Ответы Большакова 3 клас українська мова Сторінка 96 – 102 Частина 1 Відповіді до підручника (ГДЗ к учебнику) нова програма 2020 року

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 3 клас Большакова І., Пристінська М."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

СТОРІНКА 96

Вправа 1, 2

(Хто?, істоти – люди, тварини) школяр, учениця, подруга, поет, мандрівник, бабуся.

(Що?, неістоти – неживі предмети, рослини, почуття, терміни, явища) блискавка, радість, розум, олівець, вулкан, оголошення, інструкція.

Вправа 3 Частини мови

Люди (хто?): дівчинка, хлопчик, вчитель, учителька, учень, учениця, Оленка, Сергійко, староста, відмінниця.

Речі (що?): дошка, квітка, стіна, двері, стеля, парта, стіл, крісло, шафа, полка, зошит, ручка, пенал, книжка, підручник, ластик, фломастер, олівець, лампа, вікно, підвіконник, батарея, крейда.

Уроки (що?): математика, українська мова, читання, малювання, англійська мова, фізкультура, музика, природознавство.

Види роботи (що?): вправа, завдання, задача, приклад, правило.

Почуття (що?): радість, сум, горе, спокій, щастя.

• До прикметників дібрали іменники

Зелений — зелень. Синій — синька. Білий — білило, більмо. Чорний – чорнота. Швидкий — швидкість. Щирий — щирість.

• До дієслів дописали іменники

Малювати — малювання. Розуміти — розуміння. Міркувати — міркування. Спілкуватися — спілкування. Лікувати — лікування. Кататися — катання.

Вправа 4 Вірш «Грип» Григорія Фальковича

Ми хво-рі-єм, як на-ле-жить: в гор-лі — біль, у но-сі — не-жить, в гру-дях — бу-хка-ння і хрип. Ми хво-рі-є-мо на грип. Ка-шель, піт, важ-кі по-ві-ки. Все на-бри-дло: мед і лі-ки, мо-ло-ко, ли-мо-ни, чай — вір-ні дру-зі, ви-ру-чай!.. В ме-не дво-є вір-них дру-зів — друг Джуль-барс і друг Мур-ко, тож і п'ють во-ни по чер-зі те-пле з ме-дом мо-ло-ко. А хо-тів пі-гул-ку да-ти, то ві-дмо-ви-лись ков-та-ти.

Тема: поетична розповідь про грип

Головна думка: не зловживайте ліками

Рими: належить – нежить, хрип – грип, повіки – ліки, чай – виручай, друзів – черзі, Мурко – молоко, дати – ковтати

Іменники-істоти: друзі, друзів, друг, Джульбарс, Мурко.

Іменники-неістоти: горлі, біль, носі, нежить, грудях, бухкання, хрип, грип, кашель, піт, повіки, мед, ліки, молоко, лимони, чай, медом, пігулку.

• Склали словосполучення: вірні друзі, пес Джульбарс, кіт Мурко, маю друзів, друг Джульбарс, біль у горлі, нежить у носі, біль у грудях.

• Дописали текст, уживаючи іменники

Вікно. Сонце. Усмішка мами. Чайник на кухні. Свист. Каша і какао. Пробудження від сну. Умивання. Сніданок. Каша для доні, какао – для мами. Смакота! Хвилинки спілкування. Доні час до школи. А мамі – на роботу. У дорогу!

СТОРІНКА 97

Вправа 1

Істоти (хто?) діти, учений, ведмідь, черепаха, директорка, відвідувач.

Неістоти (що?) зоопарк, погода, трамвай, радість, ялина, знання.

• Сполучення слів іменника з прикметником: дорогі діти, відомий учений, бурий ведмідь, морська черепаха, знайома директорка, частий відвідувач.

Склали речення зі сполученнями слів.

Дорогі діти, будьте уважними на дорозі! Відомий учений виступив на семінарі. Бурий ведмідь мешкає в Карпатах. Морська черепаха грілася на березі. Знайому директорку зустріла на зборах. Миколка був частим відвідувачем зоопарку, де працювала його мама.

Вправа 2

У зо-о-пар-ку ме-шка-є ба-га-то тва-рин. Ве-дмідь жи-ве у воль-є-рі зі скля-но-ю сті-но-ю. Кро-ко-дил ме-шка-є у те-ра-рі-у-мі. Риб-ки пла-ва-ють в а-ква-рі-у-мі. За тва-ри-на-ми до-гля-да-ють зо-о-ло-ги. Дів-ча-тка і хло-пчи-ки, ма-ми і та-ту-сі, ді-ду-сі і ба-бу-сі з ці-ка-ві-стю ро-згля-да-ють тва-рин.

Іменники — назви істот: тварин, ведмідь, крокодил, рибки, тваринами, зоологи, дівчатка, хлопчики, мами, татусі, дідусі, бабусі.

Іменники — назви неістот: зоопарку, вольєрі, стіною, тераріумі, акваріумі.

Вправа 3

Істоти (хто?, люди і тварини): слон, олень, шофер, дизайнерка, фермер.

Неістоти (що?): доброта, ромашка, програма, флешка, правило, чесність, ожеледь, оповідання, крапка.

СТОРІНКА 98

Вправа 4

Іменники — назви істот: зайчик, музикант, хлопчик, дівчинка

Іменники — назви неістот: морквинку, мелодію, паркан, оголошення.

Слова, назви дій: гризе, грає, фарбує, пише.

Зайчик гризе морквинку.

Музикант грає мелодію.

Хлопчик фарбує паркан.

Дівчинка пише оголошення.

Вправа 5

(Хто?) лис[], (кого?) лис[а], (кому?) лис[у], (ким?) лис[ом], (на кому?) на лис[ові].

(Що?) дуб[], (чого?) дуб[а], (чому?) дуб[у], (чим?) дуб[ом], (на чому?) на дуб[і].

• Зміни за питаннями два слова на вибір (відмінювання іменників).

Вправа 6

«Веселі слова» — сміх, радість, посмішка.

«Круглі слова» — пампух, Сонце, капуста, Земля, кулька, м’яч.

«Гарячі слова» — піч, Сонце, жар, літо, спека, шуба, тепло.

«Добрі слова» — родина, затишок, батьки, добро, подяка, привітання, друг, зустріч.

Склали веселу історію, використавши записані слова

Було літо. Сонце, як піч, пускало жар на Землю. Довкола панувала спека. Було таке тепло, що не позаздриш зайцеві, бо у нього шуба.

Я з батьками відпочивав на березі річки. Поодинокі дерева створювали затишок. М’яч лежав поруч, не було сил за ним ганятися. Ми вирішили попробувати бабусині пампухи. Раптом почули поклик, бо до нас з привітаннями наближався давній друг родини. На його обличчі була посмішка. Справжні друзі приносять добро та сміх.

Нашій радості від зустрічі не було меж.

• Редагуємо речення «Поруч із татом стояло крісло і пальто»

Поруч з кріслом стояв тато у пальті.

Вправа 1 Власні і загальні назви

Василько Сидоренко. Сидоренко Василь Іванович.

СТОРІНКА 99

Вправа 2

Поет Тарас Шевченко — поет Павло Тичина.

Поетеса Леся Українка — поетеса Наталя Забіла.

Письменник Іван Франко — письменник Всеволод Нестайко.

Письменниця Олена Пчілка — письменниця Оксана Іваненко.

Хлопчик Андрійко — хлопчик Михайлик.

Дівчинка Софійка — дівчинка Оленка.

Кіт Нявчик — кіт Мурко.

Країна Україна — країна Грузія.

Місто Київ — місто Харків.

Вулиця Хрещатик — вулиця Садова.

Площа Майдан Незалежності — площа Свободи.

Алея Героїв Небесної Сотні — алея Космонавтів.

Гори Карпати — гори Памір.

Річка Дніпро — річка Ворскла.

Вправа 3

А-ка-де-мі-я в о-дній о-со-бі. Так на-зи-ва-ли І-ва-на Фран-ка — у-кра-їн-сько-го пись-ме-нни-ка, гро-мад-сько-го і по-лі-ти-чно-го ді-я-ча. Він пе-ре-кла-дав тво-ри з ін-ших мов на у-кра-їн-ську, пи-сав по-е-зі-ю і про-зо-ві тво-ри. А ти на-пев-но зна-єш йо-го каз-ки. І-ван Фран-ко пе-ре-ка-зав ба-га-то на-ро-дних ка-зок. Мі-сто І-ва-но-Фран-ківськ на-зва-но на йо-го честь.

• Мені цікаво було дізнатися, що письменника Івана Франка називали академією в одній особі. Так образно знайомі виражали захоплення ерудицією талановитого письменника, перекладача, громадського і політичного діяча.

Академія (заклад освіти), особа (окрема людина, особистість), громадський і політичний діяч (активна людина в якійсь галузі), поезія (вид літератури), прозові твори (художні твори на невіршованій мові).

Вправа 4

У І-ва-на Фран-ка бу-ло ба-га-то псев-до-ні-мів. Він на-зи-вав се-бе Дже-джа-лик, Брут Хо-ма, Ми-рон, Жи-вий, Кре-мінь, Мар-ко, Вір-шо-роб, Го-ло-пу-пен-ко, І-ван Жи-вий, Без-іме-нний то-що.

Прізвище (спадкове найменування особи), прізвисько (найменування для характеристики особи), псевдонім (авторське ім’я письменників, поетів тощо).

СТОРІНКА 100, 101

Вправа 5 «Байка про байку» Іван Франко

Чому персонажами байок є звірі? Байки закінчуються повчальним висновком, який на прикладі тварин вдало викриває людські риси.

Чому в байках описують те, чого не буває в житті з тваринами, а буває з людьми? Щоб розкривати негативні людські риси.

Чому в байках є мораль? Однією з характерних рис цього жанру є повчальний висновок.

1) Сполучення іменників-істот з прикметниками: правдивий баран, хижі вовки, хитрі лиси, добродушні слони, зрадливі круки, напасливі сови, дійсний кіт, дійсний осел, двоногих ослів, бідних баранів.

2) Байка Леоніда Глібова «Лисиця-жалібниця»…

СТОРІНКА 102

Завдання 6 Імена персонажів казок, байок пишуться з великої букви: Лисичка, Ґава, а назви тварин — з маленької: лисичка, ґава.

Персонажі

Тварини

Хитра Лисичка вихваляла Ґаву.

У лісі лисичка побачила ґаву.

Уранці лисичка з'їла мишку

• Вітальна листівка рідним…

• Ласкаві слова до слів

Тато — татусю, татусенько, татко.

Бабуся — бабусенько, бабцю, бабуню, бабко, бабусечко.