Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 2 клас Большакова І., Пристінська М."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
СТОРІНКА 84
Вправа 1 Написали, чим відрізняється песик-тварина і песик-робот:
песик-тварина |
песик-робот |
Істота Їсть Спить Виражає почуття Його доглядають |
Неістота Не їсть Не спить Не виражає почуттів Ним управляють |
Визначили закінчення і основу у виділених словах:
голов[а], тулуб[], хвостик[], хвостик[ом], голов[і]
Питання до неістот |
закінчення –а |
нульове закінчення |
|
що? |
голова |
тулуб |
хвостик |
нема чого? |
голови |
тулуба |
хвостика |
даю чому? |
голові |
тулубу тулубові |
хвостику хвостикові |
бачу що? |
голову |
тулуб |
хвостик |
задоволений чим? |
головою |
тулубом |
хвостиком |
на чому? у чому? по чому? |
голові |
тулубі |
хвостику |
гей |
голово |
тулубе |
хвостику |
Вправа 2 Визначили закінчення й основу слів:
Собак[а], вовк[], коров[а], молок[о], м'яс[о], миск[а], прогулянк[а], нашийник[], поводок[].
Відмінювання іменників на закінчення –а:
питання до істот |
закінчення –а |
питання до неістот |
закінчення –а |
||
хто? |
собака |
корова |
що? |
миска |
прогулянка |
нема кого? |
собаки |
корови |
нема чого? |
миски |
прогулянки |
даю кому? |
собаці |
корові |
даю чому? |
мисці |
прогулянці |
бачу кого? |
собаку |
корову |
бачу що? |
миску |
прогулянку |
задоволений ким? |
собакою |
коровою |
задоволений чим? |
мискою |
прогулянкою |
(на, у, по) кому? |
собаці |
корові |
(на, у, по) чому? |
мисці |
прогулянці |
гей |
собако |
корово |
гей |
миско |
прогулянко |
Відмінювання іменників на закінчення –о:
питання до неістот |
закінчення –о |
|
що? |
молоко |
м'ясо |
нема чого? |
молока |
м'яса |
даю чому? |
молоку |
м'ясу |
бачу що? |
молоко |
м'ясо |
задоволений чим? |
молоком |
м'ясом |
(на, у, по) чому? |
молоці |
м'ясі |
гей |
молоко |
м'ясо |
Відмінювання іменників на нульове закінчення:
питання до істот |
нульове закінчення |
питання до неістот |
нульове закінчення |
хто? |
вовк |
що? |
поводок |
нема кого? |
вовка |
нема чого? |
повідка |
даю кому? |
вовку вовкові |
даю чому? |
повідку повідкові |
бачу кого? |
вовка |
бачу що? |
поводок |
задоволений ким? |
вовком |
задоволений чим? |
повідком |
(на, у, по) кому? |
вовку |
(на, у, по) чому? |
повідку |
гей |
вовче |
гей |
повідку |
• Утворили групи слів:
ознака групи |
слова у групі |
закінчення –а |
собака, корова, миска, прогулянка |
закінчення –о |
молоко, м'ясо |
нульове закінчення |
вовк, нашийник |
тварини |
собака, вовк, корова |
продукти |
молоко, м’ясо |
речі |
нашийник, миска, поводок |
Вправа 3
Дружок — мій найкращий друг. Щоранку я йду з Дружком на (що?) прогулянку. Він бігає за (ким?) голубами. Потім ми повертаємося. Я годую його (чим?) м'ясом та йду до (чого?) школи. Дружок чекає вечора, коли ми гратимемо (чим?) м'ячем.
питання |
прогулянк[а] |
школ[а] |
м’яс[о] |
м’яч[] |
голуб[] |
один |
багато |
||||
хто? що? |
прогулянка |
школа |
м'ясо |
м'яч |
голуби |
немає кого? нема чого? |
прогулянки |
школи |
м'яса |
м'яча |
голубів |
даю кому? даю чому? |
прогулянці |
школі |
м'ясу |
м'ячу м’ячеві |
голубам |
бачу кого? бачу що? |
прогулянку |
школу |
м'ясо |
м'яч |
голубів |
задоволений ким? задоволений чим? |
прогулянкою |
школою |
м'ясом |
м'ячем |
голубами |
(на, у, по) кому? (на, у, по) чому? |
прогулянці
|
школі |
м'ясі |
м'ячу м’ячеві |
голубах |
гей |
прогулянко |
школо |
м'ясо |
м'ячу |
голуби |
СТОРІНКА 85 – 86
Вправа 4 Речення
1) Його звуть Рижик.
2) У Кульки довгі вуха й короткий хвостик.
3) Мій песик маленький і товстий. Він рудий, з чорною плямою на вушках.
4) Мій песик великий і кудлатий. Його звуть Рекс.
Вправа 5 Оповідання «Чий песик?» Анатолія Григорука
Тема тексту: розповідь про Олешку і Олелька
Головна думка: тварина – не іграшка
Зачин. «Ох же й поталанило Олешкові з Олельком …»
Основна частина. «Напоїли хлопці знайду молоком …»
Кінцівка. «Аж тут десь із-за спини у хлопців вигулькнув їхній песик …»
План до оповідання «Чий песик?» |
|
1 Тато знайшов приблудного песика 2 Песик живе у хлопців 3 Олешко і Олелько не поділять собаку 4 Надвечір песик зник 6 Песик повернувся 7 І почалося знову |
1 Песик-приблуда 2 Новий житель 3 Олешко і Олелько чубляться 4 Зникнення собаки 5 Обіцянки братів 6 Повернення собаки 7 Знову почалося |
• Пояснили значення виділених слів: поталанило (пощастило, повезло), приблудного (нічийного), кумедного (смішного), клаповухого (капловухий, з великими вухами), окатенького (має великі очі), зна́йду (кого знайшли), пластмасову (із пластмаси), пістонами(ковпачок з вибуховою речовиною), мотузяного (з мотузки), не руш собаку (не чіпай), прикордонником (воїн-охоронець кордону), засідку (приховане місце), чубитись (битися), ліхтарика (невеликий освітлювальний пристрій), шаблюку (зброя), вигулькнув (раптова поява)
• Чому хлопчики не могли вирішити, чий песик? Брати не хотіли грати разом, бути дружніми, тому песикові «і добре … було б у братів… тільки ж ніяк вони не поділять його між собою»
• Чому вони засмутилися, коли песик зник? «Тепер без нас пропаде вже»
• Чому оповідання закінчується словами «І почалося знову»? Хлопці забули про свої обіцянки, знову почали чубитись
СТОРІНКА 87
Вправа 1 Споріднені слова – різні частини мови
Сад — садовий (який? прикметник), садити (що робити? дієслово), садівник (хто? іменник)
Ліс — лісний (який? прикметник), пролісок (що? іменник), лісник (хто? іменник)
Вправа 2 Спільнокореневі слова
Дуб, дубок, дубовий (листок) дубняк (дубовий ліс), задубіти, дубочок, Дубівка
Вишня, вишенька, вишневий (листок), вишник (вишневий сад), вишнево, Вишнівка
• Склали речення
На узліссі ріс старий дуб. Дубок виріс із жолудя. У повітрі кружляв дубовий листок. За селом жителі посадили дубняк. Молода вишня вперше зацвіла у нашому саду. Восени вишневий листок позолотів. Невисока вишенька розпустила зелені листочки.
Вправа 3 Будова слова
Риба, рибка, рибалка, рибалити, риб'ячий. «Зайве» слово рити.
Вода, водичка, водний. «Зайве» слово водити.
Сніг, сніжок, сніговий, снігур, сніговик. «Зайве» слово сніп
Вправа 4
Інструкція приготування лимонаду і салату…
СТОРІНКА 88
Вправа 1 Комікс — послідовність малюнків, зазвичай із короткими текстами, які створюють певну зв'язну розповідь
Заголовок: «Дзьоб»
Тема: діалог пелікана і слонихи про дзьоб
Головна думка: бути доброзичливими
• Театралізуємо:
— Мій дзьоб — чу-до-вий. За-раз на-дзьо-ба-ю ним сво-є-ї у-лю-бле-но-ї риб-ки по-біль-ше.
— Бі-дний дзьоб-ба-тий пе-лі-кан. Це ж як не-зру-чно но-си-ти пе-ред со-бо-ю та-ке дзьоб-би-ще! Я так і зна-ла. Тре-ба бу-ло бра-ти сум-ку з тка-ни-ни. Ці па-пе-ро-ві су-мо-чки та-кі не-на-дій-ні!
— Так. Зда-є-ться, мій дзьоб за-раз по-трі-бний па-ні з дов-гим но-сом.
— Нев-же він справ-ді ду-ма-є, що це все вмі-сти-ться до йо-го дзьоб-би-ка?
— Ну-мо, па-ні, скла-дай-те.
— Па-не пе-лі-ка-не, вам хтось ка-зав, що ваш дзьоб чу-до-вий? Як же зру-чно бу-ти та-ким дзьоб-ба-тим!
• Спільнокореневі слова: дзьоб – надзьобаю, дзьобатий, дзьобище, дзьобика; сумку, сумочки.
• Комікс про допитливе слоненя, яке пхало всюди свій хобот...
СТОРІНКА 89
Вправа 1 Текст-розповідь «Родинна вечеря»
У не-ді-лю на-ша сім'-я го-ту-ва-ла ве-че-рю.
Та-то при-го-ту-вав з о-во-чів о-во-че-вий са-лат. Ма-ма з кар-то-плі зро-би-ла кар-то-пля-не пю-ре. Ба-бу-ся спе-кла із си-ру сир-ну за-пі-кан-ку. Ді-дусь із ли-мо-нів зро-бив ли-мо-над. А ми ра-зом із се-стри-чко-ю А-лі-но-ю ми-ли фру-кти: я-блу-ка, гру-ші, сли-ви.
На-сту-пно-ї не-ді-лі ми та-кож до-по-ма-га-ли до-ро-слим го-ту-ва-ти ве-че-рю. Це ж сі-мей-на тра-ди-ці-я.
Тема: розповідь про сімейну традицію
Головна думка: родинна вечеря – «це ж сімейна традиція»
Зачин. «У неділю наша сім'я готувала вечерю …»
Основна частина. «Тато приготував з овочів овочевий салат …»
Кінцівка. «Наступної неділі ми також допомагали дорослим готувати вечерю …»
• Які традиції є у твоїй родині? На свята збираємось за родинним обідом, одягаємо вишиванки, святкуємо дитячі дні народження, колядуємо на Різдво, цікавимось мистецтвом витинанок.
Значення для вас мають національні звичаї та традиції…
• Який абзац «зайвий» та чому?
Увечері дідусь читав нам казку «Колосок», а потім тато допомагав клеїти повітряного змія. В абзаці не йдеться про приготування, які стосуються вечері.
• Споріднені слова: овочі — овочевий, картопля — картопляне, сиру — сирну, лимонів — лимонад
• Списали другий абзац тексту:
Тато приготував з овочів овочевий салат. Мама з картоплі зробила картопляне пюре. Бабуся спекла із сиру сирну запіканку. Дідусь із лимонів зробив лимонад. А ми разом із сестричкою Аліною мили фрукти: яблука, груші, сливи.
Вправа 2
Вареник (варений виріб з прісного тіста) і варення (зварені в цукровому сиропі фрукти) — неспоріднені слова, бо мають зовсім різні лексичні значення.
Сирник (страва із сиру) і сирий (насичений вологою, не варений, не смажений, не кип’ячений) — неспоріднені слова, бо мають зовсім різні лексичні значення.
• На тарілці лежали теплі сирники. Підвал був темний і сирий. На вечерю мама приготувала сирники. Осінній ранок був холодний і сирий.
СТОРІНКА 90
Вправа 3
Вечір — вечірній. Картопля — картопляний. Цукор — цукорниця.
Вправа 1 Споріднені слова
Лис — лисичка, лиска, лисонька, лисячий, лисиччина
Ліс – лісник, лісовий, лісок, узлісся, підлісся, лісовик, лісочок, лісний, лісовичок, пролісок
Хто? Що? |
який? |
Що робить? |
лікар, ліки, лікарка, лікарня |
лікарський, лікувальний, лікарняний |
лікує, лікується, виліковує, заліковує, підліковує |
читач, читанка, читальня, читачка |
читальний, прочитаний, начитаний, читацький |
читає, дочитує, зчитує |
письмо, писар, писемність, писарство, письменник, пропис, підпис, запис, записник, записка |
письмовий, писаний, відписаний, дописаний, письменний, писемний, писарський, прописний, записна |
пише, відписує, прописує, записує, дописує |
Вправа 2
Ї-хав лис че-рез ліс, по-ла-мав п'ять ко-ліс, тре-ба ста-ти по-га-да-ти, скіль-ки гро-шей йо-му да-ти
Рими: ліс – коліс, погадати - дати
СТОРІНКА 91
Вправа 1 Слова, у яких корені звучать і пишуться однаково, але мають різне значення, не є спорідненими (не є спільнокореневими): літо – літак; місто – міст.
Вправа 2
Лікар, лікувати, ліки. «Зайве» слово: літо
Гуска, гусячий, гусеня. «Зайве» слово: гусінь
Вправа 3
У місті є невеликий міст через річку Журба. З місточка містяни годують темних гусей.
• Виписали споріднені слова: місті – містяни; міст – місточка.
Вправа 4
Розглянь будь-яку дитячу газету. Розкажи про її рубрики. Що нового ти дізнався/дізналася?
• Придумали незвичайну газету з рубриками: Газета «Загадай бажання». Рубрики «Чарівні предмети», «Кольорові сни», «Смаколики», «Зроби сам», «Розгадай кросворд», «Відгадай загадку», «Я – письменник», «Яскраве селфі»
СТОРІНКА 92
Вправа 5 Оповідання «Як ми з татом будували хатинку» Анни Обіолс
Тема: розповідь про збудовану хатинку
Головна думка: стану винахідником
Зачин. «Моя мама каже, що я, коли виросту, стану винахідником …»
Основна частина. «Одного разу я намалював дуже гарну хатинку …»
Кінцівка. «Наступного дня ми з друзями влаштували бій …»
План до оповідання «Як ми з татом будували хатинку» |
|
1 Я вигадую, тато допомагає 2 Намалював гарну хатинку 3 Будуємо хатинку 4 Прикріпили на хатинку дереві 5 Найкращі фортеця і будинок |
1 Станеш винахідником 2 Хатинка на малюнку 3 Будівництво хатинки 4 Хатинка на дереві 5 Найкращий будинок |
• Пояснили різницю між словами:
Форми слова – відмінювання іменника |
Споріднені слова – спільнокореневі слова |
Синоніми – слова, близькі за значенням |
Хата — хати, хаті, хатою. |
Хата — хатина, хатинка, хатній. |
Хата — дім, фортеця, будівля, будинок, палац. |
• Споріднені слова до слів:
Друг – дружба, подруга, подружка, дружній, друзяка, дружньо, дружити
Тато – татко, татів, татусик, татусь, таточко, татусенько
Будинок – будинковий, прибудова, забудова, будувати, забудовник, будова, будівельник, будівник, будівничий, збудовано, збудований
СТОРІНКА 93
Вправа 1
Форма слова: |
Споріднені слова |
що? сніжинка немає чого? сніжинки даю чому? сніжинці бачу що? сніжинку задоволений чим? сніжинкою на чому? у чому? по чому? сніжинці гей! сніжинко |
сніжинка сніговик підсніжник сніг сніговий сніжить сніжно засніжений сніжний |
Вправа 2 Споріднені слова
Лис, лисиця, лисеня, лисячий.
Вовк, вовчиця, вовченя, вовчий.
Лев, левиця, левеня, лев'ячий.
Вправа 3 Вірш «Снігова казка» Тамари Коломієць
Тема: діти зліпили снігові фігури
Головна думка: зліпили казку снігову
Рими: сніг – поріг, живу – снігову, дивак – смак, м'ясолюб – зуб, гостровуха – слуха, куцохвості – гості, сніговик – мандрівник, вберем – казкарем
• Виписали споріднені слова:
казка – казкар, казковий, казковість, казково, казочка;
сніг – сніговик, снігову, сніжка, сніжно, підсніжник, сніжинка, засніжений, сніжний, сніжить
• Казка, яка трапилася зі сніговими тваринами…
СТОРІНКА 94
Вправа 1 Закінчення слова та слова-помічники служать для зв'язку слів у реченні.
Уранці Артем іде до школи. У школі уроки. Сьогодні є уроки математики й української мови. Біля школи стадіон. Там Артем із друзями грає у футбол. За школою парк. Артем любить свою школу.
питання до неістот |
закінчення –а |
що? |
школа |
немає чого? |
школи |
даю чому? |
школі |
бачу що? |
школу |
задоволений чим? |
школою |
на чому? у чому? по чому? |
школі |
гей |
школо |
Вправа 2 Підкресли слова-помічники (прийменники)
Кіт заліз на дерево. Пташка вилетіла з клітки. Миша сидить під кущем.
Кіт заліз на (високе, що?) дерево. Пташка вилетіла з (металевої, чого?) клітки. Миша сидить під (зеленим, чим?) кущем.
Вправа 3
Біле кошеня сидить на дивані. Чорне кошеня за м’ячем. Руде кошеня під столом. Сіре кошеня перед екраном телевізора. Кольорове кошеня у коробці.
Біле кошеня сидить на (зручному, чому?) дивані. Чорне кошеня за (кольоровим, чим?) м’ячем. Руде кошеня під (круглим, чим?) столом. Сіре кошеня перед (блакитним, чим?) екраном телевізора. Кольорове кошеня у (великій, чому?) коробці.
СТОРІНКА 95
Вправа 1
Вправа 2 Вірш «Зимові канікули» Григорія Фальковича
Тема: зимові канікули
Головна думка: «задля того ми й вчимося, щоб довчитись до канікул» (працюй і відпочивай)
Рими: перерви – нерви, оцінки – ялинки, ліку – канікул
• Утворили пари з виділених слів (їх можна назвати спорідненими): відурочено – уроки, відперервано – перерви, відконтролено – контрольні, відоцінено – оцінки
«Авторські» слова: відурочено, відперервано, відконтролено, відоцінено