Форми дієслів, у яких можна визначити особу, називають ОСОБОВИМИ ФОРМАМИ (особові форми дієслів розрізняють за особовими закінченнями: кажу, кажемо, кажеш, кажуть).

Категорія особи. Значення особи в дієслові ґрунтується на стосунку до 1-ї особи (безпосередньо мовця), до 2-ї особи (його співрозмовника) або до 3-ї особи (будь-кого, будь-чого, що є предметом розмови).

Розрізняють три особи дієслова.

особа

однина

множина

1-ша

2-га

3-тя

слухаю

слухаєш

слухає

Слухаємо

слухаєте слухають

Морфологічні ознаки. Особові форми дієслів змінюються за часами (теперішній, минулий, майбутній), особами (у теперішньому й майбутньому часах), числами, родами (у минулому часі).

Синтаксична роль. У реченні особові дієслова є присудками: Кожна пташка будує своє гніздо. Бджола прилетить, де мед. (Народна творчість).

Стилістичні особливості. У розмовному та художньому стилях мовлення можуть уживатися дієслівні форми третьої особи однини без особових закінчень і суфіксів: біга, зна, доганя. 

Зверніть увагу! Категорія особи дієслова тісно пов'язана з категорією особи займенника (читаю - я читаю; читаєш - ти читаєш).