Пташка часто прилітала до своєї рятівниці. Біля людей їй було тепло і ситно, тому завжди лунала особлива пісня. Якось завітала до будинку, де жила дівчинка, добра сусідка. Так вона вперше почула Снігуроньчину пісню. Незабаром усе село знало про незвичайну гостю дівчинки.
ЩЕДРИЙ ВЕЧІР Чи знаєм ми наші обряди і звичаї, чи їх не затьмарили впливи чужі? Пригадую: скільки краси таємничої у Щедрому вечорі, святі душі! І скільки пориву в розміренім цокоті копит за вікном, у розгоні саней... А в хаті наш батько сідає на покуті, і ми за столом, ціла купа дітей.
ВИХОПИВСЬ ДОЩИК ПОМІЖ ЗАГРАВ Вихопивсь дощик поміж заграв1: чоботи сині, синя сорочка, сині мелодії понапинав з неба широкого аж до лісочка; синіми стрілами закресав2, сині листочки дрібно писав людям, озерам, лукам за обрій, ох і смішний же! І добрий-добрий! І запрозорились
ВІТРЯК. Стоїть на пагорбі вітряк, де поле неокрає. Хотів би він літати так, як вертоліт літає. Такі ж у нього крила є, як мають вертольоти. Але йому робить своє — на хліб зерно молоти. І лиш тоді, коли згаса робота опівночі, вітряк злітає в небеса, де зір палають очі. Він
СТЕЖКА Біг я стежкою до хати — дощ хапав мене за п’яти. Біг я стежкою щодуху — дощ дзвенів мені над вухом: «Я заллю тебе водою, як зрівняюся з тобою, під ногами в тебе, хлопче, скоро річка захлюпоче!» Але стежка — молодчина! — прудко бігати навчила.
Достеменно не відомо відколи підкова стала символом щастя. За одною версією прикмета зародилася в Давньому Єгипті. Коли Фараон тріумфально проїжджав колісницею повз своїх підданих, його коні зазвичай губили золоті підкови. Тому, хто їх знаходив, вони приносили матеріальний
На картині Полєнова влучно передано пейзаж вірша Олени Пчілки « Діброва смутная вже листячко ронила…». Художник зобразив діброву в кінці осені. Де-не-де ще видніються дерева з багряним листям. Здається, наче наполеглива осінь не збирається
Природа прокидається від холодного зимового сну. Усе веселіше співає маленька синичка. Дзвенить її пісня про те, що привітно усміхається сонечко, стає довшим день, вертаються в рідний край перелітні пташки, розпускаються тендітні першоцвіти. Буде всім вдосталь поживи. Смілива пташка
Моїм улюбленим героєм п'єси-казки є сам казкар. Він знає багато цікавих казок. Залюбки розказує іншим. З ним гарно проводить час онук. Дідусь захоплено повідає про вірну дружбу двох дівчаток. Онуку дуже кортить дізнатися чим закінчиться розповідь. Коротенька казка
Одного разу з'явилась в південній багатій країні Лада Прекрасна. Ніхто достеменно не знав звідки вона прийшла. Бачили її люди гарною молодою стрункою дівчиною. Тому й називали прекрасною. Сонце обдарувало її довгим золоти волоссям. Небо блакиттю розмалювало довгу сукню,
План. 1. Мешканці південної країни. 2. Брак ладу та єдності. 3. Поява Лади Прекрасної. 4. Звідки вона прийшла? 5. Лада примирює людей. 6. Щасливий народ південної країни. 7. Мешканці північної країни. 8. Коструб побачив Ладу. 9. Втеча від страхіття. 9. Коструб схопив Ладу Прекрасну. 10. Сум
Пішов якось Івасик до лісу по гриби і заблукав. Уже ясне сонечко почало котитися додолу за білу гору. Чим нижче воно котиться додолу, тим темніший присмерк вкриває ліс. Сів хлопчик на пеньок та й гірко заплакав за своїми мамою, татом, братиками та сестричками. Почув той
Коли сонечко починає котитися додолу, я знаю, що прийшов мій час. Ледве присмерком вкриється земля приступаю до роботи. Спочатку тихо нанизую на небесну нитку зорі. Коли небо стає усе темніше, тоді запалюю на ньому ці яскраві свічки. Навшпиньках іду за Місяцем. Він прокидається і сіє
Дійові особи: Комар, Муравей, Зима. Сцена 1. На галявині влітку. Навколо висока зелена трава. Коник бігає та співає. Муравей тягне соломину. К о н и к. Як же в світі не радіти? Все кругом тебе цвіте,
План. 1. Незамерзле озеро серед заметів. 2. Прилетіла Снігуронька і заспівала пісню. 3. Дід Мороз морозить озерце. 4. Полетіла Снігуронька і стало тихо. 5. Дівчинка приносить додому крижану бурульку. 6. Відтанула Снігуроньчина пісня.