про назви місяців

Опиши кетяг калини чи горобини