© Барна Р., 2019
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова. Буквар 1 клас Пономарьова К."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
СТОРІНКА 61
� Заголовок: «Батьківщина», «Україна», «Моя Батьківщина», «Моя Батьківщина — Україна», «Що таке Батьківщина?».
— Що та-ке Бать-ків-щи-на? — за-пи-та-ла у ма-ми ди-ти-на. Ма-ма щи-ро у-смі-хну-лась і ска-за-ла:
— Да-вай по-мір-ку-є-мо ра-зом. Від я-ко-го сло-ва у-тво-ри-ло-ся сло-во Бать-ків-щи-на?
— Від сло-ва бать-ко.
— А ще?
— Бать-ки, бать-ків-ський.
— Тож Бать-ків-щи-на — це все, що по-є-дна-но з бать-ка-ми: бать-ків-ський дім,
рі-дне мі-сто чи се-ло. А ще кра-ї-на, у я-кій на-ро-ди-ла-ся лю-ди-на.
Бать-ків-щи-на є в ко-жно-го. На-ша Бать-ків-щи-на — У-кра-ї-на
� Що ти можеш розказати про свою Батьківщину?
СТОРІНКА 62
Він про-ду-кти збе-рі-га-є, ї-жу в хо-ло-ді три-ма-є. Є у ньо-му мо-ро-зиль-ник. Зве-ться ди-во — хо-ло-диль-ник
� Заголовок: «Холодильник», «Хто живе у холодильнику?», «Про снігову бабу»
Я-кось Юр-ко ви-рі-шив на-ля-ка-ти І-рин-ку і ска-зав їй:
— У хо-ло-диль-ни-ку хтось жи-ве!
Та І-рин-ка не зля-ка-ла-ся, а від-по-ві-ла:
— Я зна-ю.
Від-чи-ни-ли во-ни хо-ло-диль-ник, а там Сні-го-ва ба-ба. Ком-пот з ка-стру-лі по-пи-ва-є.
— За-чи-ніть две-рі, — ка-же, — спе-ко-тно!
Тут до ку-хні зай-шла ма-ма.
— За-бе-ріть ї-ї, — ска-за-ла. — Ку-ди я са-лат по-став-лю?
Сні-го-ва ба-ба мо-ви-ла:
— До-зволь-те ме-ні ли-ши-ти-ся!
І Юр-ко з І-рин-ко-ю ста-ли про-си-ти бать-ків ли-ши-ти Сні-го-ву ба-бу.
— Зро-би-мо так, — ска-зав та-то, — по-ки зи-ма, не-хай жи-ве на-дво-рі. А по-тім ві-две-зе-мо ї-ї на фа-бри-ку мо-ро-зи-ва. Там зим-но і сма-чно.
— У-ра! — зра-ді-ли Юр-ко, І-рин-ка і Сні-го-ва ба-ба (за Т. Савченко)
СТОРІНКА 63
� Снігова баба не їсть сардельки, а компот з каструлі попиває
� Ребус холо + будильник
Холодильник
СТОРІНКА 64
Буквосполучення дз може позначати один твердий приголосний звук —
або один м'який приголосний звук =
Звуковий розбір слова та звукова схема
� Дзвоник, кукурудза, ґудзики
дзво́ник дзво-ник [ — — ●́ | — ● — ] [дз в о н и к]
кукуру́дза ку-ку-ру-дза [ — ● | — ● | — ●́ | — ● ] [к у к у р у дз а]
ґу́дзики ґу-дзи-ки [ — ●́ | — ● | — ● ] [ґ у дз и к и]
� Заголовок «Дзвіночки», «Лісові дзвіночки»
У лі-сі дзюр-ко-тів стру-мок. Над ним схи-ли-лись лі-со-ві дзві-но-чки. Во-ни ди-ви-лись у во-ду, як у дзер-ка-ло.
При-ле-тів ґедзь. Він став хи-та-ти дзві-но-чки. Хо-тів, щоб во-ни за-дзво-ни-ли. Ґедзь не знав, що лі-со-ві дзві-но-чки не дзво-нять
СТОРІНКА 65
__ __ __ __. Вода дзюрчить у ставку.
__ __ __ __ __. Кукурудзяні палички солодкі та смачні.
__ __ __ __. Горобець дзьобає пшеничне зерно.
__ __ __ __ __ __. У супермаркеті мама купила солодкі родзинки.
� Заголовок: «Дзьоби», «Дзьоб — не прикраса», «Дзьоби птахів», «Дуже різні дзьоби»
О-лесь і Ма-рій-ка лю-блять ди-ви-ти-ся по те-ле-ві-зо-ру пе-ре-да-чі про тва-рин. Сто-го-дні ді-ти ді-зна-лись ба-га-то ці-ка-во-го про дзьоб-би пта-хів.
Ви-яв-ля-є-ться, дзьоб у пта-ха — не при-кра-са. Ним він до-бу-ва-є ї-жу. Дзьо-би у
пта-хів ду-же рі-зні.
У ка-чки дзьоб пло-ский. Ним во-на зби-ра-є ї-жу на по-вер-хні во-ди. Дзьоб па-пу-ги й го-роб-ця на-га-ду-є ку-са-чки. Пта-хи по-дрі-бню-ють ним на-сі-ння. Ду-же мі-цний дзьоб у дя-тла. Він роз-дов-бу-є дзьо-бом ко-ру на де-ре-вах. Ді-ста-є шкі-дли-вих ли-чи-нок і ко-мах
СТОРІНКА 66
Буквосполучення дж може позначати один приголосний звук —
� джип, бджола, джинси
джип [ — ● — ] [дж и п]
бджола́ бджо-ла [ — — ● | — ●́ ] [б дж о л а]
джи́нси джин-си [ — ●́ — | — ● ] [дж и н с и]
� сидіти (що робити?) — сиджу (що роблю?)
ходити — ходжу
їздити — їжджу
радити — раджу
будити — буджу
садити — саджаю
водити — воджу
ходити — ходжу
� На галявині діти побачили лісове джерело. Маленьке джерельце дзюрчало навесні. Джерельна вода була дуже холодною.
Я люблю солодкий джем у маминих пампушках. Андрійко одягнув теплий джемпер. Непрохідні джунглі розташовані біля екватора.
СТОРІНКА 67
� Дзвін-ко дже-ре-ло дзюр-чить. Над дже-рель-цем джміль дзи-жчить (Т. Лисенко)
� Заголовок «Працьовита бджілка», «Бджілка-трудівниця»
Я гу-кнув у-чо-ра бджіл-ці, щоб зі-гра-ла на со-піл-ці. А-ле бджіл-ка не змо-гла —
Ду-же зай-ня-та бу-ла. Я ска-зав сто-го-дні бджіл-ці, щоб зі-гра-ла на со-піл-ці. А-ле бджіл-ка не схо-ті-ла — до кві-ток на луг спі-ши-ла.
Зав-тра бджіл-ці я ска-жу:
— Я то-бі до-по-мо-жу. А як ме-ду на-зби-ра-єм — на со-піл-ці вдвох за-гра-єм (С. Цушко)
� Ребус джем + пер
джемпер
СТОРІНКА 68
� хом’як, п’ять, реп’ях
хом'як хом'-як [ — ● — | = ●́ — ] [х о м й а к]
п’ять [ — = ●́ = ] [п й а т']
реп’яхи́ ре-п'я-хи [ — ● | — = ● | — ●́ ] [р е п й а х и]
� б'є, б'ють, п'є, п'ють, в'є, в'ють
б'є [ — = ● ] [б й е]
б'ють [ — = ●́ = ] [б й у т']
п'є [ — = ●́ ] [п й е]
п'ють [ — = ●́ = ] [п й у т']
в'є [ — = ●́ ] [в й е]
в'ють [ — = ●́ = ] [в й у т']
сім'я, м'ята, п'ята, солов'ї, комп’ютер, подвір'я
сімя́ сім'-я [ = ● — | = ●́ ] [с' і м й а]
м'я́та м'я-та [ — = ●́ | — ● ] [м й а т а]
п'ята́ п'я-та [ — = ● | — ●́ ] [п й а т а]
п'я́та п'я-та [ — = ●́ | — ● ] [п й а т а]
солов'ї со-лов'-ї [ — ● | — ● — |= ●́ ] [с о л о в й і]
комп'ю́тер ком-п'ю-тер [ — ● — | — = ●́ | — ● — ] [к о м п й у т е р]
подві́р'я по-двір'-я [ — ● | — -- ●́ — | = ● ] [п о д в´ і р й а]
� Заголовок «Комп’ютерна мишка», «Комп’ютер і мишка»
Кіт-вор-кіт мур-ко-че — ми-шку з’ї-сти хо-че. Ка-же:
— У ком-п’ю-те-ра ми-шка є ком-п’ю-тер-на. За-ве-діть під ліж-ком і для ме-не ми-шку! (О. Полянська)