УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ — це наближення звучання одного приголосного звука до іншого при вимові.
Уподібнення приголосних звуків за дзвінкістю-глухістю
Таблиця дзвінких і глухих приголосних звуків:
Парні дзвінкі та глухі приголосні звуки |
Не утворюють пар |
||||||||||||
Дзвінкі |
[б] |
[г] |
[ґ] |
[д] |
[дʹ] |
[ж] |
[з] |
[зʹ] |
[дж] |
[дз] |
[дзʹ] |
|
[в][л][лʹ][м] [н][нʹ] [й][р][рʹ] |
Глухі |
[п] |
[х] |
[к] |
[т] |
[тʹ] |
[ш] |
[с] |
[сʹ] |
[ч] |
[ц] |
[цʹ] |
[ф] |
|
Дзвінкі приголосні
Лише дзвінкий приголосний звук [г] оглушується перед глухими приголосними звуками до парного йому глухого [х]: нігті [нʹі́хтʹі], кігті [к᾿і́хтʹі], легко [ле́хко], вогко [во́хко], дьогтю [дʹо́хтʹу].
Звук [з] у префіксах роз-, без-, з- перед глухим звуком може (не обов'язково) наближатися до [с] у швидкій вимові: розклад [ро́склад], безпека [беиспе́ка], зсипати [с:иепа́ти].
Правильно буде вимовляти, наприклад, слово розклад як [ро́склад] і [ро́зклад]. Вважається, що таке уподібнення відбувається при швидкому темпі вимови, а при повільному – ні.
Решту дзвінких приголосних звуків, що мають пару, у кінці складу або слова не можна оглушувати, їх вимовляють чітко: мороз [моро́з], морж [морж], казка [ка́зка].
Сонорний приголосний звук [в] не можна оглушувати (тобто він ніколи не ніколи не уподібнюється до [ф]).
Звук [в] треба вимовляти ніби короткий голосний []:
• на початку слова перед приголосним: вчора [чо́ра], врізала [рʹі́зала];
• у кінці слова: лев [ле], любов [лʹубо́];
• між голосним звуком і приголосним: завтра [за́тра], навчання [нача́нʹ:а].
Звук [в] треба вимовляти ніби короткий голосний [], зближуючи верхню і нижню губу.
Звук [] називають нескладовим, він хоч і близький до голосного звуку [у], проте не утворює складу.
У білоруській абетці є літера , на честь якої навіть спорудили пам'ятний знак.
Глухі приголосні
Глухі приголосні звуки перед дзвінкими звуками, крім сонорних приголосних звуків, уподібнюються до парних їм дзвінких:
[т'] — [д'] [к] — [ґ] [с'] — [з'] [с] — [з] [ч] — [] |
боротьба [бородʹба́] вокзал [воґза́л] просьба [про́зʹба] айсберг [а́йзберг] лічба [л'іба] |
Це відбувається приблизно в дванадцяти незапозичених словах (боротьба, Вишгород, молотьба, клятьба, просьба, лічба, Великдень, повсякденний, якби, аякже, отже, осьде) та в кількох запозичених (айсберг, анекдот, баскетбол, вокзал, екзамен, екзотика, локдаун, рюкзак, футбол). Їх варто запам'ятати.
Примітка: слова косьба, яке іноді наводять як приклад уподібнення, в українській мові немає, натомість є слово косовиця.
Уподібнення приголосних звуків за м’якістю
Під впливом наступного м'якого приголосного звуку попередній приголосний звук стає м'яким або пом'якшеним: милість [ми́лʹісʹтʹ], кузня [ку́зʹнʹа].
Уподібнення приголосних звуків за подовженням
У вимові близькі звуки вимовляємо як один подовжений приголосний звук.
Приклади і фонетична транскрипція |
|
||
-зс- |
[с:] |
зсо́хнути [с:о́хнути] |
|
-зш- |
[ш:] |
зшиток [ш:и́ток] безшумний [беиш:у́мний] |
|
-сши |
[ш᾿:и] |
принісши [принʹі́ш᾿и] |
|
-зж |
[ж:] |
зжарити [ж:а́риети] розжарити [рож:а́риети] |
|
-чці |
[цʹ:і] |
ручці [ру́ц':і] лисичці [лиси́ц':і] |
|
-тці |
[цʹ:і] |
клітці [клʹі́цʹ:і] тітці [тʹі́цʹ:і] |
|
-шся |
[сʹ:а] |
котишся [ко́тиесʹ:а] |
|
-ться |
[цʹ:а] |
котиться [ко́тиецʹ:а] |
|
-тч- |
[ч:] |
Вітчизна [в᾿іч:и́зна] скотч [скоч:] |
|
-тц- |
[ц:] |
золотце [зо́лоц:е] |
|
Приголосні звуки можуть уподібнюватися й за іншими ознаками.
Особливості вимови окремих груп приголосних звуків унаслідок уподібнення.
Пишемо |
Вимовляємо |
Приклад і фонетична транскрипція |
розч- |
[рошч] [рожч] |
розчерк [рошче́рк], розчулити [роушчу́лиети] [рожче́рк], розчулити [роужчу́лиети] |
-зч- |
[шч] |
зчитати [шчиета́ти] |
-жці |
[зʹцʹі] |
стежці [сте́зʹцʹі] ніжці [нʹі́зʹцʹі] |
-шці |
[сʹцʹі] |
кашці [ка́сʹцʹі] ромашці [рома́сʹцʹі] |
-здж- |
[ж] |
з Джулею [ж у́лейу] |