Зачин (початок)

^{По-бли-зу бол-гар-сько-го мі-ста під час силь-но-ї бу-рі бли-скав-ка влу-чи-ла у ста-ре-зний дуб}

Основна частина (розвиток подій)

^{Де-ре-во роз-ле-ті-ло-ся на друз-ки. На зем-лю по-лив-ся «зо-ло-тий» дощ!}

Кінцівка (закінчення)

^{Ви-яв-ля-є-ться, у ду-плі ду-ба бу-ло схо-ва-но гли-ня-ний глек, на-пов-не-ний ста-ро-ви-нни-ми зо-ло-ти-ми мо-не-та-ми.}

Зачин (початок)

^{Бі-ло-чка си-ді-ла на де-ре-ві і ї-ла сма-чний го-ріх. Кіль-ка кри-хі-ток го-рі-шка впа-ло на тра-ву.}

Основна частина (розвиток подій)

^{Сте-жи-но-ю між тра-во-ю бі-гла му-ра-шка. Во-на по-ба-чи-ла під де-ре-вом кри-хі-тки го-рі-шка, ску-шту-ва-ла їх і по-бі-гла роз-по-ві-сти су-сі-дам про здо-бич. Му-ра-шки швид-ко по-зби-ра-ли ла-со-щі й по-не-сли до-до-му.}

Кінцівка (закінчення)

^{Дру-жній му-ра-ши-ній сім'-ї ви-ста-чить цих кри-хі-ток на всю зи-му.}

Зачин (твердження)

Трясогузки — дуже корисні пташки.

Основна частина (доведення)

Вони спритно знищують комарів і мух на льоту. Особливо велика користь від цих пташок на городі. Вони швидко бігають по грядках і скльовують із землі й рослин шкідників.

Кінцівка (висновок)

Тому трясогузок треба оберігати.

Зачин (початок)

На дорозі діти побачили синичку. Вона не могла літати. У пташки було поранене крило. 

Основна частина (розвиток подій)

Діти забрали синичку. Пташка жила у квартирі до весни. Діти дбайливо доглядали бідолаху, поки вона набралася сили.

Кінцівка (закінчення)

Коли синичка змогла злетіти, її випустили на волю.

^{Зачин (початок)}

^{Ї-жак до зи-ми го-ту-є-ться.}

^{Основна частина (розвиток подій)}

^{Ля-га-є на зем-лю та ка-ча-є-ться. А ли-стя на йо-го гол-ки на-стро-млю-є-ться, на-ни-зу-є-ться. О-так на-зби-ра-є він ли-стя та й не-се до сво-є-ї до-мів-ки. Не-се, на-че зо-ло-тий сті-жок ве-зе. Ски-не йо-го на ку-пку, спо-чи-не тро-хи та й зно-ву за ро-бо-ту.}

^{Кінцівка (закінчення)}

^{Бо ж лю-бить ї-жа-чок зи-му-ва-ти в те-плій м’я-кій по-сте-лі.}

^Зачин

^{Чи зна-є-те ви, як зві-рі ро-блять за-па-си на зи-му?}

^{Основна частина}

^{Хов-рах зер-но у по-лях зби-ра-є і хо-ва-є в но-ру. На-віть о-со-бли-ві ко-мо-ри ри-є для зер-на. Во-дя-ний щур за-би-ва-є нір-ки кар-то-пле-ю. Сич на зи-му за-мо-ро-жу-є в ду-плі, як у хо-ло-диль-ни-ку, ми-шей і пта-хів.}

^{Кінцівка}

^{Ко-жний ро-бить за-па-си на зи-му по-сво-є-му.}

^{Зачин (початок)}

^{Йде ко-за ву-ли-це-ю, до-до-му по-спі-ша-є.}

^{Основна частина (розвиток подій)}

^{У-до-ма ї-ї го-спо-ди-ня на-го-ду-є і на-по-їть. А-ле я-кщо го-спо-ди-ня за-ба-ри-ться, ко-за й са-ма щось по-цу-пить. У сі-нях ві-ник по-ску-бе, на ку-хні хліб-чик у-хо-пить, у го-ро-ді роз-са-ду по-їсть, у сад-ку ко-ри з я-блу-ні зде-ре.}

^{Кінцівка (закінчення)}

^{От я-ка бе-шке-тни-ця!}

Речення

Частина тексту

Тип тексту

Чи знаєте ви, хто така Олена Пчілка?

Зачин

Розповідь про поетесу

Руда хитрунка більше в село не навідувалася.

Кінцівка

Розповідь про лиску

Одного разу на морі зі мною стався такий випадок.

Зачин

Розповідь про випадок на морі

У маленької Яринки радість — повернувся татусь.

Зачин

Розповідь про дівчинку

Щиглиха згодом повернулася назад, почала клопотатися біля гнізда, а самчик погнав сойку аж до лісу.

Кінцівка

Розповідь про те, як щиглики захистили гніздо від сойки

^{Зачин (вступ)}

^{Я лю-блю сво-ю рі-дну зем-лю, сво-ю У-кра-ї-ну.}

^{Основна частина}

^{Як не лю-би-ти ті-є-ї зем-лі, що те-бе на-ро-ди-ла, ви-го-ду-ва-ла, ви-хо-ва-ла? Як не лю-би-ти бе-зме-жних ла-нів, гли-бо-ких мо-рів і ви-со-ких гір? Як не лю-би-ти спі-ву-чу мо-ву, ча-рів-ну пі-сню у-кра-їн-ську, рі-дну ви-ши-ван-ку? Я лю-блю му-дрий, пра-цьо-ви-тий, ми-ро-лю-бний на-род У-кра-ї-ни. Я пи-ша-ю-ся сво-ї-ми та-ла-но-ви-ти-ми зем-ля-ка-ми, я-кі у-сла-ви-ли У-кра-ї-ну на весь світ.}

^{Кінцівка (висновок)}

^{І я ду-же хо-чу, щоб У-кра-ї-на ста-ла ба-га-то-ю кра-ї-но-ю, бо мо-я Ба-тьків-щи-на на це за-слу-го-ву-є.}

^{Зачин (вступ)}

^{У ко-жно-го є сво-я за-по-ві-тна мрі-я. Хтось хо-че ма-ти ко-ше-ня, хтось — план-шет, а ще хтось — по-ї-ха-ти на мо-ре.}

^{Основна частина}

^{Я ко-лись теж про та-ке мрі-ял-а... А зна-є-те, чо-го най-біль-ше хо-чу я за-раз? Я хо-чу ми-ру на сво-їй рі-дній зем-лі, сво-їй кві-ту-чій У-кра-ї-ні.}

^{Кінцівка (висновок)}

^{Бо ко-ли бу-де мир і спо-кій, то мо-жна бу-де здій-сни-ти мрі-ї всіх ді-тей.}

^{Зачин (вступ)}

^{Сьо-го-дні ми пи-са-ли твір на те-му «Ко-го я хо-чу ма-ти сво-їм дру-гом?».}

^{Основна частина}

^{Де-хто на-пи-сав, що хо-че ве-се-ло-го то-ва-ри-ша, бо з ним не бу-де сум-но. Хтось на-пи-сав, що хо-че ма-ти силь-но-го і смі-ли-во-го дру-га, я-кий зу-мі-є за-хи-сти-ти. Ін-ший на-пи-сав, що су-ча-сно-го, мо-дно-го, з я-ким не со-ром-но по ву-ли-ці прой-ти-ся. Я ж ду-ма-ю, що це все не го-лов-не. Най-го-лов-ні-ше, щоб друг був на-дій-ним, вір-ним і в го-рі, і в ра-до-сті. До-по-міг, зро-зу-мів, по-ра-див, ви-ба-чив.}

^{Кінцівка (висновок)}

^{О-та-ка мо-я дум-ка.}

Зачин (твердження)

^{Сон. Ці-ка-во, чо-му так на-зва-ли цю ро-сли-ну?}

Основна частина (доведення)

^{Ви-яв-ля-є-ться, що ї-ї кві-тка не тер-пить не-го-ди. Вар-то хма-рам за-во-ло-кти не-бо, як во-на зра-зу ж згор-та-є пе-лю-стки. Кві-то-чка не-мов за-си-на-є.}

Кінцівка (висновок)

^{То-му во-на і зве-ться сон.}

Зачин (твердження)

^{Хто ви-най-шов па-пір? Лю-ди? Ні, ко-ма-хи.}

Основна частина (доведення)

^{О-си від-ще-плю-ва-ли тон-кі во-ло-книн-ки з де-ре-ва, з'є-дну-ва-ли їх клей-ко-ю ре-чо-ви-но-ю і пре-су-ва-ли до-ти, до-ки не о-дер-жу-ва-ли па-пе-ро-вих пла-сти-нок. Ко-ма-хи ви-ко-ри-сто-ву-ва-ли їх для у-те-пле-ння сво-їх гнізд.}

Кінцівка (висновок)

^{О-тже, пер-ши-ми твор-ця-ми па-пе-ру бу-ли о-си.}

Зачин (твердження)

^{Чо-му пта-шки ві-длі-та-ють во-се-ни у ви-рій?}

Основна частина (доведення)

^{Ба-га-то з них спо-кій-ні-сінь-ко пе-ре-жи-ли б хо-ло-дну зи-му, та їм не-ма чо-го ї-сти. Зни-ка-ють рі-зні ко-ма-хи, зе-ле-ні сте-бе-лин-ки ро-слин. Сніг за-но-сить сма-чне на-сі-ння.}

Кінцівка (висновок)

^{Го-ло-ду бо-я-ться пта-шки, то-му й по-ки-да-ють нас.}