РОБОТА №7
Варіант 1
Завдання 1. Україна здавна (префікс з-) славилась своїми вишиванками (бо шити). Вишивка так міцно ввійшла в наше життя (середній рід іменника), що немає жодної оселі, де б не було (не з дієсловом пишемо окремо) вишиваних речей.
Українських дівчат навчали цього (буквосполучення ьо) ремесла ще з дитинства. Вишивали (бо шити) вечорами (бо вечір), аж до пізньої (буквосполучення ьо) ночі. Вишивали вдома, або сходились (префікс с-) до однієї хати. Працюючи, співали. Коли господині приходили (префікс при-) одна до одної, то о6ов'язково (пишемо апостроф) хвалилися своїми вишиванками. (3 журналу «Барвінок»)
Україна здавна славилась своїми вишиванками. Вишивка так міцно ввійшла в наше життя, що немає жодної оселі, де б не було вишиваних речей.
Українських дівчат навчали цього ремесла ще з дитинства. Вишивали вечорами, аж до пізньої ночі. Вишивали вдома, або сходились до однієї хати. Працюючи, співали. Коли господині приходили одна до одної, то о6ов'язково хвалилися своїми вишиванками.
Завдання 2. Заголовок до тексту.
Українські вишиванки.
Ремесло вишивання.
Завдання 3. Прислівники з другого абзацу.
Вдома, обов'язково.
Міркуємо так.
Вдома (де?), обов'язково (як).
Завдання 4. Будова слова.
Міркуємо так.
Провідміняємо на українська, маємо закінчення –их.
Знайдемо спільнокореневе Україна, маємо корінь україн-
Суфікс –ськ-
― … = … … .
Україна здавна славилась своїми вишиванками.
______ ........... ========== ......... .........................
Міркуємо так.
Прийменник, сполучник, вигук, звертання тощо не виступають членами речення.
Розповідне речення повинно мати 5 слів, що виступають членами речення.
Схема речення (Підмет – Другорядний член речення – Присудок – Другорядний член речення – Другорядний член речення).
Завдання 6. Текст-розповідь «Наші обереги».
РОБОТА № 7
Варіант 2
Завдання 1. В кімнатах у бабусі Олени висять на стінах рушники. А ось цьому (буквосполучення ьо) рушникові дуже багато років. Його ткала ще бабусина мати, коли донька йшла заміж. І сьогодні (буквосполучення ьо) він висить (бо повиснув) на стіні як символ мистецтва людських (бо люди) рук.
Колись в Україні не було (не з дієсловом пишемо окремо) такої дівчини, яка б не вміла (не з дієсловом пишемо окремо) ткати чи вишивати. Вишиває вона і співає. Через те й узори на рушниках співають: чорні кольори (буквосполучення ьо) – сумної ведуть (бо заведений), а червоні (за словником) – веселої (бо весело). (З журналу «Барвінок»).
В кімнатах у бабусі Олени висять на стінах рушники. А ось цьому рушникові дуже багато років. Його ткала ще бабусина мати, коли донька йшла заміж. І сьогодні він висить на стіні як символ мистецтва людських рук.
Колись в Україні не було такої дівчини, яка б не вміла ткати чи вишивати. Вишиває вона і співає. Через те й узори на рушниках співають: чорні кольори – сумної ведуть, а червоні – веселої.
Завдання 2. Заголовок до тексту.
Вишитий рушник – символ мистецтва.
Вишиті рушники.
Завдання 3. Особові займенники з першого абзацу.
Його, він.
Завдання 4. Будова слова.
Міркуємо так.
Людських.
Провідміняємо на людська, маємо закінчення –их.
Знайдемо спільнокореневе людина, маємо корінь люд-
Суфікс –ськ-
… … … = … ― .
В кімнатах у бабусі Олени висять на стінах рушники.
.......... ....... .......... ====== ............. ________
Міркуємо так.
Прийменник, сполучник, вигук, звертання тощо не виступають членами речення.
Розповідне речення повинно мати 6 слів, що виступають членами речення.
Схема речення (Другорядний член речення – Другорядний член речення – Другорядний член речення - Присудок – Другорядний член речення – Підмет).
Завдання 6. Текст-розповідь «Українська вишивка»