© Барна Р., 2022
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова 5 клас Заболотний О., Заболотний В."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Пряме і переносне значення слова
Вправа 33
Слова в переносному значенні широко використовують в художньому стилі мовлення.
Б. Золоті руки – в переносному значенні.
В. Переносні значення слів виникають, як образне, пов’язане за смислом із прямим на основі схожості форми, кольору, функції.
Вправа 34
Виписали з кожної пари одне сполучення в переносному значенні.
Пряме значення |
Переносне значення |
глибока криниця |
глибокі знання |
вершина гори |
вершина знань |
зерно пшениці |
зерно істини |
солодкий торт |
солодкі слова |
ллється вода |
ллється музика |
пливе корабель |
пливе думка |
м’яка тканина |
м’який характер |
сяє сонце |
сяє обличчя |
ІІ. Склали речення з одним словосполученням.
У моїх однокласників глибокі знання. Вони старанно добувають зерно істини. Впевнено рухаються до вершини знань. Вони довіряють не солодким словам, а добрим ділам. У весняному гаю ллється музика. У мого друга м’який характер. Її обличчя сяє добротою.
Вправа 35
Склали висловлення–похвалу зі словом золото чи золотий у переносному значенні.
Дякую тобі, Васильку.
У тебе золота голова. Як каже моя бабуся, що ти не хлопець, а золото. І це щира правда.
Ти – золото, бо врятував мене від поганої оцінки.
Вправа 36 Прислів’я
У народі кажуть, що на язиці медок, а на думці льодок, про нещиру людину, яка здатна на підлість. Щира людина говорить правду, не підлещується, нічого не таїть.
Вправа 37 Склали словосполучення із прикметником залізний у переносному значенні.
Залізний характер, залізні руки, залізне слово, залізні нерви.
Вправа 38
Пряме значення |
Переносне значення |
М’яке ліжко |
М’який характер |
Теплий шарф |
Тепле слово |
Вершина гори |
Вершина успіху |
Сіяти жито |
Сіяти добро |
Вправа 39
Варіант А. Три речення з багатозначним словом зелений у таких значеннях:
На лугах зеленіла трава. |
1) один із семи кольорів веселки; |
На дереві сливки були ще зовсім зеленими. |
2) недостиглий, недозрілий; |
Василько ще був зеленим і недосвідченим робітником. |
3) недосвідчений через свою молодість (переносне) |
Варіант Б. Мінітекст зі словом зелений, яке було б ужито у двох-трьох різних значеннях.
Наш Василько багато бешкетує.
Якось на паркані зеленого динозавра намалював. А вчора за гілку вчепився і зелених слив натрусив.
А все тому, що наш Василько ще зовсім зелений.
Вправа 40
1. Що біжить без ніг? |
Біжить струмок |
2. Що летить без крил? |
Летить час |
3. Що плаче без сліз? |
Плаче береза |
4. Яким словом можна зігріти? |
Теплим словом |
Вправа 41
І. Підкреслили слова в переносному значенні.
Гостре словечко коле сердечко.
І від солодких слів буває гірко.
Аж ось веселка над селом у небі грає, розквітає, вона барвистим рукавом із річки воду набирає.
Верби кидали на левади широкі тіні, біля потічка горобці пили воду.
ІІ. Визначили частини мови.
Верби (іменник) кидали (дієслово) на (прийменник) левади (іменник) широкі (прикметник) тіні (іменник), біля (прийменник) потічка (іменник) горобці (іменник) пили (дієслово) воду (іменник).
Самостійні частини мови визначаємо за питаннями, до службових не ставимо питань.
Верби (що?, іменник) кидали (що робили?, дієслово) на (прийменник) левади (що?, іменник) широкі (які?, прикметник) тіні (що?, іменник), біля (прийменник) потічка (чого?, іменник) горобці (хто?, іменник) пили (що робили?, дієслово) воду (що?, іменник).
Вправа 42
І. Дібрали прикметники або дієслова в переносному значенні.
ОСІНЬ. Прийшла осінь, щедрі поля, золоте листя, річка засинає, хмара набіжить, ліс вкрився багрянцем, дощ періщить. |
ВЕСНА. Прилетіла весна, чорна земля, лагідне сонце, біжить річка, хмара виглянула, ліс цвіте, дощ напуває. |
ІІ. Написали твір «Владарює осінь»…
Написали твір «Пробудження весни»…
І таке буває
— Арсене, чому ти після уроків не – підійшов до мого класу, як ми домовлялися? – обурився Степан.
— Я підходив, постояв біля дверей, але нікого не було.
— Ні, були! Ми всім класом сиділи на стадіоні.
— Зрозумів! – засміявся Арсен. – Слово клас має декілька значень. Ти мав на увазі групу людей, а я – приміщення для навчання.
— Гаразд. Причиною непорозуміння стало неправильне тлумачення багатозначного слова.