БУДОВА СЛОВА. Поняття про закінчення
Вправа 106. Одна (що?) книжк[а] тисячі людей навчає. (Що?) книжк[у] читають не очима, а розумом. Розум без (чого?) книжк[и], що птах без крил. З книжк[ою] (чим?) жити — з добром дружити.
Вправа 107. Заголовок тексту: «Розмова парт», «Ображені парти».
• Парти не можна розмальовувати, дряпати, вимазувати.
• Пізно ввечері від місячного світла прокидаються шкільні парти. Між ображеними предметами починається тиха бесіда.
— Подивіться на мене, — каже перша парта, — я вся розмальована й подряпана. А он на другій — плями від фарб. А під третьою школяр залишив бутерброд. А останню відсунули в куток.
— І що ж нам робити з такими школярами? — загули всі разом
• Відмінювання іменника: парт[а], парт[и], парт[і], парт[у], парт[ою], на парт[і].
Вправа 108. На одному далекому острові жили дивні люди-велети. Одного ранку морські хвилі викинули на берег якусь дивовижну скриню з (чим?) книжк[ами]. Ніхто з велетів і гадки не мав, для чого ці (що?) книжк[и]. Серед велетів був юнак Валько. Він забрав скриню з (чим?) книжк[ами] і пішов у свою печеру. Там хлопець захопився читанням (чого?) книж[ок], а потім розказував усім, що написано в (чому?) книжк[ах]. Завдячуючи (чому?) книжк[ам], відлюдькуваті велети почали говорити дякую, прошу і будь ласка, робити один одному подарунки.
Вправа 109. Пізно ввечері від місячного світл[а] прокидаються шкільні парти. Між ображеними партами починається тиха бесід[а].
— Подивіться на мене, — каже перша парта, — я вся розмальована й подряпана. А он на другій парті — плям[и] від фарб. А під третьою партою школяр залишив бутерброд.
А останню парту відсунули в куток.
— І що ж нам робити з такими школяр[ами]? — загули всі разом.
Основа слова. Частини основи: корінь, префікс, суфікс
Вправа 110. Город[ом], капуст[у], картопл[ю], помідор[и], петрушк[у].
Вправа 111. Тема тексту: розповідь про ласкаво-таємниче море.
• Споріднені (спільнокореневі) слова до слова море: моряки, морські. Відмінювання слова у тексті: морськ[а], морськ[і], морськ[их], морськ[ою].
Вправа 112.
• Прибережн[і], кущ[і], дик[ої], качк[и], нерозлучн[і], собак[у].
Вправа 113. Основна частина складеного у класі тексту за малюнками про друзів Василька і Настю.
Сусідський Тузик теж зупинився на мить. Раптом він кинувся у прибережні кущі. Там було гніздо дикої качки. Нерозлучні друзі прогнали сердитого собаку. Крихтами підгодували маленьких жовтих каченят.
Складання художнього тексту за початком, сюжетними малюнками і планом
Вправа 114. Урок 4 в «Зошиті з розвитку писемного мовлення».
Корінь слова. Спільнокореневі слова
Вправа 115.
• Спільнокореневі слова: землянка, земляний; людський, людина, людяний.
• Слова сім'я, родина є синонімами, вони не можуть бути спільнокореневими, оскільки мають різний корінь.
Вправа 116 . Береза, березова, березняк, березень. Бондар, бондарівна, бондарня, бондарювати.
Вправа 117. У виділених словах корінь баб, але він має різне значення.
Вправа 118. Ліс – лісник, лісовик, лісний, підлісок, лісок, лісочок, підлісся, узлісся, залісся, праліс, пролісок. Казка – казковий, казкар, казав, розказав, підказав, відказав. Вода – водяник, водний, водяний. Водій – водить,
Ми ходили в ліс за грибами. У казці добро завжди перемагає зло. Кришталева вода текла з джерельця на узліссі. Мій тато працює водієм.
Чергування голосних [о], [е] з [і] у коренях слів
Вправа 119. Будинок, будівля, будівельник, будувати, будівництво, будинковий, будиночок, будівельний, будова, будка — це спільнокореневі слова.
Будинок, споруда — це синоніми.
Будинок, будильник — у цих словах корінь має інше значення. Ці слова не є спільнокореневими.
Будинок, будинку, будинком, будинками — це різні форми того самого слова.
• Біля центральної вулиці села розташований мій затишний будинок. Споруда супермаркету займає значну площу. Уранці мене розбудив будильник.
Вправа 120. Коні – кінь, двори – двір, коти – кіт, пироги – пиріг, солити – сіль, возити – віз, печі – піч, речі – річ, лебеді – лебідь, папери – папір, летіти – політ, мести – мітла.
Вправа 121. На лісовій галявині ми розстелили білосніжну скатертину. Скільки смачного з'явилося на нашому столі (бо стіл)! Кожен виклав те, що приніс із дому (бо дім). Справді, не стіл (бо столи), а казкова самобранка. Нам було затишно й цікаво. Казковий стіл об'єднував нас у дружню родину.
• Закінчення та основа: смачн[ого] (бо смачний), казков[а] (бо казковий), дружн[ю] (бо дружня).
Вправа 122. Складіть за малюнками розповідь про зайця і його гостя кролика