© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас
Вашуленко М., Васильківська Н., Дубовик С. (1 частина)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 12 § 5 Будова тексту. План
Вправа 1 Будова тексту
Початок тексту — зачин; виклад змісту — основна частина; завершення — кінцівка.
Вправа 2
Тема: опис повітря в осінньому лісі.
Головна думка: «Повітря в осінньому лісі якесь особливе».
Мета: описати повітря в осінньому лісі.
Тип тексту: опис.
3� Заголовок: «Повітря в осінньому лісі», «Особливе повітря», «Повітря осіннього лісу».
Будова тексту
|
Зачин (загальне враження) |
Повітря в осінньому лісі якесь особливе. |
|
Основна частина (опис ) |
Пахне грибами, стиглими грушами, м'ятою, смородиною, сосновою хвоєю і ще чимось таким приємним, що дихаєш і не надихаєшся. |
|
Кінцівка (висновок) |
Цілісінький день можна блукати і не втомишся |
Вправа 3
Тема: міркування про те, чи треба оберігати ліс.
Головна думка: «кожне дерево, кожен кущ треба берегти»
Мета: переконати читача в тому, що ліс треба берегти.
Тип тексту: міркування.
|
Твердження |
Чи тре-ба о-бе-рі-га-ти ліс? |
|
Доведення |
Зві-сно ж! Ліс є рі-дним до-мом і го-ду-валь-ни-ком для тва-рин. За-хи-сни-ком від ві-тру для по-ля. Дру-гом рі-чки та ї-ї ме-шкан-ців — я-кщо ги-не ліс, то й рі-чка не-за-ба-ром пе-ре-си-ха-є. |
|
Висновок |
То-му ко-жне де-ре-во, ко-жен кущ тре-ба бе-ре-гти і на-сам-пе-ред — від во-гню. |
2� Міркування, чому ліс треба берегти (ліс – легені природи) ...
Сторінка 13
Вправа 4
Тема: міркування, кого можна назвати хіміком.
Головна думка: «Ти… вже є справжнісіньким хіміком»
Мета: переконати, що хіміком можна назвати кожного, бо працюючи, людина здійснює хімічні перетворення.
Тип: міркування.
2� Будова тексту-міркування
|
Твердження |
Ти, ма-буть, і не здо-га-ду-є-шся, що вже є справ-жні-сінь-ким хі-мі-ком? |
|
Доведення |
Тож слу-хай-но. Я-кщо лю-ди-на хоч раз у жи-тті під-сма-жи-ла а-бо зва-ри-ла яй-це, при-го-ту-ва-ла м’я-со чи кар-то-плю, на-віть по-со-ли-ла суп — то вже здій-сни-ла справ-жнє хі-мі-чне пе-ре-тво-ре-ння. |
|
Висновок |
Ней-мо-вір-но, прав-да? |
3� Переказали текст, звертаючись до багатьох людей
Ви, мабуть, і не здогадуєтеся, що вже є справжнісінькими хіміками?
Тож слухайте-но. Якщо людина хоч раз у житті підсмажила або зварила яйце, приготувала м'ясо чи картоплю, навіть посолила суп — то вже здійснила справжнє хімічне перетворення.
Неймовірно, правда?
Вправа 5
Текст-есе «Яку професію обрати?»…
Вправа 6
З тексту цікаво було дізнатися, що в горбі верблюд запасає потрібні речовини, що робить його витривалим під час довгих мандрівок пустелями.
|
Зачин |
Вер-блю-ди жи-вуть у пу-сте-лі, де о-бмаль ї-жі та во-ди. От ці тва-ри-ни і нав-чи-ли-ся все не-о-бхі-дне но-си-ти із со-бо-ю. Горб — це ко-мо-ра з ї-же-ю. |
|
Основна частина |
На-ве-сні, ко-ли пу-сте-ля роз-кві-та-є, вер-блюд їсть ду-же ба-га-то ли-стя, тра-ви, кві-тів. А на-дли-шки ї-жі, пе-ре-тво-рю-ю-чись на жир, від-кла-да-ю-ться в гор-би. Ва-жить горб до 45 кі-ло-гра-мів, як дві ве-ли-че-зні ва-лі-зи. До то-го ж у-здовж сті-нок вер-блю-жо-го жи-во-та є не-ве-ли-чкі по-ро-жни-ни для во-ди. О-дра-зу вер-блюд мо-же ви-пи-ти до 15 ві-дер во-ди. |
|
Кінцівка |
Під час по-су-хи вер-блюд ви-три-му-є ба-га-то-де-нні пе-ре-хо-ди від о-дно-го дже-ре-ла до ін-шо-го. Він мо-же ти-жня-ми ні-чо-го не ї-сти. А при слу-шній на-го-ді швид-ко на-пов-ню-є горб но-ви-ми за-па-са-ми. |
2� Текст поділено на три абзаци згідно логіки викладеної інформації. У першому абзаці ведеться мова про горб верблюда – комору з їжею; у другому частині – про те, як запасаються поживні речовини і вода; у третьому – про витривалість тварини.
3� План
1. Усе необхідне — із собою.
2. Як запасається верблюд.
3. Витривалість верблюда.
Сторінка 14
Вправа 7
Сторінка 15
Вправа 8
Тема: розповідь про виготовлення солодкої вати.
Головна думка: «процес приготування цих солодощів не зовсім звичайний»
Мета: розповісти, як виготовляють смачні солодощі – солодку вату.
Тип: розповідь.
2� Виправили помилку в плані та записали речення, що відповідає останньому пунктові плану
|
План |
Текст «Солодка вата» |
|
1. Як роблять солодку вату. |
Як ро-блять со-лод-ку ва-ту? Во-на скла-да-є-ться зі зви-чай-ні-сінь-ко-го цу-кру, а-ле про-цес при-го-ту-ва-ння цих со-ло-до-щів не зов-сім зви-чай-ний. |
|
2. Цукрові нитки. |
Роз-то-пле-ний цу-кор крізь си-то ви-ли-ва-ють на спе-ці-аль-ний при-стрій — ме-та-ле-вий ба-ра-бан, я-кий швид-ко о-бер-та-є-ться. На стін-ках ба-ра-ба-на у-тво-рю-ю-ться тон-кі цу-кро-ві ни-тки. Їх зби-ра-ють, кру-го-ви-ми ру-ха-ми на-мо-ту-ю-чи на па-ли-чку, — і у-тво-рю-є-ться ва-та! |
|
3. Колір солодкої вати. |
А щоб ця вата набула якого-небудь кольору, до розтопленого цукру додають харчовий барвник. |
Завдання 9
План до оповідання «В останній день літа»…
Сторінка 16 § 6 Тексти різних стилів
Вправа 1
1,2 � Я уявила прикмети осені: вечірня прохолода, ранкові тумани, золотиться листя на листопадних деревах.
3� Уривок з оповідання «Перший подих осені» Алевтини Волкової створено, щоб образно, яскраво змалювати осінь.
Стиль мовлення: художній.
Вправа 2
Тема: розповідь про людський плач та чому ми плачемо.
Головна думка: сльози необхідні для зволоження та очищення.
Мета: розповісти наукову інформацію про людський плач.
Заголовок до теми тексту.
2� Текст створено, щоб передати наукову інформацію про плач.
Стиль мовлення: науковий.
3�
|
План |
Текст «Чому ми плачемо» |
|
1. Два види людського плачу. |
У лю-ди-ни плач бу-ва-є двох ви-дів: ре-фле-ктор-ний (ми-мо-віль-ний, не-сві-до-мий) та е-мо-цій-ний. |
|
2. Рефлекторні та емоційні сльози. |
Ре-фле-ктор-ні сльо-зи не-о-бхі-дні для о-чи-ще-ння о-чей та ї-хньо-го зво-ло-же-ння. Так пла-че не ли-ше лю-ди-на, а й ба-га-то тва-рин. Е-мо-цій-ні сльо-зи — ті, я-кі ви-кли-ка-ні силь-ни-ми е-мо-ці-я-ми, во-ни ха-ра-ктер-ні тіль-ки для лю-ди-ни. |
|
3. Очищення організму від токсинів. |
Ко-ли лю-ди-на пе-ре-жи-ва-є го-ре, у кров по-тра-пля-ють шкі-дли-ві ре-чо-ви-ни — то-кси-ни. Я-кщо ми пла-че-мо, то во-ни ра-зом зі слізь-ми ви-во-дя-ться з ор-га-ні-зму. Са-ме то-му, ви-пла-кав-шись як слід, ми і-но-ді від-чу-ва-є-мо по-лег-ше-ння. |
Сторінка 17
Вправа 3
Оповідання «Маленькі помічниці» (Олега Буценя)…
2� Цей текст треба віднести до розмовного стилю. По-перше, у ньому Оля та Ліда обмінюються особистими думками. По-друге, розмова ведеться на побутову тему про допомогу рідним. По-третє, текст написаний у формі діалогу.
Сторінка 18
Вправа 4
2� Текст-інструкцію до гри «Піжмурки» треба віднести до ділового стилю. По-перше, його викладено у формі інструкції. По-друге, правила наводяться стисло і конкретно. По-третє, повідомлення коротке, проте зрозуміле.
Хвилинка спілкування
— У які рухливі ігри ти любиш гратися з друзями?
— На уроці фізичної культури ми вивчили чудову гру...
Вправа 5
Текст розмови із другом або подругою про допомогу батькам по господарству…
Сторінка 19
Вправа 6
На світлині зображена гра в шахи.
Що ти відчуваєш, споглядаючи фото? Я відчуваю здивування та усміх.
Що здивувало тебе на цій світлині? Мене здивували незвичайні гравці в шахи.
Чи сподобалась вона та чим саме? Світлина сподобалася, вона смішна і добра.
Чи все вдалося фотографові? На мою думку, фотограф зробив вдалу світлину.
Чи можна довіряти цьому медіапродукту та чому? Звичайно, цьому медіапродукту не треба довіряти. Гра в шашки дуже складна. Вона непосильна багатьом людям. А тваринам – тим паче.
Вправа 7
Сторінка 20
Вправа 8
Дослідили цей медіатекст, давши відповіді на запитання.
Заголовок: «Софія Делоне»
Про кого цей текст? Текст про дизайнерку Софію Делоне.
Що привернуло твою увагу? Привернуло увагу те, що дизйнерка народилась в Україні і провела тут своє дитинство.
Що нового для себе ти дізнався? Я дізнався про відому дизайнерку та її стиль одягу.
Чи буде корисною для тебе ця інформація? Звичайно. Я дізнався, як дитячі спостереження Софії Делоне стали основою її успіху. Зрозумів, що треба розвивати спостережливість, займатися творчістю.
Чи можна довіряти цьому медіатексту та чому? Вважаю, що цьому медіатексту можна довіряти.
Вправа 9
Нещодавно прочитала коротеньку статтю «Друзі чи вороги?» в улюбленому журналі «Розумашки».
Собака в природі зовсім не ворог котові, просто їхні звички та поведінка такі різні, що їм складно зрозуміти один одного. Перше, що спонукає пса наблизитися до кішки, - цікавість: він хоче її обнюхати це звичайний собачий ритуал знайомства.
Але кішка сприймає наміри собаки по-своєму, як загрозу, і намагається втекти. А на все, що втікає, собака реагує як мисливець: «Догнати втікача!» Проте, коли хазяїн заспокоїть кішку і дасть собаці спокійно її обнюхати, у його підопічних можуть скластися дуже теплі стосунки.
Про кого цей текст? Цей текст про котів та собак.
Що привернуло твою увагу? У мене є кіт, тому я люблю читати про домашніх улюбленців.
Що нового для себе ти дізнався? Я дізнався, коли собака та кіт можуть стати друзями.
Чи буде корисною для тебе ця інформація? Так, я спробую допомогти подружитися моєму котові з песиком товариша.
Чи можна довіряти цьому медіатексту та чому? Вважаю, що цьому медіатексту можна довіряти, оскільки цей журнал вважаю надійним джерелом.
Сторінка 21
Вправа 10
Вправа 11
Мета: заклик прочитати книжки про славних синів та дочок України – «Ці дивовижні українці», «Це наше і це твоє», «Книга-мандрівка. Україна» тощо.
Сторінка 22
Вправа 12
УЗАГАЛЬНЮЮ ЗНАННЯ ПРО ТЕКСТ
Що я знаю?
• Основні ознаки тексту: об’єднані спільною темою, зв’язні за змістом, розташовані в певному порядку, є завершеним висловлюванням, можуть мати дібраний заголовок.
• Заголовок – це стисле висловлювання до теми або головної думки.
• Типи текстів: розповідь, опис, міркування, есе.
• Розрізняємо стилі: художній, науковий, діловий.
• Будова тексту залежить від його типу.
• План передає основні думки тексту в логічній послідовності.
• Види медіа: журнали, газети, мультфільми, фільми, інтернет.
Що я вмію…?