Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 3 клас

Кравцова Н., Придаток О., Романова В. (частина 1)"

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 70

Чи є лі-ки від по-га-но-го на-стро-ю? Є! Це сміх. У-че-ні за-пев-­ня-ють, що той, хто ча-сто смі-є-ться, не ли-ше рід-ше хво-рі-є, а й швид-ше о-ду-жу-є. А сар-ка-сти-чна по-смі-шка (злі-сна, у-ї-дли-ва) шко-дить здо-ров'-ю, спри-я-є за-хво-рю-ва-нням. Хо-че-те пі-дня-ти на-стрій — по-жар-туй-те з дру-зя-ми, по-смій-тесь.

2� Позначили закінчення та основу слова

Лік[и], учен[і], посмішк[а]

Для визначення закінчення змінюємо форму слова (відмінюємо): (чого?) ліків, (чим?) ліками; учених, ученими; посмішки, посмішкою

 

Вправа 71

1� Приказки умисно перекручені, бо всі вони означають безтолковість. Дуже нагадують небилиці.

2� Жаба у рака гніздо одбила. Комар[] парубков[і] ногу віддавив.

На дубі свин[я] гніздо звила, а вівця прийшла та крашанк[у] знесла.

Побачив, що на качк[ах] озер[о] плаває.

Для визначення закінчення змінюємо форму слова: (кого?) комара, (ким?) комаром;  парубка, парубкові; свині, свинею; качки, качкою; (чого?) крашанки, (чим?) крашанкою; озера, озером.

 

Вправа 72 

2� 1) Позначили закінчення і основу: Гриць[], губ[у], висот[и]

Для визначення закінчення змінюємо форми слова: (кого?) Гриця, (ким?) Грицем; (чого?) губи, (чим?) губою; висотою

2) Позначили закінчення: мам[а], парт[а], Галинк[а], усмішк[а]

Для визначення закінчення змінюємо форму слова: (кого?) мами, (ким?) мамою; Галинки, Галинкою; (чого?) усмішки, (чим?) усмішкою

 

Вправа 73

Жили собі три сестричк[и]. Старша дівчинк[а] мала ведмедика, середня собачк[у], а у маленької не було улюбленця.

 

Вправа 74  «Квест».

Лійка

5,3

Страус

1,2,3,4

айстра

Вправа 75

Айстра (яка?) ніжна, гарна, кольорова, квітуча, красива, улюблена, пишна.

Айстра (що робить?) росте, квітне, цвіте, в’яне, хилиться, квітує, розпускається, зацвітає.

 

Вправа 6

Коли ти бачила айстру? Восени я побачила айстру.

Де росте квітка?  Квітка росте на городі.

Яка заввишки ця рослина? Ця рослина до двадцяти сантиметрів заввишки.

Які листки в айстри? Сидячі листки видовженої форми.

Якого кольору квітка? Квітки бувають різного кольору: рожеві, жовті, білі, фіолетові.

На що схожа айстра? Пишні суцвіття схожі на помпони, а тонкі – на відому усім ромашку.

Як ти ставишся до цих квітів? Мені подобаються айстри.

 

Вправа 77  Позначили корінь -сад- у спільнокореневих словах.

3�, , ,

 

Вправа 78  Позначили корінь -ліс- у спільнокореневих словах

, , , , ,

3� Корінь – це головна частина слова. Тому, на мою думку, першим виникло ліс, як назва площі землі, зарослої деревами та кущами. Потім, наприклад, для людини, котра доглядала за насадженнями, появилось слово лісник, а для молодого лісу – лісочок.

 

Вправа 79

2� У споріднених словах позначили корінь -лис-

, , , , .

У споріднених словах виділили корінь -миш-

, , , , .

3� Корінь – це головна частина слова, тому не може бути слова без кореня.

 

Вправа 80

Слон, слониха й слоненя

йдуть купатися щодня.

Дуже раде слоненятко,

як його купає татко.

2� У спільнокореневих словах позначили корінь -слон-

, , , ,

 

Вправа 81

Асфальт, акваріум, приязний, абрикос, вогнище, апельсин

2� Склали споріднені слова: ферма, фермер, фермерка, фермерський з коренем -ферм-

 

Вправа 82

У на-шо-го та-та — на ко-ле-сах ха-та. Він і ман-дрів-ник, він і бу-дів-ник. Де та-тусь мій ман-дру-вав — скрізь бу-дин-ки бу-ду-вав. І в ко-жне ві-ко-не-чко те-пер сві-тить со-не-чко.

Хата на колесах – це звичайно автомобіль, який має вікна і двері. Батько був будівельником. А таким транспортом він добирався на роботу.

2.1� У спільнокореневих словах виділили корінь -буд-, закінчення і основу:

, , , , будівельний, будівля, будівничий, будівник, будівничий, будиночок, будинкова.

Будівельник, будівник, будував, будинки, збудовані, побудовано, будівельний, будівний, будівля, будівничий, будівник, відбудували, прибудували, прибудова, забудував, забудова, забудовник, перебудували, перебудова, будівничий, будиночок, будинкова, відбудували, відбудова, відбудовник.

2.2� Склали речення, використовуючи багато спільнокореневих слів

Будівники на будівельних майданчиках зводять висотні будинки та невисокі будиночки-котеджі. Біля сусіднього будинку будівельний майданчик, там перебудовують будівлю.

 

Вправа 83

1� Ким ти мрієш стати в майбутньому та що робиш для цього...?

2� Позначили корінь -лік-, -майстер- у споріднених словах.

, , ,

,

Лікар, лікарка, лікує, ліки, лікарський, лікарняний, виліковний, полікований, лікування

Майстер, майстриня, майструє, майстерний, майстерно, майстерня, змайстрований

 

Вправа 84

а) «Всесвіт зорям гнізда в'є» — будує домівку

2� У спільнокореневих словах позначили закінчення, основу та корінь -сон-

Там, де  живе, Всесвіт зорям гнізда в'є.  в  родині і матуся, й господиня.

 

Вправа 85, 86  Форми слова (відмінки)

3� Повна кишен[я] — багато грошей. Лазити по кишен[ях] — красти гроші. Класти до своєї кишен[і] — привласнювати чужі гроші. Перепадати в кишен[ю] — мати грошовий прибуток.

Відмінки

питання до неістот

закінчення -я

Називний

що?

кишен[я]

Родовий

нема чого?

кишен[і]

Давальний

даю чому?

кишен[і]

Знахідний

знайшов що?

кишен[ю]

Орудний

задоволений чим?

кишен[ею]

Місцевий

на чому? у чому? по чому?

(у) кишен[і]

Окличний

агов

кишен[е]

Вправа 87

1� Капуста, капусти, капустянка, капусті, капустою, капусточка, капустяне.

Хмара, хмариться, хмариночка, хмарний, хмаркою, хмаринонька, хмари.

2�  Форми слова.

Хмара, хмари

Капуста, капусти, капусті, капустою

У споріднених словах позначили корінь -хмар-, -капуст-

, , , ,

, ,

 

Вправа 88  У першому слові кожної групи позначили закінчення та корінь

Форми слів.

, дощу, дощем.

, праці, працею.

, гриба, грибів.

Спільнокореневі слова.

, дощик, задощило.

, працьовиті, працювати.

, грибок, грибник.

 

Вправа 89

До козиної до хати

з лісу стежечка веде,

в хаті маму ждуть козлята,

а коза із лісу йде.

2� Позначили корінь -коз- у спільнокореневих словах

,

Форми слова коза:

коза, кози, козі, козу, козою, на козі, козо

Відмінки

питання до істот

закінчення -я

Називний

хто?

коз[а]

Родовий

нема кого?

коз[и]

Давальний

даю кому?

коз[і]

Знахідний

знайшов кого?

коз[у]

Орудний

задоволений ким?

коз[ою]

Місцевий

на кому? у кому?

(на) коз[і]

Окличний

агов

коз[о]

Вправа 90

2� Наголошені голосні звуки [е], [и] вимовляються чітко:

Кри́ла [к р и л а], ми́ска [м и с к а], ве́рби [в е р б и], се́ла [с е л а].

Ненаголошені голосні звуки [е], [и] вимовляються нечітко, бо ненаголошений звук [е] наближається до [и], а [и] — до [е]):

Крило́ [к р ие л о], миски́ [м ие с к и], верба́ [в еи р б а], село́ [с еи л о]

 

Вправа 91

2� Підкреслили букви, які позначають ненаголошені звуки [е], [и]:

Швиденько, чергувати, хвилястий, зерно, сестра, шиш­кар, димок, степовий, листочок,  весна.

Пояснення: швиде́нько (бо шви́дко), чергува́ти (бо че́рга), хвиля́стий (бо хви́ля), зерно́ (бо зе́рен), сестра́ (бо се́стри), шиш­ка́р (бо ши́шка), димо́к (бо дим), степови́й (бо степ), листо́чок (бо ли́стя), весна́ (бо ве́сни).

3� Хвилястий — хвиля, шишкар — шишка, димок — дим, степовий — степ, листочок — лист.

Бажанням серфінгіста було зловити хвилю на своїй розфарбованій хвилястій дошці.

Шишкар гачкуватим дзьобом добуває насіння шишки.  

Димок від паленого листя збирався докупи, а тоді над селом зависав густий сизий дим.

У степу зацвітали буйні степові трави.

Самотній золотий лист гойдався на гілці, інші листочки уже чорніли на землі.

  

Вправа 92

Ви-яв-ля-є-ться, що крім пе-ре-лі-тних пта-хів, є ще й пе-ре-лі-тні ме-те-ли-ки! До лю-би-­те-лів пе-ре-льо-тів на-ле-жать а-дмі-ра-ли та де-я-кі кро-пив'-ян-ки. Ве-ли-ки-ми гру-па-ми ці ме-те-ли-ки се-ред лі-та ві-длі-та-ють на пів-день. До-ро-го-ю во-ни від-кла-да-ють на ро-сли-нах яй-ця, а са-мі ги-нуть. На-ве-сні мо-ло-ді ме-те-ли-ки по-вер-та-­ю-ться ту-ди, де жи-ли ї-хні пред-ки.

Цікаво було дізнатися про перелітних метеликів.

2� Слова з ненаголошеними звуками [е], [и] в коренях слів:

Мете́лики, кропив’я́нки, вели́кими, се́ред, навесні́, поверта́ються

Пояснення як шукати слова в тексті з ненаголошеними звуками [е], [и] в коренях слів.

1) Спочатку поставили наголос у словах  зі звуками [е], [и]:

виявля́ється, перелі́тних, перелі́тні, мете́лики, люби́телів, перельо́тів, нале́жать,  де́які,

кропив’я́нки, вели́кими, се́ред, пі́вдень, вони́, росли́нах, ги́нуть, навесні́, поверта́ються, туди́, жи́ли, пре́дки.

2) До слів з ненаголошеними звуками дібрали спільнокореневе слово і визначили корінь:

виявля́ється (являється, поява), перелі́тних (літати), перелі́тні (політ), мете́лики (метеличок з чергуванням приголосного у корені), люби́телів (любов), перельо́тів (польоти), нале́жать (залежаний), кропив’я́нки (кропива), вели́кими (велич з чергуванням приголосного у корені), пі́вдень (денний), навесні́ (веснянки), поверта́ються (навернення)

3) До сумнівних слів за орфограмою підібрали перевірні:

мете́лики (за словником), кропив’я́нки (бо кропи́ва), вели́кими (бо ве́лич), сере́д (сере́дній), навесні́ (бо ве́сни), поверта́ються (пове́рнення)

Слова з ненаголошеними звуками [е], [и] в коренях слів: мете́лики, кропив’я́нки, вели́кими, се́ред, навесні́, поверта́ються

 

Вправа 93  Підкреслили букви, які позначають ненаголошені звуки [е], [и] в коренях слів.

Плечи́стий, корена́стий та мі́цний, як зуб, ви́ріс у дворі́ наш дуб.

Що за де́рево, чий цвіт па́хне ме́дом на весь світ? Липа.

Як де́рево назива́ється, що влі́тку в бі́лий пух одяга́ється? Топо́ля.

Проли­ва́ла дрібні́ сльо́зи молода́ діви́ця, полоска́ла до́вгі ко́си у чи́стій води́ці. Верба́.

Пояснення: плечи́стий (бо пле́чі), корена́стий (за словником), де́рево (бо дере́в), назива́ється (за словником), пролива́ла (бо лив), верба́ (бо ве́рби)

 

Вправа 94

Гре́чка, зи́монька, лист, мед, греча́ний (бо гре́чка), листи́ (бо лист), зимо́вий (бо зи́монька), медо́вий (бо мед)

Слова гре́чка, лист, зи́монька, мед – перевірні (у них звуки [е], [и] наголошені)

 

Вправа 95  Підкреслили орфограму (ненаголошені звуки [е], [и] в коренях слів):

Сумнівне слово

Звучання

Кити́

стебельце́

число́

теплі́ти

свиня́че

риба́лити

димови́й

[к ие т и]

[с т еи б еи л' ц е]

[ч ие с л о]

[т еи п л' і т и]

[с в ие н' а ч е]

[р ие б а л и т и]

[д ие м о в и й]

2� Кити́ — кит. Стебельце́ — сте́бла. Число́ — чи́сла. Теплі́ти — тепло́. Свиня́че — сви́ні. Риба́лити — ри́ба. Димови́й — дим.

 

Вправа 96

Для перевірки змінюємо форму слова (один – багато):

Син — сини́, о́зеро — озе́ра, весло́ — ве́сла, кит — кити́

Для перевірки підбираємо спільнокореневе:

Тихе́нько —  ти́хий. Низька́ — низ. Крикли́ве —  крик. Писа́ти — пи́сар. Грибни́ки — гриб. Медо́вий — мед.

 

Вправа 97

Хвиля́стий — хви́ля. Кисле́нький — ки́слий. Гризу́н — гри́зти. Хижа́к — хи́жий. Черго́ви́й — че́рга. Сине́нькі — си́ні.

 

Вправа 98

Краще дружити, тому що матимеш друзів. З ними краще, ніж одному. Отже, треба прагнути до дружби.

2� Вербо́ю — ве́рби, зеле́ною — зе́лень, зерня́тко – зе́рна.

 

Вправа 99

Зерня́тко, зима́, дире́ктор, цеме́нт, весе́лий, бере́за, грибни́к, дима́р, лимо́н, апельси́н.

Пояснення: зерня́тко (бо зе́рна), зима́ (бо взи́мку), дире́ктор (за словником), цеме́нт (за словником), весе́лий (бо ве́село), грибни́к (бо гриб), дима́р (бо дим), лимо́н (за словником), апельси́н (за словником).

• Підкреслили слова з орфограмою «Ненаголошені голосні звуки [е], [и] в корені слова».

Галинка і Петру́сь приїхали в село́ Весе́ле. Вони із друзя­ми пішли до вели́кого о́зера.

Пояснення як шукати слова в тексті з ненаголошеними звуками [е], [и] в коренях слів.

1) Спочатку поставили наголос у словах  зі звуками [е], [и]:

Гали́нка і Петру́сь приї́хали в село́ Весе́ле. Вони́ із друзя­ми пішли до вели́кого о́зера

2) До слів з ненаголошеними звуками дібрали спільнокореневе слово і визначили корінь:

Петрусь (бо Петро), приї́хали (бо їхали), село́ (бо селюк), Весе́ле (бо весело), вели́кого (бо великуватий), о́зера (бо озерний).

3) До сумнівних слів за орфограмою підібрали перевірні:

Петру́сь (бо Пе́трик), село́ (бо се́ла), Весе́ле (бо ве́село), вели́кого (бо ве́лич), о́зера (бо озе́ра)

 

Вправа 100

Свічка — абажур.

Віник — пилосос.

Камінь — пральна машина.

Вогнище — духовка.

 

Вправа 101, 102 

— Який електричний прилад найнеобхідніший?

— Я гадаю, що пилосос.

— Ти впевнений, що саме вона.

— А я думаю, що духовка. Прибрати підлогу можна віником, килим витріпати, випрати  вручну, робити домашнє завдання ще до сутінків. А без духовки не спечеш пиріг, торт, не запечеш м'ясо. А ці страви такі смачні!

— Я погоджуюся з тим, що духовка – річ дуже необхідна.

2� Від імені електричного приладу розповідь за планом

Я — духовка. Потрібна річ у домі.

Я допоможу спекти смачний торт чи пиріг. А які іменини без святкового торта? У духовках запікають різні м'ясні страви.

Я можу бути електричною або газовою.

Інші завдання дивись тут...