2 клас
Апостроф ставиться після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї, які позначають по два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі].
Пам’ятаємо вислів «Побув у Фоми»).
При переносі апостроф не відокремлюється від попередньої букви:
бур'- ян, солов'- їний, комп'- ютер.
Букви перед апострофом позначають тверді приголосні звуки.
Після апострофа на місці букв я, ю, є, ї чітко вимовляй два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]:
[б у р й а н], [с о л о в й і н и й], [к о м п й у т е р], [о б й е к т и в].
Бур’ян, в’ється, в’юн, в’язка, в’язання, в’язати, дерев’яний, здоров’я, з’їхати, ім’я, кам’яна, комп’ютер, м’ята, об’єм, об’єкт, об’єктив, об’ява, олов’яний, пам’ятай, пам’ятник, пам’ять, пір’їна, пір’я, подвір’я, п’явка, п’ята, п’ятий, п’ятка, п’ятниця, сім’я, солов’їний, солом’яний, хом’як.
3, 4 клас
Апостроф пишеться після префіксів з кінцевим твердим приголосним перед я, ю, є, ї:
з'їзд, під'їхати, об'єднати, роз'яснити, з'юрмитись.
5 клас
|
Апостроф пишемо: • після губних приголосних звуків [б], [п], [в], [м], [ф]: об’єктив, б'ється, п’ятка, п’явка, в’юн, солов'ї, черв'як, зв'язати, м’ясо, рум'яний, солом’яний, жираф’ячий; (пам’ятаємо вислів «Побув у Фоми) • після букви р, якщо вона позначає твердий звук [р] (у вимові чуємо [й]): сузір’я, Мар’яна, пір’їна, кур’єр, бур'ян, пір'я, міжгір'я; • після префіксів, що закінчуються твердим приголосним: об’єднання, роз’юшити, від’їхати, від'їзд, роз'яснення, з'єднаний, між'ярусний; • у складних словах після першої частини, за умови твердої вимови приголосного: дит’ясла, мін’юст, дієт'їдальня; • після к тільки у слові Лук’ян і похідних від нього: Лук’янівка, Лук’янчук, Лук’янець, Лук'яненко. Апостроф не пишемо: • після губних приголосних звуків [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними стоїть кореневий приголосний звук, крім р: свято, духмяний, різдвяний, різьбяр, мавпячий, тьмяніє. Слід розрізняти:
• після р при злитій вимові: мряка, буряк. |
||||||
|
Апостроф пишемо у словах іншомовного походження перед буквами я, ю, є, ї, коли у вимові вчувається звук [й], у двох випадках: • після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: Барб'є, П'ємонт, Рив'єра, прем'єр, Ф'єзоле, Г'ята, К'єво, Х'юстон, Руж'є, Ч'ян, миш'як, бар'єр, кутюр'є; (пам’ятаємо вислів «Був у Фоми кожух, шапка і гачок») • після іншомовних префіксів на приголосний звук: ін'єкція, ад'ютант, диз'юнкція, кон'юнкція, кон’юнктура. Апостроф не пишемо у словах іншомовного походження також у двох випадках: • перед йо: курйоз, мільйон, серйозний; • при злитій вимові приголосного перед я, ю: пюпітр, бюро, бюджет, пюре, кюре, фюзеляж, рюкзак; • у російських назвах міст і прізвищах після губного приголосного [б], [п], [в], [м], [ф] перед я, ю, є при злитій вимові: Вязьма, Мягков, Рєпін. |
Після апострофа буквами я, ю, є позначаємо два звуки — [йа], [йу], [йе], буква ї завжди позначає два звуки [йі]: [о б й е к т и в], [п й а т к а], [в й у н], [м й а с о], [с у з' і р й а], [м а р й а н а], [п ’ і р й і н а], [к у р й е р], [д и т й а с л а], [м ’ і н й у с т], [л у к й а н].