Чергування звуків — мовне явище, при якому іноді, коли утворюємо нове слово або його форму, звук може замінюватися на інший.
Більшість чергувань у коренях слів — історичні, вони виникли внаслідок дії фонетичних законів і закріпились у мові.
Чергування звуків — це закономірна зміна звуків у коренях, суфіксах або префіксах під час словозміни чи творення нового слова: ст[і]л — ст[о]ла — ст[о]лу, пр[о]рвати — пр[і]рва, дру[г] — дру[ж]е, па[л]ець — па[л´]ця, ру[к]а — ру[ч]ка.
Зверніть увагу: зміна закінчення — це не чергування, тому в парі гроза — грози а – и — це зміна закінчення, а в парі гроза — грізний а – и — це чергування.
В українській мові можливі чергування голосних звуків і приголосних звуків.
Зверніть увагу: чергуємо звуки, а не букви.
Щоб перевіряти чергування, можна, наприклад:
• поставити іменник у форму родового, давального або місцевого відмінка однини (осінь — осені, рука — руці);
• дієслово — у форму 1-ї особи однини теперішнього часу (ходити — ходжу);
• дібрати спільнокореневе слово (дуга — дужка).