© Барна Р., 2019
Серія "Вчимось разом" до підручника "Читання 2 клас, Вашуленко М."
(використані цитати у лапках або прописом)
Сторінка 123 Вірш «У лісочку» Лідія Компанієць
� У ранковому лісі поетеса побачила (кого?) метелика, бджолу, пташку. Побачила (що?) крила, ромашку, дзвіночки. Почула пташині пісні, дзвін дзвіночків.
� На мою думку, художник майже точно зобразив те, що побачила поетеса. На малюнку можна побачити і бджолу, і метелика, і жовтогрудку, і ромашку, і дзвіночки. Проте у вірші сказано, що пташка виспівує пісень. Без дерев не дуже зрозуміло, що йдеться про лісок.
� Побачити красу і дива навколо себе можна придивляючись до таємниць природи, розвиваючи допитливість.
� Розказали про казкову красу, яку побачив, спостерігаючи за нею.
Тема і головна думка вірша… Рими…
Сторінка 131 Оповідання «Диво у долоньках» Ніна Вернигора
� Нового ти дізнався з тексту: на рясці живуть водяні істоти.
� Лексичне значення незрозумілих слів шукаємо в тлумачному словнику: ряска (водяна рослина), необачність (випадковість).
� Описувана подія відбулась (де?) на озері.
� В оповіданні діалог відбувався між сестричками Тетянкою і Марічкою. Почала розмову старша сестричка – другокласниця Марічка. Вони розмовляли про те, що не можна нищити ряску, бо на ній живуть маленькі водяні тваринки. Через необачність Тетянки може загинути жива природа.
� Абзац, у якому сказано, яких тварин побачила Тетянка у своїх долоньках.
«Вода поволі скапувала між долоньками. І Тетянка раптом побачила малесенького равлика, що вчепився до корінчика рясочки. І якогось черв'ячка — він тривожно звивався, відчуваючи, що лишається без води. І кілька ікриночок на зеленому клубочку моху».
� Малюнок ілюструє рядки тексту:
«Бачиш, Тетянко, — дорікнула Марічка, — у твоїх долоньках справжнє диво — жива природа».
На мою думку, художник зобразив дівчаток дуже зацікавленими чудом у Тетянчиних долоньках. Зліва зображена Тетянка, на обличчі якої здивування. Справа – її старша сестричка Марічка. Вона задоволена, що зможе застерегти сестричку від необачних дій.
Не можна завдавати шкоди живій природі!
Тема і головна думка оповідання… План…
Сторінка 132 Оповідання «Розумаха» Валентина Бондаренко
� Дядечко Юрко знайшов песика (коли) взимку (де?) на трамвайній зупинці. Сказати, що вони стали друзями, можна, бо потім песик Розумаха всюди супроводжував дядечка Юрка – на риболовлю, по гриби, по суниці.
� У лісі стався випадок такий випадок, що у сосняку заблукала семилітня донечка дядька Юрка. Усе почалося з того, що у лісі сім’я дядька Юрка збирала шипшину, поки дорослі оббирали великий кущ семилітня донечка в пошуках ряснішого куща віддалися від усіх і заблукала. А закінчилося тим, що Розумаха віднайшов дівчинку і показав їй правильний напрям руху.
� Здібності виявив песик: зумів вказати дівчинці правильний напрямок («Але песик знов ліг поперек стежки. Потім ухопив дівчинку за штанці й потягнув праворуч»).
� Довели, що прочитаний твір є оповіданням… Тема і головна думка… План…
Запропонували свою назву: «Пригода в сосняку».
Сторінка 133
� Завдання на вибір.
1) Написали про домашнього улюбленця….
2) Написали, про яку тваринку мрієш…
� Слово казка підказує мені про перемогу добра, фантастичні елементи.
Сторінка 133 Вірш «Казка неба» за Ліною Біленькою
� Дива побачила поетеса в небі: стрибає кенгуру, повзе черепаха, летять чарівні птахи, на парашутах летять ведмеді-ліліпути і геркулеси-бджоли.
� Написали, чи бачив ти хмари, схожі на чудернацьких істот, яку казку вони розповіли тобі…
Тема і головна думка вірша… Рими…
Сторінка 134 Літературна казка «Сонечко» Микола Возіянов
� Крім вигадки і фантазії, у казці є наукові факти: зозуля не їсть сонечок, яскраво-червоний колір сонечка – попередження іншим тваринам, у гусені захисне забарвлення.
Сторінка 135
� Персонажі казки – тварини Сонечко і Гусінь.
� Гусінь так зацікавило Сонечко, бо воно мало яскраво-червоне забарвлення.
� Написали, що у цій казці є вигадкою, а що — ні… Тема і головна думка… План…
Сторінка 137 Літературна казка «Вовчик і сонечка» Анна Рибалка
� Настрій викликає ця казка: радісний, веселий, грайливий.
� Головний персонаж казки: маленький сірий Вовчик.
� Вовчику пояснила, що сталося з кульбабками, мама («це ті самі квіти, кульбабки», «спершу вони жовті, а потім білі», «на отих пушинках, що розлітаються в повітрі, є насінини», «де вони упадуть на землю, там наступного року виростуть нові кульбабки»)
� У казці кульбабки порівнюються із сяючими сонечками, а потім зі хмарою пушинок.
Спочатку кульбаба цвіте жовтим цвітом, а потім маленькі парашутики розносять її насіння.
� Написали, що у казці є вигадкою, а що — ні… Тема і головна думка… План…
Я — дослідник
� Дізналися про енциклопедію для дітей є в бібліотеці…
Сторінка 138 Науково-художнє оповідання «Голка-риба» Микола Леденцов
� Інформація з тексту була відомою: голка (швацька) і голка (риба, яка формою тіла нагадує голку) – це слова-омоніми (однаково пишуться, проте мають зовсім інше значення). Уперше дізнався про спосіб життя голки-риби – живе у морі, запливає у річки, вміє причаїтися, щоб бути непомітною, харчується рачками і черв’ячками.
� У тексті шість абзаців.
� Риба має таку назву, бо своїм зовнішнім виглядом нагадує голку, про що мовиться у третьому абзаці («адже вона видовжена, точнісінько, як голка»).
� Цікаво було дізнатися, що харчується вона рачками і черв’ячками. Риба є хижаком, бо споживає тваринну їжу.
� Стиль мовлення: науково-художній (наведені факти, наявні числа і терміни, нема ставлення автора до написаного).
Сторінка 140 Науково-художнє оповідання «Морський коник» Микола Леденцов
� Нового дізнався з тексту про зовнішній вигляд, спосіб життя морського коника та чому рибу так називають:
луски нема, є зверху один плавник, рот трубкою, довгий закручений чіпкий хвіст;
очі можуть водночас дивитися в різні боки;
живе в теплій морській воді, де багато водоростей;
плаває, відштовхуючись хвостом;
харчується усім, що потрапить до рота, немов у фільтр;
може змінювати захисне забарвлення до кольору рослин;
видає звуки на кшталт поросячого хрюкання;
під час пошуку їжі схожий зовнішнім виглядом на коня.
� Читаємо опис коника у другому абзаці.
«Луски в коника немає, плавник один, рот — неначе трубочка, хвіст довгий і закручений, як крендель, та ще й дуже чіпкий. А очі можуть водночас дивитися в різні боки: одне око — ліворуч, друге — праворуч. Точнісінько, як у камбали».
� Коник живе (де?) у морі. Харчується (чим?) рачками, черв’ячками.
� Морському конику рятуватися від небезпеки допомагає можливість змінювати своє забарвлення відповідно до навколишнього середовища (мімікрія).
«Коник може «вдягатися» під колір рослин. Вони зелені — і він зеленіє. Вони бурі — і він буріє. Так краще сховатися серед водоростей і врятуватися від ворогів. Вирішать, що ти — водорость, і не зачеплять».
� Мене найбільше зацікавила інформація, чому рибу назвали морським коником.
«Обхопить хвостиком водорость, підведеться якнайвище і видивляється на всі боки — чим би тут поживитися? Голівка підведена, як у молодого коня. Через це, мабуть, і називають цю рибку морським коником».
Вірш «Щоб завжди світ був прекрасним» Олена Полянська