Сторінка 21.
СКОРОМОВКИ (чистомовки, спотиканки) — жартівливі вислови, складені зі слів, важких для швидкого читання (їх слід спочатку прочитати мовчки, потім — уголос повільно, а далі — усе швидше і швидше).
• Будьте дослідниками! Проаналізуйте зміст скоромовок. Зверніть увагу, як вони побудовані.
|
Скоромовка |
Зміст |
Близькі слова |
|
Зелен в'яз високий виріс. В'язолаз на в'яза виліз. Та зважай же, в'язолазе, не скрути ж на в'язі в'язи! |
про обачливість, обережність |
В'яз, в'язолаз |
|
У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи |
про зовнішній вигляд людини |
капелюх, по-капелюхівськи |
|
Усіх скоромовок не перескоромовиш, не перевискоромовиш |
про складність вимови скоромовок |
скоромовок, перескоромовиш
|
|
У нас надворі погода розмокропогодилася |
про негоду |
погода, розмокропогодилася |
Скоромовки побудовані на повторі звуків, частин слів, поєднанні звуків так, що легко обмовитися при їх вимовлянні.
• Які зі слів, що є в прочитаних скоромовках, у звичайному мовленні не використовуються?
Зелен, в'язолаз, в'язи, по-капелюхівськи, перескоромовиш, перевискоромовиш, розмокропогодилася.
• Пригадай, у яких народних казках йдеться про випробування героїв через відгадування загадок.
«Летючий корабель», «Ох», «Мудра дівчина».
Сторінка 22.
ЗАГАДКИ – короткий та образний опис якихось предметів, подій, явищ, які треба розпізнати за суттєвими ознаками, часто мають форму питального речення, у якому римуються слова.
• Відгадай загадки.
|
Прислів’я |
Відгадка |
|
Що росте без кореня? |
Бурулька |
|
Що біжить без повода? |
Річка |
|
Один баранець пасе тисячу овець |
Місяць і зорі |
|
Чорна корова весь світ поборола |
Ніч |
|
На долину, на поділ ліг великий сивий віл. Надійде теля червоне — і того вола прогоне |
Туман і сонце |
|
Стоїть пані, чепуриться, бо вдягла сорочок триста |
Капуста |
|
Що без леза та без зуба розтина міцного дуба? |
Блискавка |
|
Рукавом махнув — дерева нагнув |
Вітер |
|
Мене просять і чекають, а як покажуть — утікають |
Дощ |
|
Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла |
Картопля |
• Прочитайте вірш Галини Кирпи «Мова моя». Поміркуйте разом! Із чим поетеса порівнює рідну мову ? Що означають ці порівняння? Яке ставлення до рідної мови вони утверджують?
Поетеса порівнює з гарною дівчиною, ластівкою – провісницею весни, з матір'ю – Берегинею роду. Вони утверджують любов до мови, прагнення знати, розвивати та збагачувати мову, відділити від поганих слів, що засмічують її.
• Аналіз вірша Галини Кирпи «Мова моя»