Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

Родові закінчення прикметників

Вправа 321

Прикметники, які вказують на ознаку за смаковими якостями: лимон (який?) соковитий, груша (яка?) соковита, яблуко (яке?) соковите, фрукти (які?) соковиті

 

Вправа 322

Прикметники, які вказують на ознаку за кольором: (який?) синій; (яка?) синя; (яке?) синє; (які?) сині

 

Вправа 323

Жовта казка

Сонце, немов яєчн[ий] (одн., ч. р.) жовток, золотилося над світом. По його промінчиках збігали жовт[і] (мн.) курчата. Бджілка та­кож жовт[а] (одн., ж. р.). Вона від щирого (одн., с.р.)  серця припрошувала кур­чат до жовт[ого] (одн., ч. р.) вулика. Жовт[е] (одн., с. р.)  курчатко підскочило, але ж крильця манюсіньк[і] (мн.), ото­рочені жовтим (одн., ч. р.) пушком.

А жовте (одн., с. р.) сонечко золотіло, мов жовтий (одн., ч. р.) млинець. Бджілки літали до жовтої (одн., ж.р.) кульбабки, а звідти до жовтого (одн., ч.р.) вулика. А там — медові (мн.) рами! На кожній рамі виблискував жовтий (одн., ч.р.) мед.

 

Вправа 324

(що?) вишня – жін. рід, однина; (яка?) червоненьк[а] – жін. рід, однина;

(що?) ягода – жін. рід, однина; (яка?) маленьк[а] – жін. рід, однина;

(що?) сніг – чол. рід, однина; (який?) біл[ий] – чол. рід, однина;

(що?) вода – жін. рід, однина; (яка?) свіж[а] – жін. рід, однина;

(що?) сонце – сер. рід, однина; (яке?) веснян[е] – сер. рід, однина;

(що?) вікно – сер. рід, однина; (яке?) велик[е] – сер. рід, однина

• Загадки про фрукти

Вишневі сестрички парами висять (вишні)

Жовті, зелені, червоні кульки з дерев падають (яблука)

Ви́сять на деревах сині соковиті господині (сливи)

 

Написання переказу за колективно складеним планом

Вправа 325

Завдання про добру синичку, які запропоновані в «Зошиті з розвитку писемного мовлення»

 

Вправа 326

А весна з собою іздалека

Принесе конвалій ніжне листя.

Цвіт черемхи принесе лелека,

Щоб весною пахла моя пісня. 

• Ніжний білий цвіт черемхи опадає в моєму саду.

• споріднений прикметник: черемха – черемховий

 

Вправа 327

Літня спека, гарний настрій, добрий день, щасливе дитинство, рідна ненька, мелодійна пісня

 

Змінювання прикметників за числами в сполученні з іменниками

Вправа 328

Ой як стрибав маленьк[ий] (одн., ч. р.) Сергійко, ко­ли привезли нов[і] (мн.)  стільці! Три великих — для мами, тата й старшої сестри Оленки. Для Сергійка — маленьк[ий] (одн., ч.р.), низеньк[ий] (одн., ч.р.) стільчик.

Стілець мав чотири акуратн[і] (мн.) ніжки, блакитн[і] (мн.) бильця й жовту спинку. У вітальні є кругл[ий] (одн., ч.р.) стіл. Біля нього мама по­ставила велик[і] (мн.) стільці.

 

Вправа 329

Горобець (який?) метушливий; горобці (які?) метушливі.

Сорока (яка?) строката; сороки (які?) строкаті.

Во́рон (який?) чорний; во́рони (які?) чорні.

Лелека (який?) вірний; лелеки (які?) вірні.

 

Вправа 330

Ось лісова (одн.) стежка. Іду й скрізь бачу прикмети весни. Серед чагарників пур­хає метелик-кропив'янка. На крильцях справжня (одн.) веселка! Смужка чорна (одн.), смужка жовта (одн.). І раптом метелика не стало. Склав яскраві (мн.) крильця й став непомітним.

• Побачив я червоне (одн.) сонечко. Воно при­мостилося на сухих (мн.) квітках  деревію й не могло відважитися на політ. Я взяв маленьку (одн.) комашку, відігрів її своїм диханням. Сонечко розправило червоні (мн.) крильця й зникло

 

Вправа 331

Перш[ий] листок – перш[і] листки, зелен[і] бруньки – зелен[а] брунька, весел[і] співи – весел[ий] спів, ніжн[ий] листочок – ніжн[і] листочки, зелен[а] трава – зелен[і] тра́ви, вербов[і] котики – вербов[ий] котик.

 

Вправа 332

Надійшла весна прекрасна (одн.),

Многоцвітна (одн.), тепла (одн.), ясна (одн.),

Ніби дівчина в вінку.

Будова слова   прекрасн[а]

У слові прекрасна основа прекрасн- і закінчення –а (змінимо прекрасний, прекрасному). Корінь –крас- (підберемо спільнокореневі краса, красивий). Префікс пре-. Суфікс –н-.

 

Вправа 333

— Добр[ого] (одн.) ранку, небо! Он пливе незвичайн[а] (одн.) тон­к[а] (одн.)  хмаринка з ясн[ою] (одн.) оторочкою. Добр[ого] (одн.) ранку, си­ньоок[а] (одн.) річко, густ[і] (мн.) верболози, весел[ий] (одн.) садочку над річкою, й ти, шелестлив[а] (одн.) берізко!

Звертання

— Доброго ранку, небо!

Доброго ранку, си­ньоока річко, густі верболози, веселий садочку над річкою, й ти, шелестлива берізко!

 

Вправа 334

Українські форми вітань і побажань — це наш повсяк­денний етикет, культура, стосунки. Вітаючись, ми бажа­ємо людині доброго здоров'я, добра на весь день, чу­дового ранку чи доброї, спокійної ночі.

Тема тексту: розповідь про культуру спілкування.

• Аналіз прикметника: веселий (який?), прикметник, чол. рід, однина, другорядний член речення

• Діалог друзів з українськими формами ві­тань і побажань.

— Доброго ранку, Оленко.

— І тобі чудового ранку, Василько!

— Куди так поспішаєш?

— На гурток «Умілі руки». Я ти куди йдеш?

— Скінчився дощ, тому вийшов погуляти.

— А як поживає твій дідусь? Побажай йому від мене міцного здоров'я

— Добре, передам. Не буду тебе затримувати. Добра тобі, Оленко, на увесь день.

— Тобі теж. До побачення, Василько.

 

Вправа 335

Спішу оповістити, який чудов[ий] (одн.), незрівнянн[ий] (одн.), непов­торн[ий] (одн.)  сьогодні день!  Сьогодні дощик золот[ий] (одн.), аж руд[ий] (одн.), бо запорошився пилком із розквітлих пахуч[их] (мн.) сосен. Він порозписував листя жовт[ими] (мн.)  розводами, поналивав зо­лот[і] (мн.) калюжі. Іде весел[ий] (одн.) і щедр[ий] (одн.)  дощик, гомінк[ий] (одн.) і мерехтюч[ий] (одн.)! Підставляйте йому долоні!

Звуко-буквений аналіз

1 незрівнянний

2 не-зрів-ня-нний

3 незрівня́нний

4 [н е з р' і в н' а н: и й]    [— • | — = • — | = •́ | =: • = ]

5 незрівнянний («ен», «е», «зе», «ер», «і», «ве», «ен», «я», «ен», «ен», «и», «йот»

6 звуків 11, букв 12

7 буквосполучення нн передає один подовжений звук [н:]

 

1 щедро

2 щед-ро

3 ще́дро

4 [ш ч е д р о]   [— — •́ — | — • ]

5 щедро («ща», «е», «де», «ер», «о»)

6 звуків 6, букв 5

7 буква щ завжди позначає два звуки [ш] [ч]

Інші завдання дивись тут...

Загрузка...