СКОРОМОВКИ — жартівливі вислови, складені зі слів, важких для швидкого читання. Скоромовку ще називають чистомовкою, спотиканкою. Скоромовку слід спочатку прочитати мовчки, потім — уголос повільно, а далі — усе швидше і швидше.
• Зелен в'яз високий виріс.
В'язолаз на в'яза виліз.
Та зважай же, в'язолазе,
не скрути ж на в'язі в'язи!
• У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.
• Усіх скоромовок не перескоромовиш, не перевискоромовиш.
• У нас надворі погода розмокропогодилася.
1. Будьте дослідниками! Проаналізуйте зміст скоромовок. Зверніть увагу, як вони побудовані. Чи є в кожній споріднені слова?
• про обачливість, обережність;
• про зовнішній вигляд людини;
• про складність вимови скоромовок;
• про негоду.
Скоромовки побудовані на повторі звуків, частин слів, поєднанні звуків так, що легко обмовитися при їх вимовлянні. Споріднені слова: капелюх, по-капелюхівськи; скоромовок, перескоромовиш.
2. Які зі слів, що є в прочитаних скоромовках, у звичайному мовленні не використовуються?
Зелен, в'язолаз, в'язи, по-капелюхівськи, перескоромовиш, перевискоромовиш, розмокропогодилася.
ЗАГАДКИ – короткий та образний опис якихось предметів, подій, явищ, які треба розпізнати за суттєвими ознаками, часто мають форму питального речення, у якому римуються слова.
З давніх-давен відгадуванню загадок люди надавали великого значення, бо вони розвивають уважність, мислення (розгадування вимагає кмітливості, адже відгадка прихована).
ЗАГАДКИ
• Що росте без кореня? (Бурулька)
• Що біжить без повода? (Річка)
• Один баранець пасе тисячу овець. (Місяць і зорі)
• Чорна корова весь світ поборола. (Ніч)
• На долину, на поділ ліг великий сивий віл. Надійде теля червоне — і того вола прогоне. (Туман і сонце)
• Стоїть пані, чепуриться, бо вдягла сорочок триста. (Капуста)
• Що без леза та без зуба розтина міцного дуба? (Блискавка)
• Рукавом махнув — дерева нагнув. (Вітер)
• Мене просять і чекають, а як покажуть — утікають. (Дощ)
• Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)
1. Пригадай, у яких народних казках йдеться про випробування героїв через відгадування загадок.
«Летючий корабель», «Ох».
2. Вивчи напам'ять 4-5 загадок.
МОВА МОЯ
Мова моя — мов дівчинка у віночку, йде полем, іде лугом, терновими стежками йде.
Мова моя — мов ластівка, летить горою, летить долом, провіщає мені ясен-день.
Мова моя — немов Берегиня, що на кожне своє дитятко дихає і тремтить.
Мова моя — БУЛА! БУДЕ! А нині —
я терни в стежках визбирую, щоб їй було легше ходить... (Галина Кирпа)
1. Поміркуйте разом! Із чим поетеса порівнює рідну мову? Що означають ці порівняння? Яке ставлення до рідної мови вони утверджують?
Поетеса порівнює з гарною дівчиною, ластівкою – провісницею весни, з матір'ю – Берегинею роду. Вони утверджують любов до мови, прагнення знати, розвивати та збагачувати мову, відділити від поганих слів, що засмічують її.