Інші правила дивись тут... 

УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ — це наближення звучання одного приголосного звука до іншого при вимові.

Уподібнення приголосних звуків за дзвінкістю-глухістю

Таблиця дзвінких і глухих приголосних звуків:

Дзвінкі приголосні

Лише дзвінкий приголосний звук [г] оглушується перед глухими приго­лосними звуками до парного йому глухого [х]: нігті [нʹі́хтʹі], кігті [к᾿і́хтʹі], легко [ле́хко], вогко [во́хко], дьогтю [дʹо́хтʹу].

Звук [з] у префіксах роз-, без-, з- перед глухим зву­ком може (не обов'язково) наближатися до [с] у швидкій вимові: розклад [ро́склад], безпека [бе^испе́ка], зсипати [с:и^епа́ти]. 

^{Правильно буде вимовляти, наприклад, слово розклад як [ро́склад] і [ро́зклад]. Вважається, що таке уподібнення відбувається при швидкому темпі вимови, а при повільному – ні.}

Решту дзвінких приголосних звуків, що мають пару, у кінці складу або слова не можна оглушувати, їх ви­мовляють чітко: мороз [моро́з], морж [морж], казка [ка́зка]. 

Сонорний приголосний звук [в] не можна оглушувати (тобто він ніколи не ніколи не уподібнюється до [ф]).

Звук [в] треба вимовляти ніби короткий голосний []:

• на початку слова перед приголосним: вчора [чо́ра], врізала [рʹі́зала];

• у кінці слова: лев [ле], любов [лʹубо́];

• між голосним звуком і приголосним: завтра [за́тра], навчання [нача́нʹ:а].

^{Звук [в] треба вимовляти ніби короткий голосний [], зближуючи верхню і нижню губу.}  

^{Звук [] називають нескладовим, він хоч і близький до голосного звуку [у], проте не утворює складу.}

^{У білоруській абетці є літера , на честь якої навіть спорудили пам'ятний знак.}

Глухі приголосні

Глухі приголосні звуки перед дзвінкими звуками, крім сонорних приголосних звуків, уподібнюються до парних їм дзвінких:

^{Це відбувається приблизно в два­надцяти незапозичених словах (боротьба, Вишгород, молотьба, клятьба, просьба, лічба, Великдень, повсяк­денний, якби, аякже, отже, осьде) та в кількох запозиче­них (айсберг, анекдот, баскетбол, вокзал, екзамен, екзо­тика, локдаун, рюкзак, футбол). Їх варто запам'ятати.}

^{Примітка: слова косьба, яке іноді наводять як приклад уподібнення, в українській мові немає, натомість є слово косовиця.}

Уподібнення приголосних звуків за м’якістю

Під впливом наступного м'якого приголосного звуку попередній приголосний звук стає м'яким або пом'якшеним: милість [ми́лʹісʹтʹ], кузня [ку́зʹнʹа].

Уподібнення приголосних звуків за подовженням

У вимові близькі звуки вимовляємо як один подовжений приголосний звук. 

Приголосні звуки можуть уподібнюватися й за іншими ознаками. 

Особливості вимови окремих груп приголосних звуків унаслідок уподібнення.

ОРФОГРАМА Буква, що позначає сумнівний приголосний звук.

Інші правила дивись тут...