Вправа 301.1. Прочитайте уважно. Чи зрозуміли ви, як звуть хлопчиків, до яких звертається поет? Запишіть їхні імена.
Подивіться лиш, хлоп'ята, на луги:
тезки ваші ось — васильки навкруги,
миколайчики й петрові батоги. (Віктор Кочевський).
Василь, Микола, Петро.
301.2. Поясніть, чому виділені слова написані з малої букви. Поділіть їх для переносу.
Виділені слова є назвами квітів.
Ва – сильки, васи – льки, василь – ки; ми – колайчики, мико – зайчики, миколай – чики, миколайчи – ки; пе – трові, пет – рові, петро – ві.
Вправа 302.1. Розгляньте малюнки.
302.2. Дайте зображеним дітям імена і запишіть їх.
Андрійко та Софійка.
302.3. Складіть за малюнками усну розповідь. Доберіть заголовок.
Вправа 303.1. Прочитай речення, вставляючи слова з довідки.
1) Першим у незалежній Україні полетів у космос ... Леонід Каденюк. 2. Багато віршів для дітей написала ... Ганна Чубач. 3. Дитячу оперу «Коза-дереза» створив ... Микола Лисенко. 4. У конкурсі «Євро бачення» перемогла ... Руслана Лижичко.
303.2. Спиши речення. Слова для довідки: поетеса, композитор, космонавт, співачка.
Першим у незалежній Україні полетів у космос космонавт Леонід Каденюк. Багато віршів для дітей написала поетеса Ганна Чубач. 3. Дитячу оперу «Коза-дереза» створив композитор Микола Лисенко. 4. У конкурсі «Євро бачення» перемогла співачка Руслана Лижичко.
§26 Велика буква у кличках тварин.
Клички тварин пишуться з великої букви.
Вправа 304.1. Прочитайте і спишіть.
Назви тварин: корова, кінь, собака, кіт.
Клички тварин: Рябуха, Орлик, Сірко, Пушок.
304.2. Розкажіть, які казки про тварин ви читали. Пригадайте клички цих тварин.
«Лис Микита» (Микита)
Вправа 305.1. Прочитайте.
Посипався сніжок, і ми пішли в хату.
— Ходімо, Цезарю, покажемо гостеві твоїх приятелів—Айстру й Сироту,— сказав Василь Петрович великому сірому смугастому котові.
Як виявилось, Айстра — це лисиця, що живе у лісника, а Сирота — чорно-золотистий півень. Лисиця Айстра, кіт Цезар і півень, голосистий Сирота,— нерозлучні приятелі. А ще є у лісника старий добрий сторож садиби собака Букет, пильний і суворий (За Олександром Копиленком).
305.2. Випишіть із тексту назви і клички тварин. Потім — що сказано про кота, півня і собаку.
Кіт Цезар, лисиця Айстра, Півень Сирота, собака Букет.
Кіт Цезар — великий, сірий, смугастий.
Півень Сирота – чорно-золотистий, голосистий.
Собака Букет – пильний, суворий.
305.3. До слова приятелі доберіть слова, близькі за значенням.
Приятелі – друзі, товариші.
Вправа 306.1. Прочитай і спиши, добираючи з довідки клички тварин.
1. На нашій фермі найкраща корова ... . 2. На кінних змаганнях першим прийшов скакун .... 3. У шкільному куточку природи живе їжачок ... . 4. У Марини вдома є собака ... та кіт .... 5. На арені цирку виступав ведмідь....
Слова для довідки: Каштан, Дружок, Пушок, Веселка, Чапко, Мишко.
306.2. Поясни написання кличок тварин
На нашій фермі найкраща корова Веселка. На кінних змаганнях першим прийшов скакун Каштан. У шкільному куточку природи живе їжачок Чапко. 4. У Марини вдома є собака Дружок та кіт Пушок. На арені цирку виступав ведмідь Мишко.
Вправа 307.1. Прочитайте. Доберіть заголовок. Знайдіть зачин, основну частину і кінцівку розповіді.
Зачин.
У Михайлика є собачка Дунай.
Основна частина.
А прозвав його Дунаєм дядько Степан. Зайшов він якось до Михайликового батька. А цуценя — до нього.
— І як же його звуть, Михайле?
— Дружок. Правда, гарно?
— Е ні! Не годиться! У селі повно Дружків та Пушків. Давай назвемо собача Дунаєм.
Кінцівка.
Ця кличка сподобалась Михайликові.
Заголовок. ДУНАЙ.
307.2. До слова цуценя доберіть з тексту слова, близькі за значенням. Запишіть їх.
Цуценя, собачка, собача.
307.3. Випишіть імена людей та клички тварин.
Степан, Михайлик.
Дунай, Дружок, Пушок.
307.4. Усно побудуйте кілька запитань за змістом тексту.
Як кличуть собачку Михайлика? Хто назвав собачку Дунаєм? Чи сподобалася кличка Михайликові?
Вправа 308.1. Прочитай текст.
СОБАКИ-КОСМОНАВТИ.
Чи знаєш ти, що першими в космос літали собаки? Спочатку у космічній ракеті полетіла Лайка. За нею — Білка і Стрілка. Після них у космосі побувала Чорнушка.
308.2. Випиши клички собак, які побували в космосі.
Лайка, Білка, Стрілка, Чорнушка.
308.3. Назви головні слова в останньому реченні.
Після них у космосі побувала (що зробила?) Чорнушка (хто?).
Вправа 309.1. Прочитай. Яка казка так починається?
Жив собі дід Андрушка, а в нього була баба Марушка, в баби дочка Мінка, а в дочки собачка Фінка, а в собачки товаришка киця Варварка, а в киці вихованка мишка Сіроманка.
Казка «Ріпка».
309.2. Запиши спочатку назви людей та їхні імена, а потім — назви і клички тварин.
Дід Андрушка, баба Марушка, дочка Мінка.
Собачка Фінка, киця Варварка, мишка Сіроманка.
Вправа 310.1. Прочитайте в особах народну усмішку.
ЗАВЗЯТІ ПРАЦІВНИКИ
— Грицьку, що ти робив сьогодні?
— Нічого.
— А ти, Павле?
— Та я був коло нього.
310.2. Поміркуйте, чи відповідає заголовок змісту. Як його слід розуміти?
Заголовок відповідає змісту. Його слід розуміти з гумором.
310.3. Скільки речень ви прочитали? Спишіть питальні речення, підкресліть звертання.
Усього чотири речення.
Грицьку, що ти робив сьогодні? А ти, Павле?
Вправа 311.1. Прочитай скоромовку.
Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі.
Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.
311.2. Поясни написання виділених слів із великої і малої букви. Запиши скоромовку з пам'яті.
Маргаритка - ім'я дівчинки, маргаритки – назва квітів.
311.3. Підкресли головні слова в першому реченні.
Ой, збирала(що робила?) Маргаритка(хто?) маргаритки на горі.
§27 Велика буква у назвах міст, сіл, вулиць, річок.
Вправа 312.1. Прочитайте діалог в особах. Придумайте зачин і кінцівку цього тексту.
— Чого ти плачеш, хлопчику?
— Я загубився.
— А чий ти?
— Татків.
— А на якій вулиці ти живеш?
— На нашій.
312.2. Назвіть своє місто (село), свою вулицю, номер будинку і квартири. Запишіть кожен свою адресу.
Вправа 313. Прочитай і спиши. Підкресли назви річок.
Місто Чернігів стоїть на березі річки Десна. Полтава — на березі річки Ворскла. Київ розкинувся на обох берегах Дніпра.
Вправа 314.1. Прочитай.
Які гарні назви мають українські села! Калинівка і Вербівка, Яблунька і Вишеньки, Веселинівка і Хлібодарівка. Є села Привітне і Щасливе, є село Тепле. Приємно, мабуть, жити в таких селах!
314.2. Поясни вживання знака оклику в кінці речень.
Усі речення розповідні: окличні (розповідається із піднесеним настроєм, в кінці ставлять знак оклику) та неокличні (розповідається спокійно, в кінці ставлять крапку).
314.3. Спиши назви сіл. У кінці додай назву свого села або села, в якому живуть твої родичі.
Калинівка, Вербівка, Яблунька, Вишеньки, Веселинівка і Хлібодарівка, Привітне, Щасливе, Тепле, Миколаївка.
Вправа 315.1. Прочитай текст. Як та розумієш його зміст?
Де стоїть тепер наш Київ,
там була сама гора.
Жив там першим Кий з Хоривом,
Щек та Либідь — їх сестра. (Олександр Олесь).
В уривку розповідається про заснування міста Києва. Його заснували три брати Кий, Щек та Хорив.
Вправа 315.2. Чітко вимов кожен звук у слові Кий, а потім — у слові Київ. Який висновок можна зробити?
Слово Київ [к и й і в] походить від імені Кий [к и й].
Вправа 316.1. Прочитайте вірш мовчки. Зверніть увагу, що поет говорить про кожну річку.
РІКИ УКРАЇНИ.
Буйні води котить Тиса,
рине Прут і Латориця,
річка Черемош іскриться.
Як волошка, голубий
у Дністер впадає Стрий.
Дніпрогесом на добро
осяває степ Дніпро.
На зеленій на Десні
просто диво навесні! (Володимир Лучук).
316.2. Прочитайте виразно останнє речення, передаючи захоплення красою природи на Десні. Поміркуйте, що означає в цьому реченні слово зелена.
На зеленій на Десні просто диво навесні!
316.3. Про які річки ви дізналися вперше? Випишіть назви річок. Які ще річки України ви знаєте?
Тиса, Прут, Латориця, Черемош, Дністер, Стрий, Дніпро, Десна.
Буг, Ворскла.
Вправа 317.1. Прочитай текст, вставляючи потрібні назви.
НАШЕ МІСТО (СЕЛО)
Наше місто (село) називається.... Центральна вулиця в місті (селі) .... Наша школа розташована на вулиці .... Поблизу міста (села) протікає річка ….. Найближче до нас село (місто) —....
317.2. Запиши за зразком назви, які ти вставив.
Місто Ніжин, село Вузлове, ….
§28 Слова, які називають ознаки предметів (прикметники).
Слова, що називають ознаки предметів, відповідають на питання який? яка? яке? які? Це прикметники.
Вправа 318. 1. Розглянь малюнки. Назви предмети та їх ознаки за кольором.
Банан жовтий, помідор червоний, слива синя, огірок зелений.
318.2. Запиши за зразком.
Помідор (який?) червоний.
Банан (який?) жовтий.
Слива (яка?) синя.
Огірок (який?) зелений.
Вправа 319.1. Назви зображені предмети та їх ознаки за матеріалом з якого вони виготовлені.
319.2. Запиши за зразком. Зразок. Стіл (який?) дерев’яний.
Слова для довідки: фарфорова, скляна, полотняний, металевий, срібна.
Вправа 320.1. Прочитай. Дай відповіді на запитання що це?
1. Висока, зелена, пухнаста — це.... 2. Овальний, жовтий, кислий — це .... 3. Яскраве, тепле, ласкаве — це.... 4. Смачні, солодкі, соковиті — це... .
Слова для довідки: лимон, сонце, ягоди, ялинка.
320.2. Спиши, вставляючи слова з довідки. Усно постав питання до слів — назв ознак предметів.
Висока, зелена, пухнаста (яка?) — це ялинка. Овальний, жовтий, кислий (який?) — це лимон. Яскраве, тепле, ласкаве (яке?) — це сонце. Смачні, солодкі, соковиті (які?) — це ягоди .
Вправа 321.1. Запиши, які ці предмети за смаком.
Малина ... , щавель ... , яблуко ... , сіль ... , мед ..., гірчиця....
Малина солодка, щавель кислий, яблуко соковите, сіль солона, мед солодкий, гірчиця гірка.
321.2. Склади і запиши речення за схемою (чотири слова).
______ ______, а _____ ______ .
Малина солодка, а щавель кислий.
Мед солодкий, а сіль солона.
Яблуко соковите, а гірчиця гірка.
Вправа 322.1. Прочитай.
Прийшла весна, і все навкруги зазеленіло. Зелені дерева, зелена земля, зелений ліс, зелене поле за селом.
322.2. Випиши назви предметів та зв'язані з ними назви ознак. Запиши за зразком. Зразок. Дерева (які?) зелені.
Земля (яка?) зелена. Ліс (який?) зелений. Поле (яке?) зелене.
Вправа 323.1. Прочитайте текст.
Весняний світанок дихає прохолодою і свіжістю. Сонна земля ще в полоні холоду.
Та незабаром усміхнеться яскраве і тепле сонечко. Його лагідне проміння розбудить усе накруги.
Прокинеться від сну рідна природа.
323.2. Визначте, скільки в ньому абзаців. Розкажіть, про що говориться в кожному абзаці.
У тексті три абзаци.
323.3. За зразком вправи 322 випишіть іменники та зв'язані з ними прикметники.
Світанок (який?) весняний. Земля (яка?) сонна. Сонечко (яке?) яскраве, тепле. Проміння (яке?) лагідне. Природа (яка?) рідна.
Вправа 324.1. Доберіть назви ознак до назв предметів.
Сорочка, ґудзик, колесо, нитки, ножиці.
324.2. Поставте питання від назв предметів до назв ознак.
Сорочка (яка?) строката, синя, стара, зашита.
Ґудзик (який?) круглий, чорний, великий.
Колесо (яке?) кругле, мале, широке, велике, вузьке.
Нитки (які?) сірі, чорні, золотисті, довгі, тонкі.
Ножиці (які?) металеві, сірі, великі, малі, тонкі, косметичні, хірургічні.
324.3. Якого предмета не вистачає, щоб пришити ґудзик? А який — зайвий?
Щоб пришити ґудзик, не вистачає голки. Зайвий предмет – колесо.
324.4. Прочитайте і запишіть слово ґудзик. Вимовте звуки і назвіть букви. Поділіть слово для переносу. Чи можна це зробити різними способами? Поясніть, чому.
Ґудзик букв 6 («ґе», «у», «де», «зе», «и», «ка»), звуків 5 [ґ у дз и к] [– •' | – • –]
Ґу – дзик (це не можна зробити різними способами тому, що при переносі слів буквосполучення дж, дз розривати не можна, не можна переносити так, щоб розривалося сполучення (злиття) приголосного з голосним).
Вправа 325.1. Прочитай. Заміни виділені слова прикметниками.
Ваза з фарфору; глечик із глини; кільце із заліза; шишки сосни; хустка з шовку. 325.2. Запиши утворені словосполучення за зразком. Зразок. Фарфорова ваза.
Глиняний глечик, залізне кільце, соснова шишка, шовкова хустина.
325.2. Усно склади речення з одним словосполученням.
Гончар майстерно розписав глиняний глечик.
На дверях висіло залізне кільце.
Соснова шишка відірвалась від гілки.
Шовкова хустина вкривала голову жінки.
Вправа 326.1. Зміни і запиши сполучення слів за зразком.
Один Багато
Який? Яка? Яке? Які?
червоний олівець — … олівці
широке поле — … поля
висока тополя — … тополі
маленький ґудзик — … ґудзики
Червоні олівці, широкі поля, високі тополі, маленькі ґудзики.
326.2. Усно склади речення з двома словосполученнями.
У пеналі олівці були червоні, жовті, чорні, сині та зелені. Широкі поля зазеленіли пахучими травами. Високі тополі дивились у небо. Маленькі ґудзики прикрасили костюм Андрійка.
Вправа 327.1. Прочитай текст.
Ліс — безцінний дар природи. Це чудова лабораторія, гігантська фабрика цілющого повітря, яке має лікувальне значення.
Ліс — це зелена окраса планети.
327.2. Випиши іменники разом із прикметниками, з якими вони зв'язані.
Дар безцінний, лабораторія чудова, фабрика гігантська, повітря цілющого, значення лікувальне, окраса зелена.
327.3. Добери до виділеного слова назви ознак, близькі за значенням.
Гігантська – велика, могутня, висока.
Вправа 328.1. Прочитай текст.
На трухлявому стовбурі вмостився дятел. Як гарно він убраний! Голівка і спинка чорні, на потилиці червона пляма. А на чорних крилах птаха — білі плямочки і смужечки.
Усівся дятел прямо на стовбур. Зачепився за нього гострими кігтиками, обіперся на жорсткий хвіст і давай стукати по стовбуру міцним дзьобом (За Григорієм Скребицьким).
328.2. Знайди у тексті опис дятла.
Голівка і спинка чорні, на потилиці червона пляма, на чорних крилах птаха — білі плямочки і смужечки, усівся прямо, зачепився гострими кігтиками, обіперся на жорсткий хвіст, давай стукати міцним дзьобом.
328.3. Дай повні відповіді на запитання.
1. Який дятел?
2. Яка в нього голівка?
3. Яка спинка?
4. Які крила?
5. Який дзьоб?
6. Які кігтики?
7. Який хвіст?
328.4. Запиши відповіді. Підкресли назви ознак.
Дятел гарний. У нього голівка чорна. Спинка у дятла чорна. Крила його чорні з білими плямочками і смужечками. Дзьоб міцний. Кігтики гострі. Хвіст жорсткий.
Вправа 329.1. Прочитай. Чи відгадаєш, про що тут сказано?
Не сніг, не камінь, не мед.
329.2. Прочитай і відгадай загадку. Які слова тобі допомогли відгадати загадку?
Білий, а не сніг, твердий, а не камінь, солодкий, а не мед.
Відгадка: цукор.
329.3. Запиши ці слова. Усно постав до них питання.
Білий, твердий, солодкий.
Вправа 330.1. Допоможи тваринам «зайняти» свої місця.
Хитрий, як... осел
Неповороткий, як... заєць
Полохливий, як ... лисиця
Упертий, як... ведмідь
Хитрий, як лисиця. Неповороткий, як ведмідь. Полохливий, як заєць. Упертий, як осел.
2. Склади і запиши речення про лисицю і зайця за схемою.
____ ____ , а ____ _____ .
Лисиця хитра, а заєць полохливий.
Вправа 331. 1. За поданими ознаками впізнай предмети і допиши їх назви.
(Які?) Гомінкі, веселі, кришталеві... береза
(Яка?) Висока, струнка, білокора... повітря
(яке?) Чисте, свіже, прозоре... вітерець
(який?) Теплий, легкокрилий, грайливий... струмочки
Гомінкі, веселі, кришталеві струмочки.
Висока, струнка, білокора береза.
Чисте, свіже, прозоре повітря.
Теплий, легкокрилий, грайливий вітерець.
331.2. Назви ознаки інших добре відомих тобі предметів.
Вправа 332.1. Відгадай загадки.
1. Солоденьке, як медок, холодненьке, як льодок. 2. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько. 3. Круглий, як сонце, смугастий, бокатий, дуже солодкий і трішки хвостатий.
332.2. Спиши. Підкресли прикметники.
Солоденьке, як медок, холодненьке, як льодок (морозиво). Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько (суниця, полуниця). Круглий, як сонце, смугастий, бокатий, дуже солодкий і трішки хвостатий (кавун).
Вправа 333.1. Прочитайте лічилку.
Раз, два, три, чотири, п'ять!
Вийшов зайчик погулять.
А за ним зайчата
вийшли погуляти.
Перший зайчик білий.
Другий зайчик сірий.
Третій зайчик чорний.
Четвертий проворний,
Ну, а п'ятий знає,
чого не буває. (Ганна Чубач).
333.2. А ви знаєте? Відшукайте рядок, у якому є «помилка».
Третій зайчик чорний.
333.3. Перевірте, чи правильно ви знайшли помилку. Прочитайте кінець лічилки.
А я знаю! А я знаю:
чорним зайчик не буває!
333.4. Виділені слова поділіть для переносу.
Зай – чик, чор – ний, чо – рний.
Вправа 334. 1. Порівняй предмети за однією ознакою і встав потрібні слова. Постав усно питання до прикметників.
За кольором: крейда..., а вугілля....
За смаком: редька..., а диня ....
За величиною: орел..., а синичка....
За висотою: дерево ..., а кущ ....
За шириною: дороги ..., а стежки ….
За глибиною: річка..., а потічок ....
За кольором: крейда біла, а вугілля чорне.
За смаком: редька терпка, а диня солодка.
За величиною: орел великий, а синичка мала.
За висотою: дерево високе, а кущ низький.
За шириною: дороги широкі, а стежки вузькі.
За глибиною: річка глибока, а потічок мілкий.
334.2. Запиши за зразком два з утворених речень (на вибір). Зразок. Ворона велика, а соловейко малий.
Крейда біла, а вугілля чорне. Редька терпка, а диня солодка.
Орел великий, а синичка мала. Дерево високе, а кущ низький.
Вправа 335.1. Прочитайте текст.
Над дорогою стоїть старий низенький будинок. Вікна в ньому маленькі, темні. Біля будинку — старий сад.
335.2. Спишіть текст, замінивши в ньому прикметники протилежними за значенням. Порівняйте тексти. Який зробите висновок?
Над дорогою стоїть новий високий будинок. Вікна в ньому великі, світлі. Біля будинку — молодий сад.
335.3. За допомогою питань усно встановіть зв'язок між словами в першому реченні.
Будинок (який?) новий, високий; будинок (що робить?) стоїть; стоїть (де?) над дорогою; стоїть (що?) будинок.
336.1. Прочитай сполучення слів.
Свіже молоко — кисле молоко.
336.2. До поданих слів — назв ознак добери протилежні за значенням і запиши їх.
Свіжий хліб — черствий хліб; свіжа газета — вчорашня газета.
Вправа 337.1. Підготуйтеся і прочитайте текст в особах.
— Може, в тебе є мілкі гроші? Дай мені, будь ласка, на метро,— сказав Костя старшому братові.
— Мілких немає, є дрібні,— відповів той, дістаючи гроші.
— А що, хіба не все одно?
— Дрібний означає «малий, невеликий», а мілкий — «неглибокий» (Євгенія Чак).
337.2. Про що ви дізналися з прочитаного?
З прочитаного дізналися про значення слова «мілкий».
337.3. Випишіть із другого речення слово, правопис якого треба запам'ятати.
Метро
337.4. Розкажіть перед класом, як ви виконали завдання.
Вправа 338. 1. До поданих іменників допиши прикметники — назви ознак дрібний або мілкий відповідно до змісту.
Струмок мілкий, пісок дрібний, тарілка мілка, насіння дрібне.
338.2. До слів дрібний і мілкий добери слова, протилежні за значенням і запиши.
Дрібний – великий, мілкий – глибокий.
§29 Слова, які називають дії предметів (дієслові).
Вправа 339.1. Розгляньте малюнки. Скажіть, хто що робить.
Учениця пише. Учень грає. Учні співають.
339.2. Складіть за кожним малюнком речення з двох слів і запишіть за зразком (Поставте питання до слів, які називають дії предметів). Зразок. Учениця (що робить?) пише.
Учень (що робить?) грає. Учні (що роблять?) співають.
Вправа 340.1. Прочитайте прислів'я на сторінці і спишіть. Поясніть їх зміст.
1. Вік живи, вік учись. 2. Що посієш, те й пожнеш. 3. Під лежачий камінь вода не тече. 4. Кожен кулик своє болото хвалить.
340.2. Знайдіть у прислів'ях слова, які називають дії предметів. Усно поставте до них питання.
Живи (що роби?), учись (що роби?), посієш (що зробиш?), пожнеш (що зробиш?), тече (що робить?), хвалить (що робить?).
Вправа 341.1. Прочитай виразно вірш.
СОНЦЕ СИПЛЕ КВІТИ.
Уже в дітей порожевіли личка.
Уже дощем надихалась рілля.
І скрізь трава, травиченька, травичка!
І сонце сипле квіти, як з бриля. (Ліна Костенко).
341.2. Випиши слова — назви дій. Поясни свою думку.
Порожевіли (налились рум'янцем) , надихалась (наповнилась), сипле (розквітли).
341.3. Встанови зв'язок між словами у першому реченні.
Личка (що зробили?) порожевіли ; порожевіли (що?) личка; порожевіли (у кого?) дітей.
Вправа 342.1. Прочитай і відгадай загадку.
Бачити — не бачить, чути — не чує,
мовчки говорить, добре мудрує,
кривду соромить, правди навчає,
часом жартує, смішки справляє. (Леонід Глібов).
342.2. Запиши загадку разом із відгадкою. Підкресли слова — назви дій (дієслова). Усно постав до них питання.
КНИЖКА.
Бачити (що робити?) — не бачить (що робить?), чути (що робити?) — не чує (що робить?),
мовчки говорить (що робить?), добре мудрує (що робить?),
кривду соромить (що робить?), правди навчає (що робить?),
часом жартує (що робить?), смішки справляє (що робить?).
342.3. Усно зміни ці слова так, щоб вони відповідали на питання що робила?
Бачила, чула, говорила, мудрувала, соромила, навчала, жартувала, справляла.
Вправа 343.1. Прочитайте вірш.
У бобра добра багато:
і надворі, і в оборі (відгороджена частина подвір'я з приміщеннями для худоби), і в коморі і у хаті.
Бо охоче дні і ночі він робив:
він і сіяв, він і віяв, і косив, і молотив. (Михайло Стельмах).
343.2. Поясніть, чому в бобра добра багато.
У бобра добра багато тому, що він багато працював.
343.3. Випишіть слова — назви дій. Знайдіть серед них чотири слова з однаковою кількістю звуків. Складіть звукову модель слова сіяв.
Робив, сіяв, віяв, косив, молотив.
Сіяв – букв 4, звуків 5 [с' і й а в] [=•' | = • –]
Робив – букв 5, звуків 5 [р о б и в] [– • |– •' –]
Віяв – букв 4, звуків 5 [в' і й а в] [=•' | = • –]
Косив – букв 5, звуків 5 [к о с и в] [– • | – •' –]
343.4. Як дбаєш, так і маєш. Як хто робить, так тому й родить. Поясніть, як ви розумієте прислів'я.
343.5. Розкажіть про виконані завдання перед класом.
Вправа 344.1. Прочитайте речення.
Землю красить сонце.
Людину красить праця.
344.2. Скажіть, скільки речень ви прочитали. Об'єднайте їх за допомогою слова а. Прочитайте утворене речення.
Прочитали два речення.
Землю красить сонце, а людину красить праця.
344.3. Назвіть слово, яке повторюється в утвореному реченні. Вилучіть друге слово красить і запишіть речення. Перед а поставте кому. Запам'ятайте це прислів'я.
Землю красить сонце, а людину – праця.
Вправа 345.1. Прочитай виразно вірш. Роби паузи в кінці кожного рядка.
Тим, що в поле йдуть орати,
що плуги міцні кують,
що будують теплі хати,
пишуть книги нам читати,
з шкіл науку надають,—
шана й дяка їм велика
од людей на вічні віки. (Борис Грінченко).
345.2. Поясни, кому дякують люди. У яких рядках вірша говориться про письменників, хліборобів, учителів, ковалів, будівельників?
Тим, що в поле йдуть орати (хлібороби),
що плуги міцні кують (ковалі),
що будують теплі хати (будівельники),
пишуть книги нам читати (письменники),
з шкіл науку надають (учителі).
345.3. Випиши слова — назви дій (дієслова). Усно постав до них питання. Підкресли слова, які відповідають на питання що робити?
Орати (що робити?), кують (що роблять?), будують (що роблять?),
пишуть (що роблять?), надають (що роблять?).
Вправа 346.1. Розгляньте ілюстрацію. Кого на ній зображено?
На ілюстрації зображений Тарас Шевченко.
346.2. Розкажіть, що ви знаєте про Тараса Шевченка.
346.3. Пригадайте, які вірші Т.Г Шевченка ви вивчали в 1 класі.
Вправа 347.1. Послухайте вірш. Яку пору доби описав поет?
Ще треті півні не співали,
ніхто ніде не гомонів.
та ясен раз у раз скрипів. (Тарас Шевченко).
347.2. Спишіть два останні рядки вірша. Підкресліть дієслова двома рисками. На які питання вони відповідають?
Сичі в гаю перекликались (що робили?), та ясен раз у раз скрипів (що робив?).
347.3. До слів гомоніти, перекликатись доберіть слова, близькі за значенням.
Гомоніти – розмовляти, шептати, говорити, балакати.
Перекликатись – перегукуватись.
347.4. Послухайте ще раз вірш. Назвіть слова — назви дій. На які питання вони відповідають?
Співали (що робили?), гомонів (що робив?), перекликались (що робили?), скрипів (що робив?).
347.5. Змініть виділені слова за зразком так, щоб вони відповідали на питання що робив? Зразок. (Що робили? ) виховували — (що робив?) виховував.
(Що робили?) співали – (що робив?) співав.
(Що робили?) перекликались – (що робив?) перекликався.
Вправа 348.1. Прочитай уривок із вірша. Назви членів своєї сім'ї.
Родина, родина — від батька до сина,
від матері доньці добро передам.
Родина, родина — це вся Україна
з глибоким корінням, з високим гіллям. (Вадим Крищенко).
348.2. Спиши вірш. До слова родина добери слово, близьке за значенням.
Родина, родина — від батька до сина,
від матері доньці добро передам.
Родина, родина — це вся Україна
з глибоким корінням, з високим гіллям.
Родина – рід , сім'я.
Вправа 349.1. Розглянь малюнки. Напиши, хто як пересувається.
Повзає равлик; літає птах; плаває риба; стрибає заєць; бігає вовк.
349.2. Побудуй речення за схемою:
_____ ______, а _____ _____ .
Равлик повзає, а птах літає. Риба плаває, а птах літає. Вовк бігає, а заєць стрибає.
Вправа 350.1. Прочитайте.
НІЧ І ДЕНЬ.
— Як тебе звуть, ноче? — спитав день.
— Як звуть? Ніяк не звуть. Ніч та й годі.
— А як зватимуть тебе завтра?
— Що означає зватимуть завтра? Завтра теж зватимуть ніч.
— А як звали тебе вчора?
— Теж ніч.
— А мене сьогодні звуть вівторок, завтра зватимуть середою, а вчора звали понеділком. (Микола Малишевський).
350.2. Поміркуйте і скажіть, як звали нинішній день позавчора. Як зватимуть його післязавтра? Складіть про це речення і запишіть його.
Нинішній день позавчора називається …. Післязавтра нинішній день зватимуть …. .
350.3. Назвіть по порядку всі дні тижня. Запишіть їх.
Понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя.
350.4. Порівняйте, як це завдання виконали інші групи учнів.
Вправа 351.1. Зі слів кожного рядка складіть репліки, щоб утворився діалог. Розіграйте діалог
1. Тобі, я, неділю, у, телефонував(ла). Ти, був(ла), де?
2. У, театр, батьками, я, ходив(да), з.
3. Який, ходили, у, театр, ви?
4. Відвідали, Івана, ми, імені, театр, Оранка.
5. Виставу, а, яку, дивилися, ви?
в. Дивилися, «Котигорошко», казку, ми.
7. Вам, гра, чи, акторів (виконавці ролей у театральних виставах), сподобалася?
8. Так, навіть, подарувала, я, квіти, акторові.
9. Варто, виставу, подивитися, мені, і?
10. Цю, обов'язково, виставу, подивись.
11. За, дякую, пораду.
1. Я телефонував(ла) тобі у неділю. Де ти був(ла)?
2. Я ходив(да) з батьками у театр.
3. У який театр ви ходили?
4. Ми відвідали театр імені Івана Франка.
5. А яку виставу ви дивилися?
в. Ми дивилися казку «Котигорошко».
7. Чи сподобалась вам гра акторів?
8. Так, я навіть подарувала квіти акторові.
9. Варто і мені подивитися виставу?
10. Обов'язково подивись цю виставу.
11. Дякую за пораду.
Вправа 352. 1. Прочитай і спиши текст.
Театр — одне з найкращих місць відпочинку. Найбільше дітям подобаються лялькові театри. Театр ляльок — театр, у якому діють ляльки, що їх рухають актори. Обов'язково відвідайте ляльковий театр, щоб одержати задоволення від спілкування з мистецтвом.
352.2. Підкресли дієслова. Поясни правильність думки.
Театр — одне з найкращих місць відпочинку. Найбільше дітям подобаються лялькові театри. Театр ляльок — театр, у якому діють ляльки, що їх рухають актори. Обов'язково відвідайте ляльковий театр, щоб одержати задоволення від спілкування з мистецтвом.
352.3. Підготуй розповідь про театр, який ти із задоволенням відвідуєш зі своїми батьками.
Вправа 353. 1. Прочитай і спиши текст.
З дитинства я любив працю. Влітку пас корову, гусей, допомагав батькам працювати на городі. У школі був сумлінним учнем, завжди вчився на «відмінно». Виявляється, це неважко. Важливо з перших днів зрозуміти правило: «Знати якомога більше! (Павло Попович, льотчик-космонавт)
353.2. Розкажи, що сказав космонавт про працю і про знання.
Космонавт з дитинства любив працю. Він зрозумів правило: «Знати якомога більше!
353.3. Спиши перші два речення, підкресли слова — назви дій. Усно зміни ці слова так, щоб вони відповідали на питання що робить?
З дитинства я любив (любить) працю. Влітку пас (пасе) корову, гусей, допомагав (допомагає) батькам працювати (працює) на городі.
Вправа 354.1. Допиши прислів'я, користуючись довідкою. Слова для довідки: зробиш насміх; на розум наставляє; втоми не знати; хто не хоче робити.
1. Праця годує, праця одягає, праця зігріває, . 2. Дружно працювати — ... 3. Тяжко тому жити,.... 4. Робиш наспіх — ....
Праця годує, праця одягає, праця зігріває, на розум наставляє. Дружно працювати — втоми не знати. Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Робиш наспіх — зробиш насміх.
354.2. Прочитай прислів'я. Як то їх розумієш? Усно постав питання до слів — назв дій.
Праця годує (що робить?), праця одягає (що робить?), праця зігріває (що робить?), на розум наставляє (що робить?). Дружно працювати (що робити?) — втоми не знати (що робити?). Тяжко тому жити (що робити?), хто не хоче робити (що робити?). Робиш (що робиш?) наспіх — зробиш (що зробиш?) насміх.
Вправа 355.1. Розкажіть за малюнком про те, як діти навесні садили дерева. Використайте сполучення слів.
Саджанці яблуні та груші; садили дерева; доглядати за молодими деревами, виростити квітучий сад, посмакувати яблуками і грушами.
355.2. Запишіть свою розповідь.
Учні захотіли виростити фруктовий сад.
Біля школи навесні садили дерева. Саджанці яблуні та груші швидко прижилися на новому місці. Діти будуть доглядати за молодими деревами. Сад виросте і дасть гарний урожай.
Усі зможуть посмакувати соковитими яблуками та грушами.
355.3. Підкресліть слова — назви дій предметів.
Учні захотіли виростити фруктовий сад.
Біля школи навесні садили дерева. Саджанці яблуні та груші швидко прижилися на новому місці. Діти будуть доглядати за молодими деревами. Сад дасть багатий урожай.
Усі зможуть посмакувати соковитими яблуками та грушами.
Вправа 356. 1. Дай відповіді на запитання що чим роблять?, дібравши з довідки потрібні дієслова. Запиши. Слова для довідки: косять, орють, жнуть, пиляють, загрібають, копають, рубають, ріжуть.
Сокирою.... Лопатою....
Косою .... Граблями ....
Серпом…. Ножицями
Плугом .... Пилкою ....
Сокирою рубають. Косою косять. Серпом жнуть. Плугом орють. Лопатою копають. Граблями загрібають. Ножицями ріжуть. Пилкою пиляють.
Вправа 357.1. Прочитайте. З якої казки цей уривок?
Журавель стук-стук дзьобом — нічого же спіймав. А лисичка тим часом лиже й лиже кашку, аж поки сама всієї не з'їла.
Казка «Лисичка і Журавель».
357.2. Пригадайте і розкажіть в особах початок і кінець казки.
357.3. Слова стук-стук, шкряб-шкряб, хлюп-хлюп, стриб-стриб замініть іншими словами. Запишіть їх разом із назвами предметів за зразком. Зразок. Журавель стукає.
Заєць стрибає. Хвилі хлюпають. Мишка шкрябає.
357.4. Розкажіть про свою роботу перед класом.
Вправа 358.1. Складіть і запишіть розповідь за поданими початком. Використовуйте сполучення слів. Слова для довідки: ласкаві хвилі; прозора далечінь; море співає; хвилі наздоганяють.
Дивовижна краса моря зачаровує кожного!
Навколо розкинулась прозора далечінь. Ласкаві хвилі набігають на берег. Вода тепла та блакитна. Угорі літають чайки. Наздоганяють морські хвилі.
Прислухайтесь до звуку мушлі. Нам співає море!
358.2. У записаному тексті підкресліть слова — назви дій (дієслова).
Вправа 359.1. До слів лівого стовпчика добери слова, протилежні за значенням, з правого стовпчика. Запиши їх парами. Зразок. Працювати — відпочивати.
Купувати – продавати. Руйнувати – будувати. Говорити – мовчати. Підіймати – опускати. Охолоджувати – підігрівати. Шепотіти – кричати.
359.2. З однією парою слів (на вибір) склади і запиши речення.
Машиніст крану вправно піднімав та опускав великі бетонні блоки.
Учні на уроці активно піднімали та опускали руки.
Будувати важче, ніж руйнувати.
Завдання сумлінного продавця продавати якісний товар, щоб покупець хотів його купувати.
Краще мовчати, ніж говорити що попало.
Вправа 360.1. прочитайте текст. Чітко вимовляйте звуки, позначені виділеними буквами.
Як гарно тихого весняного дня в лісі! Ви йдете вузькою лісовою стежкою. З обох боків над нею нависли вже зелені гілки дерев. Зрідка перелетить пташка з дерева на дерево. А гілки ще довго похитуються (За Григорієм Скребицьким).
360.2. Доберіть заголовок.
Весняний ліс.
360.3. Випишіть дієслова, усно поставте до них питання.
Йдете (що робите?), нависли (що зробили?), перелетить (що зробить?), похитуються (що роблять?).
Вправа 361.1. Прочитай вислови в лівому стовпчику. Кожен із них усно заміни одним словом із правого стовпчика.
заливатися сміхом запам'ятовувати
361.2. Запам'ятай ці вислови і вживай їх у своєму мовленні.
заливатися сміхом (реготати), слізьми вмиватися (ридати), на вус намотувати (запам'ятовувати), дерти носа (зазнаватися).
Вправа 362.1. Прочитайте речення.
1. У моєї ляльки гарний ніс. 2. Тато ніс своїм дітям подарунки. 3. Сільський став знаходився неподалік. 4. Петрик уперше став на ролики. 5. Своїй ляльці я шию нову спідничку. 6. Оленка пов'язала на шию блакитну хустинку.
362.2. Поставте питання до виділених слів. Які з них називають дії, а які — предмети?
У моєї ляльки гарний ніс (що?). Тато ніс (що робив?) своїм дітям подарунки. Сільський став (що?) знаходився неподалік. Петрик уперше став (що зробив?) на ролики. 5. Своїй ляльці я шию (що роблю?) нову спідничку. 6. Оленка пов'язала на шию (що?) блакитну хустинку.
362.3. Випишіть виділені слова разом із тими, з якими вони зв'язані в реченні.
Ніс (який?) гарний, ніс (чого?) ляльки;
тато (що робив?) ніс, ніс (що?) подарунки, ніс (кому?) дітям;
став (який?) сільський, став (що робив?) знаходився, знаходився (що?) став;
Петрик (що зробив?) став, став (хто?) Петрик, став (коли?) уперше, став (на що?) на ролики;
я (що роблю?) шию, шию (що?) спідничку;
пов'язала (де?) на шию.
Вправа 363. 1. Прочитай речення. Простеж, які різні дії означає слово іде.
Іде пароплав. Іде поїзд. Іде весна. Іде час. Іде концерт.
363.2. У кожному реченні дієслово ще заміни іншим, близьким за значенням. Запиши утворені речення. Слова для довідки: відбувається, їде, минає, пливе, настає.
Пливе пароплав. Їде поїзд. Іде весна. Минає час. Відбувається концерт.
Вправа 364.1. Прочитай текст, добираючи з дужок слово, яке найточніше виражає думку.
(Пролетіла, пройшла, минула) гроза. Вода вже відшуміла, а подих її ще чути. Десь удалині час від часу то (засвітиться, блисне), то (загримить, загуркоче). (Засвітило, виглянуло) яскраве сонечко. Воно усміхнулося і дбайливо (вкрило, огорнуло) землю своїм теплом.
Минула гроза. Вода вже відшуміла, а подих її ще чути. Десь удалині час від часу то блисне, то загуркоче. Виглянуло яскраве сонечко. Воно усміхнулося і дбайливо огорнуло землю своїм теплом.
364.2. Запиши четверте речення. Усно встанови зв'язок між словами. Підкресли головні слова.
Виглянуло яскраве сонечко.
Сонечко (яке?) яскраве; виглянуло (що?) сонечко; сонечко (що зробило?) виглянуло.
Вправа 365.1. Прочитайте речення.
1. Сонце вийшло з-за хмари.
2. По верхівках дерев розбіглися сонячні зайчики.
365.2. Спишіть речення, яке відповідає схемі (4 слова).
______ ______ __ _____ . Сонце вийшло з-за хмари
365.3. Полічіть, скільки слів у записаному реченні. Назвіть кожне слово окремо. Поставте до кожного слова питання. До якого слова в реченні не можна поставити питання?
Сонце (що?) вийшло (що зробило?) з-за хмари (де?).
До слова з-за не можна поставити запитання.
365.4. У такий самий спосіб опрацюйте самостійно слова другого речення (усно). Зробіть висновок, чи до всіх слів у реченні можна поставити питання. А чи можна обійтися без цих слів у реченнях?
По верхівках(чому?) дерев (чого?) розбіглися (що зробили?) сонячні (які?) зайчики (що?).
До слова «по» не можна поставити запитання, але без нього не обійтися тому, що воно служить для зв'язку зі словом верхівках.
Вправа 366.1. Прочитай речення. Знайди слова, до яких не можна поставити питання.
1. Білочка любить горіхи та гриби. 2. Пташки співають голосно, і річечка блищить (Леонід Глібов). 3. Зозулі кують, а солов'ї щебечуть.
366.2. Спиши. Підкресли слова, до яких не можна поставити питання. Такі слова називають службовими словами. Подумай, чому.
Білочка любить горіхи та гриби. Пташки співають голосно, і річечка блищить. Зозулі кують, а солов'ї щебечуть.
Службові слова служать для зв'язку слів у реченні.
Вправа 367.1. Прочитай текст.
У лісі тиша — повна, урочиста. Лише зрідка трісне дерево. Десь на верхах постукає по дереву дятел. Весь ліс — у зелені. Ошатний (святково одягнений), світлий, тихий. Ніби жде чогось, до чогось прислухається... (За Олесем Гончаром).
367.2. Поміркуй, який це текст — розповідь чи опис.
Це текст–опис.
367.3. Прочитай слова — назви ознак, які використав письменник для опису лісу.
Повна, урочиста, ошатний, світлий, тихий.
367.4. Спиши службові слова і ті слова, з якими вони зв'язані.
У лісі, на верхах, по дереву, у зелені, до чогось.
Вправа 368.1. Прочитай і спиши сполучення слів.
Вийшли на вулицю; поїхали в метро; зустріч з друзями; від понеділка до четверга; хлопчики й дівчатка; малий, але сильний.
368.2. Назви слова, за допомогою яких зв'язані між собою подані пари слів.
Вийшли на вулицю; поїхали в метро; зустріч з друзями; від понеділка до четверга; хлопчики й дівчатка; малий, але сильний.
Вправа 369.1. Прочитай і спиши загадку. Запиши слово-відгадку.
Без голови, а з руками,
зі спиною і ногами.
Коли відпочивають,
то в нього сідають.
Відгадка: крісло, стілець, диван.
369.2. Знайди слова, до яких не можна поставити питання. Як називаються такі слова?
Службові слова: а, з, зі, і, то, в.
370.1. Прочитайте слова. Які слова треба додати в кожну групу, щоб утворилися речення?
1. Дерева, білка, пеньок, стрибнула. 2. Лапках, тримала, вона, шишку. 3. Пеньку, поснідала, білочка.
Вправа 370.2. Складіть і запишіть речення. Підкресліть слова, які ви додали.
Білка стрибнула з дерева на пеньок. Вона тримала у лапках шишку. Поснідала білочка на пеньку.
Вправа 371.1. Зв'яжи кожну пару слів за допомогою службового слова.
Пароплав, море; автомобіль, дорога; міст, річка; хмара, небо; вугілля, земля; гриб, дерево.
Пароплав у морі, автомобіль на дорозі, міст через річку, хмара в небі, вугілля під землею, гриб біля дерева.
371.2. Склади усно два речення з утвореними словосполученнями (на вибір).
Пароплав пливе у безмежному морі. Автомобіль зупинився на широкій дорозі.
Будівельники прокладали міст через річку. Пропливала маленька хмара в блакитному небі.
Вправа 372.1. Прочитайте казку.
ЗАЙЧИК І МІСЯЦЬ.
Холодно Зайчикові. Холодний вітерець із яру повіває. Настала ніч.
Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:
— Місяцю, любий, погрій мене променями.
Жалко стало Місяцеві Зайчика, він і каже:
— Іди полем, полем. Я тобі дорогу освітлю. Прямуй до великого стіжка.
Попрямував Зайчик до стіжка. Зарився в солому, виглядає, усміхається до Місяця:
— Спасибі, любий Місяцю. Тепер твої промені теплі-теплі! (За Василем Сухомлинським).
372.2. Визначте в тексті зачин і кінцівку.
Зачин.
Холодно Зайчикові. Холодний вітерець із яру повіває. Настала ніч.
Кінцівка.
Попрямував Зайчик до стіжка. Зарився в солому, виглядає, усміхається до Місяця:
— Спасибі, любий Місяцю. Тепер твої промені теплі-теплі!
372.3. Подумайте, від чого Зайчикові стало тепло. Чи справді промені Місяця були теплі?
Зайчика зігріла солома.
372.4. Розкажіть, як Місяць допоміг Зайчикові.
Вправа 373.1. Випиши з тексту попередньої вправи спонукальні речення.
Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:
— Місяцю, любий, погрій мене променями.
Жалко стало Місяцеві Зайчика, він і каже:
— Іди полем, полем. Прямуй до великого стіжка.
373.2. Прочитай уголос речення, в яких є слова ввічливості, звертання.
Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:
— Місяцю, любий, погрій мене променями.
Зарився в солому, виглядає, усміхається до Місяця:
— Спасибі, любий Місяцю.
373.3. Спиши подані на сторінці сполучення слів, вставляючи замість крапок службові слова.
Повіває (звідки?) ... яру; сів (де?)... кущем; прямуй (куди?)... стогу; зарився (куди?) ... солому; усміхається (до кого?)... Місяця.
Повіває (звідки?) із яру; сів (де?) під кущем; прямуй (куди?) до стогу; зарився (куди?) в солому; усміхається (до кого?) до Місяця.
Вправа 374.1. Прочитай і спиши, вставляючи з довідки потрібні слова.
Ось вибіг... галявину полохливий заєць. Він тікає ... хитрої лисиці. А вона ховається ... деревами. Лисичка ... нетерпінням чекає зустрічі... зайчиком (За Григорієм Скребицьким).
Слова для довідки: за, на, з, від, із.
Ось вибіг на галявину полохливий заєць. Він тікає від хитрої лисиці. А вона ховається за деревами. Лисичка із нетерпінням чекає зустрічі з зайчиком.
374.2. Підкресли іменники разом із прийменниками.
Ось вибіг на галявину полохливий заєць. Він тікає від хитрої лисиці. А вона ховається за деревами. Лисичка із нетерпінням чекає зустрічі з зайчиком.
Вправа 375.1. Прочитай, змінюючи слова в дужках так, як того вимагають прийменники.
ЩО ПОБАЧИЛИ ДІТИ В (ЛІС)
Білочка виглядала з (дупло). Дятел шукав у (кора) комах. Під (пеньок) дрімав зайчик. Мишка сховалася в (нірка).
375.2. Запиши текст. Підкресли головні слова в реченнях.
ЩО ПОБАЧИЛИ ДІТИ В ЛІСІ.
Білочка виглядала з дупла. Дятел шукав у корі комах. Під пеньком дрімав зайчик. Мишка сховалася в нірку.
§31 Корінь слова. Спільнокореневі слова.
Вправа 376.1. Прочитай і відгадай загадку.
Із одним вікном хатина.
Роботяща в ній родина.
По квітках усі літають,
мед пахучий добувають. (Грицько Бойко)
Відгадка: вулик.
376.2. Розкажи, що тобі допомогло відгадати загадку.
376.3. Усно добери споріднені слова до виділених слів.
Хатина – хатка, хатня, хата.
Літають – злітаються, політ, літак, перелітний.
Вправа 377.1. Розгляньте малюнки і доберіть Слова для довідки: кленок, кленовий листок, клен.
377.2. Запишіть слова в тому порядку, в якому подано малюнки.
Клен, кленок, кленовий листок.
377.3. Поясніть, від якого слова утворені слова кленок і кленовий. Чи можна ці слова вважати «родичами», тобто спорідненими словами?
Слова кленок і кленовий утворені від слова клен, ці слова можна вважати спорідненими словами.
377.4. Знайдіть у записаних словах спільну (однакову) частину і позначте її дужкою за зразком. Зразок. Сад, садок, садовий.
Клен, кленок, кленовий.
Вправа 378.1. Прочитай слова. Назви споріднені слова. А які слова не є спорідненими з ними? Чому?
Гуска, гусочка, гусеня, курча, гусак, шпак.
Не є спорідненими курча, шпак. Вони не мають однакового кореня.
378.2. Випиши споріднені слова. Познач у них дужкою спільну частину.
Гуска, гусочка, гусеня, гусак.
Вправа 379.1. Спиши спільнокореневі слова.
Рід, рідний, рідненька, поріднилися, споріднені.
379.2. Познач у записаних словах спільну частину — корінь.
Рід, рідний, рідненька, поріднилися, споріднені.
Вправа 380.1. Прочитайте скоромовки. Позмагайтеся, хто прочитає їх швидше і без помилок.
На покосі косар косою косить.
Ворона проворонила вороненя.
380.2. Поясніть, як ви розумієте другу скоромовку.
Напевно вороненя випало із гнізда, коли вона шукала поживу.
380.3. Запишіть скоромовки з пам'яті й перевірте написане одне в одного. Знайдіть у кожній скоромовці спільнокореневі слова і позначте в них спільну частину — корінь.
На покосі косар косою косить.
Ворона проворонила вороненя.
Вправа 381.1. Спиши слова. До кожного з них усно постав питання.
Береза (що?), березовий (який?), підберезник (що?), березень (що?).
381.2. Доведи, що ці слова спільнокореневі.
Береза, березовий, підберезник, березень.
Вправа 382.1. Прочитай. Розстав речення в потрібному порядку, щоб вийшов текст.
Попереду поважно ступав великий лось. З чагарника до озера пробиралася сім'я. А за ним ішли лосиха з лосеням.
382.2. Запиши текст. Знайди спільнокореневі слова. Познач у них корінь.
З чагарника до озера пробиралася сім'я. Попереду поважно ступав великий лось. А за ним ішли лосиха з лосеням.
382.3. Назви речення (6 слів) з тексту, яке відповідає схемі.
___ ____ ___ ____ ____ _____ . З чагарника до озера пробиралася сім'я.
Вправа 383.1. Запишіть слова літо і літак. Позначте в них спільну частину. Чи можна назвати ці слова спільнокореневими? Поясніть свою думку.
Літо, літак.
Слова літо і літак не є спільнокореневими, тому що їхня спільна частина (літ-) тільки звучить однаково, але має різне значення. У першому слові вона означає пору року, а в другому — рух у повітрі.
383.2. Прочитайте пари слів. Подумайте, які з них є спорідненими.
Літо — літечко, вода — водичка, літати — літак, голуб — голубник, гора — горіти.
383.3. Спишіть парами споріднені слова. Позначте в них спільну частину.
Літо — літечко, вода — водичка, літати — літак, голуб — голубник.
383.4. Назвіть слова, у яких спільні частини звучать однаково, але мають різне значення.
Гора — горіти.
Вправа 384.1. Розглянь малюнки і запиши назви зображених предметів.
Слова для довідки: голубник, годинник, шпаківня.
Годинник (показує годину), шпаківня (хатинка для шпака), голубник (хатинка для голуба).
384.2. Подумай, чому ці предмети так називаються. До кожної назви предмета добери спільнокореневі слова і запиши їх. Познач у них спільну частину — корінь.
Годинник – година, годинниковий, годинничок; шпаківня – шпак, шпаченя ; голубник – голуб, голубиний, голуб'ятко, голубеня.
Вправа 385.1. Прочитай і спиши вірш.
Місяць яснесенький
промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи, мій малесенький?
Пізній бо час.
(Леся Українка).
385.2. Поясни, що називають виділені слова. На які питання вони відповідають?
Виділені слова називають ознаку предмета і відповідають на питання який? яка? яке? які? Це прикметники.
385.3. У слові тихесенький визнач корінь.
Міркуй так! Щоб визначити в слові корінь, треба дібрати до нього споріднені слова. Такими словами до слова тихесенький будуть тихий, тихо, тихенько. Спільна частина в усіх цих словах — тих-. Це і є корінь.
385.4. Так само визнач корені в інших виділених словах вірша.
Спорідненими словами до слова яснесенький будуть ясний, ясно, ясненько. Спільна частина в усіх цих словах — ясн-. Це і є корінь.
Спорідненими словами до слова малесенький будуть малий, мало, маленький. Спільна частина в усіх цих словах — мал-. Це і є корінь.
Вправа 386.1. Добери споріднені слова — назву предмета, назву ознаки і назву дії — з коренем зим-.
Зима (що?), зимова (яка?), зимувати (що робити?).
386.2. Запиши дібрані слова. Познач у них корінь.
Зима, зимова, зимувати.
Вправа 387.1. Заміни одним словом кожен вислів за зразком.
Нести службу — служити; зрізати траву косою — ... ; ловити рибу — ... ; давати подарунок — ... ; приймати ліки — ... ; здіймати галас —....
Слова для довідки: лікуватися, дарувати, рибалити, галасувати, косити.
387.2. Запиши. Познач корінь у споріднених словах.
Нести службу — служити; зрізати траву косою — косити; ловити рибу — рибалити; давати подарунок — дарувати; приймати ліки — лікуватися; здіймати галас — галасувати.
387.3. Поділи виділені слова для переносу різними способами.
Не – сти, нес – ти; здій – мати, здійма – ти.
Вправа 388.1. До поданих дієслів доберіть і запишіть за зразком спільнокореневі слова — іменники та прикметники.
Зразок. Радіти — радість, радісний.
Розуміти – розуміння, розумний; теплішати – тепло, теплий; світити – світло, світлий; зеленіти – зелень, зелений.
388.2. Позначте корені слів.
Розуміти – розуміння, розумний; теплішати – тепло, теплий; світити – світло, світлий; зеленіти – зелень, зелений.
Вправа 389.1. Прочитай сполучення слів.
Варення з вишні, каша з рису, стіл із дуба, коробка з паперу, сік із берези, шафа для книжок.
389.2. Виділені слова заміни спільнокореневими і запиши за зразком.
Зразок. Вишневе варення.
Рисова каша, дубовий стіл, паперова коробка, березовий сік, книжкова шафа.
Вправа 390.1. Прочитай вірш. Знайди слова — назви дій. Поясни значення цих слів.
Січень січе,
лютий лютує,
березень плаче,
квітень квітує. (Федір Петров).
Вправа 390.2. Випиши парами споріднені слова. Познач корені. До якого слова у вірші немає спорідненого?
Січень – січе, лютий – лютує, квітень – квітує.
До слова березень нема спорідненого.
390.3. Який місяць весну починає, а який — кінчає? Запиши відповідь, користуючись схемою.
Березень _____ _______ , а _____ _____ . Березень весну починає, а травень кінчає.
Вправа 391. Прочитай пари слів. Скажи, яка відмінність у значенні слів.
Гриб — грибок, гніздо — гніздечко, річка — річечка, озеро — озерце, хата — хатинка, вода — водичка, хмара — хмаринка.
Друге слово має зменшувальне значення.
391.2. Спиши. Познач у словах корінь.
Гриб — грибок, гніздо — гніздечко, річка — річечка, озеро — озерце, хата — хатинка, вода — водичка, хмара — хмаринка.
Вправа 392.1. До поданих слів — іменників допишіть спільнокореневі дієслова та прикметники.
Що? Що робити? Яке?
розповідь розповідати розповідне
питання питати питальне
спонукання спонукати спонукальне
392.2. Доберіть іменник, з яким можна сполучити всі три прикметники.
392.3. Пригадайте і розкажіть правила про розповідні, питальні й спонукальні речення.
Вправа 393. До слова погойдувати добери з лічилки і запиши споріднені слова. Познач корінь у спільнокореневих словах.
Гойда, гойда, гойдалочка,
гойдається Наталочка.
Раз, два, три, чотири, п'ять —
треба гойдалку спинять.
Гойда, гойдалочка, гойдається, гойдалку.
Вправа 394.1. Вивчи вірш напам'ять і запиши.
Виростай, дитино, й пам'ятай:
Батьківщина — то найкращий край. (Дмитро Павличко)
394.2. Добери до виділеного слова спільнокореневі слова, що відповідають на питання хто? та який?
Дитино, дитинка, дитя, дитятко, дитячий.
Вправа 395.1. Прочитай вірш.
ЩО ТАКЕ БАТЬКІВЩИНА?
Що таке Батьківщина?
За віконцем калина,
тиха казка бабусі,
ніжна пісня матусі,
дужі руки у тата,
під тополями хата,
під вербою криниця,
в чистім полі пшениця. (Петро Бондарчук).
395.2. Зміни виділені слова так, щоб вони відповідали на питання хто? Добери до них спільнокореневі слова. Запиши.
Бабуся, баба, бабусин.
Матуся, мати, матір, матінка, материнська.
Тато, татусь, татко.
395.3. Поясни, від якого слова утворилося слово Батьківщина.
Слово Батьківщина утворилося від слова батьки.
395.4. Випиши з вірша назви рослин і запам'ятай їх. Це символи України.
Що таке Батьківщина?
Калина, тополя, верба, пшениця.
Вправа 396.1. Спиши речення, вставляючи пропущені букви.
У ч…твер будуть ч…ргувати …іра Коваленко і Н...дія Співак.
У четвер будуть чергувати Віра Коваленко і Надія Співак.
396.2. Поясни, написання яких слів будеш перевіряти за правилом, а яких — за словником.
За словником перевіряємо написання слова четвер. За правилом перевіряємо написання слова чергувати (черга).
Вправа 397. Від поданих слів утвори і запиши споріднені слова за зразком. Склади речення з двома словами (на вибір).
Зразок. Львів — львівський.
Київ – київський, Харків – харківський, Чернігів – чернігівський, Донецьк – донецький, Житомир – житомирський, Полтава – полтавський, Миколаїв – миколаївський.
Львівський оперний театр дуже гарний. Полтавський край має славну історію.
Вправа 398.1. Прочитайте речення.
1. Пастух вигнав худобу на пасовисько.
2. Чередник погнав скотину попід горою на долину (Леонід Глібов),
3. Ой по горі, по горі гонять овець вівчарі (Іван Негода).
4. У холодочку, під вербою, приліг чабан спочить (Леонід Глібов).
398.2. Випишіть слова — назви предметів, близькі за значенням. Поясніть, чи є ці слова спільнокореневими.
Худоба – скотина, вівчар – чабан. Ці слова не мають спільної частини, тому не є спільнокореневими.
З98.3. Розгляньте схему.
Розрізняй! Слова, близькі за значенням: пастух, чередник, чабан, вівчар. Спільнокореневі слова: пастух, пастушок, пасовисько, пасти.
Вправа 399.1. Прочитай вірш.
ОПЕНЬКИ.
В гущині синиця дзенька
і тріщить сухий сучок.
З ляку тиснуться опеньки,
позираючи хитренько
з-під мохнатих шапочок.
Хати їх — пеньки дуплисті
і купки рудого листя...
Опенят масних, хороших
я набрав повненький кошик
і присів спочить на пень. (Віктор Кочевський)
399.2. Знайди і випиши спільнокореневі слова. Що допомогло їх розпізнати?
Опеньки, опенят (гриби, мають спільну частину опен-).
Пеньки, пень (частина дерева, мають спільну частину пен-).
399.3. Поміркуй, скількома способами можна перенести з рядка в рядок слово опеньки. Запиши.
Опе – ньки, опень – ки.
§32 Вимова і правопис слів із ненаголошеними звуками [е], [и] в корені слова.
Вправа 400. Прочитай слова. Запиши, вставляючи пропущені букви за зразком.
Стебла — ст..бло, пера — п..ро, ребра — р..бро, сич — с..чі, лист — л..сти, стриж— стр..жі.
Стебла — стебло, пера — перо, ребра — ребро, сич — с.ичі, лист — листи, стриж— стрижі.
Вправа 401.1. Прочитайте вголос кожну групу слів, чітко вимовляючи наголошені звуки.
401.1. Р..балка, р..балить, р..ба. 2. Гр..чаний, гр..чка, гр..чаник.
401.2. Яке слово з кожного ряду допоможе вам вставити пропущену букву?
Чому? Запишіть слова, вставляючи букви.
Рибалка, рибалить, риба. Гречаний, гречка, гречаник.
Вправа 402.1. Прочитай і спиши речення, вставляючи пропущені букви.
Гл..бокі моря в нас, гл..бокі і с..ні.
Багата і щ..дра квітуча з..мля. (Павло Тичина).
Глибокі моря в нас, глибокі і сині.
Багата і щедра квітуча земля.
402.2. Поясни, написання яких слів не треба було перевіряти. Чому?
Сині, щедра. Звуки [и], [і] наголошені.
402.3. Яким способом перевірялося написання інших слів?
Глибокі (вглиб, дібрали спільнокореневе слово), земля (землі, змінили слово).
402.4. Розглянь схему. Розрізняй! Весна. Замінити слово: весна — весни. Дібрати спільнокореневе: весна — веснонька.
Вправа 403. 1. Запиши, які вироби з борошна можна купиш в магазині «Хліб». Почни так: У магазині «Хліб» можна купити хлібину, булку, калач, халу, батон, бублик, печиво.
403.2. Прочитай речення. Подумай, що означає в ньому виділене слово.
За с.лом, куди не кинеш оком,— все хліба, хліба (Дмитро Луценко).
Колосся.
403.3. Добери слово, яким можна перевірити написання пропущеної сумнівної букви.
Селом (села , змінили слово).
Вправа 404.1. Прочитай слова, чітко вимовляючи наголошений склад.
Шофер, завдання, ґанок, жа…воронок, в…разно, ол..нь, ч...рвоний, одина…цять, чотирна…цять.
404.2. Спиши слова в абетковій послідовності, вставляючи пропущені букви. Познач наголос. За потребою користуйся словником і абеткою.
Виразно, ґанок, жайворонок, завдання, одинадцять, олень, червоний, чотирнадцять, шофер.
Вправа 405.1. Прочитайте листівку-запрошення.
Любі друзі!
Запрошуємо вас взяти участь у святі «Птахи прилетіли!»
Шкільна рада.
405.2. Розкажіть, як школярі готувалися до цього свята. Кого на нього запросили? Складіть розповідь.
405.3. Запишіть складену розповідь.
Вправа 406.1. Прочитай і дізнайся, як колись зустрічали птахів.
Наші предки вважали, що справжня в..сна настає, коли повертаються з вирію птахи. На своїх крилах приносять вони сонячне світло і т..пло. Щоб прискорити прихід в..сни, випікали пташок із тіста (жайворонків, голубків). І закликали: «Жайворонки, прилетіть, в..сну красну принесіть!» (За Василем Скуратівсьним).
406.2. Спиши текст, вставляючи в словах пропущені букви. Усно добирай перевірні слова.
Наші предки вважали, що справжня весна (весни, змінили слово) настає, коли повертаються з вирію птахи. На своїх крилах приносять вони сонячне світло і тепло (теплий, підібрали спільнокореневе слово). Щоб прискорити прихід весни (весни, змінили слово) випікали пташок із тіста (жайворонків, голубків). І закликали: «Жайворонки, прилетіть, весну (весни, змінили слово) красну принесіть!»
406.3. Поділи на склади слово жайворонки. Підкресли наголошений склад.
Жай – воронки, жайво – ронки, жайворо – нки, жайворон – ки.
Вправа 407.1. Прочитай текст.
Лев — хижа тварина. Тіло його сильне, грива густа, хвіст довгий. На кінці хвоста китиця. Водяться леви переважно в південних країнах.
407.2. Поясни, чи треба перевіряти написання букв е, и у виділених словах.
Написання букв е, и у виділених словах не треба, бо вони наголошені, вимовляються чітко.
407.3. Назви слова в другому реченні, які відповідають звуковим моделям.
Грива [— — •’ — • ]
Сильне [— •’ = — • ]
Вправа 408.1. Спиши слова, вставляючи пропущені букви. Допиши перевірні слова.
Зміни слово Добери споріднене слово
листи — лист книжковий — книжка
озеро — озер. кленовий — клен
верба — верб степовий — степ
408.2. Поясни написання слів із пропущеними буквами.
Щоб знати, яку букву треба писати на місці ненаголошених звуків [е], [и], треба змінити слово або підібрати спільнокореневе слово так, щоб сумнівний ненаголошений звук став наголошеним.
Вправа 409.1. Прочитай текст і спиши, вставляючи пропущені букви. Подумай, які слова будеш перевіряти за правилом.
Ш..рокою долиною т..хо тече невеличка річка Раставиця. Серед дол..ни зеленіють густі та в..сокі в..рби. Там ніби потонуло у в..рбах с..ло В..рбівка (За Іваном Нечуєм-Левицьким).
Широкою (вшир, спільнокореневе слово) долиною тихо тече невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють густі та високі (вись, спільнокореневе слово) верби. Там ніби потонуло у вербах село (села, змінили слово) Вербівка (верби, спільнокореневе слово).
409.2. До виділених слів добери слова, протилежні за значенням. Запиши їх парами.
Широкою – вузькою; високі – низькі.
Вправа 410.1. Прочитай вірш. Передай голосом почуття, з яким поет звертається до вечірньої зорі.
Зоре моя вечірняя,
зійди над горою.
Поговорим тихесенько
в неволі з тобою. (Тарас Шевченко).
410.2. Вивчи вірш напам'ять. Запиши його з пам'яті.
410.3. Підкресли букви е, и, що позначають голосні звуки в ненаголошених складах.
Зоре моя вечірняя,
зійди над горою.
Поговорим тихесенько
в неволі з тобою.
410.4. Підкресли службові слова разом з тими, з якими вони зв'язані.
Зоре моя вечірняя,
зійди над горою.
Поговорим тихесенько
в неволі з тобою.
Вправа 411.1. Пригадай, з якої це казки. "Івасик - Телесик"
.. .От зробив йому батько човника і весельце. І став Івасик рибалити...
411.2. Спиши. Підкресли слова з ненаголошеними [е] та [и] в корені. Усно добери до них споріднені перевірні слова.
От зробив йому батько човника і весельце (весла). І став Івасик рибалити (риба).
411.3. Поділи слова батько і весельце для переносу.
Ба – тько, бать – ко; ве – сельце, весе – льце, весель – це.
411.4. Розкажи ще один уривок із цієї казки.
Вправа 412.1. Прочитайте слова.
Риба, дим, степ, гриб.
412.2. Подумайте, які різні завдання можна дати до цих слів. Виконайте ці завдання.
Побудувати звукову модель слів.
Риба – букв 4, звуків 4 [р и б а] [– •' | – •]
Дим – букв 3, звуків 3 [д и м] [– • – ]
Степ – букв 4, звуків 4 [с т е п] [– – • – ]
Гриб – букв 4, звуків 4 [г р и б] [– – • – ]
Поділи слова на склади. Ри-ба, дим, степ, гриб.
Підібрати спільнокореневі слова. Риба – рибинка, рибонька, рибний, рибалка, рибалити; дим – димовий, задимлений, диміти; степ – степовий; гриб – грибочок, грибний, грибник.
Вправа 413. 1. Прочитай вірш.
Ж..ла в мене пташка в цяцькованій клітці.
Було їй доволі з..рна і водиці.
Раз якось весною, у ясну годину,
я виніс в садочок в..селу пташину.
В..селая воля на неї дихнула —
і пташка у поле стрілою майнула. (Леонід Глібов).
413.2. Випиши виділені слова, вставляючи пропущені букви.
Жила, зерна, весною, веселу, веселая, дихнула.
413.3. Склади звукові моделі слів жила і воля.
Жила – букв 4, звуків 4 [ж и л а] [– •' | – •]
Воля – букв 4, звуків 5 [в о л' а] [– •' | = •]
Вправа 414.1. Прочитай і спиши вірш.
Гаї шумлять —
я слухаю.
Хмарки біжать —
милуюся.
Милуюся-дивуюся,
чого душі моїй
так весело. (Павло Тичина).
414.2. Знайди у вірші односкладові, двоскладові, трискладові і чотирискладові слова.
Односкладові слова: я, так;
двоскладові слова: га-ї, шум-лять, слу-хаю, хмар-ки, бі-жать, чо-го, ду-ші, мо-їй;
трискладові слова: ве-се-ло;
чотирискладові: ми-лу-ю-ся, ди-ву-ю-ся.
414.3. Підкресли букви, які позначають ненаголошені голосні звуки [е], [и]. Поясни їх написання.
Весело.
Вправа 415.1. Прочитай речення. Склади з них текст.
Вставиш туди ключик, зав..деш — в..дмедик на скрипці грає. На спині у в..дмедика — дірочка. Ще й пританцьовує заведена іграшка. Купив тато Андрійкові в..медика-скр..паля. (За Пилипом Бабанським).
415.2. Запиши виділені слова, вставляючи пропущені букви.
Заведеш, ведмедик, ведмедика, ведмедика-скрипаля.
415.3. Поясни, чи скористався ти перевірними словами, які є в тексті. Прочитай їх уголос, чітко виділяючи наголошений склад.
Заведеш (заведений, спільнокореневе слово).
Повторення вивченого за рік
Вправа 416.1. Прочитай речення. Склади з них текст і запиши. Добери заголовок.
А за ними линув рясний дощ. Прокотився перший весняний грім. Спалахнула блискавка. На небі з'явилася велика темна хмара. Важкі краплини залопотіли по дахах.
416.2. Прочитай записаний текст. Підкресли головні слова в кожному реченні.
Перший весняний дощ.
На небі з'явилася велика темна хмара. Прокотився перший весняний грім. Спалахнула блискавка. А за ними линув рясний дощ. Важкі краплини залопотіли по дахах.
416.3. У виділеному реченні усно встанови зв'язок між словами за допомогою питань.
Краплини (які?) важкі, краплини (що зробили?) залопотіли, залопотіли (де?) по дахах, залопотіли (що?) краплини.
Вправа 417.1. Запишіть, хто як голос подає.
Півень, зозуля, курка, соловей, гуска, горобець.
Слова для довідки: кує, цвірінькає, кудкудаче, кукурікав, ґелґоче, тьохкає.
Півень кукурікав, зозуля кує, курка кудкудаче, соловей тьохкає, гуска ґелґоче, горобець цвірінькає.
417.2. Спробуйте пояснити, яку утворилися записані вами дієслова.
Вимовляй [ц' в і р' і н' к а й е] . Пиши цвірінькає.
Вправа 418.1. Прочитай. Познач кінець кожного речення зниженням голосу і паузою.
Найвеселіший місяць — травень на різні голоси славлять весну дрозди, коноплянки, щиглики а он здалеку озвалася іволга десь закувала зозуля та найгучніший голос у соловейка його чути і в садах, і в гаях, і в парках.
418.2. Добери до тексту заголовок.
Птахи славлять весну.
418.3. Спиши, позначаючи на письмі початок і кінець кожного речення.
Найвеселіший місяць — травень. На різні голоси славлять весну дрозди, коноплянки, щиглики. А он здалеку озвалася іволга. Десь закувала зозуля. Та найгучніший голос у соловейка. Його чути і в садах, і в гаях, і в парках.
418.4. Підкресли слова — назви птахів. Розкажи, що ти знаєш про цих птахів.
Найвеселіший місяць — травень. На різні голоси славлять весну дрозди, коноплянки, щиглики. А он здалеку озвалася іволга. Десь закувала зозуля. Та найгучніший голос у соловейка. Його чути і в садах, і в гаях, і в парках.
Вправа 419.1. Спиши речення, вписуючи замість крапок назви машин.
1.... з гуркотом висипав привезене каміння. 2. ... ухопив віконні рами і підняв їх на верхній поверх.
Слова для довідки: піднімальний кран, самоскид.
Самоскид з гуркотом висипав привезене каміння. Піднімальний кран ухопив віконні рами і підняв їх на верхній поверх.
419.2. Поміркуй, чому ці машини так називаються. Які ще машини допомагають будівельникам?
Самоскид (сам кидає), піднімальний кран (піднімає). Екскаватор, трактор.
Вправа 420.1. Розгляньте малюнок і розкажіть, що на ньому зображено.
420.2. Запишіть одним реченням відповідь на запитання Що роблять будівельники? Позначте корінь у словах. Як називаються слова, що мають спільний корінь?
Будівельники зводять будинок.
Спільнокореневі слова будівельники, будинок мають спільний корінь буд-.
Вправа 421.1. Прочитай вірш.
Там, де гуркіт, дзенькіт, скрип,—
із малих цеглинок
просто неба, наче гриб,
вироста будинок. (Василь Губарець).
421.2. Спиши виділені слова, усно постав до них питання. Добери до них спільнокореневі слова, які відповідають на питання що робить?
(Що?) гуркіт, дзенькіт, скрип.
Гуркотить, дзенькає, скрипить.
Вправа 422.1. Прочитай вірші мовчки. Підготуйся до виразного читання. Зверни увагу на речення, у кінці яких стоять знак питання та знак оклику. Виділяй голосом звертання.
1. — Суничко-сестричко,
а ким ти умита?
— Веселим потоком.
— Суничко-сестричко,
а чим ти налита?
— Налита я соком. (Платон Воронько).
2. Не стріляй горобчиків, сину, не стріляй!
Цвірінчать їм хочеться в цей зелений май!
Не стріляй горобчиків та усіх пташок!
Їм радіти хочеться, як тобі, синок! (Володимир Сосюра).
422.2. Знайди у віршах розповідні, питальні та спонукальні речення.
Розповідні речення. Веселим потоком. Налита я соком. Цвірінчать їм хочеться в цей зелений май! Їм радіти хочеться, як тобі, синок!
Питальні речення. Суничко-сестричко, а ким ти умита? Суничко-сестричко,
а чим ти налита?
Спонукальні речення. Не стріляй горобчиків, сину, не стріляй! Не стріляй горобчиків та усіх пташок!
422.3. Спиши три речення, у яких є звертання.
Суничко-сестричко, а ким ти умита? Суничко-сестричко, а чим ти налита? Не стріляй горобчиків, сину, не стріляй!
Їм радіти хочеться, як тобі, синок!
Вправа 423. Кожен із поданих виразів заміни одним словом, яке відповідає на питання що? Запиши за зразком. Зразок. Буря на морі – шторм.
Сильний дощ, сильна метелиця, грім і блискавка, дрібний сніг.
Слова для довідки: хуртовина, пороша, злива, гроза.
Сильний дощ – злива, сильна метелиця – хуртовина, грім і блискавка – гроза , дрібний сніг – пороша.
Вправа 424.1. Прочитай. Пошир речення за питаннями.
У (якому?)... цвіті потонули (які?)... сади. Ліси одяглися у (що?)... . Потеплішала вода (де?)... . (Як?)... заспівав соловейко. (Де?)... працюють трактори.
424.2. Спиши. Підкресли головні слова в кожному реченні.
У білосніжному цвіті потонули яблуневі сади. Ліси одяглися у багряні шати. Потеплішала вода на ставу. Мелодійно заспівав соловейко. На весняному полі працюють трактори.
Вправа 425.1. Прочитай.
Настав ранок. Зійшло сонечко. Заспівали пташки. Діброва ожила.
425.2. Спиши, замінюючи виділені слова протилежними за значенням із довідки. Усно постав до них питання. Слова для довідки: завмерла, вечір, затихли, зайшло.
Настав вечір. Зайшло сонечко. Затихли пташки. Діброва завмерла.
425.3. Зроби висновок, як змінився текст.
Вправа 426.1. Прочитайте текст. Розкажіть, які дії (операції) ви можете виконувати на комп'ютері.
У нашій школі є комп'ютерний клас. Там стоїть п'ятнадцять комп'ютерів. Біля кожного «сидить» мишка на кольоровому килимку. Вона допомагає виконувати різні дії на екрані. У комп'ютера гарна пам'ять. За допомогою диска він може передавати інформацію для обробки на іншому комп'ютері.
С..годні у нас урок малюва..я на тему «Моя сім'я». У кінці уроку ми оформимо виставку комп'ютерних малюнків.
Малювати, набирати тексти, друкувати, обчислювати, фотографувати, слухати музику, записувати пісні, читати, переписуватися з друзями.
426.2. Спишіть останній абзац, вставляючи пропущені букви. Зверніть увагу на слова з апострофом.
Сьогодні у нас урок малювання на тему «Моя сім'я». У кінці уроку ми оформимо виставку комп'ютерних малюнків.
Вправа 427.1. Прочитай скоромовку і вивчи її напам'ять.
На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси (Яків Щоголів).
427.2. Запиши скоромовку з пам'яті. Зверни увагу на виділене слово. Знайди у скоромовці спільнокореневі слова.
Покоси, коси.
Вправа 428. 1. До поданих прикметників добери і запиши за зразком спільнокореневі слова. Зразок. Тихий – стихає.
Синій – синіє, темний – темніє, зимовий – зимує, хитрий – хитрує, теплий – тепліє.
428.2. Поясни вживання букв е, и у дібраних словах.
Щоб правильно написати сумнівну букву в слові, яка позначає ненаголошений звук [е] або [и], треба змінити слово або підібрати спільнокореневе слово, у якому цей звук буде наголошений.
Вправа 429.1. Прочитай. Добери до тексту влучний заголовок. Спиши, вставляючи в словах пропущені букви та апостроф.
У ліс прийшла в..сна. У зелене вбра..я одяглися дерева і кущі. Пахнут.. лісові квіти і трави. Гудуть ..мелі та інші комахи.
У густому гі..і т..хкають солов..ї. Далеко чути кува..я зозулі. Б..є своїм міцним дз..бом у суху гілку дятел.
Весняний ліс.
У ліс прийшла весна. У зелене вбрання одяглися дерева і кущі. Пахнуть лісові квіти і трави. Гудуть джмелі та інші комахи.
У густому гіллі тьохкають солов'ї. Далеко чути кування зозулі. Б'є своїм міцним дзьобом у суху гілку дятел.
429.2. Назви правила, які тобі довелося пригадати.
У ліс прийшла весна (ненаголошений звук [е] або [и]). У зелене вбрання (подовженні м'які приголосні) одяглися дерева і кущі. Пахнуть (позначення м'якості приголосних знаком м'якості) лісові квіти і трави. Гудуть джмелі (буквосполучення дж) та інші комахи. У густому гіллі (подовженні м'які приголосні) тьохкають (буквосполучення ьо) солов'ї (вживання апострофа). Далеко чути кування (подовженні м'які приголосні) зозулі. Б'є (вживання апострофа) своїм міцним дзьобом (буквосполучення ьо) у суху гілку дятел.
429.3. Прочитай слова — назви ознак предметів. Постав до них питання.
Зелене (яке?), лісові (які?), густому (якому?), міцним (яким?), суху (яку?).
Вправа 430.1. Склади побажання однокласникам на канікули. Вживай звертання.
Дорогі однокласники!
Нарешті настали канікули. Я бажаю вам за цей час гарно відпочити, набратися сил та здоров'я для нових мандрівок у країну знань.
430.2. Виразно прочитай своє побажання вголос перед класом.