Напевно, моє «знайомство» з одним твором, який опинився серед улюблених, розпочалось не зовсім так, як годиться – доволі лінькувата я вирішила переглянути мультиплікаційний фільм з надією, що «тепер багато читати не доведеться». Як на мене –

    Нещодавно я прочитала зворушливе у своїй трагічності оповідання Генріха Белля про молодого німецького солдата.           Уперше з персонажем читач знайомиться, коли він, будучи пораненим солдатом, потрапляє у шпиталь, організований у

     Нещодавно я прочитала зворушливий твір Гарсіа Маркеса. Він також цікавий тим, що у ньому стерта чітка грань між фантастичним та реалістичним. Стиль «магічного реалізму» допомагає автору незвичайними подіями висвітлювати проблеми повсякденності.

    Іван Драч називає свою поезію «Баладою про соняшник».     На мою думку, ця балада не вкладається у загальноприйняті рамки жанру, тому вона модерна.     По-перше, у ній наявні ознаки і притчі («щомиті якийсь хлопчисько відкриває тебе для

БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке1 і зелене.   Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, І рвав у пазуху гнилиці2, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, Щоб вилити з вуха воду, І раптом

     Соняшник – рослина, яка залюбки росте на нашій землі. Квітка сонця, яку здавна саджали біля тинів та на городах, здається рідною для кожного українця, вона є символом енергії, добробуту, батьківщини. Якщо ми задумаємося, чи усе знаємо про неї, тоді нам варто прочитати