Слово по звуках записується в квадратних дужках []. Звуки не можуть бути великими чи малими, тому на папері записуємо їх малими буквами (Київ [к и й і в]).
|
А а Б б В в Г г Ґ ґ Д д Е е Є є Ж ж З з И и І і Ї ї Й й К к Л л М м Н н О о П п Р р С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ь ь Ю ю Я я
|
[а] [б] [в] [г] [ґ] [д] [е] [е] або [й] [е] [ж] [з] або [з'] [и] [і] [й][і] [й] [к] [л] або [л'] [м] [н] або [н'] [о] [п] [р] або [р'] [с] або [с'] [т] або [т'] [у] [ф] [х] [ц] [ч] [ш] [ш][ч]
[у] або [й] [у] [а] або [й] [а] [дж] [дз] або [дз'] |
Звуків більше, ніж букв, у словах
|
із буквою щ |
із буквою ї |
із буквами я, ю, є на початку слова і складу |
із апострофом |
|
щедрівка, щастя, щедрий |
поїзд, приїзд, країна |
ялинка, юрта, танцює |
в'юн, пам'ятай, в'є, під'їзд |
• Буква щ завжди позначає два звуки [ш][ч] : дощ [д о ш ч], щука [ш ч у к а].
• Буква Ї завжди позначає два звуки [й][і]: їда [й і д а], солов’ї [с о л о в й і].
• Буква я, ю, є на початку слова (яблуко [й а б л у к о] , Юра [й у р а], єнот [й е н о т]), після голосного звуку (рояль [р о й а л'], приют [п р и й у т'], боєць [б о й е ц']) та апострофа (м’ята [м й а т а], в’юн [в й у н], п’єса [п й е с а]) позначає два звуки [й][а], [й][у], [й][е].
Апостроф не є звуком, він лише позначає твердість попередніх приголосних звуків.
Звуків менше, ніж букв
|
із буквосполученнями дж, дз |
зі знаком м'якшення |
із м'якими подовженими приголосними звуками |
|
джерело, джміль, дзеркало, дзвіночки |
міль, мальва, пальто, вільний |
знання, волосся, сіллю, маззю, суддя, багаття, |
• Коли буквосполучення дж, дз позначає один звук [дж], [дз], вимовляйте ці звуки злито, не ділячи їх на два: джміль [дж м ’ і л'], дзвін [дз в ’ і н'].
• Буква «знак м’якшення» (ь) не є звуком, вона лише разом із попередньою буквою позначає на письмі м'який приголосний звук : [д е н'].
• Буквосполучення однакових букв може передавати подовжений приголосний звук.
Розрізняють тверді та м'які приголосні звуки. При певному розміщенні у слові тверді приголосні, що не мають для себе парного м’якого приголосного звуку, можуть ставати пом’якшеними. Такими бувають 13 твердих приголосних звуків, що не мають для себе парного м’якого: [б], [п], [в], [м], [ф], [ж], [ч], [ш], [дж], [ґ], [к], [х], [г]. Для позначення пом’якшення після твердого приголосного звуку ставлять знак пом’якшення ´ (верхня похилена риска).
• Якщо приголосний звук стоїть в кінці слова або після нього ідуть букви А, Е, И, О, У, апостроф чи інші приголосні, тоді він завжди твердий: рука [р у к а].
• Букви і, я, ю, є після приголосних звуків позначають їх м'якість: сіно [с' і н о], земля [з е м л' а], люди [л' у д и], синє [с и н' е], папір [п а п´ і р].
|
Якщо буква я, ю , є знаходиться після приголосного звуку, тоді попередній приголосний звук буде м’яким приголосним (шлях [ш л' а х], нюх [н' у х], синє [с и н' е]) або пом’якшеним твердим приголосним (мята [м´ а т а], [б´ у в е т]), а букві я,ю,є відповідає звук [а], [у], [е]. Якщо після приголосного звуку іде буква і, тоді попередній приголосний звук буде м’яким приголосним (дім [д' і м]) або пом’якшеним твердим приголосним: папір [п а п´ і р]. В українській мові м'якість звука [ц'] в кінці слів позначається знаком м'якшення (ь): молодець [м о л о д е ц'], прапорець [п р а п о р е ц'], олівець [о л' і в е ц'], оселедець [о с е л е д е ц']. |
• Буква й завжди позначає м'який приголосний звук: гай [г а й], рейки [р е й к и].
• Буква ь разом із попередньою буквою позначає м'якість попереднього приголосного звуку: лось [л о с'], альбом [а л' б о м].