Вправа 17. Утворіть словосполучення з поданих парами слів і запишіть їх. У кожному визначте головне і залежне слова.
Урок мови; рідне слово; навчатися із задоволенням; за новим підручником; чітке правило; яскрава ілюстрація; багато таблиць; слухати уважно; працювати наполегливо; гарна оцінка; чудовий настрій.
Як установити змістовий зв'язок між словами у словосполученні?
Змістовий зв'язок між словами у словосполученні можна установити запитанням від головного слова до залежного.
Урок (чого?) мови; рідне (яке?) слово; навчатися (як?) із задоволенням; за новим (за яким?) підручником; чітке (яке?) правило; яскрава (яка?) ілюстрація; багато (чого?) таблиць; слухати (як?) уважно; працювати (як?) наполегливо; гарна (яка?) оцінка; чудовий (який?) настрій.
Який зв'язок установлюється між словами у словосполученні за допомогою закінчення або закінчення та прийменника?
За допомогою закінчення: урок мови; рідне слово; чітке правило; яскрава ілюстрація; багато таблиць; слухати уважно; працювати наполегливо; гарна оцінка; чудовий настрій.
За допомогою закінчення і прийменника: навчатися із задоволенням; за новим підручником.
Вправа 18. Прочитайте. Визначте словосполучення. Які слова словосполучень не утворюють?
Осінній день; сонячний і теплий; дерева та кущі; золоте листя; впали зненацька; дощові краплі; грім загримів; шарпає рвучко; злива налетіла; перехожі поховалися; напоїти землю; листя шелестить.
Словосполучення не утворюють: сонячний і теплий (незалежні слова) ; дерева та кущі (незалежні слова); грім загримів (граматична основа); злива налетіла (граматична основа); перехожі поховалися (граматична основа); листя шелестить (граматична основа).
У кожному зі словосполучень визначте головне і залежне слова. Із двома словосполученнями складіть і запишіть речення.
Осінній (який?) день; золоте (яке?) листя; впали (як?) зненацька; дощові (які?) краплі; шарпає (як?) рвучко; напоїти (що?) землю.
Дощові краплі зненацька впали на стежку. В осінній день верба одягла золоте листя.
Дощові краплі прагнуть напоїти землю. Старі дерева шарпає рвучко вітер.
Складіть вірш із такими римами: налетіла — затремтіла; злива — щаслива. Поясніть, із чого складаються віршовані рядки: зі словосполучень чи речень?
Гроза хутко налетіла,
Земля аж затремтіла.
Як скінчилась злива,
Стала вона щаслива.
Гроза чорна налетіла,
Калина дивно затремтіла.
Напувала її злива,
Тому була вона щаслива.
Віршовані рядки складаються із речень.
Вправа 19. Прочитайте речення. Виділіть у кожному словосполучення. У словосполученнях визначте головне й залежне слова.
1. Осінь золотиста вже сміється листям (Б. Івасюк). 2. Падає листочок з віт уже сухий. Що тобі шепоче вітер золотий? (Б. Сосюра). 3. Така хороша осінь! Такий веселий ліс! Зелені віти сосон мереживом сплелись (Н. Забіла). 4. За моря в краї далекі відлетіли вже лелеки (А. Житкевич). 5. Перо жар-птиці у траві знайди! (Б. Затуливітер).
Осінь (яка?) золотиста, сміється (чим?) листям, падає (з чого?) з віт, листочок (який?) сухий, тобі (кому?) шепоче, вітер (який?) золотий, хороша (яка?) осінь, веселий (який?) ліс, зелені (які?) віти, віти (чого?) сосон, мереживом (як?) сплелись, за моря (куди?) відлетіли, в краї (куди?) відлетіли, краї (які?) далекі, перо (кого?) жар-птиці, у траві (де?) знайди.
Чи утворюють словосполучення підмет і присудок? Чому?
Підмет та присудок виражає закінчену думку, тому утворюють граматичну основу речення, а не словосполучення.
Дайте визначення реченню.
За поданими нижче таблицями схарактеризуйте кожне речення.
Осінь золотиста вже сміється листям. (Розповідне та неокличне). Падає листочок з віт уже сухий. (Розповідне та неокличне). Що тобі шепоче вітер золотий? (Питальне та неокличне). Така хороша осінь! (Окличне). Такий веселий ліс! (Окличне). Зелені віти сосон мереживом сплелись. (Розповідне та неокличне). За моря в краї далекі відлетіли вже лелеки. (Розповідне та неокличне). Перо жар-птиці у траві знайди! (Спонукальне та окличне).
Вправа 20. Прочитайте. Укажіть речення розповідні, питальні й спонукальні. Яким є кожне з речень за емоційним забарвленням? У кожному реченні визначте головні члени речення.
Вересень золото сипле під ноги. (Розповідне та неокличне). Кленову гілочку торкни! (Спонукальне та окличне). А зараз буде дощ! (Розповідне та окличне). Примружилося небо (Розповідне та неокличне). Як дощ січе! (Розповідне та окличне) Як вітер свище! (Розповідне та окличне) Чи знаєте ви українську ніч? (Запитальне та неокличне) У душу зорі дивляться мені! (Розповідне та окличне).
Що означають підмет і присудок? На які питання відповідають? Дайте визначення головним членам речення.
Які є другорядні члени речення? Дайте кожному з них визначення.
Запишіть останнє речення, підкресліть у ньому всі члени речення.
Додаток: золото, гілочку, ніч, мені.
Обставина: під ноги, зараз, у душу.
Означення: кленову, українську.
У душу (обставина, куди?) зорі (підмет, що?) дивляться (присудок, що роблять?) мені (додаток, кому?)!
Вправа 21. Прочитайте речення, інтонуючи їх відповідно до розділових знаків. Перепишіть речення, підкресліть у них усі члени речення.
1. Сиплеться, осипається листя. Плаче і посміхається крізь сльози осінь (М. Стельмах). 2. Червонясте, золотисте опадає з кленів листя (І. Блажкевич). 3. Оголила темна осінь і дерева, і кущі (Б. Скомаровський). 4. Світить, та не гріє сонце золоте (Я. Щоголів). 5. Водить осінь хороводи то із листя, то з дощів (А. Качан). 6. Осінь на узліссі фарби розбавляла, пензликом легенько листя фарбувала (П. Осадчук).
Сиплеться (присудок, що робить?), осипається (присудок, що робить?) листя (підмет, що?). Плаче (присудок, що робить?) і посміхається (присудок, що робить?) крізь сльози (обставина, як?) осінь (підмет, що?). Червонясте (означення, яке?), золотисте (означення, яке?) опадає (присудок, що робить?) з кленів (додаток, з чого?) листя (підмет, що?). Оголила (присудок, що зробила?) темна (означення, яка?) осінь (підмет, що?) і дерева (додаток, що?), і кущі (додаток, що?). Світить (присудок, що робить?), та не гріє (присудок, що робить?) сонце (підмет, що?) золоте (означення, яке?). Водить (присудок, що робить?) осінь (підмет, що?) хороводи (додаток, що?) то із листя (додаток, із чого?), то з дощів (додаток, з чого?). Осінь (підмет, що?) на узліссі (обставина, де?) фарби (додаток, що?) розбавляла (присудок, що робила?), пензликом (додаток, чим?) легенько (обставина, як?) листя (додаток, що?) фарбувала (присудок, що робила?).
Визначте однорідні члени речення. Чи утворюють вони словосполучення? Чому?
Сиплеться, осипається; плаче і посміхається; червонясте, золотисте; і дерева, і кущі; світить, не гріє; із листя, з дощів; розбавляла, фарбувала.
У виділених словах визначте орфограми. За потреби скористайтеся поданою на форзаці підручника таблицею «Перелік основних орфограм».
Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
Вправа 22. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть їхнє вживання. Однорідні члени речення підкресліть.
1. Ходить осінь золотиста жовтокоса багряниста (Т. Корольова). 2. Жовтіють граби і дуби вкривають листячком гриби (Н. Стефурак). 3. Виглядає так казково восени і парк і гай! (Б. Чалий). 4. Фарб таких немає ні влітку ні зимою (О. Війтик-Ющук). 5. Нарядилась осінь в дороге намисто золоте волосся розплела над містом кольорові фарби вийняла з кишені і малює осінь жовтім по зеленім (М. Хоросницька).
Ходить осінь золотиста, жовтокоса, багряниста. (Однорідні члени речення). Жовтіють граби і дуби, вкривають листячком гриби. (Складне речення). Виглядає так казково восени і парк, і гай! (Однорідні члени речення). Фарб таких немає ні влітку, ні зимою (Однорідні члени речення). Нарядилась осінь в дороге намисто, золоте волосся розплела над містом, кольорові фарби вийняла з кишені і малює осінь жовтім по зеленім. (Складне речення та однорідні члени речення).
Розкрийте значення прислів'я «Осінь сумна, та від її щедрості весело». Уживайте однорідні члени речення.
Поясніть лексичні значення слів сум і радість. Скористайтеся Словничком назв почуттів.
Сум — смуток, спричинений розчаруванням, втратою чи іншою бідою. Синоніми: смуток, печаль, журба, жаль. Антоніми: радість,веселощі.
Радість — почуття задоволеності своїми діями або спільними діями групи людей, посилюється схваленням з боку інших осіб. Синоніми: втіха, задоволення, приємність. Антоніми: сум, печаль, туга, нудьга.
Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
Вправа 23. Перепишіть, розставляючи розділові знаки. Поясніть їхнє вживання.
Зникли птахи перелітні: гуси, іволги, шпаки. Стежка, озеро, стіжок - усе в падолисті. Я нарву найкращих квіток: купчаків, жоржин, леліток. Чорнобривці, айстри, хризантеми - ці рослини пишно цвітуть до самих морозів. Є на світі плоди і дерева незнані: помаранчі, цитрини, кокоси, банани, виногради, солодкі інжир і маслини. А для нас наймиліша — червона калина.
Що уособлює червона калина? Складіть про це речення з однорідними членами. Речення запишіть, підкресліть у ньому всі члени речення.
Червона калина символізує красу, чистоту, продовження роду.
Червона (означення, яка?) калина (підмет, що?) символізує (присудок, що робить?) красу (додаток, що?), чистоту (додаток, що?), продовження (додаток, що?) роду (додаток, чого?).