План. Частина 1. 1. Горобцю я дав ім'я Чив. 2. Моя перша зустріч з горобцем. 3. Чив сильний, молодий і великий горобець. 4. Проста пісенька горобців. 5. Чив – талановитий співець. 6. Горобець був зухвалий розбишака. 7. Чиву хочеться ще розважитись. 8. Гороб’ячий галас на весь двір. 9.
План. 1. Хмари погрожують своїм холодним подихом. 2. Ведмідь не зважає на погрози: ягодами ласує. 3. Зранку випав сніг. 4. Де барліг розшукати? 5. Сорока показує дорогу ненажері. 6. Віддяка Мишка буде навесні.
Захотілося мені якось горобини, хоч ще не достигла вона. У роті уже було терпко, допоки усі ягоди знизу пооб'їдав. Тоді вирішив на дерево вилізти. А тонкий стовбур дерева не витримав моєї ваги та похилився. Я не втримався і впав в кущі. А коли падав, то так кожуха подер,
На ілюстрації зображений казковий вечір, коли просо колисковою піснею приспало зайчика. На передньому плані сіренький зайчик. Звірятко в сні вже солодко всміхається, бо бачить «біля води росте … капуста, заснув у хащі сірий вовк». Воно більше не
Ілюстрація дуже вдало відображає третю строфу вірша Андрія М'ястківського «Курличуть хмари, тьохкає вода…». На передньому плані видно блакитне джерело, напевно, там «зронив обручку місяць». Далі простягається неозоре поле, зі стежкою,
Інші завдання дивись тут... Сторінка 124. • Прочитай вірш Андрія М'ястківського «Курличуть хмари, тьохкає вода…». Словами з тексту доведи, що поет описує світанок, милується його красою. «Дерева казку шепчуть на світанні», «землю, мов колисанку,
Інші завдання дивись тут... Сторінка 121. • Прочитай вірш Володимира Коломійця «Сиве сонечко». За назвою вірша спробуй здогадатися, про кого в ньому йтиметься. Сонечком називаємо дорогу людину, сивим сонечком – бабусю – стареньку дорогу людину. •
ПРИСПАЛО ПРОСО ПРОСЕНЯ… Приспало просо просеня, й попростувало просо, де в ямці спало зайченя і в сні дивилось косо. Йому сказало просо: «Спи, заплющ косеньке око. Залізли коники в снопи, і хмара спить високо. Заснув у хащі сірий вовк і лапою укрився. Твій сірий вовк в
ЛАЗИТЬ СОНЕЧКО В ТРАВАХ… Лазить сонечко в травах, скаче коник за коником гоном, і метелик з метеликом в піжмурки грають на мить, лиш одна біла чапля з малиновим волом у зеленій воді на сріблястій нозі стоїть. Тема: поетична розповідь про життя тварин біля болота. Головна тема:
КУРЛИЧУТЬ ХМАРИ, ТЬОХКАЄ ВОДА… Курличуть хмари, тьохкає вода, дерева казку шепчуть на світанні, і вітер, ставши на далекій грані, всю землю, мов колисанку, гойда. У тім гойданні повилася путь, як буйний хміль по схиленій тичині, а біля хати, при вікні одчиненім, жовтогарячі соняхи
На ілюстрації ми бачимо уривок вірша, де до приятелів «Жар-птиця влетіла». «Раз на тисячу років трапляється, що жар-птиця комусь на диво з’являється». Чарівна її пір'їна за повір'ями здійснює мрії. «Жахтить» Жар-птиця золотим сяйвом.
На ілюстрації до вірша Дмитра Павличка «Вітряк» зображений сільський пейзаж. Він відповідає першим двом строфам вірша. У центрі розкинулось «поле неокрає». На задньому плані «стоїть на пагорбі вітряк». «Такі ж у нього крила є, як
На ілюстрації до вірша Петра Осадчука «Стежка» зображений момент, коли хлопчик по стежці втікав від дощу. На задньому плані сиві хмари закривають сонце. Вони плачуть великими краплями. Від таких сліз будь-де «скоро річка захлюпоче».
На ілюстрації бачимо святкування Щедрого вечора, повного «краси таємничої». Це «дорогі родові звичаї». У центрі святковий стіл, застелений вишиваними рушниками. На ньому багато смачних страв: «кутя і крученики, шкварки й холодці…,
На ілюстрації до вірша Андрія Малишка «Вихопивсь дощик поміж заграв…» дотепно передане значення дощу в природі. На задньому фоні темно синя «заграва», яка грізно надуває свої хмари. «З неба широкого аж до лісочка» виблискують стріли громовиці.