1. До зимового циклу належать пісні (Г) щедрівки.

2. Календарно-обрядові пісні НЕ пов'язані з (В) історичними подіями.

3. Відповідність:

       1 Перун - Б бог грому й небесної блискавки

       2 Ярило - Г бог сонця й весни

       3 Сварог - А бог неба й небесного вогню

       4 Дажбог - В бог жнив і достатку

4. Народні пісні — це невеликі віршовані твори, що співаються, їм властива варіантність, анонімність і колективність. За тематикою поділяють на календарно-обрядові. колискові, родинно-побутові, історичні, суспільно-побутові та ін.

5. Ознаки фольклорних творів: варіантність (передаючись через багато років, пісня змінювалась, зараз налічують багато варіантів кожної пісні), анонімність (імена народних пісень невідомі, залишились у віках, від грецького анонім — твір без зазначення автора), колективність (народ щось додавав до них, змінював якісь слова).

6. Фольклор — це усна народна творчість, а саме: пісні, легенди, перекази, загадки, приказки, прислів'я, що їх створювали впродовж віків наші пращури. Цей процес триває й донині. Народні пісні виникли дуже давно. Одна талановита людина склала якусь пісню, що сподобалась іншим, вони почали її співати, додаючи свої слова, а якісь змінюючи. Пісня вела мандрівний спосіб життя по всій Україні й дійшла до нас.

7. Календарно-обрядовими називають пісні, що пов'язані зі стародавніми обрядами, згідно з календарем, вони найдавніші.

8. Календарно-обрядові пісні поділяються на цикли: зимовий (колядки, щедрівки), весняний (веснянки), літній (русальні, купальські, жниварські).

9. Дослідники фольклору налічують приблизно триста тисяч народних пісень.

10. Фольклорна пісня від авторської відрізняється тим, що вона дуже давня, справжній автор невідомий, вона змінювалась.

11. Фольклорні твори, зокрема й народні пісні, потрібно передати наступним поколінням українців, бо вони дуже гарні та милозвучні, розповідають про минулу історію, роблять нас співочими.

12. Типові для народних пісень сполуки слів: червона калина, битий шлях, сизий орел, жайворонок із переливами, закувала зозуля, синє море, широкий степ, ясний сокіл.

13.1. Народна  пісня в робочий зошит

         Вишиванка

З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Що тоненька голочка для сорочки,
А ще тонше в дівчини голосочок.
Вишивала дівчина, вишивала,
У сорочку білую – душу вклала.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну і червоную нитку клала.
Ой та чорна ниточка – розставання,
А червона ниточка – до кохання.
Щоб та чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка легко слалась.
Я піду в неділеньку на гулянку,
Подарую милому вишиванку.
Сердься, мій соколику, чи не сердься –
Будеш ти носить її коло серця.

13.2. Намалювати ілюстрацію до неї(за бажанням).