...

1. Старцю з переказу «Білгородський кисіль» властиві риси  (Б) хитрість та мудрість.

 

2. На здатність стати козаком у переказі «Прийом у запорожці» хлопців випробовували вмінням зварити (Б) куліш.

 

3. Козацько-селянське військо в переказі «Ой Морозе, Морозенко» обложило замок у (Г) Збаражі.

 

4. Народні перекази близькі до легенд, бо у обох йдеться про подію або життя та діяльність деякої особи, герої можуть наділятися непереможністю, богатирською силою. Різниця переказу від легенди полягає у невеликій кількості або відсутності фантастичних елементів, більшій достовірності.

 

5. На мою думку, переказ «Білгородський кисіль » не має фантастичних елементів. Люди за порадою діда підготували у бочках в землі закваску для кисілю та медовий напій.

 

6. Запорізька Січ - укріплена територія запорізьких козаків. Вона знаходилась на лівому березі великої річки Дніпро.

 

7. У переказі «Прийом у запорожці» козакам подобалась  розторопність та догадливість хлопця, тому вони прийняли його до свого кола.

 

8. У переказі «Прийом у запорожці» можна назвати жартівливими деякі моменти. Настанова козаків ( «гляди ж , вари так, щоб і не сира була, щоб і не перекипіла» ), перевірка на розторопність ( « заберуться в комиш, та й лежать…чують , але не озиваються») , плач недогадливого хлопця («Ой бідна ж моя голівонька ! Чого мене занесло між сії запорожці!), кмітливість розторопного хлопця («гукав, гукав, аж горло розболілось; да щоб каша не перекипіла , то я почав сам їсти»).

 

9. У переказі «Ой Морозе, Морозенко» простий народ і Богдан Хмельницький любили Морозенка за сміливість, зречення шляхетської віри, співчуття гіркій долі народу, бунтарство проти сваволі та безправ’я, розум, знання.

 

10. У переказі «Ой Морозе, Морозенко» , коли полковник під’їзджав до замку,  навіть погода передчувала лихо: «Умить сонце зайшло за хмару, потемніла земля, зірвався шумом вітер».

 

11. У переказі «Білгородський кисіль» є слова, котрі в сучасній мові не вживаються: бовтанка (рідкий розчин чого-небудь), луб’янець (посудина з кори дерева), медуша (комора для меду), сита (мед, розведений водою, або медовий відвар на воді), корчага (велика глиняна посудина з вузькою шийкою). Багато предметів давнини змінилися або не використовуються тепер, відповідно змінилась їхня назва. Інші вживалися на окремих невеликих територія. Оскільки перекази передавалися з давніх часів, назви відображали давнину. А нам дають можливість краще відчути минуле.

 

12. На картині О. Мурашка «Похорон кошового» ми бачимо багато козаків, сумну процесію прощання  з товаришем. Темні фарби передають смуток та горе. Попереду йде народний співець, який співає пісні про героїзм та смерть героя.

 

 

 

13.1. У пісні «Ой Морозе, Морозенку» оспівують всіх славних козаків таких, як Морозенко. У ній співці відійшли від реального сюжету загибелі козака: у пісні його зробили безстрашним козацьким Прометеєм.

      Історична пісня звучить так:

Ой Морозе, Морозенку,
Ой да ти славний козаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!

Ой не так вся Україна,
Як рідная мати,
Заплакала Морозиха,
Стоя біля хати.
Заплакала Морозиха,
Стоя біля хати.

“Ой не плач же, Морозихо,
Не плач, не журися,
Ходім з нами, козаками,
Мед-вина напийся!
Ходім з нами, козаками,
Мед-вина напийся!”

“Чогось мені, козаченьки,
Мед-вино не п’ється:
Десь-то син мій, Морозенко,
З татарами б’ється!
Десь-то син мій, Морозенко,
З татарами б’ється!”

Із-за гори, із-за кручі
Горде військо виступає,
Попереду Морозенко
Сивим конем грає.
Попереду Морозенко
Сивим конем грає.

Бились зранку козаченьки
До ночі глухої.
Козаків лягло чимало,
А татар – утроє.
Козаків лягло чимало,
А татар – утроє.

Ні один козак не здався
Живим у неволю;
Полягли всі, не вернуться
Ні один додому.
Полягли всі, не вернуться
Ні один додому.

Не вернувся й Морозенко,
Голова завзята -
Замучили молодого
Вороги прокляті!
Замучили молодого
Вороги прокляті!

Вони, ж його не стріляли
І на чверті не рубали,
Тільки з його, молодого,
Живцем серце взяли.
Тільки з його, молодого,
Живцем серце взяли.

Взяли його, поставили

На Савур-могилу:
“Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!”
“Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!”

  

...