Родові закінчення прикметників
Вправа 321
Прикметники, які вказують на ознаку за смаковими якостями: лимон (який?) соковитий, груша (яка?) соковита, яблуко (яке?) соковите, фрукти (які?) соковиті
Вправа 322
Прикметники, які вказують на ознаку за кольором: (який?) синій; (яка?) синя; (яке?) синє; (які?) сині
Вправа 323
Жовта казка
Сонце, немов яєчн[ий] (одн., ч. р.) жовток, золотилося над світом. По його промінчиках збігали жовт[і] (мн.) курчата. Бджілка також жовт[а] (одн., ж. р.). Вона від щирого (одн., с.р.) серця припрошувала курчат до жовт[ого] (одн., ч. р.) вулика. Жовт[е] (одн., с. р.) курчатко підскочило, але ж крильця манюсіньк[і] (мн.), оторочені жовтим (одн., ч. р.) пушком.
А жовте (одн., с. р.) сонечко золотіло, мов жовтий (одн., ч. р.) млинець. Бджілки літали до жовтої (одн., ж.р.) кульбабки, а звідти до жовтого (одн., ч.р.) вулика. А там — медові (мн.) рами! На кожній рамі виблискував жовтий (одн., ч.р.) мед.
Вправа 324
(що?) вишня – жін. рід, однина; (яка?) червоненьк[а] – жін. рід, однина;
(що?) ягода – жін. рід, однина; (яка?) маленьк[а] – жін. рід, однина;
(що?) сніг – чол. рід, однина; (який?) біл[ий] – чол. рід, однина;
(що?) вода – жін. рід, однина; (яка?) свіж[а] – жін. рід, однина;
(що?) сонце – сер. рід, однина; (яке?) веснян[е] – сер. рід, однина;
(що?) вікно – сер. рід, однина; (яке?) велик[е] – сер. рід, однина
• Загадки про фрукти
Вишневі сестрички парами висять (вишні)
Жовті, зелені, червоні кульки з дерев падають (яблука)
Ви́сять на деревах сині соковиті господині (сливи)
Написання переказу за колективно складеним планом
Вправа 325
Завдання про добру синичку, які запропоновані в «Зошиті з розвитку писемного мовлення»
Вправа 326
А весна з собою іздалека
Принесе конвалій ніжне листя.
Цвіт черемхи принесе лелека,
Щоб весною пахла моя пісня.
• Ніжний білий цвіт черемхи опадає в моєму саду.
• споріднений прикметник: черемха – черемховий
Вправа 327
Літня спека, гарний настрій, добрий день, щасливе дитинство, рідна ненька, мелодійна пісня
Змінювання прикметників за числами в сполученні з іменниками
Вправа 328
Ой як стрибав маленьк[ий] (одн., ч. р.) Сергійко, коли привезли нов[і] (мн.) стільці! Три великих — для мами, тата й старшої сестри Оленки. Для Сергійка — маленьк[ий] (одн., ч.р.), низеньк[ий] (одн., ч.р.) стільчик.
Стілець мав чотири акуратн[і] (мн.) ніжки, блакитн[і] (мн.) бильця й жовту спинку. У вітальні є кругл[ий] (одн., ч.р.) стіл. Біля нього мама поставила велик[і] (мн.) стільці.
Вправа 329
Горобець (який?) метушливий; горобці (які?) метушливі.
Сорока (яка?) строката; сороки (які?) строкаті.
Во́рон (який?) чорний; во́рони (які?) чорні.
Лелека (який?) вірний; лелеки (які?) вірні.
Вправа 330
Ось лісова (одн.) стежка. Іду й скрізь бачу прикмети весни. Серед чагарників пурхає метелик-кропив'янка. На крильцях справжня (одн.) веселка! Смужка чорна (одн.), смужка жовта (одн.). І раптом метелика не стало. Склав яскраві (мн.) крильця й став непомітним.
• Побачив я червоне (одн.) сонечко. Воно примостилося на сухих (мн.) квітках деревію й не могло відважитися на політ. Я взяв маленьку (одн.) комашку, відігрів її своїм диханням. Сонечко розправило червоні (мн.) крильця й зникло
Вправа 331
Перш[ий] листок – перш[і] листки, зелен[і] бруньки – зелен[а] брунька, весел[і] співи – весел[ий] спів, ніжн[ий] листочок – ніжн[і] листочки, зелен[а] трава – зелен[і] тра́ви, вербов[і] котики – вербов[ий] котик.
Вправа 332
Надійшла весна прекрасна (одн.),
Многоцвітна (одн.), тепла (одн.), ясна (одн.),
Ніби дівчина в вінку.
• Будова слова прекрасн[а]
У слові прекрасна основа прекрасн- і закінчення –а (змінимо прекрасний, прекрасному). Корінь –крас- (підберемо спільнокореневі краса, красивий). Префікс пре-. Суфікс –н-.
Вправа 333
— Добр[ого] (одн.) ранку, небо! Он пливе незвичайн[а] (одн.) тонк[а] (одн.) хмаринка з ясн[ою] (одн.) оторочкою. Добр[ого] (одн.) ранку, синьоок[а] (одн.) річко, густ[і] (мн.) верболози, весел[ий] (одн.) садочку над річкою, й ти, шелестлив[а] (одн.) берізко!
— Доброго ранку, небо!
Доброго ранку, синьоока річко, густі верболози, веселий садочку над річкою, й ти, шелестлива берізко!
Вправа 334
Українські форми вітань і побажань — це наш повсякденний етикет, культура, стосунки. Вітаючись, ми бажаємо людині доброго здоров'я, добра на весь день, чудового ранку чи доброї, спокійної ночі.
Тема тексту: розповідь про культуру спілкування.
• Аналіз прикметника: веселий (який?), прикметник, чол. рід, однина, другорядний член речення
• Діалог друзів з українськими формами вітань і побажань.
— Доброго ранку, Оленко.
— І тобі чудового ранку, Василько!
— Куди так поспішаєш?
— На гурток «Умілі руки». Я ти куди йдеш?
— Скінчився дощ, тому вийшов погуляти.
— А як поживає твій дідусь? Побажай йому від мене міцного здоров'я
— Добре, передам. Не буду тебе затримувати. Добра тобі, Оленко, на увесь день.
— Тобі теж. До побачення, Василько.
Вправа 335
Спішу оповістити, який чудов[ий] (одн.), незрівнянн[ий] (одн.), неповторн[ий] (одн.) сьогодні день! Сьогодні дощик золот[ий] (одн.), аж руд[ий] (одн.), бо запорошився пилком із розквітлих пахуч[их] (мн.) сосен. Він порозписував листя жовт[ими] (мн.) розводами, поналивав золот[і] (мн.) калюжі. Іде весел[ий] (одн.) і щедр[ий] (одн.) дощик, гомінк[ий] (одн.) і мерехтюч[ий] (одн.)! Підставляйте йому долоні!
1 незрівнянний
2 не-зрів-ня-нний
3 незрівня́нний
4 [н е з р' і в н' а н: и й] [— • | — = • — | = •́ | =: • = ]
5 незрівнянний («ен», «е», «зе», «ер», «і», «ве», «ен», «я», «ен», «ен», «и», «йот»
6 звуків 11, букв 12
7 буквосполучення нн передає один подовжений звук [н:]
1 щедро
2 щед-ро
3 ще́дро
4 [ш ч е д р о] [— — •́ — | — • ]
5 щедро («ща», «е», «де», «ер», «о»)
6 звуків 6, букв 5
7 буква щ завжди позначає два звуки [ш] [ч]