Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова 2 клас, Варзацька Л.О., Трохименко Т.О."
(використані цитати з робочого зошита у лапках або прописом)
Вправа 301
Лі-со-ве дже-рель-це, до-бре в ньо-го сер-це. Всім да-є во-ди-ці: і зві-ря-тку, й пти-ці, де-ре-ву й тра-ви-ці.
2� Яке джерельце? Яке серце у джерельця?
Кому дає водиці?
3� _____ _____? Читаємо схему речення: питальне речення з двох слів
_____ _____ ____ _____? Читаємо схему речення: питальне речення з чотирьох слів
_____ _____ _____? Читаємо схему речення: питальне речення з трьох слів
4� Дякую, джерельце, за водицю!
_____, _____, ______ _____! Читаємо схему речення: розповідне окличне речення з чотирьох слів зі звертанням
Вправа 302
За верхівки дерев зайшло сонце.
Ледве чутно, як дзюркоче нічний струмок.
§ 32 Види речень
Вправа 303
Пі-шла ки-ця по во-ди-цю та й у-па-ла у кри-ни-цю. Бі-жить ко-тик ря-ту-ва-ти, за ву-ше-чка ви-тя-га-ти. Ви-тяг ки-цю він за ву-хо та й по-са-див там, де су-хо...
2� Що ти можеш сказати про котика? Котик сміливий, добрий.
А про кицю? Киця працьовита, але необережна.
3� Пішла киця по водицю та й упала у криницю.
4� Серед іменників «зайвий» прикметник: киця, котик, кіт, кит, котеня, котенятко, коточок, котище, котикова.
Вправа 304
Киця, відерце (ки-ця, ві-дер-це)
2� Кішці смішки, а мишці слізки (кішка ловить мишей).
Вправа 305, 306
Котик урятував кицю. Котик урятував кицю!
Чи врятував котик кицю? Чи врятував котик кицю?!
Котику, врятуй кицю. Котику, врятуй кицю!
2� Схеми речення:
____ _____ ____. Розповідне речення з трьох слів.
____, ____ ____. Спонукальне речення з трьох слів, у ньому звертання виділено комою.
Вправа 307
Вий-шов кіт на по-ріг. Мру-жи-ться від я-сно-го со-не-чка. Аж чу-є — го-роб-ці за-цві-рінь-ка-ли. При-нишк, на-сто-ро-жив-ся. Ти-хень-ко по-чав про-би-ра-ти-ся до ти-ну. А там го-роб-ці си-дять.
2� Обережно підкрався, хотів схопити пташку. А горобець пурх – та й утік. Погнався котище за ним через тин – та в калюжу попав.
3� Коте-невдахо, не ганяйся за пташками! Краще мишей лови!
Вправа 308 Речення
Прийшла тепла весна. Весна-красна прилетіла!
Коли прилетять птахи з вирію? Коли птахи на крилах весну принесуть?!
Обігрій промінням холодну землю. Прийди, прийди, дощику, зварю тобі борщику!
Вправа 309
2� Описали весняний первоцвіт, не називаючи його, так, щоб можна було відразу здогадатися, про яку квіточку йдеться
Нарцис – жовтий первоцвіт на високому стеблі зелені листочки-стріли пускає.
Пролісок – синюваті квітки, немов зірочки, на вершині стебла за двома зеленими листочками ховаються.
Підсніжник – за зеленими листочками з-під землі на тендітному стебельці пробивається кругла головка з трьома білосніжними пелюстками.
Анемона – первоцвіт на високому стеблі з квіткою, на ромашку схожою.
Конвалія – на зеленій нитці дрібні білесенькі дзвіночки нанизані.
Вправа 310
Весна, пролісок, лісок, сонце, сон, лице, листочок (ве-сна, про-лі-сок, лі-сок, сон-це, сон, ли-це, ли-сто-чок)
Вправа 311 Поділ слів на склади
Я — пер-ша кві-то-чка ве-сни, я — про-лі-ско-вий цвіт. Я пе-ре-жив зи-мо-ві сни
і знов ро-дивсь на світ. У ме-не о-чі го-лу-бі, та-кі, як не-ба синь. Ро-сту між кле-нів і ду-бів, лю-блю і сон-це, й тінь. Зе-ле-ні ру-чень-ки мо-ї ли-сто-чка-ми зо-вуть. Я по-лю-бив лі-си й га-ї, жи-ву я здав-на тут.
2� Я — перша квіточка весни, я — пролісковий цвіт. (Розповідне речення)
Я пережив зимові сни і знов родивсь на світ. (Розповідне речення)
4� Поетеса порівнює квіти проліска з голубими очима, а зелені листочки з рученьками.
5� Заголовок: «Пролісок»
Вправа 312
Тане сніг, цвітуть проліски.
Повертаються перелітні птахи, прокидаються від зимової сплячки звірі.
Зеленіє трава, на деревах з'являються молоді листочки.
Вправа 313 Текст
Зачин. Був со-бі ма-лень-кий про-лі-сок. Взим-ку він спав під сні-го-во-ю пе-ри-но-ю. Сни-ла-ся про-лі-ско-ві ве-сна.
Основна частина. О-дно-го ра-зу всміхнулось яскраво сонечко. Опустило свій промінчик на землю і теплим подихом розбудило рослину.
Кінцівка. Роз-плю-щив сво-ї бла-ки-тні о-че-ня-та, у-смі-хнув-ся і ска-зав:
— Здра-стуй, ве-снонь-ко кра-сна! Здра-стуй, со-не-чко я-сне!
Вправа 314
1� Заголовок: «Пролісок», «Казка про пролісок»
2� Був собі маленький пролісок. Взимку він спав під сніговою периною. Снилася проліскові весна.
Маленький наголос мале́нький ма-лень-кий звукова модель [ — ● | — ●́ = | — ● = ] звуковий розбір слова [м а л е н' к и й]
Вправа 315
Чому пахнуть квіти? (Питальне неокличне речення)
Бо їм сонце світить. (Розповідне неокличне речення)
Чого річка грає? (Питальне неокличне речення)
Бо їй сонце сяє. (Розповідне неокличне речення)
Вправа 316
Це-гла, Єв-ген, со-сна, бе-ре-за, ця-то-чка, сі-є, фі-ран-ка
Вправа 317
Віє вітер із теплого моря. (Розповідне неокличне речення)
Чайка струшує ранки прозорі. (Розповідне неокличне речення)
3� Звертаючись до чайки, усно побудували спонукальні речення: спочатку — неокличне, а потім — окличне
Струшуй, чайко, ранки прозорі.
Чайко, струси мені ранки прозорі!
Вправа 318
2� Речення пов’язані за змістом і утворюють текст.. Тема: розповідь про жолудь.
Зачин. На гілці виріс жолудь.
Основна частина. Та вітер повіяв і відірвав його від гілки. Полетів він додолу і шелеснув у мох. Лісом бігла мишка. Вона схопила жолудь і потягла в нірку. Цілу зиму він пролежав під землею.
Кінцівка. А навесні з-під землі пробився паросток. Згодом виріс молодий дубок.
3� Де виріс жолудь? Що зробив вітер?
Вправа 319 Буквосполучення ьо
Малий Мирон сьогодні (бо сьо-го-дні) щасливий. Неділя. Він рано схопився з постелі і побіг у ліс. Для нього (бо ньо-го) нема більшого щастя, як самотою блукати по лісі.
Він слу-ха-є шум ду-бів. Трем-тить ра-зом із о-си-ко-вим ли-сто-чком на тон-кій гі-лля-чці. Від-чу-ва-є роз-кіш ко-жно-ї кві-тки, ко-жно-ї тра-вин-ки, що хи-ли-ться під ва-го-ю ді-а-ман-то-во-го на-ми-ста ро-си.
2� Краплинки роси на травинці та квіточці порівнюються з діамантовим намистом.
3� Малий Мирон милується розкішшю кожної квітки, кожної травинки.
4� Слова, близькі за значенням (синоніми): блукати, ходити, гуляти, бродити
Вправа 320
На малюнку зліва тремтить осика, справа береза красується у довгих сережках. Над деревами сходить сонце. Унизу зелена трава. На ній безліч блакитно-білих росяних краплинок.
Ранковий ліс усміхається діамантовою росою!