Інші завдання дивись тут...

БУДОВА СЛОВА. Поняття про закінчення

Вправа 106. Одна (що?) книжк[а] тисячі людей навчає. (Що?) книжк[у] читають не очима, а розумом. Розум без (чого?) книжк[и], що птах без крил. З книжк[ою] (чим?) жити — з добром дружити.

 

Вправа 107. Заголовок тексту: «Розмова парт», «Ображені парти».

• Парти не можна розмальовувати, дряпати, вимазувати.

• Пізно ввечері від місячного світла прокидаються шкільні парти. Між ображеними предметами починається тиха бесіда.

— Подивіться на мене, — каже перша парта, — я вся розмальована й подряпана. А он на другій — пля­ми від фарб. А під третьою школяр залишив бутерброд. А останню відсунули в куток.

— І що ж нам робити з такими школярами? — загули всі разом

• Відмінювання іменника: парт[а], парт[и], парт[і], парт[у], парт[ою], на парт[і].

 

Вправа 108. На одному далекому острові жили дивні люди-велети. Одного ранку морські хвилі викинули на берег якусь ди­вовижну скриню з (чим?)  книжк[ами]. Ніхто з велетів і гадки не мав, для чого ці (що?) книжк[и]. Серед велетів був юнак Валько. Він забрав скриню з (чим?) книжк[ами] і пішов у свою печеру. Там хлопець захопився читанням (чого?) книж[ок], а потім роз­казував усім, що написано в (чому?) книжк[ах]. Завдячуючи (чому?) книжк[ам], відлюдькуваті велети почали говори­ти дякую, прошу і будь ласка, робити один одному подарун­ки.

 

Вправа 109. Пізно ввечері від місячного світл[а] прокидаються шкільні парти. Між ображеними партами починається тиха бесід[а].

— Подивіться на мене, — каже перша парта, — я вся розмальована й подряпана. А он на другій парті — плям[и] від фарб. А під третьою партою школяр залишив бутерброд.

А останню парту відсунули в куток.

— І що ж нам робити з такими школяр[ами]? — загули всі разом.

 

Основа слова. Частини основи: корінь, префікс, суфікс

Вправа 110. Город[ом], капуст[у], картопл[ю], помідор[и], петрушк[у].

 

Вправа 111. Тема тексту: розповідь про ласкаво-таємниче море.

Споріднені (спільнокореневі) слова до слова море: моряки, морські. Відмінювання слова у тексті: морськ[а], морськ[і], морськ[их], морськ[ою].

 

Вправа 112.

Прибережн[і], кущ[і], дик[ої], качк[и], нерозлучн[і], собак[у].

 

Вправа 113. Основна частина складеного у класі тексту за малюнками про друзів Василька і Настю.

Сусідський Тузик теж зупинився на мить. Раптом він кинувся у прибережні кущі. Там було гніздо дикої качки. Нерозлучні друзі прогнали сердитого собаку. Крихтами підгодували маленьких жовтих каченят.  

 

 

Складання художнього тексту за початком, сюжетними малюнками і планом

Вправа 114. Урок 4 в «Зошиті з розвитку писемного мовлення».

 

Корінь слова. Спільнокореневі слова

Вправа 115.

• Спільнокореневі слова: землянка, земляний; людський, людина, людяний.

• Слова сім'я, родина є синонімами, вони не можуть бути спільнокореневими, оскільки мають різний корінь.

 

Вправа 116 . Береза, березова, березняк, березень. Бондар, бондарівна, бондарня, бондарювати.

 

Вправа 117. У виділених словах корінь баб, але він має різне значення.

 

Вправа 118. Ліс – лісник, лісовик, лісний, підлісок, лісок, лісочок, підлісся, узлісся, залісся, праліс, пролісок. Казка – казковий, казкар, казав, розказав, підказав, відказав. Вода – водяник, водний, водяний. Водій – водить,

Ми ходили в ліс за грибами. У казці добро завжди перемагає зло. Кришталева вода текла з джерельця на узліссі. Мій тато працює водієм.

 

Чергування голосних [о], [е] з [і] у коренях слів

Вправа 119. Будинок, будівля, будівельник, будувати, будівництво, будинковий, будиночок, будівельний, будова, будка — це спільнокореневі слова.

Будинок, споруда — це синоніми.

Будинок, будильник — у цих словах корінь має інше значення. Ці слова не є спільнокореневими.

Будинок, будинку, будинком, будинками — це різні форми того самого слова.

• Біля центральної вулиці села розташований мій затишний будинок. Споруда супермаркету займає значну площу. Уранці мене розбудив будильник.

 

Вправа 120. Коні – кінь, двори – двір, коти – кіт, пироги – пиріг, солити – сіль, возити – віз, печі – піч, речі – річ, лебеді – лебідь, папери – папір, летіти – політ, мести – мітла.

 

Вправа 121. На лісовій галявині ми розстелили білосніжну скатерти­ну. Скільки смачного з'явилося на нашому столі (бо стіл)! Кожен виклав те, що приніс із дому (бо дім). Справді, не стіл (бо столи), а казкова са­мобранка. Нам було затишно й цікаво. Казковий стіл об'єд­нував нас у дружню родину.

• Закінчення та основа: смачн[ого] (бо смачний), казков[а] (бо казковий), дружн[ю] (бо дружня).

 

Вправа 122. Складіть за малюнками розповідь про зайця і його гостя кролика

Інші завдання дивись тут...