Мою подругу звати Олеся. Ми вчимося в одному класі. Вона ввічлива і добре вихована. Її мама працює вчителем у нашій школі. Олеся охайна, гарно одівається. Часто приймає участь у конкурсах. Адже вона не тільки допитлива, а й дотепна та кмітлива. Має відмінні успіхи у
— У вільний час я люблю дивитися мультфільми. Особливо про льодовиковий період. — А я люблю мультфільми, створені за сюжетами казок. До речі, нещодавно вийшов на екрани дотепний та повчальний багатосерійний мультфільм про Лиса Микиту. — Я читав книжку Івана Франка про Лиса
Ця цікава подорож відбулася минулої п’ятниці. Вранці учні нашого класу дружно з’явилися на шкільному подвір’ї . Під’їхав автобус. Школярі з’юрмилися, щоб порадитися про маршрут. Усі спочатку трошки сперечалися, але прислухалися до
— Я можу годинами грати на мобільному. — А я використовую мобільний телефон за призначенням, бо він шкодить здоров'ю. Наприклад, погіршує зір, коли довго дивитися на його екран. — Я теж замічав, що уже ввечері мене, іноді, болять очі. Розкажи далі. — Не є корисним довго
— Я сьогодні вже дочитаю оповідання Всеволода Нестайка. Дуже цікаві! А ти що читаєш? — А я прочитала книжку Марка Твена «Принц та злидар». Це казка про двох хлопців. Вони були дуже схожими. Правда, один був принцом, а інший – злидарем. Через свою цікавість хлопці
— Я склав речення, у яких слово шапка має різні значення. У хлопчика гарна, шапка. Дівчинка також має гарну шапочку. — Та ні, я думаю що в цих реченнях слово шапка має однакові значення. Але слово шапка може мати й інші значення. І в гриба є шапка на ніжці... Вона може бути коричневого,
Синичка — дуже корисна осіла пташка. Її можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. Вона є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. Синички, як багато
Зозуля. Хто хитрий у лісі літає, В гнізда чужі заглядає, Діток птахам підкидає? Соловейко Хто цей співочий птах? Водиться в лісах, гаях, Чудові пісні співає, люди трелями їх назвали. Дятел Хто у лісі без діла не літає, Міцним дзьобом стовбур оглядає, Стукає, шукає, комах
Взимку на галявині. Лісова галявина. Одиноко стоїть берізка. Над берізкою віє вітер. Він розчісує її коси. Сьогодні він сердитий, пронизливий і дуже колючий. Голі гілки мріють про листочки. Береза невесела. ЇЇ
Широкий коридор веде до дверей моєї кімнати. Вона невелика. Стіни помальовані у радісний жовтий колір. Підлога і двері дерев’яні. У моїй кімнаті є фортепіано. На ньому фотографія у кольоровій рамці. Біля великого вікна знаходиться коричневий стіл та зручне крісло. Там моє
Тарас Шевченко написав багато чудових віршів про красу рідного краю, його неповторну природу. Дніпро – велика річка України. Я відчуваю її силу , нескореність сердитому вітрові. Напевно, наближається гроза. Адже «додолу верби гне високі, горами хвилю
Весна Очікувана ця пора Зиму білу відганяла. Пишне листя одягала. Буйним цвітом розквітає, Красне літо зустрічає.
Кожна пора року по-своєму змінює садок біля мого дому. Взимку він спить під білим покривалом. Іноді пташка порушить цей глибокий сон. Весною яблуня, малина, смородина одівається у чудовий білий цвіт. На клумбах звеселяють погляд острівці різнобарвної примулки:
- Ти любиш працювати за комп’ютером? - Я сиджу за ним цілий день. - А ти знаєш, скільки часу можна за ним працювати? - Скільки? - Дітям можна працювати не більше двох годин. - А чому так мало? - Ти не помічаєш, але він шкодить твоєму здоров’ю. Втомлює очі. - Так. Лікар сказав, що мій
Сонячний ранок розбудив землю. Заспівали галасливі пташки. Пролетів теплий весняний вітер. Задзвеніли веселі струмки, напувають весняну землю. Зачаровують погляд перші ранні квіти. Незабутня прогулянка чекає подорожнього у ранкову весняну пору.