© Барна Р., 2022
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова 5 клас Заболотний О., Заболотний В."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Речення з прямою мовою
Вправа 500
А. Речення з прямою мовою.
Марко весело запропонував: «А тепер берімося до діла».
«А тепер берімося до діла», – весело запропонував Марко.
Б. У першому реченні слова автора стоять перед прямою мовою, у другому – після прямої мови.
В. У реченні з прямою мовою розділові знаки залежать від розміщення слів автора.
Вправа 501
«Дідусю, відпочиньте вже», – сказав Андрійко.
«П», – а.
Слова автора після прямої мови.
У кожній родині змалечку казали дитині: «Не кидайся хлібом, він – святий».
А: «П».
Слова автора перед прямою мовою.
Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий!»
А: «П!»
Слова автора перед прямою мовою.
Іду та людей питаю: «Де тут дорога до рідного краю?»
А: «П?»
Слова автора перед прямою мовою.
Вправа 502 Розставили та обґрунтували розділові знаки, накреслили схеми речень із прямою мовою.
Слова прямої мови пишемо в лапках.
Шепоче хвиля хвилі: «На берег подивись, це знову ночі білі в Одесі почались».
А: «П».
Я крикнув журавлю: «Візьми мою журу!»
А: «П!»
Вовк у лося запитав: «Ти чому рогатий став?»
А: «П?»
Соловей щебече в лузі: «Добрий ранок всім вам, друзі!»
А: «П!»
«Буде добра каша», — каже бабця наша.
«П», — а.
Вправа 503
І. Перебудували речення, щоб слова автора стояли після прямої мови.
1) Усміхнувшись, гукнув подорожній: «Здоровенькі були, пастушки!»
А: «П!»
«Здоровенькі були, пастушки!» — гукнув, усміхнувшись, подорожній.
«П!» — а.
2) Кожен кущик і стежка мов говорять мені: «Ти у рідному домі, у своїй стороні».
А: «П».
«Ти у рідному домі, у своїй стороні», — кожен кущик і стежка мов говорять мені.
«П», — а.
3) Поле каже: «Я зеленію, бо засіває мене праця людська».
А: «П».
«Я зеленію, бо засіває мене праця людська», — каже поле.
«П», — а.
4) Ми спитали соловейка навесні: «Ти для кого так виспівуєш пісні?»
А: «П?»
«Ти для кого так виспівуєш пісні?» — ми спитали соловейка навесні.
«П?» — а.
ІІ. Обґрунтували орфограми у виділених словах.
Кожен (скорочена форма прикметника кожний), стежка (бо стежина, сумнівний приголосний звук), зелені́ю (бо –еле-, зе́лень, зеле́ний, ненаголошений голосний звук)
Вправа 504 Склали два речення з прямою мовою на тему шкільного життя, побудували схеми речень.
Вчителька похвалила Оленку: «Молодець! Ти чудово впоралася зі всіма завданнями!»
А: «П!»
«Учні, напишіть текст про нашу екскурсію на зимових канікулах», — сказала вчителька.
«П», — а.
Учителька сказала: «Світлані ставлю дванадцять балів. Сергію, а тобі потрібно ще раз повторити тему».
Учителька сказала Світлані: «Ставлю дванадцять балів. Сергію, а тобі потрібно ще раз повторити тему».
Вправа 505 Перебудували речення на синонімічні з прямою мовою, накреслили схеми двох речень із прямою мовою.
Давня мудрість учить, що не потрібно робити іншому того, чого не хочеш, щоб робили тобі. — Давня мудрість учить: «Не потрібно робити іншому того, чого не хочеш, щоб робили тобі».
А: «П».
Обіцяв горщик, що розіб'є казана. — Обіцяв горщик: «Розіб'ю казана».
А: «П».
Юрко радісно вигукнув, що його мама найкраща. — Юрко радісно вигукнув; «Моя мама найкраща!»
А: «П!»
Вправа 506 Скласти невелику розповідь, використовуючи два речення з прямою мовою.
Як ми їздили відпочивати…
Чого навчив мене мій тренер
У мене чудовий тренер.
Він залюбки шукає оголошення про змагання, а потім каже мені: «Маємо бажання готуватися?». «Так!» — з радістю відповідаю тренеру. По правді кажучи, спочатку змагання мене лякали, але наставник вселив віру в свої сили. Він переконав не уникати змагань. Навчив сміливо долати перепони.
Коли наполегливо до чогось готуєшся, то успіх не забариться.
Вправа 507 Розставили розділові знаки.
«Готові, капітане?» — ледь чутно запитав помічник.
«П?» — а.
Ромка захоплено вигукнув: «От спасибі, що врятували!»
А: «П!»
«Дружній череді вовк не страшний», — часто говорив батько.
«П», — а.
Я нахилився до Тусі й запитав: «Слухай, а ти собак боїшся?»
А: «П?»
Я сказав: «Сонце, сонце! Уділи мені живущої води»...
А: «П»…
Звертання: капітане, сонце.
Діалог
Вправа 508
Діалог – це розмова декількох осіб.
Діалог є різновидом прямої мови.
Вправа 509
Судження Олега містять суперечливу інформацію: спочатку хлопчик сказав, що його улюблена пора року зима, а потім – літо. На мою думку, він випадково говорить протилежне, оскільки його захоплюють зимові розваги, але не дуже подобається морозна погода.
II. Кожну репліку діалогу подано з нового рядка, на що вказує розділовий знак тире.
III. Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) та інтонаційним забарвленням (неокличні, окличні).
Розповідні окличні речення.
Яка чудова зима! Як гарно сипле сніг! Це моя улюблена пора року. Ігор: – Так, стільки багато снігу!
Розповідні неокличні речення.
А ось і Мирослава. Та я вже замерз: дві години на вулиці. Узимку ж довго не погуляєш. Не те що влітку. Літо я люблю найбільше. Гаразд, до зустрічі.
Спонукальні неокличні речення.
Ходімо разом кататися на санчатах. Побачимося завтра в школі.
Вправа 510
Ситуація А.
Діалог-розпитування, щоб з'ясувати, як виконати домашнє завдання з математики.
— Привіт, Сашко!
— Привіт.
— Ти виконав задачу з математики?
— Так.
— Як тобі вдалося впоратися?
— Найпростіше цю задачу розв’язати за допомогою рівняння.
— Зрозуміло. Дякую за допомогу.
Ситуація Б.
Діалог-розпитування, щоб дізнатися, як зробити селфі й зберегти фото в телефоні.
Ситуація В.
Діалог-розпитування, щоб дізнатися, як спекти торт.
— Оленко, я хочу спекти торт для бабусі.
— О! Я знаю чудовий рецепт, і він дуже легкий у приготуванні.
— Можеш поділитися ним?
— Залюбки. Кидаю тобі світлину з рецептом.
— Прийшла. Дякую.
Ситуація Г.
Діалог-розпитування, щоб дізнатися, як обрати морозиво в магазині.
— Я в магазині. Вибираю морозиво. Думаю про те, якій обгортці надати перевагу. Ти, Софійко, що робиш?
— Гуляю у дворі. А хочеш дізнатися, як правильно вибирати морозиво?
— Так. Уважно тебе слухаю.
— Обов’язково подивися на складники, стандарт продукту, дату придатності. Зверни увагу на загальний стан морозива, адже важливо те, чи його правильно зберігали.
— Зрозуміло. Дякую за добру пораду.
Вправа 511
І – ІІ. Розставили розділові знаки в діалозі. Визначили будову тексту.
А ЩО ТАМ ЗА ЛІСОМ?
|
Зачин |
Мені пригадується весняний день. Переді мною – зелені лани. |
|
Основна частина |
— А що там за лісом? — питаю старшого брата. — Поля, села. А там знову ліс, — каже брат. — А за тим аж лісом – що там? — Дніпро. Велика наша ріка Дніпро. — А за Дніпром що? — Знову поля, села, ліси. |
|
Кінцівка |
Це було для мене найбільше відкриття світу... Мене зворушило, що така велика, багата Україна. |
Основна думка: «Мене зворушило, що така велика, багата Україна».
Вправа 512 Описали мовленнєву ситуацію, зображену на фото, склали невеликий діалог, можливий в одній із зображених на фото ситуацій.
1) Син сумний, мама розмовляє із сином.
— Ти, Андрійко, сьогодні зажурений прийшов, — зауважила мама.
— А по чому це видно?
— У тебе сумний вигляд. Що сталося?
— Я посварився з другом!
— Якщо через дрібницю, то варто помиритися.
— А як це зробити?
— Просто зателефонуй. І тобі спадуть на думку потрібні слова.
— Дякую, мамо, за чудову пораду!
2) Цікава розмова між батьком і сином.
— Про що ти думаєш, Васильку, — запитав тато.
— До свята осені треба готувати гербарій.
— Це чудове завдання.
— Ви так вважаєте?
— Ясна річ, в суботу йдемо в ліс. Це буде чудовий і корисний відпочинок.
— Дякую, тату.
Вправа 513 Невелике оповідання або казка за поданим початком, увівши діалог.
Василь і Таня пішли в ліс по ягоди. І хоч їм здавалося, що вони трошки походили, але незчулися, як почало вечоріти. Тільки тоді діти побачили, що вже блукають у незнайомому місці...