© Барна Р., 2015
Серія "Вчимось разом" до підручника "Літературне читання 4 клас Савченко О."
Сторінка 39.
РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
У 1920 році Олександр Олесь написав книгу «Княжа Україна», у ній у поетичній формі переповів історію наших предків - слов'ян (близьких за походженням і мовою народів, які жили колись на території України).
1. Прочитай уривок «Наші предки – слов'яни» з книги «Княжа Україна» Олександра Олеся. Як поет описує місця, де жили наші предки. Що він розповідає про їхні звичаї? Яку інтонацію і темп ти добереш для читання цієї частини?
Наші предки обживали степові простори: засівали лани, будували оселі. Оселялися родами, наймудріший керував ними. Роди об'єднувались у плем'я, кожне плем'я мало князя, котрого обирали на народних зборах.
2. Попрацюйте разом! Поставте одне одному запитання за змістом прочитаного.
Де розкинулись оселі прадідів слов'ян?
Як оселялися вони?
Хто керував родом?
У що об'єднувались роди?
Хто керував плем'ям?
Яким був князь?
Як називалися народні збори, на яких вибирався князь?
Як захищались слов'яни від ворогів у містах?
Що тепер квітне на березі зеленім?
3. Розгляньте ілюстрації на с. 37-41. Що нового ви дізналися про стародавні часи?
Часи, коли правили князі, так і називаються княжими. Князь приймав послів інших держав, сидячи на троні з булавою в руках. Поряд стояв озброєний охоронець.
Про княжі часи співали вуличні музиканти – кобзарі.
За князя Ярослава Мудрого в Києві були побудовані відомі на увесь світ Золоті ворота.
Сторінка 41.
1. Чи зрозуміли ви, у які часи князював Ярослав Мудрий? Що ви можете про нього розказати?
2. У яких рядках сказано про красу і велич стародавнього Києва?
Київ – Царгородом став, наче пишна, величава столиця стародавньої держави Візантії.
За князя, за Ярослава,
Київ — Царгородом став.
Оточив його валами,
ровом, мурами обвів.
Укріпив його, оздобив
і розкішний двір завів.
3. Уважно перечитайте заповідь князя синам. Поміркуйте над її змістом. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що слова Ярослава Мудрого є повчальними і для нас, його далеких нащадків?
На жаль, нащадки не виконали заповіту князя, тому довгий був шлях до незалежності нашої держави. Слова із заповіту «не сваріться, жийте в згоді» близькі сучасним українцям, адже разом ми переможемо.
Характеристика князя Ярослава за твором О.Олеся "Ярослав Мудрий". Твір.
Сторінка 42.
КНИГИ ЗА КНЯЖИХ ЧАСІВ.
• Що відомо про виникнення книг?
Спочатку люди писали повідомлення на каменях та глиняних таблицях. Згодом був виготовлений папірус, береста, пергамент, папір. Перші книги були написані від руки. Книга стала доступною після винайдення книгодрукування.
• Як створювалися книжки за стародавніх часів?
1. Що нового ти дізнався з тексту Івана Крип’якевича «Книги за княжих часів» про стародавні книжки? Як називалася перша історія України?
При дворах давніх українських князів перебували різні вчені й письменники. Тоді ще не було друкованих книжок. Хто бажав мати в себе книжку, мусив або сам переписувати її, або дати переписувати вченому писареві. Переписування однієї книги тривало цілі місяці. Писали тоді звичайно не на папері, а на тонкій шкірі, телячій або ослячій. Для писання брали гусяче перо, чорнило робили із сажі. Початкові букви малювали різнобарвними фарбами, майже на кожній сторінці був гарний малюнок. Князі збирали такі рукописи і зберігали їх у своїх бібліотеках.
Перша історія України називалась «Найдавніша Літопись». Написав її літописець Нестор.
2. Стисло перекажи прочитане. Ким був Нестор Літописець?
Найвідомішим ученим за княжих часів був Нестор Літописець. Він був монахом Печерського монастиря в Києві. З молодих літ він цікавився минулими часами, збирав давні рукописи, записував перекази про життя слов'янських племен, про перших князів, їх війни і походи. Потім записав все те в одну книгу, що зветься «Найдавніша Літопись». Це — перша історія України.
3. Про що ти хотів би запитати? Які є відомі стародавні рукописи?
У яких музеях зберігаються давні рукописи?
Де можна побачити рукописні книги?
Відомі рукописні книги – «Руська правда», «Ізборники» Святослава, «Повість минулих літ», «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського» Нестора Літописця, «Слово про Ігорів похід» невідомого автора, «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, серед багатьох Євангелій відоме «Пересопницьке євангеліє» ( книга збереглася до наших часів і нині є національною святинею, на ній присягають президенти на вірність українському народові) та ін.
Сторінка 43.
1. Поміркуйте разом! Прочитай вірш Дмитра Білоуса «У назвах міст і сіл слова…». Який зміст виділеного речення «Земля — це книга, у якій історія твого народу»?
Назви населених пунктів пов’язані з визначними подіями чи діячами. Автор закликає цікавитися походженням назв населених пунктів рідного краю.
2. Чи можете навести приклади з вашої місцевості, які підтверджують цю думку?
Відповідь можна знайти в книжці Алли Коваль «Знайомі незнайомці».
Сторінка 44.
1. Прочитай статтю про місто Чернігів з книжки Алли Коваль «Знайомі незнайомці». Про що ти дізнався зі статті?
Про дослідження та різні версії походження назви міста Чернігів.
2. Що тебе здивувало, було відкриттям?
Мене здивувало, що достеменно невідомо, звідки походить назва міста.
3. Що є спільним в усіх варіантах назви міста?
Чернігів, Сернігів, Чернег або Черніг.
4. Будьте дослідниками! Відвідайте місцевий краєзнавчий музей і напишіть про це відгук.
Сторінка 45.
1. Прочитай вірш Марії Хоросницької «Звідки в міста назва – Львів». Що ти дізнався з вірша про назву міста Львова?
Місто Львів гордо носить ім'я князя Лева, сина Данила Галицького.
2. Підготуйся до виразного читання вірша. З якою інтонацією ти прочитаєш слова молодшого брата? А старшого брата? Після яких слів зробиш найдовшу паузу?
Запитальна невпевнена інтонація молодшого брата. Стверджувальна впевнена інтонація старшого брата. Найдовша пауза після слів, що закінчуються трьома крапками («Так от …»).
3. Будьте дослідниками! Дізнайтеся, скільки років нараховує історія Львова. Чим славиться це місто сьогодні?
Скільки років нараховує історія Львова та чим славиться місто. Текст – розповідь.
• Аналіз вірша Володимира Сосюри «Україна» (тема, головна думка, художні засоби, рими, звуки, художні образи).