Інші правила дивись тут...

Слово по звуках записується в квадратних дужках []. Звуки не можуть бути великими чи малими, тому на папері записуємо їх малими буквами (Київ [к и й і в]).

Буква       Звуки

А а  

Б б 

В в 

Г г  

Ґ ґ  

Д д  

Е е  

Є є  

Ж ж  

З з  

И и   

І і   

Ї ї   

Й й  

К к   

Л л 

М м 

Н н 

О о 

П п 

Р р 

С с 

Т т 

У у 

Ф ф 

Х х 

Ц ц 

Ч ч 

Ш ш 

Щ щ 

Ь ь            

Ю ю  

Я я  

     

    

[а]

[б]

[в]

[г]

[ґ]

[д]

[е]

[е]    або   [й] [е]

[ж]

[з]     або  ']

[и]

[і]

[й][і]

[й]

[к]

[л]     або   [л']

[м]

[н]    або    [н']

[о]

[п]

[р]    або     [р']

[с]    або     [с']

[т]    або     ']

[у]

[ф]

[х]

[ц]

[ч]

[ш]

[ш][ч]

    

[у]     або     [й] [у]

[а]     або     [й] [а]

[дж] 

[дз]     або     [дз']

Звуків більше, ніж букв, у словах 

із

буквою щ

із

буквою ї

із буквами я, ю, є

на початку слова і складу

із

апострофом

щедрівка, щастя, щедрий

поїзд, приїзд, країна

ялинка, юрта, танцює

в'юн, пам'ятай, в'є, під'їзд

• Буква щ завжди позначає два звуки [ш][ч] : дощ [д о ш ч], щука [ш ч у к а].

• Буква Ї завжди позначає два звуки [й][і]: їда [й і д а], солов’ї [с о л о в й і].

• Буква я, ю, є на початку слова (яблуко [й а б л у к о] , Юра [й у р а], єнот [й е н о т]), після голосного звуку (рояль [р о й а л'], приют [п р и й у т'], боєць [б о й е ц']) та апострофа (м’ята [м й а т а], в’юн [в й у н], п’єса [п й е с а]) позначає два звуки [й][а], [й][у], [й][е]. 

Апостроф не є звуком, він лише позначає твердість попередніх приголосних звуків.

 

Звуків менше, ніж букв

із буквосполученнями дж, дз

зі знаком м'якшення

із м'якими подовженими приголосними звуками

джерело, джміль, дзеркало, дзвіночки

міль, мальва, пальто, вільний

знання, волосся, сіллю, маззю, суддя, багаття,

• Коли буквосполучення дж, дз позначає один звук [дж], [дз], вимовляйте ці звуки злито, не ділячи їх на два: джміль [дж м ’ і л'], дзвін [дз в ’ і н']. 

• Буква «знак м’якшення» (ь) не є звуком, вона лише разом із попередньою буквою позначає на письмі м'який приголосний звук : [д е н'].

• Буквосполучення однакових букв може передавати подовжений приголосний звук.

  

Розрізняють тверді та м'які приголосні звукиПри певному розміщенні у слові тверді приголосні, що не мають для себе парного м’якого приголосного звуку, можуть ставати пом’якшенимиТакими бувають 13 твердих приголосних звуків, що не мають для себе парного м’якого: [б], [п], [в], [м], [ф], [ж], [ч], [ш], [дж], [ґ], [к], [х], [г]. Для позначення пом’якшення після твердого приголосного звуку ставлять знак пом’якшення ´ (верхня похилена риска).

• Якщо приголосний звук стоїть в кінці слова або після нього ідуть букви А, Е, И, О, У, апостроф чи інші приголосні, тоді він завжди твердий: рука [р у к а]. 

• Букви і, я, ю, є після приголосних звуків позначають їх м'якість: сіно [с' і н о], земля [з е м л' а], люди [л' у д и], синє [с и н' е], папір [п а п´ і р]. 

Якщо буква я, ю , є знаходиться  після приголосного звуку, тоді попередній приголосний звук буде м’яким приголосним (шлях [ш л' а х], нюх [н' у х], синє [с и н' е]) або пом’якшеним твердим приголосним (мята [м´ а т а], ´ у в е т]), а букві я,ю,є відповідає звук [а], [у], [е]. 

Якщо після приголосного звуку іде буква і, тоді попередній приголосний звук буде м’яким приголосним (дім [д' і м]) або пом’якшеним твердим приголоснимпапір [п а п´ і р].

В українській мові м'якість звука [ц'] в кінці слів позначається знаком м'якшення (ь): молодець [м о л о д е ц'], прапорець [п р а п о р е ц'], олівець [о л' і в е ц'], оселедець [о с е л е д е ц'].

• Буква й завжди позначає м'який приголосний звук: гай [г а й], рейки [р е й к и].

• Буква ь разом із попередньою буквою позначає м'якість попереднього  приголосного  звуку: лось [л о с'], альбом [а л' б о м].

 

Уподібнення приголосних звуків

Фонетична транскрипція

Інші правила дивись тут...