Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова 2 клас, Пономарьова К.І."
СТОРІНКА 36
Абетка
Вправа 1, 2, 4 Вислів «розташовані за алфавітом» означає розташування в абетковому порядку.
Що потрібно знати, щоб швидко знайти книжку в бібліотеці? Щоб швидко знайти книжку в бібліотеці, треба знати алфавіт.
Вправа 3 Чи вмієш шукати книжки у бібліотеці?
Вправа 5 Ґаджик, Родзинка, Читалочка, Щебетунчик.
Ґа́джик Ґа-джик [ — ●́ | — ● — ]
[ґ а дж и к]
Родзи́нка Ро-дзин-ка [ — ● | — ● ́— | — ● ]
[р о дз и н к а]
Чита́лочка Чи-та-ло-чка [ — ● | — ●́ | — ● | — — ● ]
[ч и т а л о ч к а]
Щебету́нчик Ще-бе-тун-чик [ — — ● | — ● | — ●́ — | — ● — ]
[ш ч е б е т у н ч и к]
Вправа 6 Прізвища учнів у класному журналі розташовані також за алфавітом для швидкого пошуку, щоб учитель міг швидко знайти потрібне прізвище.
Вправа 7 Моє прізвище починається з букви б («бе»), тому в класному журналі його треба шукати угорі списку. Моє прізвище починається з букви к («ка»), тому його треба шукати посередині списку. Моє прізвище починається з букви т («те»), тому його треба шукати внизу.
СТОРІНКА 37
Вправа 8 Абеткова послідовність: Аліна, Андрій, Віка, Володя, Галина, Дмитрик, Іван, Оленка, Роман, Юля
Іва́н І-ван [ ● | — ●́ — ]
[і в а н]
Оле́нка О-лен-ка [ ● | — ●́ — | — ● ]
[о л е н к а]
Рома́н Ро-ман [ — ● | — ●́ — ]
[р о м а н]
Ю́ля Ю-ля [= ●́ | = ● ]
[й у л' а]
Вправа 9 Найкоротше слово Юля
Звукова схема та звуковий розбір слова:
Юля — звуків 4 [ = ●́ | = ● ] [й у л' а], букв 3 («ю», «ел», «я»)
Іван — звуків 4 [ ● | — ●́ — ] [і в а н], букв 4 («і», «ве», «а», «ен»)
Роман — звуків 5 [ — ● | — ●́ — ] [р о м а н], букв 5 («ер», «о», «ем», «а», «ен»)
Оленка — звуків 6 [ ● | — ●́ — | — ● ] [о л е н к а], букв 6 («о», «ел», «е», «ен», «ка», «а»)
Вправа 10 У мене є мобільний телефон. Найчастіше дзвоню батькам. Вони спокійні, коли знають про моє місцезнаходження. У мене є мобільний телефон. Найчастіше дзвоню найкращій подрузі. Так ми з нею домовляємось про зустріч.
Вправа 11 Прізвища однокласників і моє: Максимів, Андрушко, Возний, Петрів
Абеткова послідовність: Андрушко, Возний, Максимів, Петрів
Макси́мів Ма-кси-мів [ — ● | — — ●́ | — ● — ]
[м а к с и м´ і в]
Андру́шко Ан-дру-шко [ ● — | — — ●́ | — — ● ]
[а н д р у ш к о]
Во́зний Во-зний [ — ●́ | — — ● = ]
[в о з н и й]
Пе́трів Пе-трів [ — ●́ | — = ● — ]
[п е т р' і в]
СТОРІНКА 38
Словники
Вправа 1, 2, 4 Словник – книга, в якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова якоїсь мови (з тлумаченням, перекладом на іншу мову, синонімами, фразеологізмами, антонімами тощо).
Вправа 3 Тлумачний словник (пояснює значення слова), англо-український словник (містить слова з перекладом на іншу мову), орфографічний словник (пояснює написання слів)
Вправа 5 Місяць вересень осінь розпочинає. Вересень кличе школярів до школи. Новий навчальний рік починається у вересні.
Вправа 6 Жовтень, листопад
жо́втень жов-тень [ — ●́ — | — ● = ]
[ж о в т е н']
листопа́д ли-сто-пад [ — ● | — — ● | — ●́ — ]
[л и с т о п а д]
Вправа 7 Якими стають дерева в жовтні? У жовтні дерева стають золотими, багряними, жовтими. Що відбувається з деревами в листопаді? У листопаді з дерев опадає листя.
Вправа 8 Грудень, січень, лютий.
Місяць грудень зиму розпочинає. У січні відзначаємо Різдво. Місяць лютий морозами лютує. У грудні я святкую свій день народження. Січень – це другий місяць зимової пори року. Лютий закінчує зимову пору.
гру́день гру-день [ — — ●́ | — ● = ]
[г р у д е н']
сі́чень сі-чень [ = ●́ | — ● = ]
[с' і ч е н']
лю́тий лю-тий [ = ●́ | — ● = ]
[л' у т и й]
Вправа 9 Ненаголошений [е], [и] Учи́тель, учени́ця, пена́л, ра́нець, предме́т, дикта́нт.
учи́тель у-чи-тель [ ● | — ●́ | — ● = ]
[у ч и т е л']
учени́ця у-че-ни-ця [ ● | — ● | — ●́ | = ● ]
[у ч е н и ц' а]
пена́л пе-нал [ — ● | — ●́ — ]
[п е н а л]
ра́нець ра-нець [ — ●́ | — ● = ]
[р а н е ц']
предме́т пре-дмет [ — — ● | — — ●́ — ]
[п р е д м е т]
дикта́нт ди-ктант [ — ● | — — ●́ — — ]
[д и к т а н т]
СТОРІНКА 39
Значення (тлумачення) слова
Вправа 1 Вітрильник – судно з вітрилами.
Вітрильник, вітрило, вітер
Вправа 2 Значення слів що́гла, штурва́л, вітри́ло, па́луба дивись у тлумачному словнику
Звукова схема та звуковий розбір слова:
щогла що́гла що-гла [ — — ●́ | — — ● ]
[ш ч о г л а]
штурвал штурва́л штур-вал [ — — ● — | — ●́ — ]
[ш т у р в а л]
вітрило вітри́ло ві-три-ло [ –– ● | — — ●́ | — ● ]
[в´ і т р и л о]
палуба па́луба па-лу-ба [ — ●́ | — ● | — ● ]
[п а л у б а]
Вправа 3 До високої щогли кріпиться вітрило. Матроси старанно миють палубу корабля. Стерновий вправно управляє штурвалом корабля.
СТОРІНКА 40
Вправа 4, 5 Що тебе здивувало в повідомленні Родзинки? Мене здивувало те, як майстер виготовляє свої вітрильники. Як думаєш, якого розміру ці вітрильники? Вітрильники малого розміру, бо уміщаються в скляних банках. Де живе незвичайний майстер? Незвичайний майстер живе на Волині.Як його звати? Його звати Володимиром. Ящук – це прізвище майстра.
Вправа 6 Мене вразило те, як майстер виготовляє свої вітрильники. Використовувати пелюстки квітів і павутину – це просто неймовірно! У таке важко повірити. Ці невеликі вироби хотілося би побачити на власні очі.
Вправа 7
1) Двоє мишенят вирішили покататися на човні. На воді кожен з них захотів керувати судном. Почалася сварка.
— Я буду керувати!
— Ні, я!
2) Від безладних рухів судно перевернулося. Мишенята голосно закричали: «Ой! Рятуйте!».
3) Добре, що на березі був рятівник. Він поспішив на допомогу та врятував мишенят від небезпеки. Тепер мишенята знають важливе правило — на кораблі треба дружити!
Вправа 8 Дружити – бути в дружбі з ким-небудь.
Вправа 9 На човні мишенята почали штовхатися. Рятівник побачив тонучих мишенят. Мишенята зрозуміли свою помилку.
СТОРІНКА 41
Пряме і переносне значення слова
Вправа 1 Ребус Море (морква – ква + е)
Вправа 2, 3 Море – морський, моряк, моряцький, приморський, заморський
Значення слова МО́РЕ дивись у тлумачному словнику
Вправа 4 На морі почалися змагання з парусного спорту. По синьому морі пливуть кольорові парусники.
СТОРІНКА 42
Вправа 5, 6, 7 У долині діти побачили море нарцисів.
У цьому реченні не йдеться про справжнє море. У переносному значенні слово море означає поросла, вкрита чимось велика, безмежна площина (пшеничне море); велика кількість чогось (море нарцисів).
Вправа 8 Переносне значення: золоте сонце, м’яка вода, сердитий вітер
Вправа 9 Золоте сонце заглянуло своїм промінням у моє вікно. М’яка озерна вода кликала відпочивальників до озера. Сердитий вітер пригнав чорні хмари.
Вправа 10 На картині Івана Айвазовського «Буря» (1851 рік) море (яке?) грізне, сердите, лагідне, неспокійне, небезпечне.
грі́зне грі-зне [ — = ●́ | — — ● ]
[г р' і з н е]
серди́те сер-ди-те [ — ● — | — ●́ | — ● ]
[с е р д и т е]
ла́гідне ла-гі-дне [ — ●́ | –– ● | — — ● ]
[л а г´ і д н е]
неспокі́йне не-спо-кій-не [ — ● | — — ● | –– ●́ = | — ● ]
[н е с п о к´ і й не]
небезпе́чне не-без-пе-чне [ — ● | — ● — | — ●́ | — — ● ]
[н е б е з п е ч н е]
Вправа 11 Угорі бачимо почорніле небо. Високі хвилі піднімаються на морі. Самотній вітрильник бореться зі стихією.
Вправа 12 Море хвилювалося. Гребені хвиль колисали вітрильник. Бешкетник вітер ніби грався вітрилами.