3 КЛАС
Іменники змінюються за відмінками (граматичними формами іменника, які вказують на синтаксичний зв’язок іменника з іншими словами).
В українській мові є сім відмінків, кожен з яких відповідає на певне питання (крім кличного), має своє значення, яке виражене закінченням або закінченням і прийменником.
Позначення Назва |
питання та допоміжне слово |
Зв'язані прийменники |
Примітки |
Н.в. називний |
Хто? Що? |
|
Прямий відмінок, початкова форма, вживається без прийменників, виражає підмет у реченні |
Р.в. родовий |
Кого? Чого? (немає) |
для, біля, до, серед, про, від (віді), через, для |
Непрямий відмінок, вживається з прийменником чи без |
Д.в. давальний |
Кому? Чому? (даю) |
|
Непрямий відмінок, вживається без прийменників |
З.в. знахідний |
Кого? Що? (бачу) |
про, за, через |
Непрямий відмінок, вживається з прийменником чи без |
Ор.в. орудний |
Ким? Чим? (орудую) |
над, під (піді), між, за, з, із, між, перед (пареді)
|
Непрямий відмінок, вживається з прийменником чи без |
М.в. місцевий |
На кому? На чому? |
у, в, на, по, при, |
Непрямий відмінок, вживається тільки з прийменником |
Кл.в кличний |
Не ставимо питання |
допоміжний вигук агов |
Непрямий відмінок, вживається при звертанні, якщо вони називають осіб або є риторичними. |
4 КЛАС
Зміна закінчень іменників за питаннями називається відмінюванням, або змінюванням за відмінками.
Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника. За початковою формою визначають рід іменника.
Щоб визначити відмінок іменника, встановлюємо зв'язок слів у реченні.
Речення |
Прийшла золота осінь на землю. |
Зв'язок слів у реченні за питаннями |
(Що?) осінь (що зробила?) прийшла; прийшла (куди?, на що?) на землю; осінь (яка?) золота. |
Відмінки іменників |
осінь (Н. в.), землю (М. в.) осінь (що?, підмет, Н. в.), (на) землю (на що?, М. в.) |
Спочатку визначаємо головні члени речення, а тоді ставимо питання від підмета і присудка до залежних слів та співвідносимо ці питання з питаннями відмінків. Іменник у називному відмінку в реченні найчастіше виступає підметом.
У знахідному відмінку іменники — назви неістот чоловічого роду, а також іменники середнього роду мають ту саму форму, що називний відмінок: будинок, сон, стіл; життя, кошеня, море.
Як розрізняти називний і знахідний відмінки іменників – назв неістот.
Називний відмінок |
Знахідний відмінок |
що? (назва неістот) |
що? (назва неістот) |
Означає предмет, що виконує дію. У реченні виступає підметом. Завжди вживається без прийменника. |
Означає предмет, на який скерована дія. У реченні виступає другорядним членом. Можуть бути з як з прийменником, так і без нього. |
(Що?) Кетцаль (Н.в.) — грошова одиниця. |
Бере в руки (що?) кетцаль (З.в.). |
Як розрізняти родовий і знахідний відмінки іменників — назв істот.
Родовий відмінок |
Знахідний відмінок |
кого? (немає) |
кого? (бачу) |
відсутність чогось або приналежність до когось чи чогось |
предмет (особу), на яку спрямована дія |
розпізнається підстановкою іменника ж. р. на -а (бандуристка) |
розпізнається підстановкою іменника ж. р. на -а (бандуристка) |
Голос (у кого?) у бандуриста (у бандуристки) дзвенить урочисто, ясно, натхненно. |
Слухає (кого?) славного бандуриста (бандуристку) притихла громада. |
Як розрізняють давальний та місцевий відмінки.
Давальний відмінок |
Місцевий відмінок |
кому? чому? (даю) |
на кому? на чому? |
означає особу або предмет, на користь яких відбувається дія |
має значення місце дії |
рідко вживається з прийменниками |
завжди вживається з прийменником |
Несхитні витязі виборювали волю рідній (чому?) землі. |
Несхитні витязі подолали ворогів (де? на чому?) на рідній землі. |
ОДНИНА
Приклади відмінювання іменників
Відмінок
|
Питання, допоміжні слова |
|||
Жіночий |
Чоловічий |
Середній |
||
Н.в. |
хто? що? |
дум[а] меж[а] пісн[я] ніч[] |
дуб[] боєць[] край[] дощ[] |
озер[о] пол[е] збіжж[я] плеч[е] |
Р.в. |
кого? чого? (немає) |
дум[и] пісн[і] меж[і] ноч[і] |
дуб[а] бійц[я] кра[ю] Дощ[у] |
озер[а] пол[я] збіжж[я] плеч[а] |
Д.в. |
кому? чому? (даю) |
дум[і] пісн[і] меж[і] ноч[і] |
дуб[у] бійц[ю], бійц[еві] кра[ю], кра[єві] дощ[у] |
озер[у] пол[ю] збіжж[ю] плеч[у] |
З.в. |
кого? що? (бачу) |
дум[у] пісн[ю] меж[у] ні[ч] |
дуб[] бійц[я] край[] дощ[] |
озер[о] пол[е] збіжж[я] плеч[е] |
О.в. |
ким? чим? |
дум[ою] пісн[ею] меж[ею] нічч[ю] |
дуб[ом] бійц[ем] кра[єм] дощ[ем] |
озер[ом] пол[ем] збіжж[ям] плеч[ем] |
М.в. |
на кому? на (у) чому? |
в дум[і] в пісн[і] на меж[і] по ноч[і] |
на дуб[і] на бійц[еві], бійц[ю] на кра[єві], краю[ю] у дощ[і] |
на озер[і] на пол[і] у збіжж[і] на плеч[і] |
Кл.в. |
нема питання |
дум[о] пісн[е] меж[е] ноч[е] |
дуб[е] бійц[ю] кра[ю] дощ[е] |
озер[о] пол[е] збіжж[я] плеч[е] |
РОДОВИЙ відмінок в однині
Для іменників чоловічого та жіночого роду на –а (-я)
основа Н. в. |
основа на твердий приголосний |
основа на м'який приголосний та [ж], [ч], [ш] |
основа на [й] |
Н. в. |
[м и к о л а] [д' і в ч и н а] [в ´ і р а] |
[і л': а] [з о р' а] [к р у ч а] [в е ж а] [п л о ш ч а] [к а л о ш а] |
[м а р' і й а] [м р' і й а] [н а д' і й а] |
закінчення Р. в. |
-и |
-і |
-ї |
приклади |
Миколи дівчини віри |
Іллі зорі кручі вежі площі калоші |
Марії мрії надії |
Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я), -у (-ю). Правопис закінчень таких іменників перевіряємо за орфографічним словником. У словнику поряд з початковою формою іменника подається закінчення родового відмінка, наприклад: вітер, -у; хліб, -а.
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ [і] з [о], [е] в основах іменників жіночого і чоловічого роду
Іменник у початковій формі (що?) |
Іменник у непрямому відмінку (чого?) |
Звуки, які чергуються |
сіль лід |
солі льоду |
[і] —> [о] |
камінь осінь |
каменя осені |
[і] —> [е] |
Зведена таблиця родового відмінка в однині та множині:
Питання кого? чого? |
Число іменника: однина |
Множина |
||
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
Середній рід |
||
Допоміжні слова |
мій, він |
моя, вона |
моє, воно |
(вони, мої) |
Закінчення |
-а, -я, -у, -ю -и, -і
|
-и, -і, -ї |
-а, -я,-и |
нульове, -ей, -ів, -їв |
Приклади |
батьк[а] хлопц[я] ліс[у] вогн[ю] Микол[и] Ілл[і] |
пташк[и] хвил[і] |
міст[а] сонц[я] курчат[и] |
діт[ей] сад[ів] га[їв] дівчат[] |
ДАВАЛЬНИЙ ТА МІСЦЕВИЙ відмінок в однині
У давальному і місцевому відмінках однини для милозвучності треба використовувати паралельні закінчення: композитору Володимирові Івасюку, композиторові Володимиру Івасюкові, співакові Назарію Яремчуку, співаку Назарію Яремчукові.
Тому при збігові двох іменників слід уникати однакових закінчень.
ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ основи іменників у давальному і місцевому відмінках перед закінченням -і.
Початкова форма |
Давальний відмінок |
Місцевий відмінок |
Зміна кінцевого приголосного основи |
нога |
нозі |
на нозі |
[г] — [з] |
рука |
руці |
у руці |
[к] — [ц'] |
муха |
мусі |
на мусі |
[х] — [с'] |
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ [і] з [о], [е] основи іменників чоловічого і жіночого роду
Іменник у початковій формі (що?) |
Іменник у непрямому відмінку (чого?) |
Звуки, які чергуються |
сіль лід |
солі льоду |
[і] —> [о] |
камінь осінь |
каменя осені |
[і] —> [е] |
ОРУДНИЙ відмінок в однині
Іменники жіночого роду на –а (–я)
основа Н. В. |
основа на твердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш] |
основа на м'який приголосний та [ж], [ч], [ш] |
основа на [й] |
звуковий розбір Н. в. |
[м а л' в а] [к а л и н а] |
[з е м л' а] [м е ж а] [п л о ш ч а] [к р у ч а] [к а л о ш а] |
[і с т о р' і й а] [л' і л' і й а] |
закінчення Ор. в. |
-ою |
-ею |
-єю |
приклади |
мальвою калиною |
землею межею площею кручею калошею |
історією лілією |
Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі
основа Н. в. |
основа закінчується одним приголосним звуком |
основа закінчується двома приголосними звуками |
основа закінчується на [б], [в], [ф], [р], |
Звуковий розбір Н. в. |
[м о л о д'] [с і л'] |
[м у д р' і с т'] [р а д' і с т'] |
[л' у б о в] [в е р ф] |
Закінчення Ор. в. |
-у, -ю відбувається подовження цього звука |
-у, -ю подовження не відбувається |
-у, -ю перед закінченням ставиться апостроф |
приклади |
молоддю сіллю |
мудрістю радістю |
любов'ю верф'ю |
Подовженими бувають д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш між двома голосними.
Іменники чоловічого роду
основа Н. в. |
основа на твердий приголосний, крім [р], [ж], [ч], [ш] |
основа на твердий приголосний [р] |
основа м'який приголосний та [ж], [ч], [ш] |
основа на [й] |
звуковий розбір Н. в. |
[г е р б] [д у б] [с т' і л] |
[м а й с т е р] [в е ч´ і р] [в´ і в ч а р] [м а л' а р] |
[о л е н'] [в у ж] [м е ч] [д о ш ч] |
[г а й] [р' і й] [ч а й] |
закінчення Ор. в. |
-ом |
-ом, -ем перевіряємо за орфографічним |
-ем |
-єм |
приклади |
гербом дубом столом |
майстром вечором вівчарем малярем |
оленем вужем мечем дощем |
гаєм роєм чаєм |
Іменники в орудному відмінку однини вживаються як без прийменників, так і з прийменниками з, із, за, над, під, між, перед та іншими: друком — із друком, приятелем — за приятелем, товаришем — перед товаришем, подругою — із подругою, приятелькою — за приятелькою, дівчиною — перед дівчиною.
МНОЖИНА
Правопис відмінкових закінчень іменників у множині
Відмінки |
Питання, допоміжні слова |
Жіночий рід |
Чоловічий рід |
Середній рід |
Правило |
Н. |
хто? що? |
думи пісні межі ночі |
дуби бійці краї дощі вчені |
озера поля плечі |
|
Р. |
кого? чого? (немає) |
дум пісень меж ночей |
дубів бійців країв дощів вчених |
озер полів плечей |
закінчення -ів (-їв), -ей; -ен (єн), -ень (єнь); -их, а більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду — нульове закінчення. |
Д. |
кому? чому? (даю) |
думам пісням межам ночам |
дубам бійцям краям дощам вченим |
озерам полям плечам |
|
3. |
кого? що? (бачу) |
думи пісні межі ночі |
дуби бійців краї дощі вчених |
озера поля плечі |
|
Ор. |
ким? чим? |
думами піснями межами ночами |
Дубами бійцями краями дощами вченими |
озерами полями плечами |
закінчення -ами, -ями |
М. |
на кому? на (у) чому? |
у думах у піснях на межах у ночах |
На дубах на бійцях у краях у дощах на вчених |
на озерах на полях на плечах |
закінчення -ах, -ях |
Кл. |
|
думи пісні межі ночі |
дуби бійці краї дощі вчені |
озера поля плечі |
|
Іменники жіночого роду, що в початковій формі мають закінчення –а (-я), в родовому відмінку множини мають нульове закінчення: машин[а] — машин[], гор[а] — гір[], ворон[а] — ворон[]
Іменники жіночого роду, що в початковій формі мають нульове закінчення, в родовому відмінку множини мають закінчення –ей: подорож[] — подорож[ей], зустріч[] — зустріч[ей].
У місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах (-ях): (по) автобаз[ах], (по) магазин[ах], (у) сел[ах], (по) гор[ах], (на) узбережж[ях].