Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 3 клас Большакова І., Пристінська М." 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

СТОРІНКА 97

Вправа 1

Довели, що розповідь про походження слова криниця – це текст…

Тема: розповідь про походження слова криниця

Головна думка: «слово криниця … походить від давнього слов'янського слова викопаний»

 

Вправа 2

Заголовок

Про що йдеться у таких текстах

Моя криниця

Опис криниці у моєму дворі. Яка вона, моя криниця?

Як дідусь криницю копав

Розповідь про те, як дідусь копав криницю. Що робив дідусь?

Чому криниця — символ української душі

Міркування про криницю як символ. Чому криницю вважають символом української душі?

Вправа 3

До криниці прибіг пес Бровко.

Пити хоче, а до води не дістанеться.

Олег і Даринка набрали воду з криниці. Чистою водою напоїли собаку.

 

СТОРІНКА 98

Вправа 4

Не брудни криниці, бо схочеш водиці. (Про дбайливе ставлення до криниці – джерела води).

Не плюй у криницю — бо прийдеш по водицю. (У ставленні до людей не робити  зла, якщо не хочеш його для себе).

У криницю воду лить — тільки людей смішить. (Про час, витрачений надарма, бо для поповнення води у криниці не потрібна людська праця).

• Склали текст, почавши з одного з прислів'їв…

Не брудни криниці, бо схочеш водиці…

 

СТОРІНКА 99

Вправа 1, 2  Текст

1) Заголовок: «Невдаха», «Нявчик – невдаха»

Про кого йдеться в тексті? Про невдаху кота Нявчика.

Заголовок: «Хочеться рибки-півника», «Невдале полювання Нявчика»

Про що йдеться в тексті? Про невдале полювання кота Нявчика на рибку-півника.

Тема: розповідь про невдале полювання котика Нявчика на рибку-півника.

Головна думка: «як хочеться дістати рибку».

Мета: розповісти про котячі повадки.

Зачин

В а-ква-рі-у-мі пла-ва-ла риб-ка-пів-ник.

Основна частина

Пу-хна-стий ко-тик Няв-чик стри-бнув на стіл і ти-хень-ко під-крав-ся до а-ква-рі-у-ма. Як же хо-че-ться ї-ї ді-ста-ти! Ко-шеня за-ну-ри-ло ла-пку у во-ду. А-ле риб-ка бу-ла слизь-ко-ю, і Няв-чик не міг ї-ї схо-пи-ти. Він стри-бнув в а-ква-рі-ум і го-ло-сно за-няв-чав.

Кінцівка

Мар'-ян-ка ді-ста-ла нев-да-ху з а-ква-рі-у-ма і ви-тер-ла ру-шни-­ком. Ко-ше-ня-тко за-спо-ко-ї-ло-ся і за-сну-ло в дів-чин-ки на ру-ках.

2) Заголовок: «Рибка – півник», «Найкрасивіша акваріумна рибка»

Яка ця риба? Одна з найкрасивіших у акваріумі.

Тема: опис акваріумної рибки-півника.

Головна думка: «рибка-півник — одна з най­красивіших акваріумних рибок»

Мета: заклик милуватися красою природи.

Зачин

Рибка-півник — одна з най­красивіших акваріумних рибок

Основна частина

У неї витягнуте, злегка приплюснуте з боків тіло з короткими округлими плавцями. Тіло вкрите лускою — напів­прозорими пластинками округлої форми з гладкими краями. У рибки розкішний хвіст, який нагадує царську корону. А за­барвлення може бути різне: червоне, синє, фіолетове, жовте тощо.

Кінцівка

Завжди милуюся красою рибки-півника.

3) Заголовок: «Рибка-півник», «Чому рибку назвали півником»

Тема: міркування, чому акваріумну рибку назвали півником.

Головна думка: «ця рибка і за виглядом, і за поведінкою нагадує півня, тому і має таку назву»

Мета: пояснити, чому акваріумну рибку назвали півником і застерегти, що в акваріумі може жити тільки одна така рибка.

Зачин

Чо-му риб-ку на-зва-ли пів-ни-ком?

Основна частина

По-пер-ше, риб-ку-пів-ни-ка на-зва-ли так за ї-ї а-гре-сив-ну вда-чу. Во-на ду-же дра-жли-ва. В а-ква-рі-у-мі во-на б'є-ться май-же з у-сі-ма риб-ка-ми. О-со-бли-во я-кщо в них ве-ли-кі хво-сто-ві плав-ці. То-му в а-ква-рі-у-мі мо-же жи-ти ли-ше о-дна риб-ка-пів-ник. По-дру-ге, є дум-ка, що сво-ю на-зву риб-ка-пів-ник о-три-­ма-ла за роз-кі-шний хвіст, схо-жий на хвіст пів-ня.

Кінцівка

О-тже, ця риб-ка і за ви-гля-дом, і за по-ве-дін-ко-ю на-га-ду-є пів-ня, то-му і ма-є та-ку на-зву.

СТОРІНКА 100

Вправа 3

Заголовок

Тема тексту

Як ми рибу ловили

Розповідь про нашу рибалку.

Чому не потрібно зали­шати сміття біля річки?

Міркування про шкоду від забруднення довкілля.

Щука — річковий хижак.

Опис річкової риби щуки.

Три заголовки, щоб за ними можна було визначити тип тексту.

Врятоване кошеня.

Розповідь про те, як друзі врятували кошеня.

Моя киця – красуня.

Опис домашньої улюблениці киці.

Чи потрібні домашні  улюбленці?

Міркування про необхідність мати домашніх улюбленців.

Письмо для себе

1. Уявив, що опинився в акваріумі серед рибок...

2 Описали щуку …

3 Поміркували, чому акваріуми скляні…

 

Вправа 1

План.

1. Щоранку п’ю чай.

2. Зовнішній вигляд.

3. Зручна чашка.

4. Улюблена чашка щодня!

 

СТОРІНКА 101

Вправа 2

Описали свою улюблену чашку…

 

Вправа 3

Описали незвичайну чашку…

 

СТОРІНКА 102

Вправа 1 Стилі мовлення

1) Тема: художній опис альпійської айстри

Головна думка: «привітна квітка».

Мета: художньо описати квітку альпійську айстру.

Стиль мовлення: художній

Зачин (загальне враження)

Ра-птом я по-ба-чив ні-жну тен-ді-тну ро-сли-ну — аль-пій-ську ай-стру.

Основна частина (опис ознак)

На нас на-че ди-ви-ло-ся ве-ли-ке жов-те о-чко в о-брам-ле-нні я-скра-во-фі-о-ле-то-вих вій і пі-дмор-гу-ва-ло. На-че со-не-чко на тон-кій зе-ле-ній сте-блин-ці ко-ли-ва-ло-ся, а ма-лень-кі цу-пкі тем-но-зе-ле-ні ли-сто-чки ні-би ше-по-ті-ли: «До-бри-день».

Кінцівка (висновок)

«Я-ка при-ві-тна кві-тка», — по-ду-ма-лось ме-ні. Ста-ло те-пло і ра-ді-сно на сер-ці.

2) Тема: науковий опис альпійської айстри

Головна думка: «багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових»,… «за­несена до Червоної книги України».

Мета: подати точні відомості про рослину.

Стиль мовлення: науковий.

Зачин

Аль-пій-ська ай-стра — ба-га-то-рі-чна трав'-я-ни-ста ро-сли-на ро-ди-ни ай-стро-вих. Ї-ї бать-ків-щи-на — го-ри Аль-пи. В У-кра-ї-ні ро-сте в Кар-па-тах.

Основна частина

Сте-бло в ро-сли-ни во-ло-си-сте зав-ви-ш­ки 5-20 см. Ли-стки при-ко-ре-не-ві при о-сно-ві — зву-же-ні в че-ре-шок. Ли-стки сте-­бло-ві — змен-ше-ні, си-дя-чі. Кві-тка — ко-шик 3,5-5 см у ді-а-ме-трі. Кра-йо-ві кві-тки я-зи-ч­ко-ві, фі-о-ле-то-ві, се-ре-ди-нні — тру-бча-сті, жов-ті. Кві-тнуть ай-стри у ли-пні та сер-пні. Плід — сім'-ян-ка з чуб-ком із во-ло-сків.

Кінцівка

Аль-пій-ська ай-стра за­-не-се-на до Червоної книги України як рід-кі-сна ро-сли-на.

• Діаграма Вена порівняння текстів про альпійську айстру

Художній опис

Спільне

Науковий опис

Багато епітетів-прикметників (тендітну, велике жовте, яскраво-фіолетових), уособлення (очко в обрамлені вій, підморгувало, шепотіли), порівняння (наче сонечко), мова образна, виявляється власне сприйняття чи ставлення автора.

Тексти про альпійську айстру

Багато термінів (багаторічна трав’яниста, листки прикореневі, квітки язичкові, Червоної книги), числових характеристик (заввишки 5-20 см, кошик 3,5 – 5 см у діаметрі), мова точна, лаконічна, без авторського сприйняття чи ставлення. 

• Наукові описи читаємо в підручниках по природі, енциклопедіях, статтях. Художні описи читаємо у віршах, оповіданнях, підручниках з читання, хрестоматіях.

 

СТОРІНКА 103

• У реченнях з першого і другого текстів, у яких описується квітка, підкреслили  слова, які допомагають тобі «побачити» її:

На нас наче дивилося велике жовте очко в обрамленні яскраво-фіолетових вій і підморгувало.

Квіткакошик 3,5-5 см у діаметрі. Крайові квітки язич­кові, фіолетові, серединні — трубчасті, жовті.

Описали рослину фіалку…

 

• Портрет — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей. Назви картин підказують нам, кого намалював кожний художник.

Михайло Бойчук «Українка» (монументалізм), Пабло Пікассо «Жінка в береті» (сюреалізм), Олександр Мурашко «Автопортрет» (реалізм). Мені ближче манера реалізму. На картинах портрет малюють олівцями, фарбами, олією. У текстах зовнішність людей описується словесно.

 

СТОРІНКА 104

• У повісті «Одиниця з обманом» Всеволод Нестайко описує героїв з гумором: «вони маленькі, кругловиді, клаповухі й кирпаті. Тільки той, що в нього на носі руденька блямбочка, — то Спасокукоцький. А той, що в нього щербатий зуб, — то Кукуєвицький»

 

Вправа 2 

Зовнішність мого друга…

Опис персонажа мультфільму (Шрек)…

Розповідь за картиною  «Портрет дівчинки» художника Валерія  Хабарова…

 

СТОРІНКА 105 – 106

Оповідання «Сенсація» Сашка Дерманського

Вправа 1

Про сенсації можна дізнатися з медіа повідомлень. Звичайно, що не варто вірити всім сенсаційним повідомленням, бо насправді деяка частина містить фейкову (неправдиву, неперевірену) інформацію.

Заголовок: «Сенсація»

Тема: гумористична розповідь про події, що ледь не стали сенсацією.

Головна думка: «просто сенсація – квітучий кіт».

Мета: засудження фейкових сенсацій.

 

СТОРІНКА 107 – 108

• Усі вирішили, що кіт зацвів, бо на ньому виднілась велика рожева квітка.

• Хлопчик хотів, щоб кіт насправді зацвів, бо через сенсацію можна було би не піти до дитсадку. Коли ж кореспонденти розійшлися, батьки вирішили, що пора синові йти в дитсадок.

• Люди люблять сенсації, бо такі події вражають або викликають зацікавлення.

• План.

1. Тато приніс кактус.

2. Рослину поставили на шафу.

3. Кіт хоче знайомитися з кактусом.

4. Наш Петрович зацвів.

5. Тато дзвонить до Академії наук.

6. Просто сенсація – квітучий кіт.

7. Запитання від кореспондентів.

8. Кіт Петрович зіскочив зі шафи.

9. Зацвів кактус, а не кіт.

10. Нема сенсації.

• Текст розділений на частини згідно будови, яка включає зачин, розвиток дії, кульмінацію та розв’язку. Якщо поміняти місцями частини, тоді не матимемо тексту, стане незрозумілим про що йдеться.

Знайди сенсаційну новину в Інтернеті та досліди, чи правдивою є ця подія…

 

Чарівна казка

Чарівна народна казка «Ох»…

•  Склав чарівну казку про персонажа, якого вигадав…

 

СТОРІНКА 109

Уривок з повісті «Суперклей Христофора Тюлькіна» Анатолія Костецького

Тема: міркування про ставлення Христофора Тюлькіна до прізвиська «Тюля»

Головна думка: не ім’я красить людину, а її справи.

Мета: пояснити дітям, що треба соромитися свого імені чи прізвища.

 

Вправа 2

• Діти обговорюють питання права на помилку. Вони вважають, що «той, хто навчається, іноді припускається помилок. Головне — вміти їх визнавати і виправляти».

 

СТОРІНКА 110

• Написали тексти-міркування за поданим твердженням (тезою)

Чи можна вчитися на помилках…?

Читати книги корисно …

• Будова тексту-міркування: теза (твердження), докази (доведення), висновок.

 

СТОРІНКА 111

Написали текст-міркування з теми «Красти погано»…

• Запитання і відповіді у зошит.

Чи можна красти, щоб утамувати голод? Ні, тому що красти погано.

Так, але хто сказав, що це погано? Не кради – одна із заповідей.

Так, але чому не зробити щось погане? Ти живеш у суспільстві, тому стався до інших так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе.

Так, але чи завжди життя дає змогу вчиняти добре? Звичайно, що буває по-різному, але людина має вибір поступати по-совісті.

А якщо ти мало не вмираєш з голоду? Усе одно слід спочатку запитати, а добра людина завжди щедра.

Так, а закон може бути неспра­ведливим? Якщо діяти законно, відчуття несправедливості не виникає.

Так, але якщо в тебе вдосталь їжі, то навіщо тобі більше? Один крилатий вислів пояснює, що живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити.

Так, але чи можуть усі мати все однаково? Звичайно, що ні, бо кожна людина індивідуальна, має певні пізнавальні задатки, талант, працелюбність, прагнення, спосіб життя, згідно чого примножує свій достаток.

Так, але навіщо всім мати все однаково? Якби всі мали всього однаково, це стало би нецікавим.

Так, але хіба можуть люди жити разом, якщо кожен буде робити, що хоче? Коли кожен буде робити, що хоче, настане вседозволеність, беззаконня, хаос, коли кожен не знатиме, що його очікує від іншого.

Так, а є інші способи дістати їжу? Зазвичай треба працювати, навчатися, зрештою звернутися за допомогою.

Так, але чи повинні тільки ба­жання керувати тобою? Ні. Оскільки живемо у суспільстві, повинні зважати на бажання та інтереси інших людей.

 

Вправа 1

Текст відрізняється від групи речень тим, що речення зв’язані між собою за змістом і граматично, вони розташовані в певній послідовності, до них можна підібрати заголовок.

 

Вправа 2   Ознаки тексту-опису, тексту-розповіді, тексту-міркування.

 

Текст-опис

Текст-розповідь

Текст-міркування

Для чого створю­ються?

Для опису ознак предмета в цілому та його окремих частин

Для розповіді про події, персонаж

Для доведення думки чи пояснення певних подій, явищ

Яке питання можна поставити?

Який? Яка? Яке?

Що відбувається?

Чому?

З яких частин скла­даються?

Загальне враження, опис ознак, висновок

Зачин, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка, кінцівка

Теза, аргументи, висновок

Інші завдання дивись тут...