Відмінки іменників

3 КЛАС

Іменники змінюються за відмінками (граматичними формами іменника, які вказують на синтаксичний зв’язок іменника з іншими словами).

В українській мові є сім відмінків, кожен з яких відповідає на певне питання (крім кличного), має своє значення, яке виражене закінченням або закінченням і прийменником.

Позначення

Назва

питання та допоміжне слово

Зв'язані прийменники

Примітки

Н.в.

називний

Хто?

Що?

Прямий відмінок, початкова форма, вживається без прийменників, виражає підмет у реченні

Р.в.

родовий

Кого?

Чого?

(немає)

для, біля, до, серед, про, від (віді), через, для

Непрямий відмінок, вживається з прийменником чи без

Д.в.

давальний

Кому? Чому?

(даю)

Непрямий відмінок, вживається без прийменників

З.в.

знахідний

Кого?

Що?

(бачу)

про, за, через

Непрямий відмінок, вживається з прийменником чи без

Ор.в.

орудний

Ким?

Чим?

(орудую)

над, під (піді),

між, за, з, із, між, перед (пареді)

Непрямий відмінок, вживається з прийменником чи без

М.в.

місцевий

На кому?

На чому?

у, в, на, по, при,

Непрямий відмінок, вживається тільки з прийменником

Кл.в

кличний

Не ставимо

питання

допоміжний вигук

агов

Непрямий відмінок, вживається при звертанні, якщо вони називають осіб або є риторичними.

4 КЛАС

Зміна закінчень іменників за питаннями називається відмінюванням, або змінюванням за відмінками.

Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника. За початковою формою визначають рід іменника.

Щоб визначити відмінок іменника, встановлюємо зв'язок слів у реченні.

Речення

Прийшла золота осінь на землю.

Зв'язок слів у реченні

за питаннями

(Що?) осінь (що зробила?) прийшла;

прийшла (куди?, на що?) на землю;

осінь (яка?) золота.

Відмінки іменників

осінь (Н. в.), землю (М. в.)

^{осінь (що?, підмет, Н. в.), (на) землю (на що?, М. в.)}

Спочатку визначаємо головні члени речення, а тоді ставимо питання від підмета і присудка до залежних слів та співвідносимо ці питання з питаннями відмінків. Іменник у називному відмінку в реченні найчастіше виступає підметом.

Як визначити відмінок іменників.

1. Знайди слово, від якого ти поставиш питання до іменника.

2. Постав питання від головного слова до залежного.

3. Визнач відмінок за питанням і закінченням.

У знахідному відмінку іменники — назви неістот чоловічого роду, а також іменники середнього роду мають ту саму форму, що називний відмінок: будинок, сон, стіл; життя, кошеня, море.

Як розрізняти називний і знахідний відмінки іменників – назв неістот.

Називний відмінок	Знахідний відмінок
що? (назва неістот)	що? (назва неістот)
Означає предмет, що виконує дію. У реченні виступає підметом. Завжди вживається без прийменника.	Означає предмет, на який скерована дія. У реченні виступає другорядним членом. Можуть бути з як з прийменником, так і без нього.
(Що?) Кетцаль (Н.в.) — грошова одиниця.	Бере в руки (що?) кетцаль (З.в.).

Як розрізняти родовий і знахідний відмінки іменників — назв істот.

Родовий відмінок	Знахідний відмінок
кого? (немає)	кого? (бачу)
відсутність чогось або приналежність до когось чи чогось	предмет (особу), на яку спрямована дія
розпізнається підстановкою іменника ж. р. на -а (бандуристка)	розпізнається підстановкою іменника ж. р. на -а (бандуристка)
Голос (у кого?) у бандуриста (у бандуристки) дзвенить урочисто, ясно, натхненно.	Слухає (кого?) славного бандуриста (бандуристку) притихла громада.

Прийменники, які уживають тільки з іменниками в родовому відмінку: без, біля, близько, від, для, до, з-за, з-під, коло, проти, серед.

Як розрізняють давальний та місцевий відмінки.

Давальний відмінок	Місцевий відмінок
кому? чому? (даю)	на кому? на чому?
означає особу або предмет, на користь яких відбувається дія	має значення місце дії
рідко вживається з прийменниками	завжди вживається з прийменником
Несхитні витязі виборювали волю рідній (чому?) землі.	Несхитні витязі подолали ворогів (де? на чому?) на рідній землі.

ОДНИНА

Приклади відмінювання іменників

Відмінок

Питання, допоміжні слова

Рід іменника

Жіночий

Чоловічий

Середній

Н.в.

хто?

що?

дум[а]

меж[а]

пісн[я]

ніч[]

дуб[]

боєць[]

край[]

дощ[]

озер[о]

пол[е]

збіжж[я]

плеч[е]

Р.в.

кого?

чого?

(немає)

дум[и]

пісн[і]

меж[і]

ноч[і]

дуб[а]

бійц[я]

кра[ю]

Дощ[у]

озер[а]

пол[я]

збіжж[я]

плеч[а]

Д.в.

кому?

чому?

(даю)

дум[і]

пісн[і]

меж[і]

ноч[і]

дуб[у]

бійц[ю], бійц[еві]

кра[ю], кра[єві]

дощ[у]

озер[у]

пол[ю]

збіжж[ю]

плеч[у]

З.в.

кого?

що?

(бачу)

дум[у]

пісн[ю]

меж[у]

ні[ч]

дуб[]

бійц[я]

край[]

дощ[]

озер[о]

пол[е]

збіжж[я]

плеч[е]

О.в.

ким?

чим?

дум[ою]

пісн[ею]

меж[ею]

нічч[ю]

дуб[ом]

бійц[ем]

кра[єм]

дощ[ем]

озер[ом]

пол[ем]

збіжж[ям]

плеч[ем]

М.в.

на кому?

на (у) чому?

в дум[і]

в пісн[і]

на меж[і]

по ноч[і]

на дуб[і]

на бійц[еві], бійц[ю]

на кра[єві], краю[ю]

у дощ[і]

на озер[і]

на пол[і]

у збіжж[і]

на плеч[і]

Кл.в.

нема питання

дум[о]

пісн[е]

меж[е]

ноч[е]

дуб[е]

бійц[ю]

кра[ю]

дощ[е]

озер[о]

пол[е]

збіжж[я]

плеч[е]

РОДОВИЙ відмінок в однині

Для іменників чоловічого та жіночого роду на –а (-я)

^основа

^{Н. в.}

основа на

твердий приголосний

основа на

м'який приголосний та [ж], [ч], [ш]

основа

на [й]

^{звуковий}

^розбір

^{Н. в.}

^{[м и к о л а]}

^{[д' і в ч и н а]}

^{[в ´ і р а]}

^{[і л': а]}

^{[з о р' а]}

^{[к р у ч а]}

^{[в е ж а]}

^{[п л о ш ч а]}

[к а л о ш а]

^{[м а р' і й а]}

^{[м р' і й а]}

^{[н а д' і й а]}

^{закінчення}

^{Р. в.}

-и

-і

-ї

^{приклади}

Миколи

дівчини

віри

Іллі

зорі

кручі

вежі

площі

калоші

Марії

мрії

надії

Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я), -у (-ю). Правопис закінчень таких іменників перевіряємо за орфографічним словником. У словнику поряд з початковою формою іменника подається закінчення родового відмінка, наприклад: вітер, -у; хліб, -а.

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ [і] з [о], [е] в основах іменників жіночого і чоловічого роду

Іменник у початковій формі (що?)

Іменник у непрямому відмінку (чого?)

Звуки, які чергуються

сіль

лід

солі

льоду

[і] —> [о]

камінь

осінь

каменя

осені

[і] —> [е]

Зведена таблиця родового відмінка в однині та множині:

Питання кого? чого?	Число іменника: однина			Множина
Питання кого? чого?	Чоловічий рід	Жіночий рід	Середній рід	Множина
Допоміжні слова	мій, він	моя, вона	моє, воно	(вони, мої)
Закінчення	-а, -я, -у, -ю -и, -і	-и, -і, -ї	-а, -я,-и	нульове, -ей, -ів, -їв
Приклади	батьк[а] хлопц[я] ліс[у] вогн[ю] Микол[и] Ілл[і]	пташк[и] хвил[і]	міст[а] сонц[я] курчат[и]	діт[ей] сад[ів] га[їв] дівчат[]

ДАВАЛЬНИЙ ТА МІСЦЕВИЙ відмінок в однині

У давальному і місцевому відмінках однини для милозвучності треба використовувати паралельні закінчення: композитору Володимирові Івасюку, композиторові Володимиру Івасюкові, співакові Назарію Яремчуку, співаку Назарію Яремчукові.

Тому при збігові двох іменників слід уникати однакових закінчень.

ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ основи іменників у давальному і місцевому відмінках перед закінченням -і.

Початкова форма	Давальний відмінок	Місцевий відмінок	Зміна кінцевого приголосного основи
нога	нозі	на нозі	[г] — [з]
рука	руці	у руці	[к] — [ц']
муха	мусі	на мусі	[х] — [с']

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ [і] з [о], [е] основи іменників чоловічого і жіночого роду

Іменник у початковій формі (що?)

Іменник у непрямому відмінку (чого?)

Звуки, які чергуються

сіль

лід

солі

льоду

[і] —> [о]

камінь

осінь

каменя

осені

[і] —> [е]

ОРУДНИЙ відмінок в однині

Іменники жіночого роду на –а (–я)

^основа

^{Н. В.}

основа на

твердий приголосний,

крім [ж], [ч], [ш]

основа на м'який приголосний та

[ж], [ч], [ш]

основа на

[й]

^{звуковий розбір}

^{Н. в.}

^{[м а л' в а]}

^{[к а л и н а]}

^{[з е м л' а]}

^{[м е ж а]}

^{[п л о ш ч а]}

^{[к р у ч а]}

[к а л о ш а]

^{[і с т о р' і й а]}

^{[л' і л' і й а]}

^{закінчення Ор. в.}

-ою

-ею

-єю

^{приклади}

мальвою

калиною

землею

межею

площею

кручею

калошею

історією

лілією

Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі

^основа

^{Н. в.}

основа закінчується

одним приголосним звуком

основа закінчується

двома приголосними звуками

основа закінчується

на [б], [в], [ф], [р],

^{Звуковий розбір}

^{Н. в.}

^{[м о л о д']}

^{[с і л']}

^{[м у д р' і с т']}

^{[р а д' і с т']}

^{[л' у б о в]}

^{[в е р ф]}

^{Закінчення}

^{Ор. в.}

-у, -ю

відбувається подовження цього звука

-у, -ю

подовження не відбувається

-у, -ю

перед закінченням ставиться апостроф

^{приклади}

молоддю

сіллю

мудрістю

радістю

любов'ю

верф'ю

Подовженими бувають д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш між двома голосними.

Іменники чоловічого роду

^основа

^{Н. в.}

основа на твердий

приголосний,

крім [р], [ж], [ч], [ш]

основа на твердий

приголосний [р]

основа м'який

приголосний

та [ж], [ч], [ш]

основа на [й]

^{звуковий розбір}

^{Н. в.}

^{[г е р б]}

^{[д у б]}

^{[с т' і л]}

^{[м а й с т е р]}

^{[в е ч´ і р]}

^{[в´ і в ч а р]}

^{[м а л' а р]}

^{[о л е н']}

^{[в у ж]}

^{[м е ч]}

^{[д о ш ч]}

^{[г а й]}

^{[р' і й]}

^{[ч а й]}

^{закінчення}

^{Ор. в.}

-ом

-ом, -ем

перевіряємо за

орфографічним

словником

-ем

-єм

^{приклади}

гербом

дубом

столом

майстром

вечором

вівчарем

малярем

оленем

вужем

мечем

дощем

гаєм

роєм

чаєм

Іменники в орудному відмінку однини вживаються як без прийменників, так і з прийменниками з, із, за, над, під, між, перед та іншими: друком — із друком, приятелем — за приятелем, товаришем — перед товаришем, подругою — із подругою, приятелькою — за приятелькою, дівчиною — перед дівчиною.

Кличний відмінок іменників

Кличний відмінок не відповідає на питання. Його уживають як звертання: собако, друже, дідусю.

У випадках, коли кличний відмінок має такі самі закінчення, як й інші відмінки, відмінок визначаємо за контекстом (з'ясовуємо, чи є в реченні звертання — кличний відмінок, чи немає — інші відмінки).

Свято (Кл. в.), прийди! У школі було свято рідної мови (Н. в.).

МНОЖИНА

Правопис відмінкових закінчень іменників у множині

Відмінки	Питання, допоміжні слова	Жіночий рід	Чоловічий рід	Середній рід	Правило
Н.	хто? що?	думи пісні межі ночі	дуби бійці краї дощі вчені	озера поля плечі
Р.	кого? чого? (немає)	дум пісень меж ночей	дубів бійців країв дощів вчених	озер полів плечей	закінчення -ів (-їв), -ей; -ен (єн), -ень (єнь); -их, а більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду — нульове закінчення.
Д.	кому? чому? (даю)	думам пісням межам ночам	дубам бійцям краям дощам вченим	озерам полям плечам
3.	кого? що? (бачу)	думи пісні межі ночі	дуби бійців краї дощі вчених	озера поля плечі
Ор.	ким? чим?	думами піснями межами ночами	Дубами бійцями краями дощами вченими	озерами полями плечами	закінчення -ами, -ями
М.	на кому? на (у) чому?	у думах у піснях на межах у ночах	На дубах на бійцях у краях у дощах на вчених	на озерах на полях на плечах	закінчення -ах, -ях
Кл.		думи пісні межі ночі	дуби бійці краї дощі вчені	озера поля плечі

Іменники жіночого роду, що в початковій формі мають закінчення –а (-я), в родовому відмінку множини мають нульове закінчення: машин[а] — машин[], гор[а] — гір[], ворон[а] — ворон[]

Іменники жіночого роду, що в початковій формі мають нульове закінчення, в родовому відмінку множини мають закінчення –ей: подорож[] — подорож[ей], зустріч[] — зустріч[ей].

У місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах (-ях): (по) автобаз[ах], (по) магазин[ах], (у) сел[ах], (по) гор[ах], (на) узбережж[ях].

Інші правила дивись тут...