ЧАСТИНИ МОВИ (загальне поняття)
Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово
Вправа 231
(що?) місто (яке?) біле;
(що?) сквери (які?) білі;
(хто?) міліціонери (які?) білі;
(хто?) діти (які?) білі
Вправа 232
• Ті-лі лі — лунало в зимовому (бо зи́ми) саду. Синиці раділи своєму новому житлу (бо жи́ти), яке змайстрували Славко з дідусем. Дідусь розвісив великі (бо ве́лич) й малі хатинки. Більші зайняли синиці, а менші ще чекали своїх господарів.
• Антоніми: великі – малі, більші – менші.
Вправа 233
Білий (який? прикметник) снігу-сніженько,
Простели (що зроби? дієслово) доріженьку.
Новий рік (що? іменник) стрічати (що робити?, дієслово)
Від хати до хати
• Складіть і запишіть власні вітання зі святом Новорічні привітання
Вправа 234
Славко одразу впізнав горихвісток. Вони сиділи рядком і співали. Дзвінка (яка? прикметник) радісна пісня дзвеніла (що робила? дієслово), наче срібні дзвіночки (що? іменник). Груди руді з чорною манишкою, рудуваті хвостики трясуться й переливаються при співі. Срібні дзвоники не затихали цілий день!
• сиділи – сідав, дзвеніла – дзвонити, хвостики – хвіст.
Службові слова. Роль службових слів у реченні
Завдання 235
Ворон на даху, а пес біля будки.
Пес заховався за будкою.
Песик спить у будці.
Песик прибіг до будки.
Перед будою на траві лежав пес.
З буди виліз пес.
Завдання 236
Людина без (прийменник) друзів — що (сполучник) дерево без (прийменник) коріння.
Як (сполучник) прийде туга — узнаєш друга.
У (прийменник) лиху годину узнаєш вірну людину.
1 коріння
2 ко-рі-ння
3 корі́ння
4 [к о р' і н': а] [— • | = •́ | =: •]
5 «ка», «о», «ер», «і», «ен», «ен», «я»
6 букв 7, звуків 6
7 Буквосполучення ння позначається двома звуками (подовженим м’яким звуком [н':] і голосним звуком [а])
Вправа 237
Ведмедик притулився спиною до печі.
Йому було тепло-тепло й не хотілося рухатися.
За вікном свистів вітер.
Шуміли дерева.
• Службові слова: до (прийменник), й (сполучник), не (частка), за (прийменник)
Вправа 238
Ведмедик сидів із заплющеними очима й думав про сонечко і тепло. Уявив, як вони з їжачком сидять уночі під зірками біля річки, варять чай у чайнику, слухають, як плюскається риба у воді. Зірки падають просто на траву. Вони великі і теплі. Зірки ворушаться біля ніг Ведмедика. Йому захотілося лежати на м'якій траві й дивитися на небо
Спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови
Вправа 239
Мороз (що?), заморозити (що зробити?), морозний (який?)
Хмара (що?), хмарний (який?), захмарилося (що зробилося?)
Холод (що?), холодний (який?), похолодало (що зробило?)
Квітка (що?), квітковий (який?), квітнути (що робити?)
Вправа 240
З давніх час в у теплих країнах будували (що робили? дієслово) великі (бо ве́лич) чудові міста з широкими (бо вшир) вулицями, просторими майданами. Тут постали справжні театри (що? іменник), подібні на цирк.
Вправа 241
Нещодавно наш клас відвідав цікаву виставу в театрі.
Театральна вистава дуже сподобалася всім глядачам.
Вправа 242
Лави для глядачів піднімались одна над одною. Згори одні збудовані
театральні споруди здавалися круглими, другі — овальними, а треті були розміщені (префікс роз-) півколом. Вони називалися амфітеатрами . Це були величезні (бо ве́лич) й пишні будівлі — з колонами та статуями, з чудовим оздобленням на стінах. Вистави грали просто неба.
• Спільнокореневі слова: будівлі – будувати, будівельний, будівничий, будівник, будинок, будка, будиночок, перебудова, будова, забудова, прибудова, будівельник, будівник.