В українській мові при словозміні спостерігається чергування голосного звуку.
Чергування голосного звуку — це їхня здатність змінювати один одного на одному й тому ж місці в певній морфемі.
На письмі чергування цих звуків відображаємо літерами о – і, е – і, є – ї
● При відмінюванні деяких іменників жіночого і чоловічого роду, що мають нульове закінчення, у корені слова відбувається чергування голосного звуку [і] з [о] або [е]
чергування [і] — [о]
|
Початкова форма іменника |
Іменник в непрямому відмінку |
|
бік |
боком |
|
вечір |
вечора |
|
віз |
возом |
|
візок |
возика |
|
грім |
громом |
|
дім |
дому |
|
загін |
загону |
|
кінь |
коня |
|
кіт |
котів |
|
колір |
кольору |
|
лід |
льоду |
|
можливість |
можливості |
|
ніч |
ночі |
|
носоріг |
носорога |
|
організованість |
організованості |
|
плід |
плоду |
|
пліт |
плоту |
|
політ |
польоту |
|
поріг |
порогу |
|
пунктуальність |
пунктуальності |
|
ріг |
роги |
|
рід |
роду |
|
радість |
радості |
|
рік |
роком |
|
сік |
соку |
|
хрін |
хроном |
чергування [і] — [е]
|
Початкова форма іменника |
Іменник в непрямому відмінку |
|
ведмідь |
ведмедя |
|
вівця |
овець |
|
джміль |
джмелів |
|
камінь |
каменя |
|
кінь |
конем |
|
лебідь |
лебедів |
|
осінь |
осені |
|
папір |
паперу |
|
піч |
печей |
|
попіл |
попелу |
Зміна звука [і], який вживається в закритому складі, на звук [о] або [е], які вживаються у відкритих складах, — найчастіший випадок чергування голосного звуку.
| Закритий склад | Відкритий склад |
| вечір | вечеря |
| вільні | воля |
| гір | гора |
| зір | зоря |
| нір | нора |
| сіл | село |
| слів | слово |
| чобіт | чоботи |
| шістьма | шостий |
5 КЛАС
Чергування голосного звуку — це зміна голосного звуку під час творення слова чи зміни його форми, коли іноді замість одного звука з'являється інший.
В українській мові можливі чергування і голосних звуків, і приголосних звуків.
Чергування голосних звуків у дієслівних коренях:
|
Звуки |
Правило |
Приклади |
|
[о] – [а] |
звук [а] маємо перед суфіксом –а– (–я–) |
схопити – хапати гонити – ганяти |
|
[е] – [і] |
звук [і] маємо перед суфіксами –а– (–я–), –ува– |
пекти – випікати чекати – очікувати |
|
[е] – [и] |
звук [и] маємо перед наголошеним суфіксом –а– |
стерти – стирати виберу – вибирати |
Можемо узагальнити, що у дієсловах звуки [а], [і], [и] пишемо за спільної умови, що далі стоїть суфікс –а-(-я-).
Чергування голосних звуків у коренях інших слів:
|
Звуки |
Правило |
Приклади |
|
[о] – [і] [е] – [і] |
Звук [о], [е] маємо у відкритих складах, а звук [і] – у закритих складах. Інколи [і] може вживатись у відкритому складі, якщо далі йдуть суфікси –ець або –ок, наприклад, стілець, бо стільця; кілок, бо кілка. |
кінь – коня вільний – воля колесо – коліс |
|
[е] – [о] |
Чергування відбувається після шиплячих приголосних [ж], [ч], [ш] |
четверо – чотири шести – шостий |
Зверніть увагу: чергуємо звуки, а не букви.
Деколи чергування [е] – [і] «приховано» на письмі буквами є – ї: у Київ [ки́йів] – до Києва [ки́йева].
Чергування з «нулем звука»
Голосні звуки [о], [е] в українській мові під час зміни слова чи словотворення можуть зникати, наприклад, день — дня, сон — сну. Це теж чергування. У цьому випадку кажуть, що [о], [е] чергується з «нулем звука».