Приголосні звуки в деяких випадках вимовляємо довше, ніж звичайно. На письмі такі звуки позначаємо подвоєними буквами (двома однаковими буквами), а в транскрипції – значком двокрапка [:]: осінній [осʹі́н′:ій], денний [де́н:ий].
Збіг приголосних звуків відбувається на межі морфем:
• префікса і кореня (відділити, оббігти),
• кореня і суфікса (денний, розрісся),
• двох суфіксів (глибинний, письменник),
• частин складного слова – такі слова мають два корені: (спорттовари, спеццех).
Пишемо НН
• Якщо основа слова закінчується на н і до цього слова додаємо суфікс –н–, то маємо подвоєння — нн: сон + Н = сонний, осінь + Н = осінній, екран + Н = екранний, родина + Н = родинний.
Пишемо Н
• У прикметниках, утворених за допомогою суфіксів –ан-(-ян-), -ин-(-їн-), букву н не подвоюємо: глина + ян = глиняний, бджола + ин = бджолиний, соловей + їн = солов’їний.
• У решти випадках: основа + н = основний, об’єм + н = об’ємний.