Загрузка...

§ 1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ.

Вправа 12.1. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Що «підказує» вам правильну інтонацію? Поясніть розділові знаки в кінці речень.

1. Осінь їде на коні. Не спіткнися, кінь багряний! (В. Сосюра). 2. Чи бачив ти осінні луки? Чи добре їх запам'ятав? (Д. Білоус). 3. Листя з лип і беріз осипається (Янка Купала). 4. Ліс довкола аж горить! (Н. Приходько). 5. Як радісно дивитись у блакить! (В. Сосюра). 6. Я дихаю на повні груди. Ви серця чуєте биття? (В. Малишко).

Правильну інтонацію підказують розділові знаки.

Осінь їде на коні. (розповідне неокличне речення) Не спіткнися, кінь багряний! (спонукальне окличне речення) Чи бачив ти осінні луки? (питальне неокличне речення) Чи добре їх запам'ятав? (питальне неокличне речення) Листя з лип і беріз осипається. (розповідне неокличне речення) Ліс довкола аж горить! (розповідне окличне речення) Як радісно дивитись у блакить! (розповідне окличне речення) Я дихаю на повні груди. (розповідне неокличне речення) Ви серця чуєте биття? (питальне неокличне речення)

12.2. Які бувають речення за метою висловлювання? За інтонацією? Від чого залежить розділовий знак у кінці речення? Відповідь проілюструйте прикладами з тексту.

За метою висловлювання речення поділяються на розповідні (Осінь їде на коні. Листя з лип і беріз осипається. Ліс довкола аж горить! Як радісно дивитись у блакить! Я дихаю на повні груди.), питальні (Чи бачив ти осінні луки? Чи добре їх запам'ятав? Ви серця чуєте биття?), спонукальні (Не спіткнися, кінь багряний!).

За інтонацією поділяють на окличні (Не спіткнися, кінь багряний! Ліс довкола аж горить! Як радісно дивитись у блакить!) та неокличні (Осінь їде на коні. Чи бачив ти осінні луки? Чи добре їх запам'ятав? Листя з лип і беріз осипається. Я дихаю на повні груди. Ви серця чуєте биття?)

Розділовий знак залежить від того, яке речення за метою висловлювання та інтонацією: розповідне неокличне закінчується крапкою, розповідне окличне – знаком оклику, спонукальне неокличне – крапкою, спонукальне окличне – знаком оклику, питальне неокличне – знаком питання, питальне окличне – знаком питання та знаком оклику.

12.3. Який розділ науки про мову вивчає будову словосполучень і речень?

Синтаксис.

12.4 Який розділ науки про мову вивчає вживання розділових знаків у реченні й тексті?

Пунктуація.

 

Вправа 13.1. Прочитайте речення, визначте в них однорідні члени. Які члени речення називаються однорідними?

1. Осінь ходить, яблука золотить (М. Рильський). 2. Берези і сосни шумлять у блакиті (М. Луків). 3. Ходить осінь золотиста, жовтокоса, багряниста (Т. Корольова). 4. Знов золоті листочки клена летять на землю і на мене (А. Костецький). 5. З лісу, з поля, з сивого болота тихо підкрадається зима (В. Геращенко). 6. В небі хмара пролітала, з теплим дощиком вітала (П. Перебийніс).

ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ — члени речення, які відповідають на одне й те ж питання, поставлене від одного й того ж слова в реченні.

Ходить, золотить (до слова осінь, що робить?); берези і сосни (до слова шумлять, що?); золотиста, жовтокоса, багряниста (до слова осінь, яка?); на землю,  на мене (до слова падають, де?); з лісу, поля, болота (до слова підкрадається, як?); пролітала, вітала (до слова хмара, що робила?).

13.2. Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте ці значення.

Яблука золотить (доспівають яблука); осінь золотиста, жовтокоса, багряниста (восени жовтіє рослинність), золоті листочки (жовті листочки); підкрадається зима (приходить); сиве болото (вкрите туманом), теплий дощик (літній дощ). 

13.3. Перше речення перепишіть, підкресліть у ньому всі члени речення.

Осінь ходить, яблука золотить.

13.4. У реченнях, ускладнених однорідними членами, поясніть розділові знаки. Звіртеся з поданою після правила таблицею.

Однорідні члени НЕ ПОЄДНАНІ СПОЛУЧНИКОМ. Осінь ходить, яблука золотить. Ходить осінь золотиста, жовтокоса, багряниста. З лісу, з поля, з сивого болота тихо підкрадається зима. В небі хмара пролітала, з теплим дощиком вітала.

 

Вправа 14.1. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкресліть.

1. Кличе манить нас сонечком рідна земля (О. Довгоп'ят). 2. Повільно й тихо сонце сходить (О. Лупій). 3. Учуся в світі жити у квітів і пташок (М. Луків). 4. На схилах Дністра нас зустрінуть і трави, і квіти (П. Шмігельський). 5. Вечірнє сонечко гай золотило Дніпро і поле золотом крило (Т. Шевченко). 6. Є в «Кобзарі» і про гайдамаків і про Підкову і про Гамалію (Б. Грінченко). 7. Слово всім давало то розвагу то пораду (Леся Українка).

Кличе, манить нас сонечком рідна земля. Повільно й тихо сонце сходить. Учуся в світі жити у квітів і пташок. На схилах Дністра нас зустрінуть і трави, і квіти. Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило. Є в «Кобзарі» і про гайдамаків, і про Підкову, і про Гамалію. Слово всім давало то розвагу, то пораду.

Вправа 14.2. Зробіть усний синтаксичний розбір першого речення.

1. Речення. 

2. Граматична основа

3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне, вид односкладного), за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене).

4. Визначити, ускладнене речення чи ні. Якщо ускладнене, то чим (звертання, однорідні члени, вставні слова чи речення, відокремлені, уточнюючі члени речення; звороти — дієприслівниковий, дієприкметниковий, порівняльний та ін.).

5. Визначити порядок слів: прямий, або звичайний (підмет перед присудком, додаток після підпорядковуючого слова, узгоджене означення перед означуваним словом, неузгоджене означення після означуваного слова) та зворотний, або інверсійний; логічний наголос - виділення важливого слова в реченні (яке несе особливе смислове навантаження) через підвищення сили голосу.

6. Пояснити розділові знаки.

7. Підкреслити другорядні члени речення, визначити, чим виражені усі члени речення.

1. Кличе, манить нас сонечком рідна земля.

2. Земля – підмет; кличе, манить – два однорідні присудки.

 Кличе, манить нас сонечком рідна земля.

3. Розповідне, неокличне, двоскладне, поширене.

4. Ускладнене однорідними членами кличе, манить.

5. Зворотний порядок слів (кличе, манить земля), логічний наголос (кличе, манить).

6. Кома ставиться між однорідними членами речення кличе, манить, які не поєднані сполучниками; в кінці розповідного неокличного речення ставлять крапку.

7. Нас – додаток, виражений займенником; сонечком – додаток, виражений іменником; рідна – означення, виражене прикметником. 

Кличе, манить нас (займенник) сонечком (іменник) рідна (прикметник) земля. 

14.3. Визначте речення, що містить два ряди однорідних членів.

Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило.

14.4. Визначте й підкресліть у словах орфограми. Скористайтеся поданою на форзаці таблицею «Перелік вивчених орфограм».

Кличе, манить нас сонечком рідна земля (ненаголошені е, и, о). Повільно й тихо сонце сходить. Учуся в світі жити у квітів і пташок. На схилах Дністра нас зустрінуть і трави, і квіти. Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило. Є в «Кобзарі» (написання лапок) і про гайдамаків, і про Підкову (написання великої літери), і про Гамалію (написання великої літери). Слово всім давало то розвагу (написання префіксів роз-, без-), то пораду.

 

Вправа 15. Перепишіть козацькі прислів'я, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі слова. Підкресліть у реченнях однорідні члени. ДОВІДКА: Вміння. Честь. Запивати. Перелізти. Нагодувати. Небо. Шаблюка.

1. У бою козак береже не життя, а ... . 2. Козак бореться не силою, а .... 3. Обережний козак десь перескочить, а десь .... 4. Козак себе славить не слів пилюкою, а конем і .... 5. Козак сам не з'їсть, а коня .... 6. Війна людей їсть, а кров'ю .... 7. Козакові небагато треба: степу, хліба та ....

У бою козак береже не життя, а честь . Козак бореться не силою, а вмінням. Обережний козак десь перескочить, а десь перелізе. Козак себе славить не слів пилюкою, а конем і шаблюкою. Козак сам не з'їсть, а коня нагодує. Війна людей їсть, а кров'ю запиває. Козакові небагато треба: степу, хліба та неба.

 

Вправа 16.1. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них.

1. Урочиста хода осені відчувається всюди: на селі, у місті (Б. Минко). 2. Вітер летить звідусіль: з поля, з лугу, з лісу (І. Коваленко). 3. На річці, в лісі, на полі — усюди німо, тихо (П. Тичина). 4. Стежка, озеро, стіжок — усе у падолисті (Б. Скомаровський).

Урочиста хода осені відчувається всюди (узагальнювальне слово): на селі, у місті (однорідні члени речення). Вітер летить звідусіль (узагальнювальне слово): з поля, з лугу, з лісу (однорідні члени речення). На річці, в лісі, на полі (однорідні члени речення першого ряду) — усюди (узагальнювальне слово) німо, тихо (однорідні члени речення другого ряду). Стежка, озеро, стіжок (однорідні члени речення) — усе (узагальнювальне слово) у падолисті.

16.2. Поясніть розділові знаки в реченнях із узагальнювальними словами при однорідних членах речення. Звіртеся з таблицею.

У першому та другому реченнях узагальню вальне слово перед однорідними членами речення, у третьому та четвертому реченнях – після однорідних членів речення.

 

Вправа 17.1. Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки узагальнювальні слова або словосполучення. Однорідні члени речення підкресліть, узагальнювальні слова візьміть у рамку (виділено жирним шрифтом). ДОВІДКА: Народна творчість. Квіти. Трави.

1. Біля хати ростуть ...: мальви та жоржини (І. Складаний). 2. По ногах, по руках, по обличчю сікли височенні ...: курай, буркун, ковила, катран і чорнобиль (О. Ільченко). 3. І пісні, і приказки, і прислів'я — ... вражала багатством поезії, жарту, гумору, практичного розуму (І. Нечуй-Левицький).

Біля хати ростуть квіти: мальви та жоржини. По ногах, по руках, по обличчю сікли височенні трави: курай, буркун, ковила, катран і чорнобиль. І пісні, і приказки, і прислів'янародна творчість вражала багатством поезії, жарту, гумору, практичного розуму.

17.2. Складіть і запишіть речення, які відповідають схемам: 

УС: ___, ____ і _____.  

___, _____ і ____ - УС.

Школяр вивчає багато наук: математику, фізику, рідну мову, тощо.

Математика, фізика, рідна мова, тощо – багато наук вивчає школяр.

17.3. Записані речення прочитайте, правильно їх інтонуючи.

 

Вправа 18.1. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Є лише три багатства у тебе здоров'я знання і душа (І. Коваленко). 2. Щастя — це трикутник. У нім три боки віра надія любов (Б.-І. Антонич). 3. Щастю найбільше сприяють такі почуття доброзичливість щирість приязність до людей (А. Шопенгауер). 4. Кладу слова у душу найповніші «братерство», «материнство», «мир», «люблю». Від слів таких мені стає ясніше (В. Женченко). 5. У тому слові було все злагода спокій надія (17. Загребельний). 6. Все докупи злилося в мені і надія і віра й любов (Дніпрова Чайка).

Є лише три багатства у тебе: здоров'я, знання і душа. Щастя — це трикутник. У нім три боки: віра, надія, любов. Щастю найбільше сприяють такі почуття: доброзичливість, щирість, приязність до людей. Кладу слова у душу найповніші: «братерство», «материнство», «мир», «люблю». Від слів таких мені стає ясніше. У тому слові було все: злагода, спокій, надія. Все докупи злилося в мені: і надія, і віра й любов.

18.2. У кожному з речень підкресліть однорідні члени речення, узагальнювальне слово (словосполучення) виділіть рамкою (жирним шрифтом).

Є лише три багатства у тебе: здоров'я, знання і душа. Щастя — це трикутник. У нім три боки: віра, надія, любов. Щастю найбільше сприяють такі почуття: доброзичливість, щирість, приязність до людей. Кладу слова у душу найповніші: «братерство», «материнство», «мир», «люблю». Від слів таких мені стає ясніше. У тому слові було все: злагода, спокій, надія. Все докупи злилося в мені: і надія, і віра й любов.

18.3. Укажіть речення, у яких узагальнювальне слово відділене від однорідних членів речення кількома словами.

Є лише три багатства у тебе: здоров'я, знання і душа. Кладу слова у душу найповніші: «братерство», «материнство», «мир», «люблю». Все докупи злилося в мені: і надія, і віра й любов.

18.4. Витлумачте суть кожного з названих у реченнях почуттів. Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

Доброзичливий – бажає іншим добра, співчутливо ставиться до других.

Щирий – уміє прямо, безкорисливо, чистосердечно виражати свої почуття, думки; відвертий, правдивий.

Приязний – виявляє приязнь, дружню прихильність, симпатію до кого-небудь; дружелюбний, привітний

Спокійний – не відчуває хвилювання, тривоги.

Надійний – викликає повне довір'я, на якого цілком можна покластися.

Злагоджений – одностайний, дружний.

Віра – упевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь, довіра.

Любов — почуття глибокої сердечної прихильності, прив'язаності до когось або чогось. 

Щастя — стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості.

18.3. У поета Миколи Луківа є такі рядки: «Все знайоме і рідне до болю в душі: і криниця в саду, і червона калина». Що рідне й особливо близьке вам? Висловте свою думку одним реченням із узагальнювальним словом при однорідних членах.

Родина, домівка, друзі - все мені рідне та особливо близьке.

 

Вправа 19.1. Перепишіть, уставляючи пропущені літери та розставляючи розділові знаки. Однорідні члени речення підкресліть.

Християнство визначило сім смертних гріхів. Ось їхні назви гординя жадібність заздрісність гнів лінощі хтивість і ненаситність. Вони протиставляються незначним людським вадам. Прямо ці гріхи в Біблії не названі. Проте вони легко виводяться зі змісту Святого письма та досвіду багатьох людських поколінь.

А от сім чеснот у Біблії названо. Йдеться про ем..рення м..лосердя співчуття лаг..дність доброчесність стриманість і т..рпіння. (З календаря)

Християнство визначило сім смертних гріхів. Ось їхні назви: гординя, жадібність, заздрісність, гнів, лінощі, хтивість і ненаситність. Вони протиставляються незначним людським вадам. Прямо ці гріхи в Біблії не названі. Проте, вони легко виводяться зі змісту Святого письма та досвіду багатьох людських поколінь.

А от сім чеснот у Біблії названо. Йдеться про смирення, милосердя, співчуття, лагідність, доброчесність, стриманість і терпіння

19.2. Які з названих у реченнях чеснот породжені певними людськими почуттями? Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

 

19.3. Складіть і запишіть про людські чесноти речення, які відповідали б таким схемам:

   

Загрузка...