НАРОДНІ ПІСНІ – скарб та душа народу, у яких оспівують чесну працю, почуття любові, жалю, страждання, героїчні вчинки, народні звичаї, обряди.

 

СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ. Українська народна пісня 

Стоїть явір над водою, 

в воду похилився,      

на козака пригодонька: 

козак зажурився.      

Не хилися, явороньку,

ще ж ти зелененький,

Не журися, козаченьку, 

ще ж ти молоденький!

Не рад явір хилитися — 

вода корінь миє! 

Не рад козак журитися, 

та серденько ниє.

Ой поїхав з України 

козак молоденький — 

оріхове сіделечко, 

ще й кінь вороненький.

Ой поїхав на чужину 

та там і загинув, 

свою рідну Україну 

навіки покинув.

Звелів собі насипати 

високу могилу, 

звелів собі посадити 

червону калину:

«Будуть пташки прилітати,      

калиноньку їсти, 

будуть мені приносити   

З України вісті!»  

1. Про які часи ця пісня? Хто її герой? Що в ній оспівується? 

Ця пісня про часи козацтва. ЇЇ герой – це безіменний козак, який загинув на чужині.

2. Які рослини-символи українського народу згадуються в пісні?

У пісні згадуються рослини явір зелененький,  червона калина. 

Явір є символом безсмертя, молодого парубка. Стояння дерева над водою є символом журби, суму. З іменем зелененького явора пов'язують молодість та кохання.

Червона калина – це символ українського роду, її червоні ягоди символізують кров, пролиту борцями за волю України.

3. Які почуття слід передати, читаючи прохання козака?

Заповіт козака - пам'ятати славне козацьке минуле. «Будуть пташки прилітати,      

калиноньку їсти, будуть мені приносити з України вісті!». Такими словами народ передає своє захоплення козаками, смуток за загиблими.  

4. Поміркуйте разом! Чому в пісні багато слів із зменшувально-пестливими суфіксами?

Зменшувально-пестливі суфікси: пригодонька, явороньку, зелененький, козаченьку, молоденький, серденько, сіделечко, вороненький, калиноньку.

Використання зменшувальної форми допомагає яскравіше передати ознаки, відображає ставлення симпатії, захоплення, ніжності до усього, про що йдеться.

5. Розгляньте старовинну листівку. Яким зображено козака? Із чого видно, що кінь вороненький — його бойовий товариш?

ВОРОНИЙ - чорний із синюватим полиском (про масть коня).

 

 

    КОТИВСЯ ВІНОЧОК ПО ПОЛЮ. Українська народна пісня 

Котився віночок по полю, 

да просився женчиків (женців) додому:

«Ой додому, женчики, ходіте, 

да мене у стодолу (будівля для зберігання снопів, сіна) візьміте.

Нехай же я в стодолі спочину, 

а восени знову на поле вилину.

Бо дрібного дощику напився, 

вже ж я буйних вітриків начувся, 

вже ж я од сонечка напікся, 

од ясного місяця насвітився, 

на яснії зіроньки надивився».

1. Як ти думаєш, про яку працю селян розповідає ця пісня?

Ця пісня розповідає про жнива.

2. Що засвідчують пестливі, ласкаві слова пісні?

Пестливі, ласкаві слова пісні: віночок, женчиків, дощику, вітриків, сонечка, зіроньки. Такі слова засвідчують вдячність трударям.

3. Підготуйся її прочитати з відповідною інтонацією.

4. Які народні пісні співають у твоїй родині? Розкажи про це у класі.

Народні пісні у моїй родині: весільні, козацькі, стрілецькі, веснянки, щедрівки, колядки. Як святкують Різдво? Текст – розповідь.    Обряд колядування з власного досвіду. Текст – розповідь.