...

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

У 1920 році Олександр Олесь написав книгу «Княжа Україна», у ній у поетичній формі переповів історію наших предків - слов'ян (близьких за походженням і мовою народів, які жили колись на території України). 

 

     НАШІ ПРЕДКИ — СЛОВ'ЯНИ 

Над озерами, річками, 

на полянах лісових, 

на стрімких високих горах, 

на просторах степових, —

де лише сіріє стежка 

або вкрився збіжжям (зерновими рослинами) лан, 

скрізь розкидались оселі 

наших прадідів слов'ян.

Оселялись цілим родом: 

що людина, як одна?! 

Кревні (рідні) люди рід складали, 

кревні роди — племена.

Наймудріший і найстарший 

цілим родом керував, 

видавав щодня накази, 

правив, милував, карав.

Кожне плем'я мало князя, 

князь судив, водив на бій, 

першим був він у відвазі 

і у мудрості своїй.

А коли ставав нездатним 

до ладу і боротьби,

віче (народні збори) іншого на князя 

вибирало без журби.

На річках, високих горах, 

серед багон (болотисте місце, трясовина) і болот 

городи, міцні твердині, 

будував собі народ.

Коли ворог йшов війною, 

метушилось все, як рій, 

замикалися ворота, 

починався лютий бій.

Бились, кидали каміння, 

крізь паркан окріп лили, 

попіл кидали у очі, 

гострі кидали коли...

...Ось і ворога відбито. 

Все минуло: гнів і жах... 

Кревні плачуть над борцями, 

що звалилися в боях.

І дають їм у могилу

зброю, вбрання і харчі, 

щоб вони не знали лиха, 

на тім світі живучи.

На сумних могилах тужать 

і справляють тризну (поминальний обід) там, 

і несуть на сизі гори 

жертви праведним (справедливим) богам.

Але все поволі, тихо 

тоне в річці забуття, 

і на березі зеленім 

квітне радісне життя...                                 (Олександр Олесь)

1. Прочитай, як поет описує місця, де жили наші предки. Що він розповідає про їхні звичаї? Яку інтонацію і темп ти добереш для читання цієї частини?

Наші предки обживали степові простори: засівали лани, будували оселі. Оселялися родами, наймудріший керував ними. Роди об'єднувались у плем'я, кожне плем'я мало князя, котрого обирали на народних зборах. 

2. Попрацюйте разом! Поставте одне одному запитання за змістом прочитаного.

Де розкинулись оселі прадідів слов'ян? Як оселялися вони? Хто керував родом? У що об'єднувались роди? Хто керував плем'ям? Яким був князь? Як називалися народні збори, на яких вибирався князь? Як захищались слов'яни від ворогів у містах? Що тепер квітне на березі зеленім? 

3.Розгляньте ілюстрації на с. 37-41. Що нового ви дізналися про стародавні часи?

Часи, коли правили князі, так і називаються княжими.

 

 

       ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

За князя, за Ярослава, 

Київ — Царгородом став. 

Як про друга, як про сина, 

дбав про нього Ярослав.

Оточив його валами, 

ровом, мурами обвів. 

Укріпив його, оздобив 

і розкішний двір завів.

До палат ішли невпинно 

чужоземні посланці, 

князь сидів на пишнім троні 

з грізним берлом (оздоблена коштовним камінням палиця – символ влади) у руці.

І, допущені до князя, 

низько кланялись посли 

і до ніг дари складали, 

що з чужини принесли.

У Європі честю мали 

королі, князі, царі 

поріднитись з Ярославом, 

побувати у дворі.

Але мудрість Ярослава 

вся була в його ділах, 

у державнім будівництві, 

владі, устрою, в судах.

Щоб не нищити народу 

і народного майна, 

не хотів він воювати, 

не тягла його війна.

Пролетіли дні короткі... 

Перед смертю Ярослав 

всіх своїх синів покликав 

і з любов'ю проказав:

«Вас я, діти, покидаю, 

йду я в ліпшу сторону, 

але, діти, пам'ятайте 

мою заповідь одну:

не сваріться, жийте (живіть) в згоді: 

тільки мир збере усе,

а незгода, наче вітер, 

все по полю рознесе.

Як не будете всі разом 

йти до спільної мети, 

ви, державу зруйнувавши, 

подастеся у світи.

Ви розгубите ту землю, 

що придбали вам батьки, 

і тинятиметесь всюди, 

як вигнанці й жебраки».                            (Олександр Олесь)  

1. Чи зрозуміли ви, у які часи князював Ярослав Мудрий? Що ви можете про нього розказати?

Ярослав МУДРИЙ (жив близько 978-1054 рр., Х століття) — великий князь київський, син князя Володимира Великого, котрий охрестив Київську Русь. Ярослав Мудрий укріпив кордони, налагодив контакти з іншими державами, за час його правління при Софійському соборі була заснована перша у Київській Русі бібліотека, побудовані церкви та храми, відкриті освітні заклади, розбудований Київ, виданий кодекс законів «Руська правда». Також літописці писали книги, перекладали із грецької на старослов'янську мову книги церковного та світського змісту. Київська Русь досягла розквіту і визнання серед інших держав. Князь не хотів воювати, бо розумів, що війни приносять розруху. Це характеризує його як мудрого діяча – розбудовника держави. Ярослав Мудрий похований у Софійському соборі в Києві.

2. У яких рядках сказано про красу і велич стародавнього Києва?

Київ – Царгородом став, наче пишна, величава столиця стародавньої держави Візантії. 

За князя, за Ярослава, 

Київ — Царгородом став. 

Оточив його валами, 

ровом, мурами обвів. 

Укріпив його, оздобив 

і розкішний двір завів.

3. Уважно перечитайте заповідь князя синам. Поміркуйте над її змістом. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що слова Ярослава Мудрого є повчальними і для нас, його далеких нащадків?

На жаль, нащадки не виконали заповіту князя, тому довгий був шлях до незалежності нашої держави. Слова із заповіту «не сваріться, жийте в згоді» близькі сучасним українцям, адже разом ми переможемо.

4. Характеристика князя Ярослава за твором О.Олеся "Ярослав Мудрий". Твір.   

5. "Ярослав Мудрий" Олександра Олеся. 

               План.

   1. Другий Царгород. 

   2. Пишний двір. 

   3. Мудрість князя.

   4. Заповіт князя.

 

...