Звертання — це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються.
Звертання виражаємо іменником у формі кличного відмінка, біля якого можуть бути також прикметники чи займенники: друже, любий друже, мій друже, мій любий друже.
Звертання не є членом речення.
Інтонація: в усному мовленні звертання виділяємо паузами.
Розділові знаки
• На письмі звертання виділяємо комами.
Звертання, яке стоїть у середині речення, виділяємо комами з обох боків.
Доню, я зачекаю тебе.
Я, доню, зачекаю тебе.
Я зачекаю тебе, доню.
• Після звертання, яке вимовляємо з окличною інтонацією, ставимо знак оклику, а наступне слово пишемо з великої букви.
Доню! Я зачекаю тебе.
Зверніть увагу! Займенники ти, ви не бувають звертаннями й до складу звертань не входять.
Ти, друже, прийди в гості завтра.
Ти прийди в гості завтра.