Якісні, відносні, присвійні прикметники
Ступені порівняння якісних прикметників, їх творення
Вправа 325. Прочитайте прислів'я, визначте в них прикметники, поставте до кожного питання.
Материн (чий?) гнів — як весняний (який?) сніг: рясно випаде, та скоро розтане. Часом б'ють Хому за Яремину (чию?) вину. Зимовий (який?) деньок — як комарів (чий?) носок. Не викидай полотняної (якої?) сорочки, поки шовкову (якої?) не придбав. Не такий страшний (який?) вовк, як його малюють. Часом між колючою і кропивою росте ніжна (яка?) лілія.
Дайте відповіді на запитання:
Які з прикметників означають належність людині або тварині?
Присвійні: материн, Яремину, комарів.
Які — ознаку предмета стосовно часу або матеріалу?
Відносні: весняний, зимовий, полотняної, шовкову.
Які — ознаку предмета, що може виражатися більшою чи меншою мірою?
Якісні: страшний, ніжна.
Вправа 326. Прочитайте речення. Визначте прикметники, з'ясуйте, до якого розряду за значенням вони належать. Поясніть, як ви їх розрізняєте.
Українська (відносний прикметник, яка?) писанка — як дитяча (відносний прикметник, яка?) пісенька, як бабусина (присвійний прикметник, чия?) казка, як матусина (присвійний прикметник, чия?) ласка. Ти заповіт дідусів (присвійний прикметник, чий?) пам'ятай, куди б не закидала тебе доля, а мову рідну (якісний прикметник, бо рідненьку, яку?) ти не забувай. «Які в тебе квіти гарні (якісний прикметник, бо гарненькі, які?)», — придивляється мати до рукавів Мар'яниної (присвійний прикметник, чиєї?) сорочки.
Поясніть уживання великої літери у прикметниках.
Присвійні прикметники, утворені від іменників — власних назв, пишуть з великої літери: Мар'яниної сорочки.
Вправа 328. Запишіть словосполучення, утворивши відносні прикметники від поданих у дужках іменників і дієслів. У прикметниках виділіть суфікси. Зразок: (народ) пісня – народна пісня.
(Україна) мова – українська мова; (студент) хор – студентський хор; (вишня) сад – вишневий сад; (дерево) будинок – деревяний будинок; (живити) джерело- живильне джерело; (шовк) сорочка – шовкова сорочка; (солома) бриль – соломяний бриль; (мідь) прикраса – мідна прикраса; (цемент) завод – цементний завод; (танцювати) колектив – танцювальний колектив; (рік) звіт – річний звіт; (навчати) рік – навчальний рік.
Вправа 329. Від поданих іменників утворіть присвійні прикметники, запишіть їх у початковій формі (називний відмінок однини чоловічого роду), виділіть у них суфікси. Підкресліть в словах орфограму «велика літера».
Мама, матуся, Людмила, Семен, Олексій, Наталя, Наталія, Денис, Сергій, Олег, Марина, Марися, Ірина, Зоя, Катруся, Олесь, Олеся.
Мамин, матусин, Людмилин, Семенів, Олексіїв, Наталин, Наталіїн, Денисів, Сергіїв, Олегів, Маринин, Марисин, Іринин, Зоїн, Катрусин , Олесів, Олесин.
Розкрийте значення фразеологізмів мамин синок; батьків син.
Мамин синок – розпещений хлопець.
Батьків син – спадкоємець заможних батьків.
Вправа 331. Перепишіть, вибираючи з дужок велику чи малу літеру. Свій вибір обґрунтуйте.
1. Вороги були засліплені блиском (А, а)хіллесового меча, який викував для нього бог вогню (3 енциклопедії античної міфології). 2. Уся бригада знає Оринину (А, а)хіллесову п'яту (Олесь Гончар). 3. Народна назва цикорію — (П, п)етрів батіг (3 Вікіпедії). 4. Здалеку почувся (П, п)етрів голос (Олесь Гончар).
Вороги були засліплені блиском Ахіллесового меча (присвійний прикметник від особи Ахілл), який викував для нього бог вогню. Уся бригада знає Оринину ахіллесову п'яту (присвійний прикметник входить до складу фразеологізма). Народна назва цикорію — петрів батіг (присвійний прикметник входить до складу народної назви рослини). Здалеку почувся Петрів (присвійний прикметник від особи Петро) голос.
Визначте фразеологізм, поясніть його значення.
Ахілесова п’ята – вразливе місце.
Вправа 333. Прочитайте. Визначте іменники, від яких утворені виділені присвійні прикметники. Вимовте звуки, які чергуються при творенні.
1. Опустився вечір на крило лелече (П. Король). 2. Мати зраділа, коли почула доччину пісню (/. Нечуй-Левицький). 3. Тітчина ласкавість розвіяла недовіру (М. Старицький). 4. До лисиччиного дому завітав у гості вовк (І. Качуровський). 5. Захотіла ворона перейняти куріпчину ходу, та й свою забула (Народна творчість).
Лелека – лелече. Дочка – доччина. Тітка – тітчина. Лисичка – лисиччина. Куріпка – куріпчина.
Поясніть написання прикметників із подвоєними літерами.
Кінцеві приголосні основи іменників [г], [к], [х] при творенні присвійних прикметників чергуються із [ж], [ч], [ш]. Тому два однакових приголосних звуки збігаються на межі значущих частин слова: кореня та суфікса. Дочка – доччина. Лисичка – лисиччина. [ч:]
Вправа 334. Прочитайте. Визначте, у яких словосполученнях прикметники вжиті в прямому значенні, у яких — у переносному. Укажіть розряд кожного прикметника за значенням (якщо відносні прикметники вживаються в переносному значенні, вони переходять у якісні; якісні прикметники переходять у відносні, якщо втрачають здатність виражати певну якість більшою чи меншою мірою, присвійні прикметники переходять у відносні та якісні, якщо набувають їхніх ознак).
Золотий годинник — золотий син; солодкий торт — солодкий сон; гострий ніж — гострий погляд; бабине обійстя — бабине літо.
Золотий (відносний) годинник — золотий (якісний) син; солодкий (якісний) торт — солодкий (якісний) сон; гострий (якісний) ніж — гострий (якісний) погляд; бабине (присвійний) обійстя — бабине (відносний) літо.
Вправа 336. До кожного іменника доберіть із довідки прикметники так, щоб утворилися фразеологізми, фразеологізми запишіть, розкрийте їхнє значення. Визначте розряди прикметників за значенням.
Лисяча хитрість. Вовчий апетит. Заяче серце. Собача вдача. Слоняча хода.
За значенням прикметники мають розряд присвійних прикметників.
Вправа 340. Прочитайте уривки, визначте стиль кожного з них. Свою думку доведіть.
I. Дерева широколистих дібров за помірного клімату вкриті листям лише влітку. Стовбури й гілки дерев захищені товстою корою, бруньки вкриті смолистою лускою. Загальна поверхня листків велика.
Широколистий ліс має складну ярусну будову. Надґрунтовий шар з опалого листя пухкий і товстий. Мох трапляється лише на пнях або повалених стовбурах. Затемнення в дібровах не є великим. Крони дерев утворюють порівняно розріджене шатро. (З енциклопедії природознавства). Науковий стиль: подана точна інформація, слова вживаються у прямому значенні, наукова лекція.
Художній стиль. II. Зелене царство пишніло неповторною красою. Вітер збивав з дубів зелену піну. Із осик з тихим шелестом гвинтилося на землю жовте листя. Неначе боярські шапки, зеленів мох, розцяцькований жовтим осиковим листям. Сохла папороть, згортаючи пальмові листки. Осички просили на зиму чобітки, а дуби наглухо застібали кожухи. І над усім цим лісовим царством — небо, безкрає, поцинковане небо, що світить сонцем, дихає заморозками, тирликає жалібним квилінням запізні лих гусячих зграй. (За Григорієм Тютюнником). Художній стиль: власне бачення автора, відхід від дійсності, використання художніх засобів, уривок із літературного жанру.
Яка, на вашу думку, мета наукового опису природи? Яка мета художнього
опису?
Мета наукового опису природи — правдиво й точно назвати змінні або постійні ознаки предметів, з яких складається картина природи, всі слова вживаються у прямому значенні.
Мета художнього опису природи — створити образ побаченого, вплинути на почуття читача або слухача, широко застосовують художні засоби.
Вправа 341. Прочитайте. Визначте в реченнях художні засоби. З якою метою їх ужито? Пригадайте визначення літературознавчих термінів епітет, порівняння, метафора, персоніфікація.
1. Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива (Т. Шевченко). 2. Горить-тремтить ріка, як музика (17. Тичина). 2. Веселе сонечко ховалось в веселих хмарах весняних (Т. Шевченко). 4. Кримські гори, наче носороги, що з далеких виповзли степів, уп'яли у море куці ноги й смокчуть воду вже мільйон років (О. Лупш). 5. Багнисті береги озер були чорні і блискучі, як мокрі спини гіпопотамів (За М. Коцюбинським).
Епітет — художнє означення, яке надає зображенню предмета чи явища більшої виразності, поетичності, яскравості (сердитий вітер; веселе сонечко; веселих хмарах, весняних; Кримські гори; з далеких степів; куці ноги; багнисті береги; були чорні і блискучі; мокрі спини).
Порівняння — художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось подібним до нього (горить-тремтить ріка, як музика; Кримські гори, наче носороги; були чорні і блискучі, як мокрі спини гіпопотамів).
Метафора — слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення (реве та стогне Дніпр; горить-тремтить ріка).
Персоніфікація — образний вислів, у якому ознаки людини переносяться на неживий предмет чи явище (сонечко ховалось; Кримські гори з далеких виповзли степів; уп'яли ноги, гори смокчуть воду).
Гіпербола — художній прийом, який полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової виразності (смокчуть воду вже мільйон років).
У текстах яких стилів уживаються художні засоби? Яка їхня роль?
Художні засоби використовують у художньому стилі (жанрах: казка, вірш, поема, оповідання, повість, роман). Вони роблять тексти образними, неповторними, збагачують мовлення, надають виразності, яскравості.
Роздивіться репродукцію картини народного художника України Федора Панька. Якою мірою митцю вдалося передати настрій вірша Тараса Шевченка? Поясніть.