Інші правила дивись тут...

5 КЛАС

Спрощення — випадіння звуку при творенні та зміні слів для милозвучності.

Звукосполучення

Спрощення

Приклади

[ждн]

[жн]

тиждень — тижневий

[здн]

[зн]

проїзд — проїзний

[зкн]

[зн]

брязк — брязнути

[скн]

[сн]

блиск — блиснути

[слн]

[сн]

ремесло — ремісник

[стл]

[сл]

щастя — щасливий

[стн]

[сн]

радість — радісний

Винятки: дев'яностники, зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, надкістниця, шістнадцять, шістсот.

У словах іншомовного походження спрощення не від­бувається: контрастний, аванпостний, компостний, форпостний, баластний. 

 

6 КЛАС

Буває так, що в процесі словозміни чи словотворення збігаються три й більше приголосних звуки, тоді це утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один із приголосних (переважно середній) випадає і складна для вимови група приголосних спрощується.

Такими випадними бувають звуки [т], [д],[к],[ч],[р].

 

Спрощення на письмі відбувається

Спрощення на письмі

не відбувається

-с(т)н-

-с(т)л-

радість — радісний

щастя — щасливий

а) у словах кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний;

б) тільки у вимові випадає у числівниках шістнадцять, шістдесят, шістсот;

в) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження

на -ст: контрастний, баластний, форпостний, компостний, протестний.

-с(к)н-

-з(к)н-

-ш(ч)к-

блиск — блиснути

брязк — брязнути

горщик — горшка

а) у словах: випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених;

б) допускається написання писнути і пискнути.

-д-

-р-

-т-

їзда — проїзний та всі похідні

тиждень — тижневий, тижня

сердець — серце

чернець — ченця

скатертина — скатерка

 

-стц-

-стч-

-стськ-

-нтськ-

-нтств-

 

Тільки у вимові випадає у словах

невістка — невістці, невістчин

хустка — у хустці
турист — туристський

студент — студентський, студентство

агент — агентство

Інші правила дивись тут...