Інші ГДЗ дивись тут...

Словосполучення.

Вправа 17. Утворіть словосполучення з поданих парами слів і запишіть їх. У кожному визначте головне і залежне слова.

Урок мови; рідне слово; навчатися із задоволенням; за новим підручником; чітке правило; яскрава ілюстрація; багато табли­ць; слухати уважно; працювати  наполегливо; гарна оцінка; чудовий настрій.

Як установити змістовий зв'язок між словами у словосполученні?

Змістовий зв'язок між словами у словосполученні можна установити запитанням від головного слова до залежного.

Урок  (чого?) мови; рідне (яке?) словонавчатися (як?) із задоволенням; за новим (за яким?) підручником; чітке (яке?) правило; яскрава (яка?) ілюстраціябагато (чого?) табли­ць; слухати (як?) уважно; працювати (як?) наполегливо; гарна (яка?) оцінка; чудовий (який?) настрій.

Який зв'язок установлюється між словами у словосполученні за допомо­гою закінчення або закінчення та прийменника?

За допомогою закінчення: урок мови; рідне слово; чітке правило; яскрава ілюстрація; багато табли­ць; слухати уважно; працювати  наполегливо; гарна оцінка; чудовий настрій.

За допомогою закінчення і прийменника: навчатися із задоволенням; за новим підручником.

 

Словосполучення.

Речення

Головні члени речення

 

Вправа 18. Прочитайте. Визначте словосполучення. Які слова словосполу­чень не утворюють?

Осінній день; сонячний і теплий; дерева та кущі; золоте листя; впали зненацька; дощові краплі; грім загримів; шарпає рвучко; злива налетіла; перехожі поховалися; напоїти землю; листя ше­лестить.

Словосполучення не утворюють: сонячний і теплий (незалежні слова) ; дерева та кущі (незалежні слова); грім загримів (граматична основа); злива налетіла (граматична основа); перехожі поховалися (граматична основа); листя ше­лестить (граматична основа).

У кожному зі словосполучень визначте головне і залежне слова. Із двома словосполученнями складіть і запишіть речення.

Осінній (який?) день; золоте (яке?) листявпали (як?) зненацька; дощові (які?) краплішарпає (як?) рвучко; напоїти (що?) землю.

Дощові краплі зненацька впали на стежку. В осінній день верба одягла золоте листя.

Дощові краплі прагнуть напоїти землю. Старі дерева шарпає рвучко вітер.

Складіть вірш із такими римами: налетіла — затремтіла; злива — щасли­ва. Поясніть, із чого складаються віршовані рядки: зі словосполучень чи речень?

Гроза хутко налетіла,

Земля аж затремтіла.

Як скінчилась злива,

Стала вона щаслива.

 

Гроза чорна налетіла,

Калина дивно затремтіла.

Напувала її злива,

Тому була вона щаслива.

 

Віршовані рядки складаються із речень.

 

Словосполучення.

Головні члени речення

Вправа 19. Прочитайте речення. Виділіть у кожному словосполучення. У словосполученнях визначте головне й залежне слова.

1. Осінь золотиста вже сміється листям (Б. Івасюк). 2. Падає листочок з віт уже сухий. Що тобі шепоче вітер золотий? (Б. Сосюра). 3. Така хороша осінь! Такий веселий ліс! Зелені віти сосон мереживом сплелись (Н. Забіла). 4. За моря в краї далекі відлеті­ли вже лелеки (А. Житкевич). 5. Перо жар-птиці у траві знайди! (Б. Затуливітер).

 

Осінь (яка?) золотиста, сміється (чим?) листям, падає (з чого?) з віт, листочок (який?) сухий, тобі (кому?) шепочевітер (який?) золотий, хороша (яка?) осінь, веселий (який?) ліс, зелені (які?) вітивіти (чого?) сосон, мереживом (як?) сплелись, за моря (куди?) відлетіли, в краї (куди?) відлетіли,  краї (які?) далекі, перо (кого?) жар-птиці, у траві (де?) знайди.

Чи утворюють словосполучення підмет і присудок? Чому?

Підмет та присудок виражає закінчену думку, тому утворюють граматичну основу речення, а не словосполучення.

Дайте визначення реченню.

Речення

За поданими нижче таблицями схарактеризуйте кожне речення.

 

Осінь золотиста вже сміється листям. (Розповідне та неокличне). Падає листочок з віт уже сухий. (Розповідне та неокличне). Що тобі шепоче вітер золотий? (Питальне та неокличне). Така хороша осінь! (Окличне). Такий веселий ліс! (Окличне). Зелені віти сосон мереживом сплелись. (Розповідне та неокличне). За моря в краї далекі відлеті­ли вже лелеки. (Розповідне та неокличне). Перо жар-птиці у траві знайди! (Спонукальне та окличне).

 

Речення

Вправа 20. Прочитайте. Укажіть речення розповідні, питальні й спонукальні. Яким є кожне з речень за емоційним забарвленням? У кожному реченні визначте головні члени речення.

Вересень золото сипле під ноги. (Розповідне та неокличне). Кленову гі­лочку торкни! (Спонукальне та окличне). А зараз буде дощ! (Розповідне та окличне). Примружилося небо (Розповідне та неокличне). Як дощ січе! (Розповідне та окличне) Як вітер свище! (Розповідне та окличне) Чи знаєте ви українську ніч? (Запитальне та неокличне) У душу зорі дивляться мені! (Розповідне та окличне).

Що означають підмет і присудок? На які питання відповідають? Дайте визначення головним членам речення.

Головні члени речення

Які є другорядні члени речення? Дайте кожному з них визначення.

Запишіть останнє речення, підкресліть у ньому всі члени речення.

Другорядні члени речення

Додаток: золото, гі­лочку, ніч, мені.

Обставина: під ноги, зараз, у душу.

Означення: кленову, українську.

У душу (обставина, куди?) зорі (підмет, що?) дивляться (присудок, що роблять?) мені (додаток, кому?)!

 

Речення

Головні члени речення

Другорядні члени речення

Вправа 21. Прочитайте речення, інтонуючи їх відповідно до розділових знаків. Перепишіть речення, підкресліть у них усі члени речення.

1. Сиплеться, осипається листя. Плаче і посміхається крізь сльози осінь (М. Стельмах). 2. Червонясте, золотисте опадає з кленів листя (І. Блажкевич). 3. Оголила темна осінь і дерева, і кущі (Б. Скомаровський). 4. Світить, та не гріє сонце золоте (Я. Щоголів). 5. Водить осінь хороводи то із листя, то з дощів (А. Качан). 6. Осінь на узліссі фарби розбавляла, пензликом легенько листя фарбувала (П. Осадчук).

 

Сиплеться (присудок, що робить?), осипається (присудок, що робить?) листя (підмет, що?). Плаче (присудок, що робить?) і посміхається (присудок, що робить?) крізь сльози (обставина, як?) осінь (підмет, що?). Червонясте (означення, яке?), золотисте (означення, яке?) опадає (присудок, що робить?) з кленів (додаток, з чого?) листя (підмет, що?). Оголила (присудок, що зробила?) темна (означення, яка?) осінь (підмет, що?) і дерева (додаток, що?), і кущі (додаток, що?). Світить (присудок, що робить?), та не гріє (присудок, що робить?) сонце (підмет, що?) золоте (означення, яке?). Водить (присудок, що робить?) осінь (підмет, що?) хороводи (додаток, що?) то із листя (додаток, із чого?), то з дощів (додаток, з чого?). Осінь (підмет, що?) на узліссі (обставина, де?) фарби (додаток, що?) розбавляла (присудок, що робила?), пензликом (додаток, чим?) легенько (обставина, як?) листя (додаток, що?) фарбувала (присудок, що робила?).

Визначте однорідні члени речення. Чи утворюють вони  словосполучення? Чому?

Словосполучення.

Речення з однорідними членами

Сиплеться, осипається; плаче і посміхається; червонясте, золотисте; і дерева, і кущі; світить, не гріє; із листя, з дощів; розбавляла, фарбувала.

У виділених словах визначте орфограми. За потреби скористайтеся по­даною на форзаці підручника таблицею «Перелік основних орфограм».

 

Речення з однорідними членами

Узагальнювальні слова при однорідних членах речення

Прості речення

Складні речення

Вправа 22. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Пояс­ніть їхнє вживання. Однорідні члени речення підкресліть.

1. Ходить осінь золотиста жовтокоса багряниста (Т. Корольова). 2. Жовтіють граби і дуби вкривають листячком гриби (Н. Стефурак). 3. Виглядає так казково восени і парк і гай! (Б. Чалий). 4. Фарб таких немає ні влітку ні зимою (О. Війтик-Ющук). 5. Нарядилась осінь в дороге намисто золоте волосся розплела над містом кольорові фарби вийняла з кишені і малює осінь жовтім по зеленім (М. Хоросницька).

 

Ходить осінь золотистажовтокосабагряниста. (Однорідні члени речення). Жовтіють граби і дуби, вкривають листячком гриби. (Складне речення). Виглядає так казково восени і парк, і гай! (Однорідні члени речення). Фарб таких немає ні влітку, ні зимою (Однорідні члени речення). Нарядилась осінь в дороге намисто, золоте волосся розплела над містом, кольорові фарби вийняла з кишені і малює осінь жовтім по зеленім. (Складне речення та однорідні члени речення).

Розкрийте значення прислів'я «Осінь сумна, та від її щедрості весело». Уживайте однорідні члени речення.

Поясніть лексичні значення слів сум і радість. Скористайтеся Словнич­ком назв почуттів.

Сум — смуток, спричинений розчаруванням, втратою чи іншою бідою. Сино­німи: смуток, печаль, журба, жаль. Антоніми: радість,веселощі.

Радість — почуття задоволеності своїми діями або спільними діями групи людей, посилюється схваленням з боку інших осіб. Синоніми: втіха, задоволен­ня, приємність. Антоніми: сум, печаль, туга, нудьга.

 

Речення з однорідними членами

Узагальнювальні слова при однорідних членах речення

Вправа 23. Перепишіть, розставляючи розділові знаки. Поясніть їхнє вживання.

Зникли птахи перелітні: гуси, іволги, шпаки. Стежка, озеро, стіжок - усе в падолисті. Я нарву найкращих квіток: купчаків, жоржин, леліток. Чорнобривці, айстри, хризантеми - ці рослини пишно цвітуть до самих морозів. Є на світі плоди і дерева незнані: помаранчі, цитри­ни, кокоси, банани, виногради, солодкі інжир і маслини. А для нас наймиліша — червона калина.

Що уособлює червона калина? Складіть про це речення з однорідними членами. Речення запишіть, підкресліть у ньому всі члени речення.

Червона калина символізує красучистотупродовження роду.

 

Червона (означення, яка?) калина (підмет, що?) символізує (присудок, що робить?) красу (додаток, що?), чистоту (додаток, що?), продовження (додаток, що?) роду (додаток, чого?).

Інші ГДЗ дивись тут...