На картині Тараса Шевченка зображена селянська родина. Ми бачимо батька, матір та їх маленького сина. Позаду них старенька селянська хата. Напевно, скінчився трудовий день. Скоро вечеря. Батько присів біля хати трошки відпочити після важкої праці на пана. Мати
У невеликому вірші відчувається велика любов автора до рідного краю. Він порівнює село на Україні з писанкою. Підкреслює його красу та неповторність. «Цвітуть сади, біліють хати». Там чисто і затишно. Живуть працьовиті люди. На горі палати автор порівнює
На малюнку ми бачимо чумакування малого Тараса з батьком. Запряжені воли ідуть дорогою. Батько спереду воза. Для нього це знайома дорога, не один раз він їде нею. На возі хлопчик. Це Тарас. Він зручно вмостився на мішках. Віз їде. Навколо чудовий краєвид: річка, млин, високі кургани.
Нещодавно на уроці ми вивчали уривок «Тарас у наймах» Оксани Іваненко. У ньому розповідається про важке дитинство великого українського поета та художника Тараса Григоровича Шевченка. Хлопець дуже любив малювати. Після смерті батька пішов до дяків-учителів.
1. Бажання хлопця вчитися. 2. Дармовий наймит у першого дяка. 3. Другий дяк не збирався навчати. 4. Відмова третього дяка. 5. Малювання у бур’янах. 6. Козачок у пана.
План. 1. Зелені садки Кирилівки. 2. Невесело у хаті Шевченків. 3. Прохання дідуся. 4. Радість Тараса. 5. Хлопець з батьком рушили у дорогу. 6. Справжній степ. 7. Багата уява хлопця. План. 1. Кирилівка літом 1824 року. 2. Невесело в хаті Шевченків. 3. Розмова між дідом та батьком
На першому малюнку можна побачити намет. Біля нього сидить Сергій Анатолійович. Він дає учасникам все необхідне для змагання на кращого рибалку табору. Там бачимо багато вудочок, відро, приманку. До нього підійшли Митько з товаришем. Вони вибрали найкращі вудки. На
Уривок дуже цікавий та повчальний. У ньому розповідається про змагання на кращого рибалку в таборі. Дуже зрадів Митько, адже він часто ходив рибалити на річку. З товаришем швидко вибрали найкращі вудки. Самовпевнений хлопець глузує з іншого учасника
План. 1. Оголошення у таборі. 2. Митько глузує зі Славка. 3. Задум Митька. 4. На березі річки. 5. Зустріч з іншими хлопцями. 6. Змагання почалися. 7. Усі займають позиції. 8. Славко сидить на футлярі поодаль. 9. Нема улову. 10. Пояснення Митька. 11. Кращий рибалка Славко. 12. Фотознімок переможця.
Полетів вітерець наздоганяти човен на Дунай. Дмухнув і понесли вітрила човен до затоки. Там невтомних рибалок чекав гарний рибний улов. Зі щирою вдячністю вони довго махали йому вслід. Полетів допитливий вітерець. Залетів у пустелю. Земля потріскала від засухи.
Я думаю, що автор називає сім вітрів братами, бо вони завжди разом є біля людей. Дружно, ніби однією сім’єю, допомагають трудівникам. У кузні, на комбайні, у пекарні, в овочевій ланці, на фермі, у фруктовому саду. Їх зустрінеш всюди, де кипить робота.
На малюнку ми бачимо світлицю. Біля столу стоять матір із дочкою. У дівчинки гарна коса. В неї вплетена червона стрічка. Одягнена дівчина у білу сорочку. На столі лежать нитки та полотно. Дівчинка любить і вміє гарно вишивати. Вона вишила чудову вишиванку для
В оповіданні «Наше відкриття » Олега Буценя розповідається про пригоду двох хлопчиків у лісі. Вони побачили там великий мурашник. Дали своє пояснення злагодженої праці мурашок. Наприклад, про існування мурашиної мови, щоб порозумітися. Про
План. 1. Бажання хлопців. 2. У лісі. 3. Мурашник. 4. Мурашина мова. 5. Теревені про науку. 6. Одяг для наукового відкриття. 7. Мурашиний дощ. 8. Відкриття хлопців. 9. Запізнення на вечерю. 10. Усе заради науки. План. 1. Хочеться зробити відкриття. 2. Похід у ліс – добра нагода. 3.
Назва: «Красиві слова і красиве діло» Автор: Василь Сухомлинський Тема: розповідь про те, як треба допомагати іншим. Головна думка: «красить людину не слово, а діло». Жанр: оповідання. Дійові персонажі: три хлопці та незнайомець. План. 1. Хатина серед поля. 2.