Народна балада "Ой летіла стріла..." Ой летіла стріла З-за синього моря. Ой де ж вона впала? — На вдовинім полі. Кого ж вона вбила? — Вдовиного сина. Немає нікого Плакати по ньому.   Летять три зозуленьки, І всі три рябенькі: Одна прилетіла, В головоньках сіла; Друга прилетіла.

Михайло Старицький Монологи про кохання («Не зaхвати солодкого зомління…») (Уривок)  II Не захвати солодкого зомління, Не пестощів пекучая жага З’ясують нам ті чарівні боління, Які любов у серця вимага.   Кохання — спів, зальот душі — не тіла, Зоря

"ІСАІЯ". Глава 35 ("Подражаніє") Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процвіти! І процвітеш, позеленієш, Мов Іорданові святиє Луги зелені, береги! І честь Кармілова, і слава Ліванова, а не лукава, Тебе укриє дорогим, Золототканим,

РОСЛИ УКУПОЧЦІ, ЗРОСЛИ... Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили!   Подай же й нам, всещедрий боже! Отак цвісти, отак

ДОЛЯ Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п'яного дяка в науку.   «Учися, серденько, колись З нас будуть люде», — ти сказала. А я й послухав, і учивсь, І вивчився. А ти збрехала.  

У НАШІМ РАЇ НА ЗЕМЛІ... У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Буває, іноді дивлюся, Дивуюсь дивом, і печаль Охватить душу; стане жаль Мені її, і зажурюся, І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї Матері святої, Що в мир наш Бога

Поема "Сон" (уривок "На панщині пшеницю жала") Марку Вовчку   На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала, Попестила; і ніби сном, Над сином сидя, задрімала. І

ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ...    Ой на горі вогонь горить,  Під горою козак лежить,     Порубаний, постріляний,  Китайкою покриваний;     Накрив очі осокою,  А ніженьки китайкою;     А в головах ворон кряче,  А в ніженьках

Сонце низенько... Сонце низенько, вечір близенько,  Вийди до мене, моє серденько!  Вийди до мене, моє серденько!    Ой вийди, вийди, та не барися –  Моє серденько розвеселиться.  Моє серденько розвеселиться.    Ой вийди, вийди, серденько Галю, 

Цвіте терен, цвіте терен... Цвіте терен, цвіте терен,  Листя опадає.  Хто з любов’ю не знається,  Той горя не знає.  Хто з любов’ю не знається,  Той горя не знає.    А я ж молода дівчина,  Та й горя зазнала,  Звечорочку не доїла,  Нічку

Місяць на небі, зіроньки сяють.. Місяць на небі, зіроньки сяють,  Тихо по морю човен пливе.  В човні дівчина пісню співає,  А козак чує – серденько мре.  В човні дівчина пісню співає,  А козак чує – серденько мре.    Пісня та мила, пісня та люба, 

  1. Шевченко – майстер художнього полотна.      Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасові Григоровичу Шевченку належить особливе місце. Прславився як поборник правди і свободи своїм поетичним словом. Також як художник займає одне з почесних місць в

  Роман Івана Багряного дуже цікавий. Не тільки тим, що його пргодницький сюжет хвилюючий і напружений. Найцікавіше те, що роман дуже правдивий, сміливо відображає дійсніть страшних часів НКВС. Багато подій, змальованих у романі, не є видумані, адже автор сам пережив їх.     Ми