Інші завдання дивись тут...

Чергування приголосних [г], [к], [х] із [ж], [ч], [Ш] і [з'], [Ц ], [с]

Вправа 123.

• дворі – двір, дім – дома.

• ріки, березі, річки, берег.

 

Вправа 124.

Друг – дружній, папуга – папужка, пиріг – пиріжок, черемха – черемша, перемога – переможний.

• Василько радів з перемоги друга. Вірний друг завжди зрозуміє. Софійка дала правильну відповідь на запитання вчителя. На книжковій полиці я знайшов потрібний підручник. Рибалки приїхали до берега річки.

 

Вправа 125.

Ходить дощ у синім капелюсі,

Із прозорою сережкою у вусі...

Ходить дощ по чагарях у лісі,

По хатині — на зеленій стрісі.

А скажіть, чи хто на світі знає,

Де той дощ, коли його немає?

 

Вправа 126. Осінь – восени, село – сільський, дорога – дорозі – дорожній, книга – книжний – книзі, муха – мусі – мушка, кожух – кожусі – кожушок, плуг – плузі – плужок.

Восени багряниться листя. Сільський голова виступив з промовою. Дорожній знак біля дороги вказував на поворот. По дорозі мчало багато машин. У книжний магазин привезли нові видання. Закладка у книзі допоможе швидко знайти потрібну сторінку. Надокучливій мусі сподобалось дратувати мене. Згодом уже інші мушки літали на залишеним шматком. У теплому кожусі не страшний холод дідусеві. Мені мама купила теплий кожушок. Батько знайшов поломку на  плузі. Віл швидко тягнув плужок.

   

Вимова та правопис слів із ненаголошеними [е], [и] у корені слова, що перевіряються наголосом

Вправа 127Клено́вий листок — листя з кле́на. Весня́на земля — теплі ве́сни. Вишне́вий цвіт — зелена ви́шня.

 

Вправа 128. Заголовок: «Зимівля мурашок», «Мурашина зимівля», «Мурашки взимку».

3имо́ю (бо взи́мку) мурашів не видно. Вони сховалися під земле́ю (бо зе́млі), затулили дірочки та ждуть, поки прийде тепло́ (бо те́пло).

Коли настане весна́ (бо ве́сни) та буде тепло, мураші повідтуля­ють дірочки й повилазять на сонечко.

 

Вправа 129.  Діалог двох сини­чок за поданим зачином і малюнком (зі словами на березі, зернятко, листок, сестричко).

 

Вправа 130. Жовтий кленовий листок відірвався від гілки. Жовте листя з клена кружляло над землею. Зазеленіла молодою травою весняна земля. Теплі весни кличуть додому журавлів. Вишневий цвіт прикрашає садок. Зелена вишня вкривалась ніжним цвітом.

 

Вправа 131.

Густа медо́ва теплота́

Висо́кі налила жита́,

Пшеницю, що стоїть стіною,

Схили́ла ніжною рукою.

• Медо́ва – ме́д, теплота́ – те́пло, висо́кі – ви́сь, жита́ – жи́то, схили́ла – схи́л.

 

Вправа 132. Степи́ – сте́п, кислота́ – ки́слий, темнота́ – те́мно, широ́кий – вшир, верхі́вка – верх, межа́ – ме́жі, писа́ти – пи́сар, темні́в – те́мно, греча́ний – гре́чка, плече́ – пле́чі, стежки́ – сте́жка, тепле́нько – те́пло.

 

Вправа 133. Леге́нький (ле́гко) вітер колише жита́ (жи́то). Під вагою зерна́ (зе́рна) низь­ко хилиться до землі́ (зе́млі) повний колос. Стебло́ (сте́бла) стоїть висо­ке й рівне. Подекуди сині́ють (си́ня) волошки. А он червоні́є мак. Радісно, весе́ло (ве́село) в полі!

 

Вправа 134. Первозданний степ зберігся в заповіднику. Зелене яблуко мало кислий смак. Темно було надворі.

Навесні вшир розливалась наша річка. Верх нашого даху білів від снігу. Межі ділянок загородили невисоким парканом. Колись писар вручну переписував книги. У підвалі було темно і сиро. Гречка зацвіла жовтим кольором. Андрійко сміливо розправив плечі. Стежка губилась серед високих дерев. У нашому домі тепло та затишно.

 

Вправа 135. Був зеле́ним (бо зе́лень), став жовтим, золотистим і червоним (за словником). тобто різнокольоровим (буквосполучення ьо, бо колір).

Відгадка: листок.

 

Вправа 136. Золоте українське сонечко світило весело (бо весе́лий) понад білим село́м (бо се́ла). Хатки ніби потопали в білому вишне́вому (бо ви́шня) цвіту.

Зелені́ли (бо зе́лень) розлогі поля та луги. Над річкою височі́ла (бо ви́соко) козацька могила. На бе́резі (узбере́жжя) зібралися хлопці-пастушки та заводили свої забави. Вівці хрумали на лузі соковиту весня́ну (бо ве́сни) травичку.

• Тип тексту: текст-опис природи.

 

Вправа 137. Хвалилася Царівна Осінь, що син її Ве́ресень (за словником) збирає вели́кі (ве́лич) дари садів і полів. Сина Жовтня велича́ла (ве́лич) справж­нім чарівником. Усе в золото вбере, до­рогим багрянцем посипле землю, а жовтими килима́ми  (ки́лим) встелить стежи́ни (сте́жка) між дере́в (де́рево). На лісові галяви сипоне́ (си́пав) без міри злата.

Та ось приходить і її син Листопа́д (бо лист). Він ....

 

Вправа 138. Продовження казки вправи 137 про листопад за зачином і малюнком.

Він багряний лист за листом обриває. Бережно темну землю ним вкриває. Багатьом деревам холодну зиму пережити допомагає. На честь її сина люди листопадними їх назвали.

     Пишається Цариця Осінь своїми синами. Працьовитими виросли. В усьому їй допомагають.

 

Вимова та правопис слів із ненаголошеними [е], [и] у корені слова, що не перевіряються наголосом

Вправа 139. У живо́му (жи́ти)  джерелі́ (джере́льна)  і вода студена.

До доброї криниці (за словником) стежки́ (сте́жка) втоптано.

Вода в річці потеплі́шала (те́плий) — на дощ.

 

Вправа 140. Арифме́тика, бето́н, велосипе́д, верблю́д, горизо́нт, дециме́тр, дисциплі́на, кипі́ти, кише́ня, крини́ця, меда́ль, мета́л, пирі́г, президе́нт, пшени́ця, секу́нда, триво́га.

 

Вправа 141. У школі.

Зі свого кабінету вийшов дире́ктор школи. Він депута́т райради.

Це шкільний коридо́р. Зараз перерва, і Сергійко, у́чень третього класу, поспішає в їдальню. Мама дала йому на сніданок смачний пирі́г. Хлопчик поснідав з апети́том. В їдальні продава­ли абрико́си й апельси́ни.

• Звуко-буквений аналіз.

1. Їдальню

2. ї – даль – ню.

3. їда́льню

4. [й і д а л' н' у]  [= • | — •́ = | = •]

5 їдальню («ї», «де», «а», «ел», «знак м’якшення», «ен»,  «ю»)

6. звуків 7, букв 7

7. Буква ї передає два звуки (м’який приголосний звук [й], голосний звук [і]), знак м’якшення не позначає звуку, а тільки пом’якшує попередній звук (маємо м’який приголосний звук [л']), буква ю після приголосного звуку пом’якшує його (маємо м’який приголосний звук [н']) та передає голосний звук (маємо голосний звук [у])

 

Вправа 142.

Арифметика – це вчення про числа. Робітники заливали бетон на майданчику. Мені купили новий велосипед.

Верблюд – витривала тварина пустелі. Перед очима відкрився широкий горизонт. Дециметр – це одиниця вимірювання довжини. Козаки дотримувалися суворої дисципліни. Його колючий погляд кипів від злоби. Андрійко назбирав повні кишені горіхів. У спеку подорожнього зустрічала криниця з чистою холодною водою. У нашого Андрійка багато медалей за спортивні досягнення. Смачним пирогом мене пригостила Софійка. Золота пшениця колоситься на ланах. На світанку тривога підняла прикордонників. 

Інші завдання дивись тут...