РОБОТА №3
Варіант 1
Завдання 1. Який шлях пройшов хліб (бо хлібом) до твого столу?
Хлібороби відібрали краще зерно (бо зерна в множині) і посіяли його. Затримували сніг (бо снігом) на полях. Удобрювали землю добривами. До жнив готували могутні і розумні машини. Під час жнив комбайни (перевірка за словником) зібрали та обмолотили колосся. Вантажівки відвезли зерно на елеватори, а з елеваторів – до млина. Там з нього (буквосполучення ьо) зробили борошно, яке відправили на хлібозавод (бо заводи). Спритні машини замісили тісто. З тіста спекли (префікс с-) запашні золоті паляниці й буханці. Їжте (бо їжа) на здоров'я (пишемо апостроф). (За О. Кравець).
Який шлях пройшов хліб до твого столу?
Хлібороби відібрали краще зерно і посіяли його. Затримували сніг на полях. Удобрювали землю добривами. До жнив готували могутні і розумні машини. Під час жнив комбайни зібрали та обмолотили колосся. Вантажівки відвезли зерно на елеватори, а з елеваторів – до млина. Там з нього зробили борошно, яке відправили на хлібозавод. Спритні машини замісили тісто. З тіста спекли запашні золоті паляниці й буханці. Їжте на здоров'я!
Завдання 2. Слова з другого речення, де звуків більше, ніж букв.
Краще, посіяли.
Міркуємо так.
Краще [к р а ш ч е] (буква щ завжди позначає два звуки [ш], [ч]).
Посіяли [п о с' і й а л и] (буква я після голосної позначає два звуки [й], [а]).
Завдання 3. Спонукальне речення (закликає до дії) підкресли у тексті.
Їжте на здоров'я!
Завдання 4. Прикметники, вжиті у множині.
Могутні, розумні, спритні, запашні, золоті.
Міркуємо так.
Час прикметника можна визначити по зв'язаному з ним іменнику.
Завдання 5. Спільнокореневі слова.
Хліб, хлібина, хлібний, хлібець, хлібниця, хлібчик.
Завдання 6. Текст-міркування «Хліб усьому голова».
РОБОТА № 3
Варіант 2
Завдання 1. Усе живе (бо жити) в лісі потребує (бо треба) в червні особливої уваги.
У повітрі пурхає безліч синиць, дроздів, стрижів, солов'їв (пишемо апостроф). Вони винищують шкідників (бо шкода) і виховують нове покоління (середній рід іменника) захисників (бо захищений) зелених (бо зелень) насаджень.
Линяють (бо линька) цієї пори гуси, качки, тетеруки, глухарі. Ці великі (бо велич) на якийсь час втрачають здатність літати.
У лосів, оленів, козуль з'являється (пишемо апостроф, дієслово на -ться) малеча. Зовсім беззахисні (префікс без-) малюки лежать (бо залежаний) серед високої (бо вись) трави.
Не тривожте (чергування приголосного, бо тривога за словником) звірів і птахів! Будьте (бо буде) справжніми друзями природи! (З журналу «Барвінок»)
Усе живе в лісі потребує в червні особливої уваги.
У повітрі пурхає безліч синиць, дроздів, стрижів, солов'їв. Вони винищують шкідників і виховують нове покоління захисників зелених насаджень.
Линяють цієї пори гуси, качки, тетеруки, глухарі. Ці великі на якийсь час втрачають здатність літати.
У лосів, оленів, козуль з'являється малеча. Зовсім беззахисні малюки лежать серед високої трави.
Не тривожте звірів і птахів! Будьте справжніми друзями природи!
Завдання 2. Знайди і випиши з другого речення слова, в яких звуків більше, ніж букв.
Пурхає, солов'їв
Міркуємо так.
Пурхає [п у р ха й е] (буква є після голосної позначає два звуки [й], [є]).
Солов'їв [с о л о в й і в] (буква ї завжди позначає два звуки [й], [і]).
Завдання 3. Спонукальні речення (закликають до дії) підкреслити.
Не тривожте звірів і птахів! Будьте справжніми друзями природи!
Завдання 4. Прикметники в множині.
Зелених, великі, беззахисні, справжніми.
Міркуємо так.
Час прикметника можна визначити по зв'язаному з ним іменнику.
Завдання 5. Спільнокореневі слова.
Птахи, пташиний, пташечка, пташеня, пташка, птахівник, птахівництво.
Завдання 6. Текст-міркування «Чому природу треба берегти».