Інші завдання дивись тут...

Складання тексту за поданими початком, кінцівкою та ілюстраціями

Вправа 270

Власний текст за поданими початком, кінцівкою і малюнками до тексту «Павучкові рушнички» (за Марією Пономаренко) у «Зошиті з розвитку писемного мовлення».

 

Вправа 271

• Сон (він, мій, чол. р.), вікно (воно, моє, чол. р.), матусі (вона, моя, жін. р.)

• Дитина є героєм вірша. Вона мрійлива, любляча. Слово дорогій підказує вам, що дитина любить свою маму.

• Моя матуся дуже добра та лагідна. Щирим та мудрим порадником стала для мене дорога матуся. Дорога матуся завжди зрозуміє, втішить та порадить.

 

Завдання 272

Ч. р : (він, мій) хлопчик, тато, кінь.

Ж. р.: (вона, моя) смуга, зірка, мить.

С. р.: (воно, моє) сонце, поле, небо, зернятко.

• Слова з префіксами по-, ви-: вийшов, пообіцяв, посвітлішало, побачити, погасне.  

• Власні іменники пишемо з великої букви: Петрусь, Уланко.

 

Вправа 273

Роса випадає ввечері. Усю ніч (ж.р) вона лежить на траві (ж.р.). На­стає ранок (ч.р.). Удень сонце (с.р.) нагріває землю (ж.р.). А потім нагрівається повітря (с.р.). Увечері земля (ж.р.) холоне. Вона перша віддає своє тепло (с.р.).  Холоне все, що росте на землі.

 

Вправа 274

Удосвіта вийшов хлопчик Петрусь із татом (ч.р.) надвір. Тато  їхав у поле на роботу (ж.р.) й пообіцяв узяти його із со­бою.

Петрусь боявся кліпнути очима, опустити повіки, але не втримався. То була мить, менша від макового зер­нятка. Однак коли відкрив повіки, зірки (ж.р.) уже не було.

 

Змінювання іменників за числами: однина та множина

Вправа 275

Оленка захворіла. Дівчинка сумує за друзями. За вік­ном заметілі з морозами й вітрами.

Ось прийшла мама з магазину. Принесла картину. На ній була намальована весна. Квіти, дерева, пташки й комахи, заполонили квітучий садок. Он клумба.  А там високий тюльпан, фіолетовий ірис, яскрава нагідка й колюча троянда. На кущі жасмину примостився равлик. Біля нього — плямисте сонечко. Під деревом курочка с своїми курчатами шукають поживу.

Задивилася дівчинка на яскраві фарби весни.

Веселий настрій наповнив дівчинку. Незабаром вона одужає. А там і весна прилетить.

Головні члени в перших двох реченнях.

Оленка захворіла.

 

Дівчинка сумує за друзями.

 

Іменники в однині: Оленка, дівчинка, вікном, мама, магазину, куртину, весна, садок, клумба, тюльпан, ірис, нагідка, троянда, кущі, жасмину, равлик, сонечко, деревом, курочка, поживу, весни.

Іменники в множині: друзями, заметілі, морозами, вітрами, квіти, дерева, пташки, комахи, курчатами, фарби.

 

Вправа 276

Ви знаєте, які птахи живуть під снігом?

У рябчика під снігом не тільки спальня. Під снігом він шукає насіннячко. Зробить собі рябчик ходи під снігом, вікно для повітря й ховається від ворога. Тетерук під снігом не бігає, але чепурну квартирку має. Ще й з ба­гатьма виходами. Тетерук боїться яструба. Побачить ястру­ба—у сніг зариється і біду  перечекає.

• Рябчик (ч. р.) — рябчик[и], спальна (ж.р.) — спальн[і], насіннячко (с.р.) — насіннячк[а], вікно́ (с.р.) — ві́кн[а], тетерук (ч.р.) — тетеруки[и], квартирка (ж.р.) — квартирк[и], вихід (ч.р.) — виход[и]. 

 

Вправа 277

Планети (мн.), ракета (одн.), космодром (одн.), кораблі (мн.), зорі (мн.), скафандр (одн.), комп'ютер (одн.), супутники (мн.)

• Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України. Мій брат мріє стати космонавтом. Новенькі комп’ютери закупили в нашій школі.

 

Вправа 278

Річка ще скута льодом, але він уже потемнів. Тішиться річка — скоро весна. Тоді вона напоїть водою спраглі сади, гаї, трави й квітки. Над нею пролітатимуть метушливі пташки, метелики, бджілки. Прийдуть діти. Вони будуть гойдатися на її хвилях. Швидше б весна!

 

Вправа 279

Зветься цей місяць лютим, але сонечко вже пригрі­ває. Синички голосніше виспівують. Горобці метушаться. Голосно каркають ворони.

Тепле сонечко пригріває, і з дахів капає вода. Уночі холодна во­да підмерзає й утворюються великі бурульки. Вони подібні на прозорі списи. Удень весняне  сонечко при­пече. Тоді ці небезпечні списи падають на землю. Будьте уваж­ні, щоб важка бурулька не впала вам на голову.

• Прохання бути обережними.

• Синички (мн.) – синичка (одн.), горобці (мн.) – горобець (одн.)

Словосполучення з підкресленого речення: голосно каркають.

 

Вправа 280

Іменники жіночого роду: трава, квітка, пташка, бджілка.

Іменники чоловічого роду: сад, гай, метелик.

• Іменники середнього роду: небо, зерно, крило.

 

Змінювання іменників за відмінками

Вправа 281

Нарешті випав білий сніг. Земля вкрилася снігом спо­чиває. Височіють глибокі  замети. Мисливці бачать на снігу мережки звіриних і пташиних слідів. Вистачає снігу осич­кам, до яких проклав стежку зайчик. Великими копитами лосі протоптали сніг.

• сніг[], сніг[ом], (на) сніг[у], сніг[у].

 

Вправа 282

Могутній беркут вилетів на полювання. Кружляє в зи­мовому небі. Он лісом біжить зайчик. Беркут побачив його. Що робити бідному звірятку? Ось-ось бер­кут зловить утікача. Нависла над тваринкою небезпека! На зайчикові біла шубка — от і врятувала його! Кружляв беркут не бачив своєї здобичі. Так і полетів. Виходь, зайчику, небезпека минула.

• Біжить (хто?) зайчик[]; побачив (кого?) зайчик[а] ; що робити (кому?) зайчик[ові] ; зловить (кого?) зайчик[а] ; нависла (над ким?) зайчик[ом] ; шубка (на кому?) на зайчик[ові]

 

Вправа 283

Назва відмінка

питання

 

питання

 

Називний (Н. в.) Родовий (Р. в.) Давальний (Д. в.) Знахідний (Зн. в.) Орудний (Ор. в.) Місцевий (М. в.)

Кличний (Кл. в.)

хто?

кого?

кому?

кого?

ким?

(на) кому?

білка

білки

білці

білку

білкою

на білці

білко

що?

чого?

чому?

що?

чим?

(на) чому?

слива

сливи

сливі

сливу

сливою

на сливі

сливо

 

Вправа 284

У Лесі є (хто?, Н.в.) собака. Дівчинка дуже лю­бить (кого?, Р.в.) собаку. Вона дає їсти і пити (кому?, Д.в.) собаці. Потім Леся гуляє (з ким?, Ор.в.) зі собакою. (на кому?, М.в.) на собаці  виблискують медалі. Він пе­реможець змагань.

• У тексті відсутні відмінки: знахідний, кличний.

 

Вправа 285

Мій (хто?, Н.в.) друг; немає (кого?, Р.в.) друга; дарую (кому?, Д.в.) другу (дру­гові); знайшов (кого?, Зн.в.) друга; іду (з ким?, Ор.в.) з другом; зупинив погляд (на кому?, М.в.) на другові.

• Друже, вітаю тебе з днем народження!

Друже, прийдеш до мене в гості?

Чекаю від тебе, друже, щирої поради.

 

Вправа 286

Ранньої весни ми з Оленкою ідемо до лісу. Он під кущем темніє барвінок. На  ньому зелені листочки (вони, мн.). Скоро на барвінку з'являться блакитні квіточки (вони, мн.). Вони прикрасять його. Ним заквітчається вся галявина. На барвінкові вранішня роса.

Назва відмінка

питання

 

 

Називний (Н. в.)

 

 

 

що?

 

кущ

куща

кущу (кущові)

кущ

кущем

на кущі (кущові)

барвінок

барвінку

барвінку (барвінкові)

барвінок

барвінком

на барвінку (барвінкові)

Родовий (Р. в.)

(нема) чого?

куща

барвінку

Давальний (Д. в.)

чому?

кущу (кущові)

барвінку

Знахідний (Зн. в.)

(бачу) що?

кущ

барвінок

Орудний (Ор. в.)

чим?

кущем

барвінком

Місцевий (М. в.)

(на) чому?

на кущі (кущеві)

на барвінку (барвінкові)

Кличний (Кл. в.)

 

куще

барвінку

 

Вправа 287

Назва відмінка

питання

приклади (множина)

Називний (Н. в.)

хто? що?

сестри, столи, села

Родовий (Р. в.)

кого? чого?

сестер, столів, сіл

Давальний (Д. в,)

кому? чому?

сестрам, столам, селам

Знахідний (Зн. в.)

кого? що?

сестер, столи, села

Орудний (Ор. в.)

ким? чим?

сестрами, столами, селами

Місцевий (М в.)

(на) кому?

(на) чому?

(на) сестрах, столах, селах

Кличний (Кл в.)

 

се́стри, сто́ли, се́ла

 

Вправа 288

Називний відмінок: (що?) – книжк[а], книжк[и]; (хто?) – брат[], брат[и]; (що?) – мор[е], мор[я].

Родовий відмінок: (чого?) – книжк[и], книж[ок]; (кого?) – брат[а], брат[ів]; (чого?) – мор[я], мор[ів].

Давальний відмінок: (чому?) – книжці[і], книжк[ам]; (кому?) – брат[у] (брат[ові]), брат[ам]; (чому?) – мор[ю], мор[ям].

Знахідний відмінок: (що?) – книжк[у], книжк[и]; (кого?) – брат[а], брат[ів]; (що?) – мор[е], мор[я].

Орудний відмінок: (чим?) – книжк[ою], книжк[ами]; (ким?) – брат[ом], брат[ами]; (чим?) мор[ем], мор[ями].

Місцевий відмінок: (на чому?) – на книжці[і], на книжк[ах]; (на кому?) – на брат[і] (брат[ові]), брат[ах]; (на чому?) – на мор[і], на мор[ях].

Кличний відмінок: кни́жк[о], книжк[и́]; бра́т[е], брат[и́], мо́р[е], мор[я́].

Інші завдання дивись тут...