Слово по звуках записується в квадратних дужках [].
А а [а]
Б б [б]
В в [в]
Г г [г]
Ґ ґ [ґ]
Д д [д]
Е е [е]
Є є [е] або [й] [е]
Ж ж [ж]
З з [з] або [з']
И и [и]
І і [і]
Ї ї [й][і]
Й й [й]
К к [к]
Л л [л] або [л']
М м [м]
Н н [н] або [н']
О о [о]
П п [п]
Р р [р] або [р']
С с [с] або [с']
Т т [т] або [т']
У у [у]
Ф ф [ф]
Х х [х]
Ц ц [ц]
Ч ч [ч]
Ш ш [ш]
Щ щ [ш][ч]
Ь ь
Ю ю [у] або [й] [у]
Я я [а] або [й] [а]
[дж]
[дз] або [дз']
Звуків більше, ніж букв, у словах |
|||
із буквою щ |
із буквою ї |
із буквами я, ю, є на початку слова і складу |
із апострофом |
щедрівка, щастя, щедрий |
поїзд, приїзд, країна |
ялинка, юрта, танцює |
в'юн, пам'ятай, в'є, під'їзд |
Буква щ завжди позначає два звуки [ш][ч] : дощ [д о ш ч], щука [ш ч у к а].
Буква Ї завжди позначає два звуки [й][і]: їда [й і д а], солов’ї [с о л о в й і].
Буква я, ю, є на початку слова (яблуко [й а б л у к о] , Юра [й у р а], єнот [й е н о т]), після голосного звуку (рояль [р о й а л'], приют [п р и й у т'], боєць [б о й е ц']) та апострофа (м’ята [м й а т а], в’юн [в й у н], п’єса [п й е с а]) позначає два звуки [й][а], [й][у], [й][е].
Апостроф не є звуком, він лише позначає твердість попередніх приголосних звуків.
Звуків менше, ніж букв |
||
із буквосполученнями дж, дз |
зі знаком м'якшення |
із м'якими подовженими приголосними звуками |
джерело, джміль, дзеркало, дзвіночки |
міль, мальва, пальто, вільний |
знання, волосся, сіллю, маззю, суддя, багаття, |
Коли буквосполучення дж, дз позначає один звук [дж], [дз], вимовляйте ці звуки злито, не ділячи їх на два: джміль [дж м ’ і л'], дзвін [дз в ’ і н'].
Буква «знак м’якшення» (ь) не є звуком, вона лише разом із попередньою буквою позначає на письмі м'який приголосний звук : [д е н'].
В українській мові м'якість звука [ц'] в кінці слів позначається знаком м'якшення (ь): молодець, прапорець, олівець, оселедець.
Буквосполучення однакових букв може передавати подовжений приголосний звук.
При певному розміщенні у слові тверді приголосні, що не мають для себе парного м’якого приголосного звуку, можуть ставати пом’якшеними. Такими бувають 13 твердих приголосних звуків, що не мають для себе парного м’якого: [б], [п], [в], [м], [ф], [ж], [ч], [ш], [дж], [ґ], [к], [х], [г]. Для позначення пом’якшення після твердого приголосного звуку ставлять знак пом’якшення ´ (верхня похилена риска)
Якщо буква я, ю , є знаходиться після приголосного звуку, тоді попередній приголосний звук буде м’яким приголосним (шлях [ш л' а х], нюх [н' у х], синє [с и н' е]) або пом’якшеним твердим приголосним (мята [м´ а т а], [б´ у в е т]), а букві я,ю,є відповідає звук [а], [у], [е].
Якщо після приголосного звуку іде буква і, тоді попередній приголосний звук буде м’яким приголосним (дім [д' і м]) або пом’якшеним твердим приголосним: папір [п а п´ і р].
Якщо приголосний звук стоїть в кінці слова або після нього ідуть букви А, Е, И, О, У, апостроф чи інші приголосні, тоді він завжди твердий: рука [р у к а].
Буква й завжди позначає м'який приголосний звук [й].
Вимовляємо |
Пишемо |
поповнює[ц':а] |
поповнюється |
вчи[с':а] |
вчишся |
ші[сн]адцять |
шістнадцять |
ші[с:]от |
шістсот |
ні[х]ті |
нігті |
ле[х]кий |
легкий |
борі[т]ка |
борідка |
бе[с:]трашний |
безстрашний |
ро[с:]ипав |
розсипав |
[с:]ипати |
зсипати |
про[з'б] а |
просьба |
боро[д'б]а |
боротьба |
во[ґз]зал |
вокзал |
Вимова та правопис дієслів на -ться, -шся...
Вимова та правопис сумнівних дзвінких та глухих приголосних звуків...