Удосконалення змісту та форми написаного тексту. Відповідність тексту його темі
Вправа 289 Завдання до тексту «Оповідання тітоньки Шафи» у «Зошиті з розвитку писемного мовлення»
Вправа 290
Вони прикрасять барвінок
Слово, яке аналізуємо Питання, на яке відповідає слово Частина мови Власна чи загальна назва Назва істоти чи неістоти Рід. Число. Відмінок Слово, з яким зв'язаний у реченні Член речення |
барвінок що? іменник загальна назва неістота чол.р., одн., Зн.в. прикрасять (що?) барвінок другорядний член речення |
Вправа 291
Вона вибирала гарні краєвиди на лузі (одн., М.в., на чому?), на узліссі (одн., М.в., на чому?), біля ставка (одн., Р.в., чого?). Намальовані картини (мн., Н.в., що?) називалися пейзажами. Окрім пейзажу (одн., Р.в., чого?), художниця малювала дівчинку (одн., Зн.в., кого?), жінку (одн., Зн.в., кого?), старого або молодого чоловіка (одн., Р.в., кого?).
• Речення, яке відповідає схемі: …… …...===== ____, _____, _____, ______, ______, ______
Тоді на картині з'являлися гарбуз, калина, маківка, глечик, свічка, писанки.
Вправа 292
У школ[і] (М.в., одн.) дівчинка Орися добре вчилася. Дома Орися помагала матус[і] (Д.в., одн.) й татк[ові] (Д.в., одн.).
На Великдень задзвонили дзвон[и] (Н.в., мн.). Мама подарувала Орис[і] (Д.в., одн.) гарну писанк[у] (Зн.в., одн.). Дівчинка поклала писанку на трав[у] (Зн.в., одн.) й побігла з дівчатк[ами] (Ор.в., мн.) гратися до ліс[у] (Р.в., одн.).
• Знайомлячись писанка розповіла про чудове свято Великдень. Тоді вдячні Богові люди старанно готують усіх її сестричок.
Вправа 293 Відмінки іменників
Н.в. |
сова |
сови |
школа |
школи |
Р.в. (нема) |
сови |
сов |
школи |
шкіл |
Д.в. |
сові |
совам |
школі |
школам |
Зн.в.(бачу) |
сову |
сов, со́ви |
школу |
школи |
Ор.в. |
совою |
совами |
школою |
школами |
М.в. |
на сові |
на совах |
у школі |
у школах |
К.в. |
сово |
сови |
школо |
школи |
Рідна школо, сьогодні ти знову відкрила свої двері для школярів!
Відізвися в темному лісі, сово.
• Покотилася писанка за ними. А в лісі пташки співають. Квіти білі, сині та жовті з трави виглядають. Вітер листячко гойдає. Котилася писаночка, а назустріч їй зайчик сіренький скаче. Здивувався зайчик: що це таке?
Прикметник як частина мови
Вправа 294 Прикметник
(що?) ананас, (який?) соковитий, солодкий, чубатий
(що?) диня, (яка?) жовта, солодка, запашна
(що?) яблуко, (яке?) червоне, велике, кругле
Вправа 295
У лісовій гущавині виросла тоненька яблунька-кисличка. На ній з'явилися маленькі зелені яблучка. Спробувала пташечка яблучко й повернула дзьобик. Яблучка були кислі й гіркі. Не сподобалися вони й лісовим осам. Засумувала кисличка, заплакала.
Прийшов до лісу старенький дідусь, викопав кисличку й посадив її у своєму саду. Весною дідусь прищепив на кисличці пагінці солодких яблук.
Вправа 296
Минув рік. На пишному стрункому деревці висіли золоті яблучка. Над ними літали веселі пташки, працьовиті бджілки, яскраві метелики.
Зв'язок прикметників з іменниками
Вправа 297
Зелені (які?) сосни стояли по коліна в білому пухнастому (якому?) снігу. Вони наділи на себе теплі (які?) кожушки. Білокорі (які?) берези були наче з кришталю. Тільки червоногруді (які?) снігурі літали над сумною (якою) горобиною, збиваючи срібний (який?) пил.
Вправа 298
Незвичайний зимовий пейзаж! Білі тони, темні лінії, блакитні відтінки. Чарівна природа! Зима хоче засліпити красу зеленої весни, жовтогарячого літа, золотої осені. Зимова краса виткана не з буйного зеленого листу, не з розмаїтих квітів, не з золотого колосу, а з звичайної води, що перетворилася на чарівні сніжинки. Хіба це не диво?
Вправа 299
Айстра (яка?) ніжна, красива, сумна, осіння
автомобіль (який?) швидкий, іграшковий, новий, старий, сучасний, модерний
сонце (яке?) тепле, жовтогаряче, велике, жовте, гаряче, яскраве
• Ніжна красива айстра розквітла під моїм вікном.
Жовтогаряче сонце теплим промінням обійняло чорну землю.
Іграшковий автомобіль швидко помчав від рук Василька.
Уживання прикметників у прямому і переносному значеннях
Вправа 300
Старий, сивий мороз (прикметники вжиті в переносному значенні)
Вправа 301
Настала зимова ніч. Лежить Степанко в ліжку, слухає, як по стовбурах товстих старих яблунь стукає мороз. На гілля падає легкий сріблястий іній. У темному небі висипались яскраві зимові зірки.
• ніч (яка?) зимова; яблунь (яких?) товстих, старих; іній (який?) легкий, сріблястий; у небі (якому?) темному; зірки (які?) яскраві, зимові
Вправа 302
Пряме значення |
Переносне значення |
легкий вантаж, гострі ножиці, глибокі печери, тепле пальто |
легкий шлях, гостре слово, глибокі думки, тепле слово. |
Будьте наполегливими, не шукайте легких шляхів.
Гостре слово коле серце, а тепле слово рани заживляє.
Отаман перебував у глибоких думках.
Вправа 303
Раптом трояндовий кущ, який ріс під вікном, простягнув Степанкові дивну квітку. Пелюстки в неї були золоті, листочки смарагдові . Квітка співала дзвінким голосом
— Степанку, прокидайся. До школи час, — чути мамин голос.
— Мамо, мені; то наснилося! Тепле, чудове, барвисте!
Прикметники-антоніми. Прикметники-синоніми
Вправа 304
Ранній приліт жайворонків — на теплу весну.
У квітні ясні ночі — ранки холодні.
• Антоніми: ранній – пізній, теплу – холодну, ясні – похмурі, холодні – теплі.
1 ранній
2 ра – нній
3 ра́нній
4 [р а н': і й] [— • | =: • = ]
5 ранній («ер», «а», «ен», «ен», «і», «йот»)
6 звуків – 5, букв – 6
6 буквосполучення трьох букв ння передає два звуки [н'], [а]
Вправа 305
Дівчинці здавалося, що веселий чарівник перекинув над ним великий кошик із квітами. Стрункі, високі мальви всміхалися біля білої бабусиної хатинки. Золоті, ясні голівки соняшників визирали з-за тинів. Сміливі темно-червоні чорнобриві., сяяли обабіч доріжок. Над ними літали працьовиті бджілки.
Вправа 306 Синоніми
правдивий – чесний, справедливий;
лагідний – ніжний, тихий;
культурний – увічливий, чемний;
коричневий – бурий, каштановий;
безмежний - неосяжний, безкраїй.
Вправа 307
Справедливий Андрійко завжди стояв за правду.
Швидко заснуло маля в лагідних маминих руках.
Андрійко ввічливо вітався з усіма сусідами.
Перед нами розкинулось безкрає поле золотої пшениці.
Складання тексту-опису «Соняшник»
Вправа 308 Завдання про соняшник у «Зошиті з розвитку писемного мовлення»