РОЗЧИННІ Й НЕРОЗЧИННІ РЕЧОВИНИ, МАСА РОЗЧИНУ.
ПОДІЛ РЕЧОВИН ЗА РОЗЧИННІСТЮ: розчинні, малорозчинні та нерозчинні.
Розчинні речовини: цукор, цемент, оцтова кислота, крохмаль, кисень, вуглекислий газ, лимонна кислота.
Малорозчинні речовини: кухонна сіль, глина.
Нерозчинні речовини: пісок, олія, бензин, нафта, крейда, спирт.
РОЗЧИНИ - це однорідні (розчинну речовину не видно окремо) суміші двох і більше речовин.
Природні розчини неживої природи: вода океанів, морів, річок, озер, підземні води, джерельна вода.
Природні розчини живої природи: соки у вакуолях рослин, фізіологічний розчин, розчини мінеральних речовин, кров, лімфа.
Розчини поділяють на
• розбавлені (мало розчиненої речовини) та концентровані (багато розчиненої речовини);
• насичені (стільки розчиненої речовини, що вона перестала розчинятися) та ненасичені (розчинена речовина ще розчиняється)
РОЗЧИННИК - речовина, яка розчиняє в собі багато речовин різного агрегатного стану.
Вода – найпоширеніший розчинник на Землі, здатна розчиняти рідкі, тверді, газоподібні речовини, а утворена суміш речовин набуває одного з водою агрегатного стану.
РОЗЧИНЕНА РЕЧОВИНА – це речовина, яка повністю розчиняється, може змінюватися її агрегатний стан.
Властивості розчинення речовин.
Тверді речовини краще розчиняються в теплому розчиннику.
Газоподібні речовини краще розчиняються в холодному розчиннику.
Дрібні частинки розчиняються швидше.
При помішуванні збільшується швидкість розчинення.
МАСА РОЗЧИНУ = Маса розчинника + Маса розчинної речовини.
На відміну від інших речовин Землі, маса води дорівнює об’єму:
• 100 мл = 100 г
• 1 л = 1 кг.
Дослід 1. Розчинення кухонної солі у воді.
Візьмемо одну столову ложку кухонної солі (близько 30 г), помістимо в посудину з прозорого скла і додамо до неї 100 мл води. Ретельно перемішаємо, доки вся сіль не розчиниться. Маємо водний розчин солі, вода – розчинник, сіль – розчинена речовина. Пропустимо розчин крізь паперовий фільтр: розчин вільно пройшов крізь фільтр, нічого на ньому не залишивши.
Дослід 2. Розчинення цукру у воді.
Послідовність виконання цього досліду та кількості речовин такі самі, як і у першому досліді. Весь цукор також розчиниться і навіть швидше, ніж сіль. Маємо водний розчин цукру, вода – розчинник, цукор – розчинена речовина.
Дослід 3. Поділ речовин за розчинністю.
До вже утворених в дослідах 1 і 2 розчинів ще додамо по 30 г розчинених речовин. Після ретельного розмішування бачимо, що цукор розчинився повністю, а сіль не вся. Речовини розчиняються у воді не в будь-якій кількості, а лише до певних меж.
Висновки:
• якщо частинки речовини у воді стають невидимими і разом з нею проходять крізь фільтр, то ця речовина розчинна;
• якщо частинки плавають у воді або осідають на дно, а також затримуються на фільтрі, то ця речовина нерозчинна.
ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДИНОЮ ВОДИ ЯК РОЗЧИННИКА В ПОБУТІ:
• розчиняють пральний порошок у воді;
• бензином чистять жирні плями;
• миють посуд засобом для брудного посуду;
• розводять добриво з водою для підливу вазонів;
• користуються рідким милом, шампунем;
• заварює чай, готує соки;
• лікується мікстурами.