Інші правила дивись тут...

Фонетична транскрипція — це спосіб передачі на письмі звукового мовлення (звучання слова).

Фоне́тика (від грец. phonetikos – звуковий) — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови.

 

Правила запису в транскрипції:

• слово, текст, записані в транскрипції, беремо в ква­дратні дужки: [крʹіт];

 

• м'який приголосний звук позначаємо косою рискою вгорі [], а пом’якшений приголосний звук позначаємо комою вгорі [՚]: вісь [в՚ісʹ];

 

• якщо у слові два або більше складів, тоді ставимо наголос: город [горо́д], крига [кри́га];

 

• усі слова для запису транскрипцією, навіть власні назви, пишемо з малої літери: Сашко [сашко́], Одеса [оде́са];

 

• маленькою буквою вгорі позначаємо звук, до якого наближається у вимові основний звук: дерево [де́реиво];

 

букви я, ю, є, ї, ь, щ у транскрипції не вживаємо;

 

• букви я, ю, є на початку слова, після апострофа та голосних звуків позначають два звуки [йа], [йу], [йе], а після приголосних звуків один — [а], [у], [е]: яблуко [йа́блуко], рясно [рʹа́сно], співає [сп՚іва́йе];

 

• буква ь (знак м'якшення) не позначає звуку, а слугує тільки для позна­чення м'якості попереднього приголосного звуку: синь [синʹ];

 

подвоєння й подовження звуків позначаємо двокрапкою: рілля [рʹілʹ:а́];

 

• буквосполучення дж, дз можуть позначати один звук [], [], []: джура [ура́], дзьоб [об];

 

• буква ї завжди позначає два звуки [йі]: їхати [йі́хати], мрії [мрʹі́йі];

 

буква щ завжди позначає два звуки [шч]: щука — [шчу́ка].

 

 

Довідником правильної вимови є орфоепічний словник.

Звуковий розбір слова

Інші правила дивись тут...