Найчастіше помилки трапляються в написанні и, і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів. В українській мові голосні звуки [и] та [і] у вимові дуже наближаються один до одного, у результаті чого на письмі часто плутають букви, які їм відповідають.
Треба чітко вимовляти звуки [і] та [и] після шиплячих приголосних звуків [ж], [ч], [ш] і [г], [к], [х] у коренях слів, щоб правильно писати букви.
• Букву і пишемо, коли вона позначає звук [і], що чергується з [о] та [е]: шість — шести — шостий, гість — гості, жінка — женитися, очі — очей, щічка — щока, бджілка — бджола, щітка — щетина, очільник — чоло, гірка — гора, загін — загону.
• Букву и пишемо, коли вона позначає звук [и], що не чергується: читати, життя, хитати, широкий, щит, чистий, жито, кислий, хитрий, гиря.
Зверніть увагу: шиплячі перед і, я, ю, є треба вимовляти не м'яко, а пом'якшено (шиплячі приголосні м'якими не бувають).